Ухвала суду № 76812996, 24.09.2018, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

24 вересня 2018 року Справа № 913/1144/14

Провадження №3/913/1144/14

Розглянувши заяву №780 від 10.09.2018 Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства “Рубіжнетеплокомуненерго” Рубіжанської міської ради про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі

за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04016)

до Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства “Рубіжнетеплокомуненерго” Рубіжанської міської ради (вул. Іванова, 157, м. Рубіжне Луганської області, 93010)

про стягнення 174317 грн 40 коп.

Суддя Господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання – Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача – ОСОБА_1, представник за довіреністю №1790 від 14.12.2015

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 10.06.2014 у справі №913/1144/14 позов задоволено частково; стягнуто з Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства “Рубіжнетеплокомуненерго” Рубіжанської міської ради на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” 3% річних за договором №06/10-2939-ТЕ-20 від 27.12.2010 у розмірі 172853 грн 24 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3457 грн 06 коп.; в решті позову відмовлено.

23.06.2014 рішення набрало законної сили та на його виконання видано відповідний наказ.

13.09.2018 від Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства “Рубіжнетеплокомуненерго” Рубіжанської міської ради через канцелярію суду надійшла заява №780 від 10.09.2018, в якій заявник просить суд визнати наказ Господарського суду Луганської області №913/1144/14 від 23.06.2014 таким, що не підлягає виконанню у зв’язку з фактичним погашенням боргу та припиненням обов’язку боржника на підставі п.3 ст.7 Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду Господарського суду Луганської області від 13.09.2018 для розгляду заяви №780 від 10.09.2018 Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства “Рубіжнетеплокомуненерго” Рубіжанської міської ради про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню визначено такий склад суду: головуючий суддя (суддя - доповідач): Секірський А.В.

13.09.2018 на підставі розпорядження керівника апарату суду №208-р, у звязку з тим, що суддя Секірський А.В. не здійснює правосуддя у зв’язку із закінченням п’ятирічного строку призначення на посаду судді, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.5.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Господарському суді Луганської області був проведений повторний автоматизований розподіл скарги з метою заміни судді, що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2018, та заява передана на розгляд судді Косенко Т.В.

Ухвалою суду від 17.09.2018 заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.09.2018.

Представник відповідача в судовому засіданні надав усні пояснення щодо заяви. Просив задовольнити подану ним заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Представник позивача в судове засідання не прибув, причин неявки суду не повідомив, хоча були належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви.

30.11.2016 набрав чинності Закону України “Про заходи,спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” (Закон №1730-VIII), який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до приписів ст.1 Закону №1730-VIII заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно зі ст.2 Закону №1730-VIII дія останнього поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №1730-VIII процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.

Частиною 1 ст.3 Закону №1730-VIII передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 №93 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром (далі - Порядок), який визначає механізм формування, ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а також користування його даними.

Так, відповідно до п.14 Порядку у реєстрі відображаються дані про підприємства, зокрема, зазначаються дані про обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно із Законом; обсяг не відшкодованої станом на 01.01.2016 заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах; обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 01.07.2016.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1730-VIII реструктуризації підлягає кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашена станом на 31 грудня 2016 року.

Водночас, ч.3 ст.7 Закону №1730-VIII врегульовано питання списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення, визначено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом (тобто до 30.11.2016), неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Частина 3 ст.7 Закону №1730-VIII є нормою прямої дії. Виконання цієї норми закону не потребує від відповідача вчинення будь-яких дій. Право на списання неустойки, інфляційних нарахувань та процентів річних поставлено у залежність лише до умови погашення основної заборгованості за отриманий природний газ у строк до набрання чинності цим Законом.

Судом встановлено, що 19.08.2017 Комунальне спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство “Рубіжнетеплокомуненерго” Рубіжанської міської ради включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідіедення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, що підтверджується наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово – комунального господарства України №215 від 19.08.2017.

Оскільки станом на день набрання чинності Законом України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” відповідач не мав кредиторської заборгованості за спожитий природний газ за договором №06/10-2939-ТЕ-20 від 27.12.2010, відповідача включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідіедення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, тому на нього поширюється дія цього Закону.

За таких обставин, присуджені до стягнення за рішенням суду 3% річних у сумі 172853 грн 24 коп., підлягали списанню згідно з ч.3 ст.7 Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”.

Витрати зі сплати судового збору в сумі 3457 грн 06 коп. сплачені боржником, що підтверджується платіжним дорученням №153 від 03.09.2018, яке міститься в матеріалах справи (а.с.10).

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.

Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення заяви №780 від 10.09.2018 Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства “Рубіжнетеплокомуненерго” Рубіжанської міської ради про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись статтями 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву №780 від 10.09.2018 Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства “Рубіжнетеплокомуненерго” Рубіжанської міської ради про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

2. Визнати наказ Господарського суду Луганської області №913/1144/14 від 23.06.2014 таким, що не підлягає виконанню у зв’язку з фактичним погашенням боргу та припиненням обов’язку боржника на підставі п.3 ст.7 Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”.

Ухвала набрала законної сили 24.09.2018 відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя Т.В. Косенко