Постанова № 76797887, 26.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/5133/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гудима Л.Я.,

Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Копанишин Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 травня 2018 року (ухвалене у місті Івано-Франківську суддею Островським Л.Є.) у справі № 344/14394/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення,

В C Т А Н О В И В:

Позивач звернулась з позовом до суду, у якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку належної їй пенсії з урахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме: індексації грошового забезпечення, одноразової матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні. Також просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату належної їй пенсії з урахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення: матеріальної допомоги при вирішенні соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні, починаючи з 20 вересня 2017 року, з подальшим урахуванням цих сум при черговому перерахунку розміру пенсії без обмеження граничного розміру.

На підтвердження позовних вимог покликається на те, що з указаних вище додаткових видів грошового забезпечення сплачувались страхові внески, а отже такі підлягають включенню до складу заробітної плати та повинні бути взяті до уваги при призначенні чи перерахунку пенсії.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 травня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) щодо відмови у проведенні перерахунку належної ОСОБА_2 пенсії з урахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення протиправними.

Зобов'язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 належну їй пенсію з урахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення: матеріальної допомоги при вирішенні соціально-побутових питань, починаючи з 20 вересня 2017 року, з подальшим урахуванням цих сум при черговому перерахунку розміру пенсії.

Не погодившись із таким рішенням суду, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт покликається на те, що розмір пенсії обчислено з дотриманням вимог чинного законодавства, згідно з поданими документами; правові підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача відсутні. Вважає, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, та індексація заробітної плати, не були складовими заробітної плати осіб, звільнених з військової служби та прирівняних до них осіб, а відтак не підлягали включенню до складу заробітної плати при обчисленні розміру пенсії.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції вірно встановив та сторонами не оспорюється те, що 23.09.2016 ОСОБА_2 призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

05.10.2017 року позивач подала письмову заяву до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо перерахунку пенсії з урахуванням індексації грошового забезпечення, одноразової матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Відмовляючи позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, відповідач зазначив, що до складу грошового забезпечення, з якого обчислено позивачці пенсію, не відноситься одноразова матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога на оздоровлення, а також індексація грошового забезпечення.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, вірно встановивши правовідносин, що відповідають обставинам справи, виходив з того, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також постанови Верховного Суду України від 06.11.2013 року № 21-350а13, суми виплат, з яких були фактично сплачені страхові внески чи збір, враховуються в заробіток (дохід) особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Апеляційний суд погоджується із вказаними висновками з огляду на таке.

Судове рішення оскаржується лише в частині правомірності включення до розрахунку заробітної плати, з якого обчислюється пенсія, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95-ВР) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону № 108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Частиною першою статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII визначено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов?язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов?язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Аналогічні норми містяться і в статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Аналіз наведених норм у їх системному зв?язку з положеннями ст. 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» дає підстави для висновку, що допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці працівника поліції.

Відтак, висновок суду першої інстанції про те, що сума допомоги для вирішення соціально-побутових питань, на яку нараховані внески на державне соціальне страхування або збір на обов?язкове державне пенсійне страхування, має враховуватись при обчисленні розміру пенсії позивача є вірним, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Такий висновок суду попередньої інстанції узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленій у справах цієї категорії, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 495/6612/16-а та від 30.01.2018 у справі № 638/20628/16-а.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до довідок про складові заробітної плати від 18.09.2017 № Б-98/108/01/29-2017 та від 29.09.2017 № 16/54, виданих Головним управління Національної поліції в Івано-Франківській області, позивачці нараховано та виплачено зокрема, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та одноразову грошову допомогу при звільненні; на вказані виплати нараховано страхові внески на загальнообов?язкове державне пенсійне страхування.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зобов?язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу із включенням до розрахунку заробітної плати, з якого обчислюється пенсія, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 травня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький Постанова складена у повному обсязі 27 вересня 2018 року.