Ухвала суду № 76812592, 25.09.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про призначення експертизи

25.09.2018 Справа № 908/3067/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Варвянській А.А.

розглянувши матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 ОСОБА_2", м. Київ

до відповідача ОСОБА_3 підприємства "Український продукт", м. Донецьк

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне підприємство "Геркулес", м. Донецьк

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Донецький міський молочний завод №2", м Донецьк

про звернення стягнення на предмет застави

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

від третіх осіб: не з'явились.

Позивач, Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 ОСОБА_2", м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_3 підприємства "Український продукт", м. Донецьк про звернення стягнення на предмет застави, а саме в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 акціонерного товариства “Геркулес”, м. Донецьк, Публічного акціонерного товариства “Донецький міський молочний завод №2”, м. Краматорськ, ОСОБА_3 підприємства “Украинский продукт”, м. Донецьк перед Публічним акціонерним товариством “ОСОБА_1 ОСОБА_2”, м. Київ за Генеральним договором на здійснення кредитних операцій №012/01-03-3/1434 від 21.11.2013 та укладеними в її межах кредитними договорами №012/01-03-3/00120 від 11.02.2014, №012/01-03-3/1436 від 21.11.2013, №012/01-03-3/1437 від 21.11.2013 та №012/01-03-3/00121 від 11.02.2014 у сумі 14578337,94 доларів США, а саме основна заборгованість – 13500000,00 доларів США; заборгованість за відсотками – 866335,23 доларів США; пеня за кредитом – 113293,66 доларів США; пеня за відсотками – 98709,55 доларів США, звернути стягнення на майно, передане в заставу АТ "ОСОБА_1 ОСОБА_2" відповідно до договору застави №12/01-03-3/1075 від 10.12.2013 та договору застави основних засобів №12/01-03-3/00128 від 19.02.2014, відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» в резолютивній частині рішення суду: визначити спосіб реалізації предметів застави – шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, встановити початкову ціну реалізації предметів застави.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання третіми особами та відповідачем своїх зобов’язань за кредитними договорами №012/01-03-3/00120 від 11.02.2014, №012/01-03-3/1436 від 21.11.2013, №012/01-03-3/1437 від 21.11.2013 та №012/01-03-3/00121 від 11.02.2014, укладеними в межах Генерального договору на здійснення кредитних операцій №012/01-03-3/1434 від 21.11.2013, у зв’язку з чим позивач звертає стягнення на предмет застави, що належить відповідачу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.05.2015 порушено провадження по справі №908/3067/17.

Розгляд справи поновлювався та зупинявся.

У зв'язку з закінченням повноважень судді Уханьової О.О. протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2017 по справі №908/3067/15 головуючим суддею визначено суддю Мальцева М.Ю., у зв'язку з відрахуванням зі штату судді Мальцева М.Ю. протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2017 по справі №908/3067/15 визначено суддю – Курило Г.Є.

Законом України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” внесено зміни, зокрема, до Господарського процесуального кодексу України, які набрали чинності 15.12.2017.

Згідно п.9 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою від 06.08.2018 постановлено поновити провадження у справі 908/3067/15, призначити справу №908/3067/15 до розгляду в порядку загального позовного провадження, почати у справі №908/3067/15 підготовче провадження і призначити підготовче засідання.

В судовому засідання 25.09.2018 представник позивача проти призначення судової товарознавчої експертизи по справі заперечив.

Представники відповідача та третіх осіб в підготовче засідання не з’явились з невідомих причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, суд дійшов висновку про необхідність призначення судової товарознавчої експертизи з огляду на наступне.

Нормами ст. 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Як вбачається із матеріалів справи 21.11.2013 між позивачем, Публічним акціонерним товариством “ОСОБА_1 ОСОБА_2” (кредитор), відповідачем, ОСОБА_3 підприємством “Украинский продукт” та третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 акціонерним товариством “Геркулес”, Публічним акціонерним товариством “Донецький міський молочний завод №2” (позичальники) був укладений генеральний договір на здійснення кредитних операцій №012/01-03-3/1434 (генеральний договір), згідно з п.1.1 якого, кредитор зобов’язується здійснювати на користь позичальників кредитні операції у межах загального ліміту та сублімітів, передбачених пунктами 1.2, 1.3 генерального договору, в порядку, визначеному статтею 2 генерального договору, а позичальники зобов’язані виконати усі обов’язки, що витікають зі змісту кредитної операції, генерального договору, умов та договорів, і здійснити повне погашення заборгованості у межах строку кредитної операції.

До генерального договору були укладені кредитні договори:

- 11.02.2014 між позивачем, Публічним акціонерним товариством “ОСОБА_1 ОСОБА_2” (кредитор) та третьою особою, ОСОБА_3 акціонерним товариством “Геркулес” (позичальник) №012/01-03-3/00120;

- 21.11.2013 між позивачем, Публічним акціонерним товариством “ОСОБА_1 ОСОБА_2” (кредитор) та третьою особою, ОСОБА_3 акціонерним товариством “Геркулес” (позичальник) №012/01-03-3/1436;

- 21.11.2013 між позивачем, Публічним акціонерним товариством “ОСОБА_1 ОСОБА_2” (кредитор) та третьою особою, Публічним акціонерним товариством “Донецький міський молочний завод №2” (позичальник) №012/01-03-3/1437;

- 11.02.2014 між позивачем, Публічним акціонерним товариством “ОСОБА_1 ОСОБА_2” (кредитор) та відповідачем, ОСОБА_3 підприємством “Украинский продукт” (позичальник) №012/01-03-3/00121.

За твердженням позивача кредитні кошти за генеральним договором на здійснення кредитних операцій №012/01-03-3/1434 від 21.11.2013 та кредитними договорами №012/01-03-3/00120 від 11.02.2014, №012/01-03-3/1436 від 21.11.2013, №012/01-03-3/1437 від 21.11.2013, №012/01-03-3/00121 від 11.02.2014 були позичальникам видані, однак позичальники свої зобов’язання щодо повернення суми кредиту та відсотків не виконало.

В забезпечення зобов’язань за генеральним договором на здійснення кредитних операцій №012/01-03-3/1434 від 21.11.2013 між позивачем, Публічним акціонерним товариством “ОСОБА_1 ОСОБА_2” (заставодержатель) та відповідачем, ОСОБА_3 підприємством “Украинский продукт” (заставодавець) був укладений договір застави основних засобів №12/01-03-3/1075 від 10.12.2013 (договір застави 1).

Згідно п.п. 1.1., 1.2. договору застави 1 заставодавець передає заставодержателю в заставу товари в обороті, що належать заставодавцю на праві власності або стануть його власністю у майбутньому, та опис яких міститься в додатку №1 до договору (далі-предмет застави). Загальна вартість предмету застави визначена за згодою сторін та складає 30023491,27 гривень. Застава за договором поширюється на невід’ємні приналежності предмета застави; продукцію, віддільні плоди та доходи, що виробляються, добуваються, одержуються від предмета застави або приносяться ним та не визначені в додатку №1 до договору; будь-яке рухом е майно, яке заміщує предмет застави та може бути ідентифіковане як таке, зокрема, майно, в яке перетворилося або невідокремленою частиною якого стало майно, що є предметом застави, в тому числі внаслідок переробки, приєднання, поділу, виділення або іншого перетворення в інше за своїми ознаками рухоме майно; доходи від відчуження предмета застави, в тому числі грошові кошти та майнові права на ці доходи; страхове відшкодування в разі настання страхового випадку щодо предмета застави або будь-яке інше відшкодування, отримане заставодавцем внаслідок повного або часткового пошкодження, вилучення, знищення або втрати предмета застави, припинення права власності на нього тощо. Зазначене майно та майнові права вважаються обтяженими заставою за договором. Заставодавець вільно володіє, користується та розпоряджається майном, визначених цим пунктом договору, до настання підстав для звернення стягнення на предмет застави.

Заставодавець зобов’язаний зберігати предмет застави за адресами, визначеними в додатку №1 до договору або в інших місцях зберігання, попередньо письмово погоджених із заставодержателем. Заставодавець зобов’язаний підтримувати в таких місцях зберігання наявність товарів в обсязі та вартості не нижче, ніж це зазначено в додатку №1 до договору (п. 5.1 договору застави 1).

Відповідно до п. 8.1. договору застави 1 заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави і задовольнити свої вимоги за рахунок предмета застави у випадку, зокрема, невиконання або порушення позичальником строків виконання будь-яких грошових зобов’язань, що забезпечені заставою згідно зі статтею 2 договору (пп. 8.1.1 договору застави 1).

Пунктом 8.2. договору застави 1 визначено, що заставодержатель на власний вибір може застосовувати наведені нижче способи звернення стягнення на предмет застави, зокрема, за рішенням суду про звернення стягнення або про набуття у власність предмету застави ( пп. 8.2.1 договору застави 1).

В забезпечення зобов’язань за генеральним договором на здійснення кредитних операцій №012/01-03-3/1434 від 21.11.2013 між позивачем, Публічним акціонерним товариством “ОСОБА_1 ОСОБА_2” (заставодержатель) та відповідачем, ОСОБА_3 підприємством “Украинский продукт” (заставодавець) був укладений договір застави основних засобів № 12/01-03-3/00128 від 19.02.2014 (договір застави 2).

Згідно п.п. 1.1., 1.2. договору застави 2 (в редакції додаткової угоди №12/01-03-3/00128/1 до договору застави 2), відповідно до умов договору заставодавець передає заставодержателю в заставу належні заставодавцю на праві власності основні засоби/обладнання, згідно додатку №2, що додатково підтверджуються балансовою довідкою: б/н від 18.09.2014. Предмет застави належить заставодавцю на праві власності на підставі договору поставки №Г1402 від 14.02.2014.

Вартість предмета застави на момент укладання цього договору відповідає його ринковій вартості та становить (всього) 13258006,29 гривень. Вартість предмета застави, зазначена у п. 1.1, п. 1.4 цього договору, а також визначена згідно частини другої цього пункту договору, не враховується під час звернення стягнення на нього заставодержателем або при добровільній реалізації заставодавцем предмету застави відповідно до п. 7.13. цього договору (п. 1.4. договору застави 2 в редакції додаткової угоди №12/01-03-3/00128/1 до договору застави 2).

Відповідно до п. 7.1. договору застави 2 заставодержатель має право вимагати дострокового виконання забезпечення заставою зобов’язань, а в разі їх невиконання – звернути стягнення на предмет застави і задовольнити свої вимоги за рахунок предмета застави у випадку, зокрема, у разі повного або часткового невиконання або неналежного виконання всіх або окремих зобов’язань, що забезпечені заставою згідно зі статтею 2 цього договору, та в інших випадках, передбачених кредитним договором.

Пунктом 7.3. договору застави 2 зазначено, що за вибором заставодержателя застосовується один із наведених нижче способів звернення стягнення на предмет застави та задоволення вимог заставодержателя: за рішення суду про звернення стягнення або про набуття у власність предмету застави (пп. 7.3.1 договору застави 2).

У відповідності до ст. 21 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору, є одним з видів забезпечувальних обтяжень.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами (право застави) (ст.572 Цивільного кодексу України). З огляду на приписи статті 583 ЦК України, заставодавцем може виступати як сам боржник, так i третя особа (майновий поручитель).

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

У відповідності до статті 25 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються, в тому числі початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження. Виходячи зі змісту поняття “ціна” як форми грошового вираження вартості товару, суд вважає, що встановлення початкової ціни означає встановлення її в рішенні суду в грошовому вираженні.

Позивач у позовній заяві просить суд встановити в резолютивній частині рішення початкову ціну реалізації предметів застави, однак у судовому засіданні 25.09.2018 представник позивача заперечив проти призначення судової експертизи та покладення на нього сплати витрат за проведення експертизи.

У відповідності до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно з ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об’єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Статтею 14 Закону України "Про судову експертизу" передбачена відповідальність судового експерта: судовий експерт на підставах і в порядку, передбаченими законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності.

Враховуючи відсутність домовленості сторін про ціну реалізації майна, що належить ОСОБА_3 підприємству "Український продукт" та передане в заставу, а також те, що сторонами не надано до матеріалів справи висновків суб'єктів оціночної діяльності з приводу вартості предметів застави на теперішній час, вимог статті 25 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, господарський суд вважає питання щодо визначення початкової вартості реалізації майна, що передане в заставу, таким, що підлягає вирішенню із застосуванням спеціальних знань, а тому призначає товарознавчу експертизу майна, яке є предметом застави за договором застави основних засобів №12/01-03-3/1075 від 10.12.2013 та договором застави основних засобів №12/01-03-3/00128 від 19.02.2014.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 “Про деякі питання практики призначення судової експертизи”, визначаючись з експертною установою, яка проводитиме судову експертизу, господарський суд має враховувати положення пункту 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5, згідно з яким експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування.

Згідно Додатку № 1 до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, регіональною зоною обслуговування Донецького науково-дослідницького інституту судових експертиз є Донецька і Луганська області, у зв’язку з чим проведення судової експертизи суд доручає судовим експертам Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз: 84112, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Поштова, 67.

Згідно з п.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона. Оскільки саме позивач звернувся з відповідним позовом про звернення стягнення на предмет застави, суд вважає за доцільне покласти на позивача оплату вартості проведення експертизи з подальшим розподілом судових витрат під час винесення кінцевого процесуального документу у зазначеній справі відповідно до вимог ст.129 ГПК України.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

За таких обставин, враховуючи, що судом призначено судову експертизу, проведення якої за характером досліджень має відбуватись поза межами суду (в експертній установі), провадження у справі підлягає зупиненню.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 234, 228 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

Призначити судову товарознавчу експертизу по справі №908/3067/15.

На вирішення судовому експерту поставити питання:

- яка ринкова вартість на теперішній час предмету застави за договором застави №12/01-03-3/1075 від 10.12.2013, а саме:

біо-кефір «Добриня» 1% пл., 500 г. - 994 шт.;

біо-кефір «Добриня» 2,5% пл., 500 г. - 466 шт.;

ряжанка «Добриня» 3,2% пл., 500 г. - 737 шт.;

біо-кефір «Добриня» 1% пл., 1000 Г. - 68 шт.;

сир кисломолочний н/ж ваговий фас по 5 кг. - 145 кг.;

молоко «Добриня» пряж. 3,2% пл. 500 г. - 2 834 шт.;

сирок глазурований «Добриня» з нап. «Полуничний» 15%, п/п 35 г. - 6 724 шт.;

сирок глазурований «Добриня» з ароматом ваніль 15%, п/п 35 г. - 5 510 шт.;

сирок глазурований «Добриня» з курагою 15%, п/п 35 г. - 3 591 шт.;

сирок глазурований «Добриня» з нап. «Апельсин-мандарин» 15%, п/п 35 г. - 3712шт.;

сирок глазурований «Добриня» з нап. «згугц. молоко» 15%, п/п 35 г. - 6 279 шт.;

ряжанка «Глечик» 3,2% п/ст., 200 г. - 13 408 шт.;

сирок глазурований «Добриня» з какао 15%, п/п 35 г. -2 832 шт.;

сиркова маса солодка Сирок глазурований «Добриня» з родзинками н/ж п/п 250 г. - 443 шт.;

сиркова маса солодка Сирок глазурований «Добриня» з курагою н/ж п/п 250 г. - 852 шт.;

сирок глазурований «Добриня» з ваніліном н/ж п/п 250 г. - 418 шт.;

молоко незбиране згущене з цукром 8,5% п/ст.. 200 г. - 626 шт.;

молоко «Добриня» пряж. 3,2% Теtга-Вгік, 1000 г. - 120 шт.;

сир кисломолочний 9% ваговий фас по 10 кг. - 10 кг.;

біо-кефір «Добриня» 2,5% пл., 1000 Г. - 158 шт.;

полуниця в/г швидкозаморож. (ящик 10 кг.) - 60 кг.

- яка ринкова вартість на теперішній час предмету застави за договором застави основних засобів №12/01-03-3/00128 від 19.02.2014?

Проведення експертизи доручити експертам Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз: 84112, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Поштова, 67.

Зобов'язати сторін при проведенні експертизи не перешкоджати експерту в проведені судової експертизи; на першу вимогу експерта для проведення перевірки в повному обсязі надавати всі витребуванні документи, предмети, об'єкти дослідження та вчиняти необхідні дії.

Попередити експерта, якому буде доручено проведення судової експертизи, про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.

Зобов'язати експерта, який буде проводити експертизу, направити висновки за результатами проведення даної судової експертизи до господарського суду Донецької області протягом 5 днів з моменту закінчення проведення судової експертизи.

Зобов’язати експерта після проведення дослідження та підготовки письмового висновку направити належним чином засвідчені копії висновку сторонам та третім особам у справі.

Витрати, пов’язані з проведенням судової експертизи, покласти на позивача, Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 ОСОБА_2", м. Київ.

На час проведення експертизи провадження у справі №908/3067/15 зупинити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали підписано 01.10.2018.

Суддя Г.Є. Курило