Постанова № 76797704, 25.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/1827/18 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 14.03.2018 № 75 о/с про звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2;

- поновити позивача на посаді поліцейського;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржуване рішення скасувати як таке, що постановлене із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 згідно наказу начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 237 о/с від 01.12.2016 призначений на посаду слідчого Слідчого відділення Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області та має спеціальне звання «лейтенант поліції», являється працівником правоохоронного органу, у зв'язку з чим здійснює функції представника влади і таким чином згідно із ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою.

До ГУНП в Чернігівській області 06.11.2017 надійшов лист старшого слідчого прокуратури Чернігівської області Євсієнко В.В. від 31.10.2017 щодо проведення службового розслідування за фактом можливих порушень слідчим Слідчого відділу Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 норм чинного законодавства під час розслідування кримінального провадження № 12017270210000380.

На підставі наказу ГУНП в Чернігівській області від 13.11.2017 № 1895 слідчим управлінням ГУНП в Чернігівській області проведено службове розслідування, під час якого вивчено матеріали кримінального провадження № 12017270210000380 від 04.03.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та встановлено, що 29.07.2017 слідчим СВ Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 винесено постанову про закриття даного кримінального провадження, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Підставою для закриття кримінального провадження була заява, написана від імені ОСОБА_5, в якій міститься прохання його закрити у зв'язку з тим, що мобільний телефон марки «Fly Era Nano 6», який вважався потерпілою викраденим, остання знайшла всередині своєї куртки, тому претензій ні до кого немає. З урахуванням вказаної заяви слідчий Дубас A.C. виніс постанову про закриття кримінального провадження. В основу постанови про закриття кримінального провадження, яка є офіційним документом, покладено текст заяви від імені ОСОБА_5

З метою перевірки вказаного факту, процесуальний керівник зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_5 та її матері і в розмові з останніми встановив, що заявниця мобільного телефону не знаходила, заяви про закриття кримінального провадження не писала та не подавала.

На підставі отриманих даних та у зв'язку з відсутністю у матеріалах кримінального провадження за № 12017270210000380 достатніх даних для його закриття, процесуальним керівником в порядку ч. 7 ст. 36, ч. 6 ст. 284 КПК України винесено постанову про скасування постанови слідчого про закриття, як незаконної та необґрунтованої.

Під час допиту потерпілої ОСОБА_5 процесуальним керівником, остання пояснила, що мобільного телефону не знаходила, за весь час досудового розслідування до Прилуцького ВП її не викликали, жодної заяви про закриття кримінального провадження вона не писала, слідчого Дубаса A.C. не знає та ніколи з ним не спілкувалась, листів-повідомлень на її адресу щодо закриття кримінального провадження не надходило.

За результатами виявленого порушення Прилуцькою місцевою прокуратурою внесено відомості до ЄРДР за № 42017271210000101 по факту можливого вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Даним службовим розслідуванням встановлено, що під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження слідчий Дубас A.C. не провів жодної слідчої дії, жодного разу не спілкувався із заявницею, чим порушив вимоги ст.ст. 2, 28, ч. 4 ст. 40 КПК України.

Службовим розслідуванням було вирішено, що питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності лейтенанта поліції ОСОБА_3 необхідно вирішити після прийняття рішення по кримінальному провадженню № 42017271210000101.

У подальшому, 30.01.2018 до ГУНП надійшла інформація (копія обвинувального акту) про направлення працівниками Щорського відділу Менської місцевої прокуратури з обвинувальним актом до суду кримінального провадження № 42017271210000101 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, відносно гр. ОСОБА_2.

На підставі даної інформації 02.03.2018 було призначено службове розслідування на підставі наказу ГУНП в Чернігівській області № 219 від 01.02.2018.

Службовим розслідуванням встановлено, що:

- лейтенант поліції ОСОБА_3 здійснюючи досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017270210000380 від 04.03.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України з метою ухилення від виконання своїх функціональних обов'язків, від імені потерпілої гр. ОСОБА_5 власноручно написав заяву на ім'я начальника Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області, у якій зазначив відомості про те, що гр. ОСОБА_5 просить припинити розгляд її звернення стосовно викрадення телефону так як він знайшовся;

- у подальшому виніс постанову про закриття даного кримінального правопорушення, зробивши відмітку у Єдиному реєстрі досудових розслідувань про закриття кримінального провадження та направив потерпілій гр. ОСОБА_5 повідомлення про закриття кримінального провадження, чим видав завідомо неправдивий документ;

- вчинені лейтенантом поліції ОСОБА_3 протиправні дії спричинили негативні наслідки, які виразились у підриві довіри населення до Національної поліції, порушенні права потерпілої гр. ОСОБА_5 на повне, всебічне, об'єктивне розслідування вчиненого відносно її майна злочину.

З матеріалів службового розслідування вбачається, що ОСОБА_2 притягувався до дисциплінарної відповідальності наказом ГУНП в Чернігівській області № 2091 від 15.11.2017, яким йому було оголошено зауваження, та наказом ГУНП в Чернігівській області № 22 від 05.01.2018, яким йому було оголошено догану.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29.01.2018 слідчого СВ Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 відсторонено від займаної посади.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29.01.2018 до слідчого СВ Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Наказом ГУНП в Чернігівській області від 14.03.2018 № 485 за порушення службової дисципліни, неналежне виконання функціональних обов'язків, порушення вимог ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника в частині неналежного та не об'єктивного розслідування кримінальних проваджень, слідчого Слідчого відділення Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 притягнено до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Реалізовано даний наказ шляхом видання наказу ГУНП в Чернігівській області від 14.03.2018 № 75 по особовому складу.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду першої інстанції за захистом своїх прав з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки встановлено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, за що передбачено притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, то оскаржуваний наказ ГУНП в Чернігівській області від 14.03.2018 № 75 є обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню, у зв'язку із чим у задоволенні позову необхідно відмовити.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуваний наказ ГУНП в Чернігівській області № 75 о/с від 14.03.2018, на підставі якого його звільнено зі служби, є протиправним та таким, що порушує його права в частині можливості працювати в національній поліції України, у зв'язку із чим позов необхідно задовольнити.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію».

Згідно ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію» поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.

Згідно ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» установлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно з пунктом 9 Розділу II прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію14 від 23.12.2015 № 901-VIII до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції-" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

За приписами статей 1, 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІV (далі Дисциплінарний статут; чинного відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 580-УІІІ). службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, а дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Обов'язки осіб рядового і начальницького складу визначені статтею 7 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; у разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Статтею 5 Дисциплінарного статуту визначено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно зі статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію" особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:

"Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".

Аналіз тексту Присяги поліцейського є підставою для висновку, що в основу поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Працівник поліції покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх невиконання.

Згідно ст. 23 Закону, поліція здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності.

Згідно вимог розділу 6 п.п. 1-8 «Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України», введеного в дію Наказом МВС України від 06.07.2017 № 570 (далі-Положення), розділу 5 п.п. 5.1-5.9 «Положення про органи досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України», введеного в дію наказом МВС України від 09.08.2012 № 686, яке діяло до 06.07.2017 та функціональних обов'язків слідчого Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, ОСОБА_3 є службовою особою органу Національної поліції України, уповноваженою в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень, під час досудового розслідування самостійно приймати процесуальні рішення, крім випадків, коли законом передбачено винесення рішення слідчого судді, суду або згода прокурора чи погодження керівника органу досудового розслідування або якщо рішення про його проведення приймає виключно прокурор, і є відповідальним за законне та своєчасне виконання цих рішень.

Відповідно до п. 3 Розділу 6 чинного Положення при виконанні своїх службових обов'язків слідчий зобов'язаний: під час досудового розслідування дотримуватися вимог Конституції України, КПК України та законів України; забезпечувати повне, усебічне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень у межах установлених КПК України строків; виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються в письмовій формі; забезпечувати реалізацію в повному обсязі прав і законних інтересів усіх учасників кримінального провадження; не вчиняти будь-яких дій, що ганьблять звання слідчого і можуть викликати сумнів у його об'єктивності та неупередженості.

Відповідно до п. 1.2.1 Функціональних обов'язків слідчого Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області лейтенанта поліції ОСОБА_2, затверджених т.в.о. начальника Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області підполковником поліції Степанець С.М. (надалі - Функціональні обов'язки), слідчий зобов'язаний дотримуватись вимог Конституції та законів України при розслідуванні кримінальних проваджень, перевірці заяв та повідомлень про злочини.

Згідно з п. 1.2.2 Функціональних обов'язків слідчий зобов'язаний забезпечувати повне, усебічне та об'єктивне розслідування кримінальних справ у межах установлених законом строків.

Відповідно до п. 1.2.5 Функціональних обов'язків слідчий зобов'язаний не допускати вчинків та будь - яких дій, що ганьблять звання слідчого і можуть викликати сумнів у його об'єктивності та не упередженості.

Згідно з пунктом 1.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 230 від 12.03.2013, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за № 541/23073, службове розслідування - це комплекс заходів, які' здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин.

Пунктом 2.1 цієї Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Тобто, службове розслідування може бути проведено як стосовно певної особи, так і за фактом певної події.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено види дисциплінарних стягнень, до яких належать: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися: тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення, з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ, як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Імперативних обмежень щодо встановлення того чи іншого виду дисциплінарної відповідальності законодавцем не встановлено, однак при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Визначення виду дисциплінарного стягнення належить безпосередньо до дискреційних повноважень органу, який вільний у виборі останнього.

З матеріалів службових розслідувань вбачається, що під час досудового розслідування кримінального провадження слідчий Дубас A.C. не провів жодної слідчої дії, жодного разу не спілкувався із заявницею, чим порушив вимоги ст.ст. 2, 28, ч.4 ст. 40 КПК України.

Крім того, позивач вже притягувався до дисциплінарної відповідальності наказом ГУНП в Чернігівській області № 2091 від 15.11.2017, яким йому було оголошено зауваження, та наказом ГУНП в Чернігівській області № 22 від 05.01.2018, яким йому було оголошено догану.

Як вбачається з наказу № 485 від 14.03.2018 про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача було звільнено не за вчинення кримінального правопорушення, а за неналежне виконання функціональних обов'язків, порушення вимог ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги поліцейського.

Щодо посилання апелянта на наявність двох службових розслідувань з одного й того самого порушення, колегія суддів зазначає, що з огляду на матеріали справи можна дійти висновку, що підставою для проведення службового розслідування від 14.11.2017, призначеного на підставі наказу ГУНП в Чернігівській області № 1895, був лист старшого слідчого прокуратури Чернігівської області Євсієнко В.В. щодо проведення службового розслідування за фактом можливих порушень слідчим СВ Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 норм чинного законодавства під час розслідування кримінального провадження №12017270210000380. Підставою службового розслідування від 02.03.2018, призначеного на підставі наказу ГУНП в Чернігівській області № 219 від 01.02.2018, було надходження до ГУНП інформації (копії обвинувального акту) про направлення працівниками прокуратури обвинувального акту до суду по кримінальному провадженню за № 42017271210000101 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, відносно гр. ОСОБА_2.

Тобто, службові розслідування були проведені з різних підстав, перелік яких визначений Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС № 230 від 12.03.2013.

Що стосується посилання апелянта на порушення відповідачем строків, передбачених ст. 16 Дисциплінарного статуту, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 16. Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Так, відповідно до наявних в матеріалах справи даних 06.11.2017 до ГУНП в Чернігівській області надійшов лист старшого слідчого прокуратури Чернігівської області Євсієнко В.В. від 31.10.2017. Слідчим управлінням ГУНП в Чернігівській області 14.11.2017 проведено службове розслідування на підставі наказу ГУНП в Чернігівській області від 13.11.2017 № 1895. Висновком службового розслідуванням було вирішено, що питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності лейтенанта поліції ОСОБА_3 необхідно вирішити після прийняття рішення по кримінальному провадженню № 42017271210000101.

Вказане провадження було завершено 29.01.2018, про що 30.01.2018 надійшла інформація до ГУНП та наказом ГУНП в Чернігівській області № 219 від 01.02.2018 призначене службове розслідування. 02.03.2018 було затверджено висновок службового розслідування, який став підставою видання наказу № 485 від 14.03.2018, згідно якого слідчого Слідчого відділення Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 притягнено до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції та який (наказ) у свою чергу, відповідно до статті 18 Закону був реалізований шляхом видання наказу ГУНП в Чернігівській області від 14.03.2018 № 75 по особовому складу. Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено, що у даному випадку, дисциплінарне стягнення було накладено в терміни та в порядку, які передбачені ст. 16, 18 Закону.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуваний наказ ГУНП в Чернігівській області від 14.03.2018 № 75 є обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню, а тому позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про поновлення позивача на посаді поліцейського та стягнення з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу, то колегія суддів зазначає, що вони також задоволенню не підлягають, оскільки є похідними від попередньої вимоги про скасування наказу.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.,

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 27.09.2018.