Постанова № 76807243, 27.09.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 року

м. Харків

справа № 646/3727/18

провадження № 22ц/790/4702/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого: Коваленко І.П.,

суддів: Овсяннікової А.І., Сащенко І.С.,

за участі секретаря: Дмитренко А.Ю.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1,

відповідач: ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання родинних відносин, 3-я особа у справі приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_3 за апеляційною скаргою ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 в особі її представника ОСОБА_5 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13 липня 2018 року (в складі судді Бугери О.В.),

встановив:

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання родинних відносин, 3-я особа у справі приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_3, в якому просив визнати родинні відносини між померлим 23.08.2016 року ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Шепетівка Хмельницької області та на день смерті був зареєстрований та прожив у м. Харкові за адресою АДРЕСА_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та встановити що ОСОБА_6 є батьком ОСОБА_1.

25 жовтня 2017 року ОСОБА_1 надав до суду клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, в якій просив призначити у справі судову молекулярно-генетичну експертизу з використанням ДНК, на вирішення якої поставити запитання чи є біологічна спорідненість по чоловічій лінії між ним та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3. Для проведення експертизи вирішити, що відібрання біологічного матеріалу необхідного для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи буде здійснено лише в лабораторних умовах лабораторією Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Просив доручити проведення експертизи відповідному центру, оплату за проведення експертизи гарантували та просив зобов’язати представника ОСОБА_4, яка діє від імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 забезпечити належне відібрання біологічного матеріалу (зразків буккального епітелію) необхідного для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи з використанням ДНК у її сина ОСОБА_2.

В обґрунтування клопотання позивач посилався на те, що за життя ОСОБА_6 визнавав його сином, він познайомив його із братом, чітко визначав, що вони брати, але відповідач та його мати не визнають наявність кровного споріднення між ними. Оскільки батько не може взяти участь у проведенні даної експертизи, просив призначити експертизу з метою встановлення спорідненості між ним та його братом. Для вирішення цього питання потрібні спеціальні знання у сфері генетики.

В судовому засіданні позивач та його представник клопотання підтримали в частині призначення та проведення експертизи, проведення якої просили доручити Харківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. В частині вимог викладених в п. 2, 5 поданого письмового клопотання щодо вирішення питання про відібрання зразків виключно в лабораторії центру та зобов’язання забезпечення належного відібрання зразків біологічного матеріалу, не підтримали. Наполягали на тому, що в рамках справи ними заявлено вимогу про встановлення саме родинних відносин, а не батьківства.

Законний представник відповідача, представник відповідача проти задоволення клопотання заперечували. Подали письмові заперечення, що долучені до справи. В обґрунтування своєї позиції посилались на те, що при розгляді справ відповідної категорії є необхідним враховувати дату народження, та оскільки позивач народився до 01 січня 2004року правовідносини в даному спорі врегульовані вимогами Кодексу про шлюб та сім’ю. А відповідно до вимог ст.53 КпШС підставою для встановлення батьківства може бути не факт біологічного походження дитини, а фактичні дані про спільне проживання батьків, ведення ними спільного господарства, спільне виховання чи утримання дитини, або докази, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Тобто, встановлюється пріоритет соціального батьківства над біологічним. Сам по собі доказ біологічного походження не може бути єдиною підставою для встановлення батьківства щодо дитини народженої до 01.01.2004 року. Також просили врахувати, що в справах про встановлення батьківства передбачено проведення біологічної, урологічної та генетичної експертизи. При цьому, дослідження проводиться між батьком та дитиною. При відсутності батька є можливість використання будь-якого біологічного матеріалу. Відсутність таких вихідних даних унеможливлює проведення експертизи. Висновки дослідження про яке просить сторона позивача не будуть мати будь-якого значення. Оскільки методика проведення досліджень на предмет біологічної спорідненості базується на принципах успадкування дітьми генетичних ознак своїх батьків. Кожен з батьків передає своїй дитині тільки одну алель кожного локусу ДНК, якій притаманна індивідуальна специфічність, тобто розподіл та комбінації успадкованих генетичних ознак у дітей є різними, співпадає лише у одно яйцевих близнюків, тому проведення експертизу щодо біологічної спорідненості між можливими братами неможливо, оскільки вони не є прямими родичами. Заперечували й проти відбору біологічного матеріалу від неповнолітнього ОСОБА_2, оскільки це буде порушувати його конституційні права, неприпустимо піддавати особу без її згоди медичним, науковим чи іншим дослідам, та оскільки вони заперечують проти проведення експертизи, зобов’язання надати свій біологічний матеріал примусово буде порушувати права неповнолітнього.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13 липня 2018 року уточнене клопотання представника позивача ОСОБА_7 про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи задоволено.

Призначено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання родинних відносин, 3-я особа у справі приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_3, - судову молекулярно-генетичну експертизу.

На вирішення експертів поставлені запитання:

1)Чи є біологічна спорідненість по чоловічій лінії між громадянином ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3?

Проведення експертизи доручено експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, що розташований за адресою 61036 м. Харків вулиця Ковтуна, 32.

Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок експерта та відмову експерта без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків у суді.

Оплата вартості експертного дослідження покладена на позивача – ОСОБА_1

Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 в особі її представника ОСОБА_5 звернулась на цю ухвалу з апеляційною скаргою, в якій, з посиланнями на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказану ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначив, що аналіз правозастосовної практики свідчить про те, що раніше чинним сімейним законодавством встановлювався пріоритет соціального батьківства над біологічним. Сам по собі факт кровної спорідненості дитини не мав і не має визначального значення для вирішення питання про встановлення батьківства. Навіть за наявності висновків експертизи про те, що та чи інша особа може бути біологічним батьком дитини з імовірністю 99,9 %, один лише цей доказ не може бути підставою для встановлення батьківства щодо дитини, народженої до 01.01.2004 року. Тому висновок експерта не може бути належним доказом по даній справі, оскільки правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Кодексу про шлюб та сім’ю України чинними на момент їх виникнення, який не передбачив такої підстави для встановлення батьківства, атому проведення судово-генетичної експертизи не має жодного сенсу.

Також, апелянт вказує, що об’єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, букального та іншого епітелію, волосся (при наявності волосяного фолікула), а також часток тканини і органів людини. Зрізане волосся, сеча і піт не придатні для дослідження даним методом, оскільки вони не містять клітин з ядерної ДНК. Для визначення спірного батьківства необхідна присутність ймовірного батька і дитини для проведення збору вихідного біологічного матеріалу. При відсутності біологічного матеріалу хоча б однієї зі сторін провести дослідження неможливо. В результаті проведення ДНК-аналізу на предмет встановлення батьківства ймовірність похибки позитивного висновку становить 0,000001 %. Негативний факт батьківства встановлюється із 100 % ймовірністю.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи клопотання представника позивача ОСОБА_7 про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що для з’ясування повноти фактичних даних за предметом позову потрібні спеціальні знання.

З таким висновком суду першої інстанції судова колегія погоджується виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання родинних відносин.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1статті 2 ЦПК України).

Згідно з частиною 1статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

За змістом частини 1статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (частина 3, пункти 3, 4 частини 5статті 12 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6статті 81 ЦПК України).

Визначаючись з правовідносинами, які виникли між сторонами та їх змістом на підставі наданих сторонами доказів, суд має відповідно до статті 89 ЦПК України оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За правилами частин 2, 3статті 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Під час розгляду справи позивачем було заявлено клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи з питань спорідненості по чоловічій лінії між ним та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до вимог ст. 116 ЦПК України,суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є, зокрема, призначення експертизи.

Відповідно до вимог ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупністю таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не додані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо згода не досягнута, експерта чи установу визначає суд.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи з питань спорідненості по чоловічій лінії між ним та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, оскільки для встановлення родинних відносин, необхідні спеціальні знання.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, постановлена з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для її скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги стосуються суті позовних вимог та оцінки наданих доказів.

Керуючись статтями 365, 366, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 в особі її представника ОСОБА_5 – залишити без задоволення.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13 липня 2018 року– залишити без змін.

Постанова Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 28 вересня 2018 року.

Головуючий - І.П. Коваленко

Судді - А.І. Овсяннікова

ОСОБА_8