Рішення № 7680306, 01.02.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.01.10р.Справа № 17/320-09 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру електрозв’язку № 2 Дніпропетровської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Нікополь Дніпропетровської області

до Солонянського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, смт. Солоне Дніпропетровської області

про стягнення 5 479 грн. 99 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Малишевський О.І., довір. б/н від 11.01.10р.;

від відповідача: Маслов Ю.О., довір. № 9846 від 22.12.09р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Центру електрозв’язку № 2 Дніпропетровської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (надалі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Солонянського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області заборгованість у сумі 5 479 грн. 99 коп., в тому числі: 5 136 грн. 84 коп. основного боргу, 205 грн. 34 коп. пені, 85 грн. 30 коп. інфляційних нарахувань та 52 грн. 52 коп. 3% річних. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобов’язань за договором № 24/11 від 03.03.08р. про надання послуг електрозв’язку.

В ході розгляду спору позивачем були внесенні уточнення до позовної заяви, де згідно останнього уточнення позовних вимог від 25.01.10р. за № 07 позивач вказує на повну оплату відповідачем, після подачі позову до суду, основної заборгованості у сумі 5 136 грн. 84 коп., про що надав до справи довідку підприємства від 25.01.10р. за № 06, внаслідок чого просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму 184 грн. 06 коп. пені, 100 грн. 70 коп. індексу інфляції, 52 грн. 81 коп. 3% річних з тих же підстав.

Відповідач позовні вимоги не визнає та заперечує проти їх подання позивачем. У відзиві на позов свою позицію мотивує тим, що міліція є органом державної виконавчої влади і її фінансування здійснюється за рахунок державного бюджету, крім того згідно двостороннього акту звірки у відповідача відсутня заборгованість в заявленій сумі основного боргу за спірний період.

Ухвалою голови господарського суду від 22.12.09р. строк розгляду спору за заявою судді продовжено до 10.02.10р.

У судовому засіданні 26.01.10р., згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою позивача та відповідача оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

02.03.2008 року між позивачем (підприємством зв’язку) та відповідачем (споживачем) було укладено договір № 24/11 про надання послуг електрозв’язку (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язався надавати відповідачу послуги електрозвязку, які передбачені додатками № 1 та № 2 до цієї угоди, а відповідач, в свою чергу, своєчасно та в повному обсязі вносити оплату за фактично отримані послуги.

Згідно п. 4.5 вказаного договору, споживач (відповідач) зобов’язаний своєчасно вносити плату за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць. Оплата проводиться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Встановлено, що позивач у період з квітня по вересень 2009 року виконав взяті на себе зобов’язання належним чином, так як надав споживачу послуг електрозв’язку на загальну суму 6 804 грн. 76 коп., при цьому відповідач в порушення умов Договору в узгоджені строки розрахувався частково у сумі 1 667 грн. 92 коп., внаслідок чого у останнього утворилась перед підприємством зв’язку основна заборгованість в розмірі 5 136 грн. 84 коп., в зв’язку із чим позивачем було подано позов до суду.

Спірна заборгованість підтверджується відповідачем повністю.

В той же час, сторонами по справі було долучено до справи документи, які підтверджують повну сплату відповідачем основного боргу після подачі позову до суду.

На підставі положень п. 5.8 Договору, у разі несплати за надані послуги понад установлений термін (21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки оплати.

Згідно обґрунтованого та уточненого розрахунку позивача, розмір пені становить суму 184 грн. 06 коп.

Також, за прострочення грошових зобов’язань на підставі положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу на суму основного боргу, на момент подачі позову до суду, суму 52 грн. 81 коп. 3% річних та 100 грн. 70 коп. збитків від інфляції за спірний період, розмір яких підтверджується обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідач доказів погашення зазначеного розміру пені та штрафних санкцій на час розгляду справи суду не надав.

          З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору про надання послуг електрозв'язку, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч.1 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

До того ж, права і обов’язки підприємств зв’язку та споживачів з приводу надання послуг телефонного електрозв’язку, зокрема порядок їх надання, вартість і строки оплати встановлений нормами Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.2003р. та Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 р. N 720.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ч. 1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 ч.ч. 1 і 7 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Водночас, позивачем у судовому засіданні 26.01.10р. надана довідка, яка свідчить про повну сплату відповідачем в ході розгляду спору, тобто після подачі позову до суду, розміру основного боргу в сумі 5 136 грн. 84 коп., отже ці грошові зобов’язання, в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч. 1 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України.

В силу положень ст.ст. 16, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

Разом з тим, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач, у зв’язку з настанням тривалої фінансової кризи та низьким і несвоєчасним фінансуванням з держбюджету, - є обґрунтованими та відповідають дійсності, а тому вважає за необхідне, на підставі ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшити розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені до суми 18 грн. 41 коп., а врешті –відмовити.

З урахуванням викладених вище обставин справи, суд частково задовольняє позов в частині примусового стягнення з відповідача суми 18 грн. 41 коп. пені, 100 грн. 70 коп. інфляційних нарахувань та 52 грн. 81 коп. 3% річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача, без врахувань зменшення розміру пені та припинення в частині основного боргу, оскільки на час звернення до суду спірна заборгованість не була оплачена відповідачем.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Солонянського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (52400, смт. Солоне Дніпропетровської області, вул. Строменко, буд. 1; ЄДРПОУ 08671372) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру електрозв’язку № 2 Дніпропетровської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (53200, м. Нікополь Дніпропетровської області, вул. К.Лібкнехта, 113/А; ЄДРПОУ 25543196) суму 18 грн. 41 коп. (вісімнадцять грн. 41 коп.) пені, 52 грн. 81 коп. (п’ятдесят дві грн. 81 коп.) 3% річних, 100 грн. 70 коп. (сто грн. 70 коп.) індексу інфляції, 102 грн. 00 коп. (сто дві грн. 00 коп.) державного мита, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 5 136 грн. 84 коп. –провадження у справі припинити.

В решті нарахованого розміру пені –відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –29.01.10р.