Рішення № 76813045, 26.09.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2018 Справа №914/1149/18

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Горецької З.В. за участю секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянув у судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Центр безпеки бізнесу", м.Львів

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Львівський локомотиворемонтний завод", м.Львів

про стягнення заборгованості в розмірі 319 271,21 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2-представник за довіреністю

від відповідача: не з"явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 38, 42, 43 ГПК України. Заяв про відвід судді не надходило. Проводилася технічна фіксація судового засідання.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватним підприємством "Центр безпеки бізнесу", м.Львів, до відповідача: ОСОБА_1 акціонерного товариства "Львівський локомотиворемонтний завод", м.Львів про стягнення заборгованості в розмірі 319 271,21 грн.

Ухвалою суду від 26.06.2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 23.07.2018 року. Рух справи відображено в ухвалах суду.

Представник позивача у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав, просить суд задоволити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, відзив та витребуванні судом документи до суду не поступали.

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з’ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 26.09.2018 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Представник позивача зазначає, що 28 липня 2017 року між Приватним підприємством «ЦЕНТР БЕЗПЕКИ БІЗНЕСУ» (надалі - Повивач та Виконавець) і Приватним акціонерним товариством «ЛЬВІВСЬКИЙ ЛОКОМОТИВОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» (надалі — Відповідач та Замовник) було укладено договір №ВГЕ-013/17 (надалі - Договір), за яким позивач зобов’язувався виконати роботи по капітальному ремонту пожежної сигналізації в адмінбудівлі ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», що знаходиться за адресою: 79018, м.Львів, вул.Залізнична, 1А (надалі - роботи), а відповідач зобов’язувався прийняти ці роботи та оплатити їх. Позивач стверджує, що виконав роботи згідно умов договору на суму 272 466,67 грн. За умовами договору відповідач зобов’язувався протягом 10 календарних днів з дати підписання Акту виконаних робіт оплатити вказані роботи. Однак, всупереч договору своїх зобов’язань щодо оплати відповідач не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 272 466,67 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку. Отже, станом на дату позовної заяви прострочена заборгованість відповідача перед позивачем за виконані за договором роботи становить 272 466,67 грн. Відтак, за неналежне виконання зобов’язань позивач просить суд стягнути з відповідача 41 653,81 грн. пені, 5 150,73 грн. 3% річних. Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 4 789,07 грн. та 16 292,00 грн. витрат на правову допомогу.

Аргументи відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву та доказів сплати чи спростування існування заборгованості не подав.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

28 липня 2017 року між Приватним підприємством «ЦЕНТР БЕЗПЕКИ БІЗНЕСУ» і Приватним акціонерним товариством «ЛЬВІВСЬКИЙ ЛОКОМОТИВОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» було укладено договір №ВГЕ-013/17, за яким Позивач зобов’язувався виконати роботи по капітальному ремонту пожежної сигналізації в адмінбудівлі ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», що знаходиться за адресою: 79018, м.Львів, вул.Залізнична, 1А, а відповідач зобов’язувався прийняти ці роботи та оплатити їх.

Відповідно до п. 3.1. договору загальна договірна динамічна ціна робіт визначалася додатком 1 до договору та становила 334 788,00 грн. з ПДВ.

При виконанні робіт Виконавцем були використані обладнання та матеріали Замовника на суму 56 028,34 грн. без ПДВ.

На виконання положень та умов Договору Виконавець своєчасно та в повному обсязі виконав роботи, передбачені Договором.

Відповідно до Додатку № 1 договору та за вирахуванням вартості (ціни) використаного виконавцем обладнання замовника, вартість (ціна) робіт виконавця склала 272 466.67 грн. (в тому числі обладнання на суму 110 415.36 грн.), що підтверджується підписаним уповноваженими представниками Замовника та Виконавця актом № 625 від 23 жовтня 2017 року.

Відповідно до п. 5.2. договору розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом 10 календарних днів з дати підписання Акту виконаних робіт.

Проте, у встановлений Договором строк Відповідач своє зобов’язання з оплати виконаних Позивачем робіт не виконав. Таким чином, станом на 03 листопада 2017 року у Відповідача виникло прострочене зобов’язання з оплати 272 466,67 грн.

Відтак, за період з 03 листопада 2017 року по 20 червня 2018 року коштів від відповідача за виконані роботи за договором позивач не одержував.

Крім того, позивачем нараховано відповідачу пеню станомв на 21.06.1985 року в розмірі 41 653,81 грн. за період з 03.11.2017 року по 02.05.2018 року. А також позивачем нараховано відповідачу 3 % річних в розмірі 5 150,73 грн. за період 03.11.2017 року по 20.06.2018 року.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно зі статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як підтверджується матеріалами справи, між позивачем та відповідачем укладено договір підряду.

Отже, між сторонами виникли цивільні права та обов’язки на підставі договору підряду (стаття 11 ЦК України).

На виконання положень та умов Договору Виконавець своєчасно та в повному обсязі виконав роботи, передбачені Договором.

Відповідно до Додатку № 1 Договору та за вирахуванням вартості (ціни) використаного Виконавцем обладнання Замовника, вартість (ціна) робіт Виконавця склала 272 466.67 грн. (в тому числі обладнання на суму 110 415.36 грн.), що підтверджується підписаним уповноваженими представниками Замовника та Виконавця актом № 625 від 23 жовтня 2017 року. В цьому ж акті зазначено, що Замовник претензій по об’єму, якості та строкам виконання робіт не має. Крім означеного акта, доказами належного (повного та своєчасно) виконання Позивачем своїх зобов’язань за Договором є наступні документи:

- видаткова накладна № 556 від 12.10.2017р.;

- акт приймання-передачі комплексу ЗІП від 23.10.2017р.;

- акт приймання-передачі устаткування до монтажу від 23.10.2017р.;

- акт приймання-передачі устаткування в експлуатацію від 23.10.2017р.;

- технічна документація по установці автоматичної пожежної сигналізації на об’єкті: Капітальний ремонт пожежної сигналізації в адмінбудівлі заводоуправління ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», що знаходить за адресою: м.Львів, вул.Залізнична, 1А від 23.10.2017р.;

- акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року форми КБ-2в;

- акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року форми КБ-2в;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2017 року форми КБ- 3

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.2. Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом 10 календарних днів з дати підписання Акту виконаних робіт.

З врахуванням положень ст. 253 Цивільного кодексу України останнім днем виконання відповідачем свого зобов’язання з оплати виконаних Позивачем робіт за Договором є 02 листопада 2017 року.

У встановлений Договором строк відповідач своє зобов’язання з оплати виконаних Позивачем робіт не виконав. Таким чином, станом на 03 листопада 2017 року у Відповідача виникло прострочене зобов’язання з оплати 272 466,67 грн.

Крім того, під час розгляду справи відповідачем сплачено частину боргу в розмірі 70 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6839 від 06.09.2018 року.

Тому в цій частині позовних вимог провадження слід закрити на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, оскільки відсутній предмет спору.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Приписами ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

П. 10.1. Договору передбачено, що, за несвоєчасну оплату виконаних робіт Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен прострочений день.

Аналізуючи долучені до позову розрахунки, суд зазначає, що періоди нарахування пені визначено позивачем вірно. Здійснивши перерахунок пені у межах заявленого позивачем періоду, суд прийшов до висновку, що пеня нарахована вірно підлягає стягненню з відповідача у розмірі 41 653,81 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім основного боргу та пені, позивач просить суд у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору стягнути з останнього 5 150,73 грн. 3% річних.

Здійснивши перерахунок 3% річних, суд зазначає, що 3% річних нараховані позивачем правильно та підлягають стягненню з відповідача в заявленому розмірі.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають до задоволення.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов’язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Враховуючи наведене, до стягнення з відповідача підлягає судовий збір у розмірі 4 789,07 грн., сплачений позивачем згідно платіжного доручення №4649 від 21.06.2018 року пропорційно розміру задоволених позовних вимог,а саме – 3 735,48 грн.

Відповідно до ч.1, 2 ст.126 ГПК України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" 5 липня 2012 року №5076-VI (надалі – Закон №5076-VI) , котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону №5076-VI при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Позивачем в обґрунтування понесення ним витрат на оплату послуг адвоката долучено договір, на виконання якогоАдвокатським бюро «ДОВГАНЬ ТА ПАРТНЕРИ» були надані послуги та здійснені ним витрати, необхідні для надання правової допомоги, на загальну суму 16 292,00 грн., а саме:

- аналіз наявних у Позивача документів та оцінка перспективності стягнення з Відповідача дебіторської заборгованості та штрафних санкцій - 2 400,00 грн. (З год. х 800,00 грн.) здійснював адвокат ОСОБА_3;

- аналіз судової практики, збір доказів, підготовка та складання позовної заяви і подача її до суду - 8 000,00 грн. (10 год. х 800,00 грн.) здійснював адвокат ОСОБА_3;

- підготовка та складання заяв з процесуальних питань - 1 600,00 грн. (2 год. х 800,00 грн.) здійснював адвокат ОСОБА_3;

- представництво в суді - 4 000,00 грн. (4 судових засідання х І 000,00 грн.) 23.07.2018р. здійснював адвокат ОСОБА_3; 03.09.2018р., 17.09.2018р., 26.09.2018р. здійснював адвокат ОСОБА_2;

- компенсація витрат, пов’язаних з виконанням доручення Позивача, - 292,00 грн. (отримання на вимогу суду 2 скорочених та 2 розширених витягів з ЄДР щодо Позивача та Відповідача).

На підтвердження понесених Позивачем витрат надаю наступні копії документів:

- договір надання правової допомоги № 1 від 01.06.2018р.;

- додаток № 1 від 01.06.2018р. до договору надання правової допомоги № 1 від 01.06.2018р.;

- квитанція № 1975202-1 від 19.07.2018р.;

- квитанція № 1975424-1 від 19.07.2018р.;

- квитанція № 2253309-1 від 07.09.2018р.;

- квитанція № 2253388-1 від 07.09.2018р.;

- акт прийому-передачі наданих послуг від 26.09.2018р.;

- завірене банком платіжне доручення № 4752 від 17.07.2018р.;

- завірене банком платіжне доручення № 4981 від 13.09.2018р.;

- завірене банком платіжне доручення № 5019 від 21.09.2018р.

Дослідивши подані документи, суд дійшов до висновку про задоволення вимоги щодо стягнення витрат на послуги адвоката та витрат що стосуються розгляду справи в розмірі 16 150,00 грн. Суд звертає увагу позивача про недоцільність подання суду скорочених витягів з ЄДР щодо сторін, за отримання яких було сплачено кошти.

Решта частини судового збору в сумі 1 053,59 грн., пропорційна розміру позовних вимог щодо якої закрито провадження у справі, підлягає поверненню з державного бюджету за клопотанням позивача відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 46, 123, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Центр безпеки бізнесу" до відповідача: ОСОБА_1 акціонерного товариства "Львівський локомотиворемонтний завод" про стягнення заборгованості в розмірі 319 271,21 грн. – задоволити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства "Львівський локомотиворемонтний завод" (79018, м. Львів, вул. Залізнична,1А; код ЄДРПОУ 00740599) на користь Приватного підприємства "Центр безпеки бізнесу" (79068, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 33618403) заборгованість в розмірі 249 271,21 грн., з яких

202 466,67 грн. - боргу,

41 653,81 грн. - пені,

5 150,73 грн. - 3% річних,

а також 3 735,48 грн. судового збору та 16 150,00 грн. витрат на правову допомогу.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення основного боруг в розмірі 70 000,00 грн. – провадження закрити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено « 01» жовтня 2018 р.

Суддя Горецька З. В.