Постанова № 76797674, 26.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/12286/15 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Петрика І.Й.

суддів Собківа Я.М., Кузьменка В.В.

при секретарі Кузьміній Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2018 року

у справі № 826/12286/15

за позовом ОСОБА_2

до відповідача Управління державної охорони України, Начальника Управління державної охорони України Гелетея В.В.

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління державної охорони України, Начальника Управління державної охорони України Гелетея В.В. визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.

17 травня 2018 року від позивача ОСОБА_2 до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2018 року заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана ухвала суперечить фактичним обставинам справи, суперечить вимогам матеріального і процесуального права та вимогам ст. 47 КАС України і ст. 6 Конвенції ``Про захист прав людини і громадянина і основоположних свобод``, у зв`язу із наведеним просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.

У судовому засіданні колегія суддів розглянула клопотання апелянта про долучення до матеріалів справи судові процесуальні документи, яке мотивоване тим, що для всебічного, обєктивного і повного розгляду справи необхідно долучити докази, а саме: Ухвала Печерського районного суду міста Києва від 21 серпня 2018 року справа № 757/36314/18-к; Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2018 року справа № 826/12286/15; Ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2018 року справа № 826/12693/18.

Представники Управління державної охорони України-Кобзар В.П., Мисак А.В., вважають дане клопотання необґрунтованим, оскільки заявлені позовні вимоги в заяві позивача не стосується предмета спору та містить інший склад учасників.

Дослідивши дане клопотання, колегія суддів вважає його необґрунтованим і відмовляє в задоволенні клопотання про долучення таких доказів до матеріалів справи, як неналежних.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи рішення про повернення заяви про збільшення позовних вимог суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що заявлені позовні вимоги в заяві позивача не стосується предмета спору та містить інший склад учасників.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви (з урахуванням внесених до неї уточнень), предметом дослідження в адміністративній справі №826/12286/15 є відповідність дій посадових осіб Управління державної охорони України під час перебування позивачів на пропускному пункті установи цього органу 19.06.2015, зокрема, щодо проведення відеозйомки позивачів без їх згоди; а також - наявність підстав для відшкодування моральної шкоди, заподіяної такими діями відповідачів, так і іншими діями і бездіяльністю, що за твердженням позивачів мали місце в червні 2015 року.

Згідно з ч. 1 ст. 47 КАС України гарантовано право позивача змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви.

При цьому, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КАС України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві,якщо вони пов'язані між собою.

Заява, якою заявляються інші вимоги, що обґрунтовані іншими, ніж у первісному позові, обставинами і висунуті до інших суб'єктів владних повноважень, що не є учасниками справи, не може бути віднесено до заяви про збільшення позовних вимог, оскільки, в даному випадку, такі вимоги не пов'язані з первісними позовними вимогами ні предметом, ні підставою, ні складом учасників справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 КАС України, Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо Президента України.

Як вбачається з заяви ОСОБА_2 від 17.05.2018, остання містить вимоги безпосередньо до Президента України.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 6 ст. 21 КАС України, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України, похідна позовна вимога-вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Проте, як вбачається із змісту позовних вимог- вимоги ОСОБА_2 не є похідними в розумінні наведеної норми КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Проте, як вбачається із заяви про збільшення позовних вимог , вимоги заявлені до суб'єктів владних повноважень, що не є відповідачами у даному провадженні і не пов'язані з подіями, якими обґрунтовується позов як у первісній так і в уточненій редакції.

Відповідно до вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242,243, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст.329 КАС України.

Суддя - доповідач Петрик І.Й.

Судді Собків Я.М.

Кузьменко В.В.