Рішення № 76806759, 27.09.2018, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/525/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді – Каліберди В.А.,

з участю секретаря – В’юнник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 14 травня 2018 року в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою про визнання права власності на 2/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований в с – щі Водяне по вул. Московська №33, Краснокутського району, Харківської області та 2/3 частини земельної ділянки площею 6,0239 га, що розташована на території Олексіївської сільської ради Краснокутського району Харківської області в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 03 лютого 2017 року помер її колишній чоловік та батько її малолітнього сина – ОСОБА_4.

Після його смерті відкрилася спадщина на майно, що складається з житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: вул. Московська №33 в с-щі, Краснокутського району, Харківської області та земельної ділянки, яка належали спадкодавці на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Позивач з метою прийняття спадщини зверталася до Краснокутської державної нотаріальної контори, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в зв’язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на майно.

Також спадкоємцем майна ОСОБА_4, окрім відповідача, є батько спадкодавця ОСОБА_5, який відмовився від прийняття спадщини та користь свого онука ОСОБА_2.

Відсутність правовстановлюючого документу на нерухоме майно перешкоджає позивачу отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі, в зв’язку з чим за захистом та визнанням своїх законних прав та інтересів малолітнього ОСОБА_2 позмвач звернулася до суду з позовом, в якому просить: визнати за малолітнім ОСОБА_2 право власності на 2/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований за адресою: вул. Московська №33, с-ще. Водяне, Краснокутського району Харківської області та на 2/3 частини земельної ділянки площею 6,0239 га в порядку спадкування за законом після смерті матері його батька ОСОБА_4

В судове засідання позивач не з’явилася, однак надала заяву про підтримання заявлених позовних вимог, прохав їх задовольнити. Окрім цього прохала справу розглядати у її відсутність та не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Відповідач – ОСОБА_3 в відкрите судове засідання повторно не з’явилася, хоча була викликана своєчасно та у встановлений законом порядок, про що свідчать розписки про отримання судових повісток.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин.

Суд, перевіривши та дослідивши письмові докази, повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії 1-ВЛ №582769, виданого Краснокутським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_4 помер 03 лютого 2017 року.

Після його смерті залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: вул. Московська №33, с-ще. Водяне, Краснокутського району, Харківської області згідно рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 18.11.2011 року, що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав РКП «Краснокутське бюро технічної інвентаризації» №32461187 від 13.12.2011 року.

Також до спадкового майна уввійшла земельна ділянка площею 6,0239 га згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності №4656539 від 10.06.2013 року, копія якого мається в матеріалах справи.

У відповідності до вимог ст.ст.1217, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування одержують особи, зазначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до вимог ст.ст.1217, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування одержують особи, зазначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки спадкодавця.

Факт, що малолітній ОСОБА_2 являється сином померлого ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про його народження, копія якого мається в матеріалах справи.

Також, як вбачається з матеріалів справи, окрім позивача спадкоємцем майна ОСОБА_4 є його мати ОСОБА_3, тобто відповідач по справі та батько спадкодавця ОСОБА_5, який спадщину не прийняв та відмовився від належної йому частини спадщини на користь свого онука ОСОБА_2, про що свідчить його нотаріально посвідчена заява.

Як вбачається зі ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, а тому малолітній ОСОБА_2, з урахуванням належної ОСОБА_5 частки у спадковому майні, від якої він відмовилася на користь ОСОБА_2, має право на 2/3 частини спадкового майна.

Позивач після смерті свого колишнього чоловіка ОСОБА_4 в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_2 з приводу оформлення спадщини зверталася до Краснокутської державної нотаріальної контори, однак позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності, та в Краснокутській державній нотаріальній конторі була вручена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.03.2018р. за №258/02-31.

Згідно п.4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Зазначене підтверджує ту обставину, що позивач не має змоги оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

Право власності на земельну ділянку відповідно до ст.1225 ЦК України переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч.1 ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельні ділянки виникає після одержання її власником документу, що посвідчує право власності, та його державної реєстрації.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. а ч.3 ст. 152 Земельного Кодексу України.

Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини , як визначено в ст.81 ч.1 п. г Земельного Кодексу України.

Також, як вбачається з ч.1 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 “Про судову практику у справах про спадкування ” відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності №4656539 від 10.06.2013 року.

За ст.6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Право малолітнього ОСОБА_2 на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті його батька є невизнаним, державний нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що надало позивачу, в порядку ст.4 ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ст. 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ОСОБА_6 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Спадкоємець має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296 - 1299 ЦК. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємцем за законом після померлого батька ОСОБА_7.

Згідно із ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., зокрема, в ст.1 Першого протоколу до неї (ратифіковано законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР), яка є складовою правової системи відповідно до ст.9 Конституції України, а також у вітчизняному законодавстві.

Таким чином, враховуючи ті обставини, що позивач надав суду достатньо доказів, які підтверджують позов, суд вважає, що малолітній ОСОБА_2 як спадкоємець після смерті спадкодавця свого батько ОСОБА_4, має законне право на 2/3 частини житлового будинку та земельної ділянкив порядку спадкування за законом.

На підставі вищевказаного та керуючись ст.ст. 328, 1216, 1261 ЦК України, ст.ст.259, 265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити.

Визнати за малолітнім ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на 2/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: вул. Московська №33, с-ще. Водяне, Краснокутського району, Харківської області після смерті батька ОСОБА_4, померлого 03 лютого 2017 року.

Визнати за малолітнім ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на 2/3 частини земельної ділянки площею 6,0239 га згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №4656539 від 10.06.2013 року після смерті батька ОСОБА_4, померлого 03 лютого 2017 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 Г, кв. 3, смт. Краснокутськ, Харківська область, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1).

ОСОБА_3 ( місцезнаходження: провул. Московський №11, с-ще. Водяне, Краснокутськийрайон, Харківська область).

Суддя Каліберда В. А.