Рішення № 76812612, 04.09.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.09.2018 Справа № 905/845/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.

при секретарі судового засідання Биковій Я.М.,

розглянувши справу № 905/845/18

за позовом: Державного підприємства «Енергоринок»

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля»

про стягнення 105 874,19 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю № 01/44-1045Д від 21.12.2017р.;

від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю № 212 від 26.12.2017р.

Суть спору: ДП «Енергоринок» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить суд стягнути з ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» штраф в сумі 105 874,19 грн., який нарахований на підставі п. 7.4.4. договору № 4260/02 від 25.09.2007р. за відхилення фактичного обсягу купівлі електричної енергії від замовленого.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2018р. для розгляду даної справи визначено суддю Ніколаєву Л.В. Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.05.2018р. за вказаним позовом відкрито провадження по справі №905/845/18 та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву за вх.№12696/18 від 12.06.2018р. відповідач посилається на відсутність підстав для застосування штрафу з огляду на те, що загальний обсяг купівлі електричної енергії відповідачем за спірним договором напряму залежить від обсягу електричної енергії, що споживається електроустановками відповідача та його споживачами, лише доля споживання електричної енергії КП «Компанія «Вода Донбасу» у структурі споживання підприємства відповідача складає (за узагальненими даними) близько 74% всього споживання, найменше відхилення від звичайного обсягу споживання споживачів неминуче призводить до відхилення загального обсягу закупівлі електричної енергії відповідачем. Умови договору ставлять відповідача у досить жорсткі рамки та не дозволяють про всяк випадок заявити більший або менший обсяг споживання, адже штраф передбачено за відхилення на 5% у будь-який бік (зменшення чи збільшення). Саме тому при формуванні повідомлень на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії відповідач керується даними звичайного рівня споживання електроенергії у відповідний період року з урахуванням певних, відомих йому на момент формування повідомлення, обставин (погодні умови, заплановані аварійно – ремонтні роботи, зупинка чи обмеження виробництва підприємствами споживачів тощо). При цьому, встановлений «бар'єр» у 5% взагалі не враховує особливостей структури споживання енергопостачальника, і навіть передбачене договором право відповідача коригувати замовлений обсяг до 15 числа розрахункового місяця у більшості випадків не призводить до позитивних для енергопостачальників наслідків.

У відповіді на відзив за вх.№12951/18 від 21.06.2018р. позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з посиланням на те, що:

- по-перше, підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності, однак відповідачем не надано належного підтвердження настання обставин непереборної сили у спірний період за зобов’язаннями щодо дотримання фактичних обсягів купівлі електроенергії від замовлених згідно з умовами договору. Посилання відповідача на невиконання своїх зобов’язань третіми особами (в тому числі КП «Компанія «Вода Донбасу») є необґрунтованими з огляду на приписи п. 2 ст. 218 ГК України, відповідно до якого порушення зобов’язань контрагентами боржника не є підставою для звільнення від відповідальності;

- по – друге, сторони є вільними в укладенні договору, а тому укладаючи договір відповідач усвідомлював всі можливі наслідки невиконання зобов’язання та пов’язані з цим ризики та ускладнення.

У клопотанні про зменшення розміру штрафних санкцій від 10.07.2018р. за вх.№14444/18 відповідач просить суд зменшити розмір штрафу на 99% з посиланням на наступні обставини:

- по-перше, предметом позову є штраф за відхилення фактичного обсягу купівлі електричної енергії від замовленого, тобто не стосується жодним чином виконання грошових зобов’язань за договором;

- по –друге, здійснення господарської діяльності в умовах проведення АТО на території Донецької області суттєво відобразилось на економічному стані та загальному рівні життєдіяльності у регіоні; не компенсування державою в особі НКРЕКП на користь відповідача суми недоотриманої компенсації втрат в розмірі 23 149 199,81 грн. від постачання електроенергії пільговим категоріям споживачів на території НКТ; систематичне порушення умов розрахунків за спожиту електричну енергію споживачами та зменшення надходжень грошових коштів на рахунок від підприємств-споживачів; наявність значної заборгованості споживачів відповідача; неможливість стягнення відповідачем заборгованості з боржників, які є державними підприємствами та підприємств, які мають екологічну броню; зростання виробничих витрат на відновлення постачання електроенергії, зменшення об’ємів споживання через пошкодження ліній та зупинки підприємств-споживачів; встановлення мораторію на здійснення примусового виконання рішень зі стягнення заборгованості з теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, а також державних вугледобувних підприємств (Закони України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» та «Про відновлення платоспроможності боржника державних вугледобувних підприємств»); зупинення органами ДВС виконавчих проваджень щодо примусового стягнення заборгованості на користь товариства на загальну суму 1 056 829,74 тис. грн. та фактична неможливість примусового виконання судових рішень на суму 172 547,60 тис. грн., тобто по 100% боргів по виконавчих провадженнях відповідача;

- по-третє, статус підприємств сторін, їх роль в економіці та енергетичній стабільності держави є різними, оскільки відповідач є постачальником електричної енергії у Донецькій області, і будь-які додаткові навантаження (наприклад, штрафні санкції) може привести до негативних наслідків, які вплинуть на енергетичну стабільність та надійність енергосистеми України, і як наслідок, припинення постачання електричної енергії споживачам вказаного регіону. Разом з тим, підприємство позивача згідно Статуту засновано на держаній власності, підпорядковане КМУ і по суті виконує управлінські функції щодо функціонування ОРЕ;

- по-четверте, позивач фактично «звільнений» від нарахування будь-яких фінансових санкцій, внаслідок прострочення оплати постачальниками електричної енергії; позивач не зазнав жодних збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення.

У запереченнях щодо відповіді на відзив на позовну заяву від 10.07.2018р. за вх.№14449/18 відповідач посилається на те, що замовлення обсягу купівлі електроенергії в Оптовому ринку електроенергії України проводиться на підставі фактичного обсягу закупівлі електроенергії за аналогічні періоди минулих років. При цьому, специфіка роботи споживача відповідача - КП «Вода Донбасу» залежить від температурного режиму і сезонного рівня випадання опадів. Поряд з цим, у зв’язку з проведенням в регіоні антитерористичної операції, на стабільну роботу обладнання впливають пошкодження, отримані в результаті артобстрілів. Тобто, передбачити обсяг споживання електроенергії і скласти точні прогнози не виявляється можливим.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.07.2018р. продовжено строк проведення підготовчого провадження до 13.08.2018р. Поряд з цим, у підготовчому засіданні 11.07.2018р. господарським судом оголошено перерву до 09.08.2018р.

У запереченнях на клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій від 31.07.2018р. за вх.№15854/18 позивач просить суд відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій з огляду на наступне:

- по – перше, посилання відповідача на те, що встановлений договором бар'єр у 5% взагалі не враховує особливостей структури споживання є необґрунтованими та такими, що не спростовують доводи позовної заяви з огляду на те, що обов’язок відповідача здійснювати закупівлю електричної енергії у межах замовлених обсягів прямо визначений договором, виконання якого не може бути поставлено у залежність від структури споживання. Крім того, згідно з умовами п. 4.15 договору у випадку необхідності, до 15-го числа розрахункового місяця відповідач має право скорегувати замовлений обсяг купівлі електричної енергії, проте, останній так і не скористався відповідним правом;

- по – друге, позивач не здійснює за спірним договором продаж відповідачу електричної енергії на неконтрольовану територію. Відповідно, порушення щодо виконання відповідачем зобов’язань за договором в частині дотримання обсягу замовленої та фактично купованої електричної енергії, пов’язані з продажем електроенергії виключно на контрольованій державною владою України території. Водночас, доказів повної неможливості здійснення відповідачем господарської діяльності не пред’явлено. Також відповідачем не надано доказів вжиття ним усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов’язань, не висловлено відмови від купівлі електроенергії. Отже, проведення антитерористичної операції на території Донецької області та пов’язані з цим несприятливі наслідки не обумовлюють неможливість відповідача здійснювати господарську діяльність, не мають ознак надзвичайності чи невідворотності для виконання обов’язку за укладеним правочином (договором), не перебувають у причинному зв’язку з невиконанням грошових зобов’язань за договором у межах цих спірних правовідносин;

- по – третє, невчасне надходження від держави в особі НКРЕКП грошових коштів (компенсації втрат від постачання електричної енергії пільговим категоріям споживачів на території НКТ) до відповідача не є підставою для невиконання обов’язку за договором, при цьому, підставою позовних вимог у даній справі є порушення відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором в частині дотримання обсягів замовленої та фактично купованої електроенергії, а не порушення грошових зобов’язань;

- по – четверте, пред’явлений відповідачем витяг з кримінального провадження №12017100000000153 не є належним доказом у розумінні ст. 76 ГПК України, який підтверджує випадок та/або настання обставин непереборної сили, які впливають на неможливість виконання зобов’язань спірного періоду, беручи до уваги обставину, що відповідно до умов договору продаж електроенергії здійснюється на контрольованій території.

- по – п’яте, штраф виставлений позивачем за своєю правовою природою є стимулом до належного виконання умов договору, зокрема, що стосується своєчасного та злагодженого здійснення розрахунків за куповану електричну енергію, що в свою чергу, дає змогу позивачу самостійно розраховуватись з генеруючими компаніями за куповану електричну енергію;

-по-шосте, посилання відповідача на зміну температурного режиму не підтверджені належними доказами, зокрема, довідкою компетентного органу Українського гідрометеорологічного центру, яка б відображала відповідну гідрометеорологічну інформацію за спірний період. Також не підтвердженими є посилання відповідача на те, що зміна температурного режиму впливає на діяльність КП «Компанія «Вода Донбасу».

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.08.2018р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.09.2018р.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 04.09.2018р. за участю представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

25.09.2007р. між ДП «Енергоринок» (ДПЕ, позивач) та ВАТ «ПЕМ-Енерговугілля» (на даний час ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля») (ЕК, відповідач) укладено договір №4260/02, за умовами якого ДПЕ зобов’язується продавати, а ЕК зобов’язується купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору (п.2.1 договору).

Відповідно до п.3.1 договору, сторони дотримуються умов ДЧОРЕ і додатків до ДЧОРЕ, що є його невід’ємними частинами, та керуються його положеннями при виконанні цього договору. У разі внесення змін до ДЧОРЕ, які матимуть наслідком неузгодженості між положеннями ДЧОРЕ та умовами цього договору, перевагу мають положення ДЧОРЕ.

У п.3.2. договору встановлено, що ДПЕ продає, а ЕК купує електричну енергію в точках поставки на межі балансової належності електричних мереж, що визначені в акті розмежування балансової належності електричних мереж і експлуатаційної відповідальності (додаток 4 до цього Договору), в обсягах, які визначаються згідно з розділом 4 цього Договору. Точки обліку електричної енергії наведені у додатку №1 до цього Договору «Перелік місць встановлення приладів та систем розрахункового обліку». Право власності на електричну енергію, яка постачається за цим договором, переходить від ДПЕ до ЕК в момент передачі електричної енергії в точках поставки.

Згідно з умовами п. 4.1. договору (в редакції додаткової угоди №11292/01 від 09.06.2015р., ЕК надає до ДПЕ повідомлення про замовлене добове (по годинах) та місячне (по годинах) споживання електроенергії, повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ, а також інформацію про замовлений обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ, а також інформацію про замовлений обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ по всіх постачальниках електроенергії на території ліцензованої діяльності ЕК, що розташована на контрольованій території. При цьому повідомлення про замовлене добове (по годинах) та місячне (по годинах) споживання електроенергії, повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ надаються ЕК виключно стосовно контрольованої території.

Умовами пп.4.1.1. п. 4.1. договору передбачено, що повідомлення про місячне (по годинах) споживання електричної енергії надається ЕК електронною поштою на адресу ДПЕ до 25-числа місяця, попереднього до розрахункового. Повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ надається ЕК до ДПЕ факсимільним зв'язком за підписом керівника та головного бухгалтера ЕК і скріплене печаткою ЕК. Оригінал наданого повідомлення надсилається ЕК рекомендованим листом протягом трьох діб. В повідомленні про місячні обсяги купованої електроенергії обов'язково зазначається замовлений обсяг електроенергії (кВт.год.) на місяць в цілому та вартість замовленого обсягу купівлі електроенергії (грн.), а також розміри оплати по декадах або етапах.

Згідно з умовами п. 4.15. договору в разі необхідності ЕК може скорегувати замовлений обсяг купівлі електроенергії. Для здійснення корегування замовленого обсягу ЕК до 15 числа розрахункового місяця повторно надає до ДПЕ факсимільним зв'язком скореговане повідомлення про місячні обсяги купованої електроенергії за підписом керівника та головного бухгалтера ЕК і скріплене печаткою ЕК за такою ж формою, як повідомлення, що надається відповідно до п. 4.1.1. цього договору. Оригінал скорегованого повідомлення надсилається ЕК рекомендованим листом протягом трьох діб.

Відповідно до умов п.п. 4.10., 4.11., 4.13. договору ДПЕ надсилає ЕК поштою до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим акт купівлі продажу електроенергії, підписаний зі свого боку у двох примірниках; ЕК в триденний термін після отримання актів купівлі-продажу зі свого боку підписує їх у двох примірниках та надсилає до ДПЕ один примірник поштою; документом, який підтверджує факт переходу права власності на електроенергію від ДПЕ до ЕК, є підписаний з боку ДПЕ та ЕК та скріплений печатками акт купівлі-продажу електроенергії.

Згідно з умовами пп. 7.3.3. п. 7.3. договору ЕК несе відповідальність за невідповідність місячного обсягу електричної енергії, що ЕК купила у ДПЕ, обсягу електричної енергії, який ЕК замовила.

У пп. 7.4.4. п. 7.4. договору встановлено, що ДПЕ має право в разі відхилення фактичного обсягу купівлі електричної енергії ЕК за розрахунковий місяць від замовленого (відповідно до повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії згідно з п. 4.1.1. цього Договору з врахуванням п. 4.15. цього договору) на величину, що перевищує 5,0% нарахувати ЕК штраф у розмірі 1% від вартості різниці між фактичним та замовленим обсягом електричної енергії.

Цей договір укладено на термін з 01 жовтня до 31 грудня 2007 року. Дія договору автоматично продовжується на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не заявила письмово про намір розірвати цей договір за один місяць до дати закінчення строку дії цього договору. (п.11.6. договору.).

Також судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору відповідачем надано позивачу повідомлення № 7 від 29.06.2017р. на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на Оптовому ринку енергії України в липні 2017 року, що становить 58 600 013 кВт.г. та повідомлення № 9 від 29.08.2017р. на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на Оптовому ринку енергії України в вересні 2017 року, що становить 54 330 000 кВт.г.

Водночас, фактичний обсяг купленої відповідачем електричної енергії за липень 2017 року склав 53 590,209 тис.кВт.г. та вересень 2017р. – 50 461,042 тис.кВт.г., про що свідчать відповідні акти купівлі-продажу електроенергії від 31.07.2017р., від 30.09.2017р., які підписані сторонами та засвідчені їх печатками.

Отже, відповідачем допущено відхилення фактичного обсягу купівлі електроенергії від замовленого у липні 2017 року на 8,55 % (в сторону зменшення), у вересні 2017 року на 7,12 % (в сторону зменшення), у зв’язку з чим позивач звернувся до відповідача з претензіями про сплату штрафних санкцій № 602/32 від 06.09.2017р. на суму 58 051,55 грн. та № 616/32 від 31.10.2017р. на суму 47 822,64 грн.

Відповідач відповідей на вказані претензії не надав, суму штрафу не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов’язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, між сторонами укладено договір купівлі-продажу електроенергії № 4260/02 від 25.09.2007р., умовами якого передбачено, що позивач зобов’язується продавати, а відповідач - купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору. При цьому, умовами договору також передбачено, що відповідач надає позивачу повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з Оптового ринку енергії України, а також в разі необхідності може скорегувати замовлений обсяг купівлі електроенергії, про що відповідач надає повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії та скореговані повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії. Водночас, документами, які підтверджують перехід права власності електроенергії до відповідача та фактичний обсяг купівлі електроенергії, є акти купівлі - продажу електроенергії, підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

У ст.549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

У пп. 7.4.4. п. 7.4. договору встановлено, що позивач має право в разі відхилення фактичного обсягу купівлі електричної енергії відповідачем за розрахунковий місяць від замовленого (відповідно до повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії згідно з п. 4.1.1. цього договору з врахуванням п. 4.15. цього договору) на величину, що перевищує 5,0% нарахувати відповідачу штраф у розмірі 1% від вартості різниці між фактичним та замовленим обсягом електричної енергії.

Як вище встановлено судом, відповідачем допущено відхилення фактичного обсягу купівлі електроенергії від замовленого у липні та вересні 2017 року на 8,55 % (в сторону зменшення) та на 7,12 % (в сторону зменшення) відповідно, у зв’язку з чим позивачем нарахований штраф у загальному розмірі 105 874,19 грн., який не сплачений відповідачем як після одержання претензій, так і в подальшому.

Розрахунок штрафу, який здійснений позивачем, перевірений господарським судом та встановлено відповідність вказаного розрахунку обставинам справи та його арифметичну правильність (1% штрафу від вартості різниці між фактичним та замовленим обсягами електричної енергії у липні 2017р. становить 58 051,55 грн. (0,01 х 5 009 804 кВт/г (відхилення фактичного від заявленого обсягу купівлі електроенергії) х 115,875881675 грн. (фактична ціна)/100), у вересні 2017р. - 47 822,64 грн. (0,01 х 3 868 958 кВт/г (відхилення фактичного від заявленого обсягу купівлі електроенергії) х 123,605990617 грн. (фактична ціна)/100)).

Разом з тим, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 99%.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає, що обставини щодо складної економічної ситуації у країні, тяжкого фінансового становища відповідача, неналежного компенсування НКРЕКП втрат від постачання електроенергії пільговим категоріям споживачів, порушення розрахунків за спожиту електричну енергію споживачами відповідача, певної залежності закупівлі відповідачем обсягу електроенергії у позивача від електроспоживання споживачів останнього, відсутності збитків, спричинених позивачу порушенням відповідачем умов договору, на які посилається відповідач, як на підстави для зменшення розміру штрафних санкцій, заслуговують на увагу та є підставою для такого зменшення. Водночас, приймаючи до уваги майнові інтереси позивача, а також правове призначення штрафу, як засобу розумного стимулювання боржника виконувати умови договору, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача та про зменшення розміру штрафу на 50 %.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 52 937,10 грн.

Посилання відповідача на жорсткі умови договору не прийняті господарським судом до уваги, оскільки в силу приписів ст. ст. 11, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору, при цьому укладений між сторонами договір є обов'язковим до виконання. До того ж, умови договору передбачають можливість корегування відповідачем заявлених обсягів споживання електроенергії, проте жодних доказів, що підтверджують вчинення відповідачем таких дій, матеріали справи не містять.

Інші обставини, на які посилається відповідач, як на підстави для звільнення від відповідальності, та які є аналогічними обставинам, на які відповідач посилається, як на підстави для зменшення розміру штрафних санкцій, враховані господарським судом при розгляді відповідного клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 231-233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного підприємства «Енергоринок» задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» (84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Комерційна, буд. 8, код ЄДРПОУ 00169845) на користь Державного підприємства «Енергоринок» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27, код ЄДРПОУ 21515381) штраф у розмірі 52 937 (п'ятдесят дві тисячі дев’ятсот тридцять сім) грн. 10 коп., судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 14 вересня 2018р.

Суддя Л.В. Ніколаєва