Постанова № 76797875, 26.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/5162/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гудима Л.Я.,

ОСОБА_1,

з участю секретаря судового засідання Копанишин Х.В.,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року (прийняте у м. Тернополі суддею Мірінович У.А.; складене у повному обсязі 25.05.2018) в адміністративній справі № 819/2347/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КМД-Трейдінвест Україна" до Головного управління ДФС у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – товариство з обмеженою відповідальністю "Аріол", про визнання дій протиправними та скасування актів,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "КМД-Трейдінвест Україна" (далі – ТОВ "КМД-Трейдінвест Україна", Товариство) звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі – ГУ ДФС у Тернопільській області) з поширення права податкової застави на автомобілі, які перебувають у заставі Товариства, як джерела погашення податкового боргу ТОВ "Аріол", шляхом внесення цих автомобілів до акта опису майна від 28.12.2016, складеного 28.12.2016 за № 144/19-18-17 податковим керуючим ОСОБА_4, затвердженого першим заступником начальника Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області ОСОБА_5 та акта опису майна від 10.01.2017, складеного 10.01.2017 № 146/19-18-17 податковим керуючим ОСОБА_4, затвердженого першим заступником начальника Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області ОСОБА_5

- визнати протиправними та скасувати акт опису майна від 28.12.2016, складений 28.12.2016 за № 144/19-18-17 податковим керуючим ОСОБА_4, затверджений першим заступником начальника Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області ОСОБА_5 та акт опису майна від 10.01.2017, складений 10.01.2017 № 146/19-18-17 податковим керуючим ОСОБА_4, затверджений першим заступником начальника Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області ОСОБА_5

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що описані цими актами автомобілі, як джерела погашення податкового боргу ТОВ "Аріол", перебувають у заставі Товариства на підставі договору застави транспортних засобів та договору відступлення права вимоги за договором застави транспортного засобу, а тому відповідно до статті 87 Податкового кодексу України (далі – ПК України) майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків.

Крім того, вказав, що в актах опису майна відсутня інформація про балансову вартість автомобілів, а тому складання зазначених актів відповідачу необхідно було здійснювати за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та після наявності відповідного висновку про вартість автомобілів, а також у разі відсутності обтяження їх заставою це майно могло бути включене у зазначені акти.

Проведення опису майна у податкову заставу без попередньої професійної (експертної оцінки) та за відсутності відомостей про балансову вартість цього майна є суттєвим і грубим порушенням, таким, що унеможливлює визначення чи обсяг описаного майна є достатнім для погашення податкового боргу боржника чи ні, зумовлює включення більшої кількості майна ніж це необхідно для погашення податкового боргу.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило ГУ ДФС у Тернопільській області, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте без урахування фактичних обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що дії відповідача були правомірними, оскільки позивач не надав суду доказів на підтвердження права власності на описане майно, а саме: доказів оприбуткування такого майна та відображення в бухгалтерському обліку. Крім того, автомобілі описано згідно з вимогами законодавства за їх балансовою вартістю.

У судовому засіданні представник апелянта підпримав вимоги апеляційної скарги із аналогічних підстав; просить апеляційну скаргу задовольнити. Представник позивача, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити з таких підстав.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України (далі – ПК України) з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. При цьому, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2. статті 88 ПК України).

Пунктом 89.1. статті 89 ПК України визначено, що право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.

Згідно з пунктом 89.2. статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 89.3. статті 89 ПК України).

Відповідно до пункту 89.8 статті 89 ПК України контролюючий орган зобов?язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Згідно із матеріалами справи, постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.07.2017 у справі № 819/808/17 позовні вимоги ГУ ДФС у Тернопільській області задоволено; стягнуто податковий борг за рахунок готівки, що належить ТОВ "Аріол" та з рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ "Аріол" в розмірі 2 115 133,45 грн.

При цьому, податковий орган вживав заходи щодо списання коштів з рахунків відповідача шляхом виставлення інкасових доручень (розпоряджень) на рахунки підприємства, однак банківськими установами були повернуті інкасовані доручення (розпорядження) без виконання у зв’язку з відсутністю грошових коштів на рахунку платника.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов’язків, визначених ПК України, на підставі рішення начальника Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області від 27.12.2016 № 42441/19-18-17, податковий керуючий 28.12.2016 та 10.01.2017 провів опис низку автомобілів у податкову заставу платника податків ТОВ "Аріол", про що складено акти за №№ 144/19-18-17 та 146/19-18-17 (а.с. 10 – 11).

28.12.2016 та 11.01.2017 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна були внесені записи за №№ 16108591, 16118168 про реєстрацію обтяження (податкова застава) на майно платника податків згідно зазначених актів опису майна, про що свідчить витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с. 38 – 42).

Разом з тим, встановлено, що 31.07.2007 між АТ "Укрінбанк" та ТОВ "Аріол" укладено кредитний договір № 105/07, за умовами якого банк надав позичальнику - ТОВ "Аріол" кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії з кінцевим терміном погашення 30.07.2010 з лімітом кредитної лінії 1 590 000 доларів США (а.с. 103 – 108).

Надалі, 01.08.2007 між АТ "Укрінбанк" (далі – Заставодержатель) та ТОВ "Аріол" (далі - Заставодавець) укладено договір застави транспортного засобу задля забезпечення вимог Заставодержателя, що випливають з умов кредитного договору № 105/07 від 31.07.2007, укладеного між Заставодавцем і Заставодержателем (а.с. 12).

Відповідно до п. 1.2 цього договору Заставодавець передає в забезпечення виконання умов кредитного договору та цього договору належні йому транспортні засоби, а саме:

- легковий автомобіль марки CADILAC ESCALADE 6.2, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_1, державний номер ВО 9376АЕ;

- легковий автомобіль марки DAEWOO TF69Y, 2005 року випуску, кузов № (VIN) SUPTF69YD6W264010, державний номер ВО 2600АC;

- легковий автомобіль марки DAEWOO TF69Y, 2006 року випуску, кузов № (VIN) SUPTF69YD6W267003, державний номер ВО 3202АC;

- легковий автомобіль марки DAEWOO LANOS 1.5, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_2, державний номер ВО 4273АE;

- легковий автомобіль марки DAEWOO LANOS 1.5, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_3, державний номер ВО 4274АE;

- легковий автомобіль марки DAEWOO LANOS 1.5, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_4, державний номер ВО 4275АE;

- легковий автомобіль марки DAEWOO LANOS 1.5, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_5, державний номер ВО 4276АE;

- легковий автомобіль марки DAEWOO LANOS 1.5, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_6, державний номер ВО 4277АE;

- легковий автомобіль марки DAEWOO LANOS 1.5, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_7, державний номер ВО 4278АE;

- легковий автомобіль марки DAEWOO LANOS 1.5, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_8, державний номер ВО 4279АE;

- фургон-с марки, DONG FENG EQ1044AMY2, 2005 року випуску, шасі № Y6DB0510060950095, державний номер ВО 1372АC;

- фургон-с марки, DONG FENG EQ1044AMY2, 2005 року випуску, шасі № Y6DB0510060950105, державний номер ВО 1374АC;

- фургон-с марки, DONG FENG EQ1044AMY2, 2005 року випуску, шасі № Y6DB0510060950090, державний номер ВО 1373АC;

- фургон-с марки, DONG FENG EQ1044AMY2, 2005 року випуску, шасі № Y6DB0510050950025, державний номер ВО 9590АВ;

- фургон-с марки, DONG FENG EQ1044AMY2, 2005 року випуску, шасі № Y6DB0510050950065, державний номер ВО 9598АВ;

- фургон-с марки, MERCEDES-BENZ 1214, 1996 року випуску, шасі № WDB6750331K150162, державний номер 01806 TE;

- фургон ізотермічний марки IVECO 130 E 15, 1999 року випуску, шасі № ZCFA1GA4002052778, державний номер BO 5214 AA;

- фургон ізотермічний марки OPEL Movano Sovad, 2001 року випуску, шасі № VN1U9CGK524842775, державний номер 03786 TE.

01.12.2008 між АТ "Укрінбанк" та ТОВ "Аріол" укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 105/07 від 31.07.2007, згідно якого банк надав позичальнику - ТОВ "Аріол" кредит на умовах невідновлювальної кредитної лінії з кінцевим терміном погашення 30.07.2010 з лімітом кредитної лінії 1 590 000 доларів США (а.с. 109 – 110).

Після цього, 09.10.2012 між ПАТ "Укрінбанк" (далі – Первісний кредитор) та ТОВ "КМД-Трейдінвест Україна" (далі – Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор набуває всі права вимоги та інші права, що належать Первісному кредитору в момент укладення цього договору або можуть виникнути в майбутньому на підставі кредитного договору № 105/07 від 31.07.2007 з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, укладеного між Первісним кредитор та ТОВ "Аріол" (а.с. 111 – 115).

Відповідно до п. 1.2 цього договору Новий кредитор одержує усі права (замість Первісного кредитора) вимагати від боржника (ТОВ "Аріол") належного виконання всіх зобов’язань за основним договором. Розмір права вимоги на 18.06.2012 – 14 079 104,38 грн.

А згідно з п.1.3 цього договору відступлення права вимоги за договором, вказаним в п. 1.1 цього договору (Кредитний договір № 105/07 від 31.07.2007 з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, укладеного між Первісним кредитор та ТОВ "Аріол"), здійснюється в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включаючи, зокрема:

- право вимоги на суму зобов’язання на 18.06.2012 в сумі 14 079 104,38 грн;

- право стягнення на предмет застави, відповідно до договору застави транспортного засобу укладеного в забезпечення виконання зобов’язань боржника, визначеного в пункті 1.5 цього договору.

Відповідно до п. 1.5 цього договору у зв’язку із відступленням права вимоги за основним договором, Новому кредитору передається право на отримання задоволення своїх вимог до боржника, в т.ч. і за рахунок предметів забезпечення виконання зобов’язань за основним договором.

Зобов’язання боржника за основним договором забезпечуються, зокрема, договором застави від 01.08.2007, укладеним між Первісним кредитором та Боржником, посвідченим приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстром № 8484.

А на виконання умов договору відступлення прав вимоги від 09.10.2012, 09.10.2012 між ПАТ "Укрінбанк" (далі – Первісний кредитор) та ТОВ "КМД-Трейдінвест Україна" (далі – Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває права за договором застави транспортного засобу, укладеним 01.08.2007 між Первісним кредитором та ТОВ "Аріол" і стає Заставодержателем предмета застави, належного Заставодавцю на праві власності (а.с. 86 – 89).

Відповідно до п. 1.2 цього договору на момент укладення цього договору, предметом застави, відповідно до договору застави, що укладений між Первісним кредитором і Заставодавцем, є зазначені транспортні засоби.

15.10.2012, відповідно до приписі статті 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", до Державного реєстру обтяжень рухомого майна був внесений запис за № 13118301 про реєстрацію обтяження на зазначені автомобілі, підставою обтяження: договір застави транспортного засобу від 01.08.2007 (а.с. 38 – 42).

Відповідно до статті 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18.11.2003 № 1255-IV (далі – ОСОБА_6 № 1255-IV) обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про заставу" № 2654-XII від 02.10.1992 (далі - ОСОБА_6 № 2654-XII) застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Частиною другою статті 4 Закону № 2654-XII визначено, що предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.

Застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону (стаття 15 Закону № 2654-XII).

Пунктом 90.1 статті 90 ПК України визначено, що пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.

Відповідно до положень частини першої статті 14 Закону № 1255-IV якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2 статті 88 ПК України).

Проте, згідно пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису, до якого включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

В свою чергу, підпунктом 87.3.1 пункту 87.3 статті 87 ПК України визначено, що не може бути використане як джерела погашення податкового боргу платника податків майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що у позивача присутнє право зазначеної застави, оскільки позивач є Заставодержателем зазначених транспортних засобів, як забезпечення виконання ТОВ "Аріол" зобов’язання з погашення кредитної лінії з лімітом 1590000 доларів США згідно кредитного договору № 105/07 від 31.07.2007.

А переважне право на рухоме майно, на яке зареєстровано обтяження, виникає у суб'єкта обтяження в порядку черговості реєстрації обтяження на майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Оскільки реєстрація договору застави транспортного засобу від 01.08.2007, які належать ТОВ "Аріол", відбулась раніше, ніж реєстрація податкової застави, обтяжувачем із вищим пріоритетом є ТОВ "КМД-Трейдінвест Україна" (Новий кредитор), якому відступлено ПАТ "Укрінбанк" (Первісний кредитор) право вимоги, яке відповідно і має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження – вказані автомобілі (а.с. 38 – 48).

Відповідач включив в оскаржувані акти опису майна як ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу, майно платника податків ТОВ "Аріол", надане ним у заставу, яка зареєстрована у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави та в період дії такої застави (з 10.10.2012 до 10.10.17, 15.10.2012 до 15.10.2017 (а.с. 43 – 47), що суперечить пп. 87.3.1 п. 87.3 ст. 87 ПК України і таке майно не може бути використане як джерела погашення податкового боргу платника податків, а отже згідно із пунктом 89.3 статті 89 ПК України не може бути включене як джерела погашення податкового боргу до акту опису та арешту.

Відповідно до пункту 89.2 статті 89 ПК України у разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" № 2658-III від 12.07.2001 (далі – ОСОБА_6 № 2658-III).

Проведення опису майна у податкову заставу без попередньої професійної (експертної оцінки) та за відсутності відомостей про балансову вартість цього майна є суттєвим і грубим порушенням, таким, що унеможливлює визначення чи обсяг описаного майна є достатнім для погашення податкового боргу боржника чи ні, зумовлює включення більшої кількості майна ніж це необхідно для погашення податкового боргу.

В оскаржених актах опису майна відсутня інформація щодо балансової вартості автомобілів, які описуються, а також вказується, що інформація про балансову вартість відсутня, як і відсутня оцінка транспортних засобів відповідно до Закону № 2658-III, при тому, що опис міг бути проведений лише за наявності висновку про вартість автомобілів, а це майно могло бути включене в акти лише у разі відсутності обтяження їх заставою.

Колегія суддів апеляційного суду загалом погоджується із такими висновками суду першої інстанції в частині, які стосуються оскарження дій податкового органу.

З приводу визнання протиправними і скасування актів опису майна колегія суддів зазначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб?єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб?єкта владних повноважень протиправними та зобов?язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб?єкта владних повноважень протиправною та зобов?язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб?єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі – Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Враховуючи зазначене, та те, що оскаржувані акти опису майна не є рішеннями суб?єкта владних повноважень, які порушують права позивача, а лише фіксують фактичні обставини справи, у зв?язку з чим постанова в частині скасування актів опису майна підлягає скасуванню із закриття у цій частині провадження у справі.

Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає частковому скасуванню із закриття у цій частині провадження, з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області задовольнити частково.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року в адміністративній справі № 819/2347/17 в частині визнання протиправними і скасування актів опису майна скасувати і провадження у справі в цій частині закрити.

У решті рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_7 судді ОСОБА_8 ОСОБА_1 Постанова складена у повному обсязі 27 вересня 2018 року.