Ухвала суду № 76813035, 24.09.2018, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

24 вересня 2018 року Справа № 913/711/17

Провадження №9пд/913/711/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Лисичанський машинобудівельний завод”, вул.Краснодарська, 5в, м.Луганськ, 91047

до Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія”, вул.Сметаніна, 3-А, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93404

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Державна організація “ОСОБА_1 гарантування вкладників фізичних осіб”, вул.Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053

про визнання договору припиненим

Суддя Драгнєвіч О.В.

Секретар судового засідання Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув;

від третьої особи: представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лисичанський машинобудівельний завод" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" про визнання припиненими з 22.03.2016, у зв’язку з неможливістю виконання до відновлення банківської діяльності і отримання банківської ліцензії ПАТ “Українська інноваційна компанія” кредитної угоди №2250 від 22.08.2011, додаткових угод № 1 від 01.02.2012, № 2 від 29.03.2012, № 3 від 01.10.2012, № 4 від 22.03.2013, № 5 від 05.07.2013, № 6 від 05.08.2013, № 7 від 09.08.2013, № 8 від 10.04.2014, № 9 від 11.09.2014, № 10 від 24.04.2015, укладених між ПАТ “Український інноваційний банк” та ТОВ “Лисичанський машинобудівельний завод”, та визнання укладеної між ПАТ “Український інноваційний банк” та ТОВ “Лисичанський машинобудівельний завод” кредитної угоди № 2250 від 22.08.2011, додаткових угод № 1 від 01.02.2012, № 2 від 29.03.2012, № 3 від 01.10.2012, № 4 від 22.03.2013, № 5 від 05.07.2013, № 6 від 05.08.2013, № 7 від 09.08.2013, № 8 від 10.04.2014, № 9 від 11.09.2014, № 10 від 24.04.2015 такими, що не підлягають виконанню на користь ПАТ “Українська інноваційна компанія (враховуючи подану заяву про уточнення позовних вимог від 08.09.2017 за №25, яка була прийнята судом).

Позовні вимоги обґрунтовані тим що, 22.08.2011 між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (далі - ПАТ "Укрінбанк") укладено кредитну угоду №2250, яка повинна бути визнана припиненою на підставі ст.607 Цивільного кодексу України, у зв'язку із неможливістю виконати дану кредитну угоду,. зокрема через позбавлення ПАТ "Укрінбанк" банківської ліцензії.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 11.10.2017, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2017, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.05.2018 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанський машинобудівельний завод" задоволено частково. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2017 та рішення Господарського суду Луганської області від 11.10.2017 у справі №913/711/17 скасовано. Справу №913/711/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду Луганської області.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 30.07.2018 прийнято справу та відкрито провадження у справі за новим розглядом, вирішено розглядати спір за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.09.2018 року.

Позивач надав суду письмові пояснення від 16.08.2018 за №21, враховуючи вказівки надані касаційним судом у постанові від 16.05.2018, зокрема послався на те, що оскільки з 24.12.2015 у ПАТ "Український інноваційний банк" запроваджена тимчасова адміністрація на підставі рішення виконавчої дирекції ОСОБА_1 №239, на підставі постанови Правління Національного банку України від 24.12.2015 №934 банк віднесено до категорії неплатоспроможних, з 22.03.2016 відкликано банківську ліцензію, а тому відповідач з цього часу обмежений у здійсненні банківських операцій. Відповідачем не надано доказів правонаступництва, а тому позивач не повинен виконувати умови кредитної угоди на користь відповідча. За таких обставин позивач просив задовольнити позов.

Відповідач у відзиві б/н від 04.09.2018, вважає що неможливість виконання припиняє зобов’язання, якщо вона викликана обставинами, за які позивач як боржник не відповідає. Однак, якщо неможливість виконання виникла внаслідок порушення позивачем зобов’язання, то воно не може бути припиненим. Саме з моменту виконання боржником зобов’язань і прийняття їх кредитором припиняється існування прав та обов’язків сторін, що складають зміст кредитної угоди. Відповідач долучив копію протоколу загальних зборів акціонерів №6 від 28.03.2017.

Третя особа в письмових поясненнях за вих.№27-17618/18 від 31.08.2018 вказує, що обставини встановлені судами у справах №910/7828/17 та №910/8117/17, зокрема відсутність належних доказів на підтвердження переходу до ПАТ “Українська інноваційна компанія” прав та обов’язків саме банківської установи – ПАТ “Укрінбанк” згідно із законодавчо встановленою процедурою. Тобто судами встановлено відсутність спеціальної правосуб’єктності відповідача, яку відносно спірних правовідносин може мати виключно банк, що унеможливлює на даний час стягнення заборгованості за кредитним договором з позивача на користь ПАТ “Укрінком”. Однак, ОСОБА_1 не вважає зазначені обставини підставою для припинення зобов’язання (визнання кредитного договору припиненим).

Відповідно до ст.607 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються неможливістю його виконання у зв’язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Натомість неможливість виконання виникла саме внаслідок умисних дій відповідача - зміни назви (виключення з назви слова “банк”), зміни видів діяльності (виключення з видів банківської діяльності). Сам по собі факт того, що ПАТ “Укрінком” не є належним кредитором/стягувачем, у зв’язку з відсутністю спеціальної правосуб’єктності, не є підставою для припинення самого зобов’язання. Зобов’язання за кредитним договором в будь-якому випадку мають бути виконані, але на користь належного кредитора/стягувача.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 06.09.2018 відкладено підготовче засідання на 24.09.2018 з метою надання додаткового часу відповідачу для подання належним чином засвідченої копії рішення позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія” оформлене протоколом №1 від 13.07.2016; копію статуту товариства зареєстрованого в новій редакції.

В судове засідання 24.09.2018 учасники повноважних представників не направили, були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином.

Разом з цим, позивачем подано через канцелярію суду заяву від 19.09.2018 року за вих.№24 про залишення позову без розгляду у відповідності до ст.42, п.5 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України. Позивач зазначає в заяві, що наслідки залишення позову без розгляду йому відомі, розглянути заяву просить без участі представника позивача, питання про розподіл судових витрат вирішити у відповідності до вимог процесуального законодавства.

На виконання ухвали суду відповідачем також через канцелярію суду подані додаткові документи, зокрема копію рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ “Українська інноваційна компанія” оформлене протоколом №1 від 13.07.2016, копію статуту товариства зареєстрованого в новій редакції. Які судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Також від уповноваженої особи ОСОБА_1 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний банк” ОСОБА_2 на електронну адресу суду надійшла заява за вих.№314 від 21.09.2018, підписана електронним цифровим підписом, про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Також заявник просив відкласти розгляд справи, зобов’язати сторін направити йому копію позову, відзиву, призначити наступне судове засідання в режимі відео конференції.

Заява обґрунтована тим, що ПАТ «Укрінком» утворилось з ПАТ «Укрінбанк», і єдиним органом, який може здійснювати виведення ПАТ «Укрінбанк» є ОСОБА_1 гарантування вкладів фізичних осіб. Єдиною ймовірною юридичною особою, якій можуть належати всі права та обов’язки банку може бути ПАТ «Укрінбанк» в особі уповноваженої особи ОСОБА_1 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_2, і щодо цього тривають судові спори. У випадку прийняття рішення по даній справі воно може вплинути на права та обов’язки ПАТ “Укрінбанк”, і відповідно ОСОБА_1 гарантування або уповноважена особа ОСОБА_1 на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» ОСОБА_2, у разі делегування відповідних повноважень, будуть здійснювати виведення неплатоспроможного банку з ринку відповідно до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Зокрема, уповноважена особа ОСОБА_1 гарантування ОСОБА_2 має забезпечувати виконання рішення або здійснювати заходи по його оскарженню. Однак, у уповноваженої особи ОСОБА_2 відсутні копія позовної заяви та інші документи у справі, кошти на відрядження, в тому числі з метою прийняття участі в судових засіданнях в судах, ознайомлення з матеріалами справи, відсутній доступ до приміщення відповідача.

Розглянушви подану уповноваженою особою ОСОБА_1 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний банк” ОСОБА_2 заяву про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

У відповідності до ч.ч.1-2 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права та обов‘язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов’язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Луганської області від 04.09.2017 про порушення провадження у справі було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Державну організацію “ОСОБА_1 гарантування вкладників фізичних осіб”, враховуючи суб’єктний склад сторін та предмет заявлених позовних вимог, а також з огляду на те, що рішення у справі може вплинути на його права та обов‘язки.

Адже на підставі постанови Правління Національного банку України від 24.12.2015 №934 “Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних”, виконавчою дирекцією ОСОБА_1 прийнято рішення від 24.12.2015 №239 “Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку.

22.03.2016 Національним банком України прийнято постанову Правління від №180 “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Укрінбанк», на підставі якої виконавчою дирекцією ОСОБА_1 прийнято рішення від 22.03.2016 №385 “Про початок процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку”.

ОСОБА_1 є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно положень ст.35 вказаного Закону, тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку є саме ОСОБА_1. Натомість ОСОБА_1 може делегувати рішенням виконавчої дирекції ОСОБА_1 частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі або уповноваженим особам ОСОБА_1.

Оскільки триває процедура ліквідації неплатоспроможного банку, виведення банку з ринку здійснює спеціальна державна установа - ОСОБА_1 гарантування вкладів фізичних осіб, яка зокрема є третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача та свого часу була залучена до участі у справі з вказаних підстав.

Крім того, вирішуючи подане клопотання з огляду на наведене в ньому обґрунтування підстав необхідності залучення до участі у справі в якості третьої особи також уповноваженої особи ОСОБА_1 гарантування на ліквідацію ОСОБА_2, судом враховується, що наразі позивачем на підставі ст.42, п.5 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про залишення позову без розгляду.

Суд, розглянувши подану позивачем заяву про залишення позову без розгляду, зазначає наступне.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Як вбачається із даної норми, вказане право позивача може бути реалізоване лише до початку розгляду справи по суті та є абсолютним, тобто, не залежить від мотивів позивача чи волі сторін у справі. Положення ст.226 Господарського процесуального кодексу України не є диспозитивними та передбачають обов'язок суду залишити позов без розгляду з підстав вказаних у частині 1 цієї статті.

Нормативне визначення принципу диспозитивності надає право учаснику справи вільно розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності, що у свою чергу кореспондується із положеннями ч. 2 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів поданої заяви, заява про залишення позову без розгляду підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю “Лисичанський машинобудівельний завод” ОСОБА_3, повноваження якого зокрема підтверджуються даними, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг від 21.09.2018).

З огляду на викладене, враховуючи реалізацію позивачем свого процесуального права на подання заяви про залишення позову без розгляду, яка подана до початку розгляду справи по суті і підписана уповноваженою особою, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення та залишення позову без розгляду у відповідності до п.5 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч.2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Частинами 2-4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно з ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Таким чином, з урахуванням того, що позовна заява у даній справі підлягає залишенню без розгляду саме за заявою позивача, то сплачений ним судовий збір в сумі 1600 грн за подання позову не підлягає поверненню та відноситься на позивача.

Керуючись ст.ст.129, 185, 234-235, п.5 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Залишити позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Лисичанський машинобудівельний завод” до Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія” про визнання припиненими кредитної угоди № 2250 від 22.08.2011 та додаткових угод до неї, без розгляду.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в сумі 1600 грн віднести на позивача.

Ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складання повного тексту, в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали підписано 01.10.2018.

Суддя О.В. Драгнєвіч