Постанова № 76798044, 27.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/6103/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Матковської З.М., Шавеля Р.М.,

з участю секретаря судового засідання Мельничук Б.Б.,

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року у справі № 813/3457/17 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Галенерго» до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень (рішення суду першої інстанції ухвалене суддями Грень Н.М. в м. Львові Львівської області 20.06.2018 року, згідно журналу судового засідання о 15:02 год., повний текст судового рішення складено 27.06.2018), -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Галенерго» (далі – ПП «Галенерго, Позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі – ГУ ДФС, Відповідач), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 001344971308, № 00134931308 від 21.09.2017 року винесені Головним управлінням ДФС у Львівській області.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із вказаною рішенням, його оскаржив Відповідач, який покликаючись на те, що вказана рішення є незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що підприємством за період з 01.01.15 по 30.06.2017 відповідно до авансових звітів та транзакції по картках надавались працівникам ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кошти для заправки пальним службового та орендованого автомобіля. Відповідно до чеків касового апарату з автозаправних станцій встановлено факти заправки автомобіля пальним у неробочі дні (субота, неділя), при тому, що згідно табелів обліку робочого часу працівники не працювали у вихідні дні, маршрутні листи на використання автотранспорту у зазначені в касовому чеку дні відсутні.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на підставі направлень від 10.08.2017 року та відповідно до плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на ІІІ квартал 2017 року, наказу від 20.07.2017 року № 3096 головними державними ревізор-інспекторами проведено планову виїзну документальну перевірку ПП «Галенерго» податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.06.2017 року, валютного – за період з 01.01.2014 року по 30.06.2017 рік, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – за період з 01.01.2014 по 30.06.2017 року

За результатами перевірки 07.09.2017 року Головним управлінням ДФС у Львівській області складено акт № 1431/13-1-14-13/34462266 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства «Галенерго» (34462266) податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.06.2017 року, валютного – за період з 01.01.2014 року по 30.06.2017 рік, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – за період з 01.01.2014 по 30.06.2017 року»

Перевіркою встановлені порушення, крім інших:

- пп. «г» 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 п. 167.1 ст. 167. пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст. 171, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України (далі – ПК Укракїни), в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 4964,70 гри.;

- п. 161 підрозділу 10 Розділу XX ПК України, в результаті чого донараховано до бюджету військового збору у розмірі 452,02 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням ДФС у Львівській області винесено податкові повідомлення рішення:

- № 00134931308 від 21.09.2017 року, яким визначено суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 8624 грн. 70 коп. з них: податкового зобов’язання на суму 4964 грн. 70 коп., та штрафних санкцій на суму 3600 грн.;

- № 00134971308 від 21.09.2017 року, яким визначено суму грошового зобов’язання з військового збору на суму 784,68грн. з них 452,02грн податкове зобов’язання 332,66грн. штрафні санкції.

Позивач не погодився із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та звернувся із даним позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що підстав для включення до складу оподаткованого доходу працівників позивача витрат на використане паливо немає, то і відсутні підстави для нарахування військового збору на вказані суми.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З матеріалів справи встановлено, що на балансі ПП «Галенерго» знаходиться автомобіль марки Hyundai модель Santa fe ДНЗ АА1002ЕВ відповідно до договору фінансового лізингу від 25.09.2014 року, укладеного між ТзОВ «Український лізинговий фонд» та ПП «Галенерго».

Позивачем укладено договір № СКЛ -184 від 01.07.2015 з ТОВ «С ОСОБА_6» про поставку товарів з використанням пластикових смарт - карт.

Відповідно до п. 1.3 Договору Пластикова старт - картка ( смарт - карта, старт - картка) - технічний засіб, пред’явлення якого дає право на отримання Покупцем ( його довіреною особою) товарів на АЗС, який обліковує об’єм та марку (види) відпущених (поставлених) товарів. Пластикова старт карта не є платіжним засобом, а є технічним засобом обліку операції відпуску (передачі) товарів. Пред’явлення старт карти дозволяє її пред’явнику отримати товари від імені та за рахунок покупця.

Згідно з п 5.1 сплата вартості товарів за Стандартною схемою відпуску Товарів здійснюється на умовах 100% попередньої оплати (тобто до моменту фактичного отримання Товару), шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця зазначений в реквізитах цього Договору або шляхом внесення готівкових коштів до каси продавця на підставі наданого останнім рахунку на оплату. Рахунок на оплату оплачується до моменту фактичного отримання Товару.

Відповідно до п. 7.1 Договору Пластикова старт картка не є платіжним засобом та надається Продавцем Покупцю для забезпечення йому відпуску товарів на АЗС.

Відтак, пластикові смарт - карти на відпуск палива не є засобом розрахунків за паливо, оскільки оплата за паливо здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника. Пластикова смарт - карта це лише документ, який підтверджує право покупця на отримання оплаченого палива, що зберігається на АЗС.

Списання палива здійснювалося відповідно до Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 10.02.1998 року № 43, на підставі подорожних листів, виписаних відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.

Відповідно до пп. 2.1, пп. 2.2 п. 2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Апеляційним судом встановлено, що підприємство списувало витрати на паливно-мастильні матеріали, підбивало підсумки щодо роботи водія та авто на підставі подорожніх листів службового легкового автомобіля, які мають всі ознаки первинного документа, містять відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення.

Крім того, згідно наданих до перевірки табелів обліку використання робочого часу та відомостей нарахування заробітної плати встановлено, що усі суботи та неділі протабельовані, як вихідний день. Згідно наданих до перевірки відомостей про нарахування заробітної плати за вихідні дні заробітна плата працівникам ПП «Галенерго» з відповідними надбавками не нараховувалася та не виплачувалася. Відповідно наданих до перевірки подорожніх листів встановлено, що виїзд автотранспорту здійснено у відповідні вихідні дні (суботи та неділі).

Колегія суддів зазначає, що діюче законодавство не містить вимог відносно необхідності формування платником податків витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з ПДВ за рахунок сум, витрачених на придбання товарно-матеріальних цінностей виключно у робочі дні.

Платник податків, виходячи з особливостей своєї господарської діяльності, самостійно приймає рішення у які дні (робочі або вихідні) здійснювати придбання необхідних товарів або послуг.

В зв'язку з чим посилання податкового органу на факт придбання ПП «Галенерго» палива у вихідні дні (суботи та неділі), як на підставу для відмови у визнанні відповідних витрат для визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток та ПДВ є неправомірним.

Крім того встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 працювали, у вказаний період, та виконували службові обов’язки по управлінню транспортними засобами і звітували позивачу про використання пального відповідно до подорожніх листів службового легкового автомобіля, зокрема: серії 05-ААХ № 04042015, серії 05-ААХ № 09042015, серії 05-ААХ № 16052015, серії 05-ААХ № 18052015, серії 05-ААХ № 24052015серії 05-, ААХ № 02062015, серії 05-ААХ № 27062015, серії 05-ААХ № 29062015, серії 05-ААХ № 18072015, серії 05-ААХ № 23072015, серії 05-ААХ № 04102015, серії 05-ААХ № 06102015, серії 05-ААХ № 10102015,серії 05-ААХ № 12102015,серії 05-ААХ № 17012016,серії 05-ААХ № 22012016,серії 05-ААХ № 10072016,серії 05-ААХ № 22072016,серії 05-ААХ № 30072016,серії 05-ААХ № 06082016,серії 05-ААХ № 09082016,серії 05-ААХ № 29102016,серії 05-ААХ №31102016,серії 05-ААХ № 20112016,серії 05-ААХ № 30112016,серії 05-ААХ № 08012017, серії 05-ААХ № 18012017,серії 05-ААХ №21012017, серії 05-ААХ № 25012017,серії 05-ААХ № 28012017,серії 05-ААХ № 05022017.

Відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Також, відповідачем не надано доказів, що відбувалося використання водіями витрат позивача на ПММ на свої потреби, що було б підставою для включення вказаних витрат до складу додаткових благ водіїв.

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року. Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Згідно з пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах; б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств; в) вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув'язненими; г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом; ґ) суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу); д) основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року; е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

З огляду на зазначене колегія суддів зазначає, що ПП «Галенерго» не повинно включати вартість використаного палива, факт списання якого підтверджено належним чином, до складу місячного оподаткованого доходу працівників.

Відповідно до п.1.7 Підрозділу 10 Розділу XX «Інші перехідні положення» ПК України звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстав для включення до складу оподаткованого доходу працівників позивача витрат на використане паливо немає, то і відсутні підстави для нарахування військового збору на вказані суми.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Представником позивача заявлено клопотання про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу. Враховуючи, що в матеріалах справи наявні підтверджуючі документи щодо понесених позивачем витрат на отримання у зв’язку зі справою, яка розглядається, професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 2500 грн., дана сума підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року у справі № 813/3457/17 без змін.

Стягнути на користь Приватного підприємства «Галенерго» за рахунок бюджетних асигнувань 4243 (чотири тисячі двісті сорок три) гривні судового збору та 2500 (дві тисячі п’ятсот) гривень на оплату правової допомоги.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_7 судді ОСОБА_8 ОСОБА_9