Ухвала суду № 76806496, 21.09.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/8701/14-ц

Провадження по справы № 6/635/341/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2018 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.

секретар судових засідань – ОСОБА_1,

розглянув у відритому судовому засіданні в залі суду подання приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2 про примусове проникнення до приміщення, -

В с т а н о в и в:

Приватний виконавець Виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2 звернувся до суду із поданням про примусове проникнення до приміщення, в якому просив надати дозвіл на примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Бабаї, вул. Софіївська (жовтнева), будинок 77. В обґрунтування подання посилався на те, що на примусовому виконанні у приватного нотаріуса виконавця ОСОБА_2 знаходиться виконавчий лист, виданий Харківським районним судом Харківської області 08 травня 2018 року про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № ML702/061/2007 від 02 квітня 2007 року у розмірі 2767250 гривень 58 копійок. 30 липня 2018 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вищевказаним виконавчим листом ВП №56882510, копія якої направлена сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом зі зворотнім повідомленням. Зазначена постанова отримана ОСОБА_3, про що мається відповідне повідомлення з відміткою про вручення. Згідно інформаційної довідки за боржником зареєстровано право власності на житловий будинок №77 по вул. Софіївська (Жовтнева) в смт. Бабаї Харківського району Харківської області та земельна ділянка площею 0,0747 га кадастровий номер 6325155300:00:004:0017 за зазначеною адресою. 30 липня 2018 року винесено постанову про арешт майна боржника, відповідні відомості були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження. Того ж дня приватним нотаріусом були отримані електронні відповіді на запити з Пенсійного фонду України про осіб боржників, відповідно до яких ОСОБА_3 отримує пенсію в Харківському приміському об’єднаному управлінні ПФУ, а також отримує дохід в ТОВ «ЄВРОГАЗГРУП». Згідно довідки Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області від 23 серпня 2018 року та інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади м. Харкова Відділу реєстрації місця проживання у Слобідському районі, ОСОБА_3 за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Бабаї, вул. Софіївська (Жовтнева), 77 зареєстрованим не значиться. 15 серпня 2018 року з 13-05 години до 14-35 години та 06 вересня 2018 року з 12-56 години по 13-43 годину виконавцем були здійснені виходи за зазначеною адресою з метою перевірки майнового стану, двері відчинив боржник, який на усну вимогу приватного виконавця надати доступ до житла, відмовився, про що були складені відповідні акти.

Приватний виконавець Виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2 у судовому засіданні подання підтримав та просив його задовольнити.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 439 ЦПК України, суд розглядає подання негайно без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю приватного виконавця.

Суд, вислухавши пояснення приватного виконавця, дослідивши матеріали подання та цивільної справи №635/8701/14-ц, вважає подання таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 11 грудня 2015 року позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені; з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» стягнута заборгованість за кредитним договором № ML702/061/2007 від 02 квітня 2007 року у розмірі 2767250 гривень 58 копійок; з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» стягнута заборгованість за кредитним договором № ML702/985/2008 від 24 червня 2008 року у розмірі 659023 гривень 66 копійок; з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» стягнуті судові витрати у розмірі 3654 гривень. Рішення набрало законної сили 10 листопада 2016 року.

На підставі зазначеного рішення 08 травня 2018 року Харківським районним судом Харківської області виданий виконавчий лист №635/8701/14-ц про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № ML702/061/2007 від 02 квітня 2007 року у розмірі 2767250 гривень 58 копійок.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2 від 30 липня 2018 року відкрито виконавче провадження (ВП №56882510) на підставі зазначеного виконавчого листа, того ж числа копія постанови про відкриття виконавчого провадження направлена в тому числі на адресу боржника ОСОБА_3 та отримана ним особисто 01 серпня 2018 року, про що свідчить копія зворотного поштового повідомлення.

За відомостями Державної фіскальної служби України (лист №1040934860 від 30 липня 2018 року), відомості щодо номерів рахунку, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами підприємцями відсутні.

Відповідно до відповіді з Управління пенсійного фонду України (листи №1040912463 від 30 липня 2018 року та №1040910750 від 30 липня 2018 року), боржник ОСОБА_3 перебуває на обліку в Харківському приміському об’єднаному управлінні ПФУ та отримує пенсію у розмірі 1452 гривень, останнім місцем роботи за звітний місяць травень 2018 року зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГАЗГРУП», відомості щодо отримання офіційного доходу на зазначеному підприємстві відсутні.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна №137606910 від 13 вересня 2018 року, ОСОБА_3 на праві власності належать: житловий будинок №77 по вул. Софіївська (Жовтнева) в смт. Бабаї Харківського району Харківської області та земельна ділянка площею 0,0747 га кадастровий номер 6325155300:00:004:0017 за зазначеною адресою.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_4 про арешт майна боржника від 30 липня 2018 року, з метою забезпечення виконання рішення накладено арешт на житловий будинок за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Бабаї, вул. Жовтнева, 77; на земельну ділянку кадастровий номер 6325155300:00:004:0017 за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Бабаї, вул. Жовтнева, 77 та на ? частину житлового будинку за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Ціолковського, 42.

Зі змісту актів приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2 від 15 серпня 2018 року та від 06 вересня 2018 року вбачається, що під час примусового виконання вищевказаного заочного рішення від 11 грудня 2015 року державний виконавець 15 серпня 2018 року та 06 вересня 2018 року виходив за місцем знаходження домоволодіння, розташованого за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Бабаї, вул. Софіївська (Жовтнева), 77, двері відчиняв боржник ОСОБА_3, який на усну вимогу державного виконавця впустити до приміщення відповів категоричною відмовою.

Згідно частини 1 статті 439 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно статті 2 вищевказаного Закону, виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Статтею 311 ЦК України передбачено право на недоторканність житла. Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 311 ЦК України, житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.

За змістом наведених вище норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.

Стаття 18 Закону України «Про виконавче провадження» містить перелік обов'язків і прав виконавців. Відповідно до зазначеної статті, виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов’язаний в тому числі здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Пунктом 4 ч. 3 ст. 18 зазначеного закону передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Крім того, Законом передбачено, що рішення суду про проникнення в житло боржника має бути вмотивоване. Це свідчить про те, що суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили про те, що державний виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла, проте це не дало результатів.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Разом з тим, приватним виконавцем під час розгляду подання не доведено, що ним вичерпані всі процесуальні можливості щодо примусового виконання заочного рішення Харківського районного суду Харківської області від 11 грудня 2015 року, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Так, приватним виконавцем не в повній мірі з’ясована можливість звернення стягнення за виконавчим листом на кошти боржника ОСОБА_3 у національній та іноземній валютах.

Відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

В матеріалах виконавчого провадження містяться дані Управління пенсійного фонду України щодо останнього місця роботи ОСОБА_3 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГАЗГРУП», зазначений факт також підтверджує у своїх поясненнях приватний виконавець ОСОБА_2, однак останнім не з’ясований факт отримання боржником офіційного доходу на зазначеному підприємстві та можливість звернення стягнення за вищевказаним виконавчим листом на такий дохід боржника. Також в матеріалах, доданих до подання відсутня інформація щодо відкритих на ім'я боржника рахунків у фінансових установах і будь-які відомості щодо з’ясування наявності у боржника рухомого майна.

Згідно ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Як встановлено під час судового засідання з пояснень приватного виконавця та зі змісту актів приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2 від 15 серпня 2018 року та від 06 вересня 2018 року, боржник ОСОБА_3 фактично проживає в житловому будинку за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Бабаї, вул. Софївська (жовтнева), 77.

З огляду на те, що примусовий доступ до житла боржника є крайнім заходом, і в даному випадку приватним виконавцем не доведено, що такий засіб є єдиним можливим засобом виконання судового рішення від 11 грудня 2015 року та не надано суду достатніх доказів здійснення всіх інших необхідних виконавчих дій для примусового виконання зазначеного рішення суду суд вважає, що надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника є передчасним та відмовляє у задоволенні подання.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 439 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області ОСОБА_2 про примусове проникнення до приміщення – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області протягом п’ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Повний текст ухвали складено 27 вересня 2018 року.

Суддя Т.В.Бобко