Постанова № 76797673, 27.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/20050/16 Суддя першої інстанції: Кармазін О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Горяйнова А.М.,

суддів - Кузьмишиної О.М. та Пилипенко О.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2018 року, яке прийняте в порядку письмового провадження, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ЄВРОБАНК» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» Кононця В.В. (далі - Уповноважена особа) щодо визнання нікчемним правочину за операцією з розміщення 15 червня 2016 року ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) коштів в сумі 200000 грн. 00 коп. на картковому/поточному рахунку № НОМЕР_3 з призначенням платежу «Поповнення картрахунку № НОМЕР_2.01 ПІБ ОСОБА_2 ІНН НОМЕР_1»;

- зобов'язати Уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2018 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що є вкладником у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та має право на отримання гарантованої суми відшкодування за вкладом.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з'явилися та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2018 року - скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення позову виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами даної справи не заперечується, що 11 лютого 2016 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» був укладений договір про відкриття карткового рахунку з встановленим лімітом кредитної лінії (у вигляді овердрафту) та обслуговування банківської платіжної картки № НОМЕР_4 (далі - договір № НОМЕР_4 від 11 лютого 2016 року). Згідно умов вказаного договору банк відкриває позивачу картковий рахунок у гривні № НОМЕР_3, випускає та надає банківську платіжну картку.

На зазначений рахунок позивача 15 червня 2016 року надійшли кошти у сумі 200000 грн 00 коп.

Постановою Правління Національного банку України № 215-рш від 16 серпня 2016 року було відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ КБ «ЄВРОБАНК»

Відповідно до вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 1523 від 16 серпня 2016 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку». Зазначеним рішенням призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ КБ «ЄВРОБАНК», зокрема визначені статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кононцю В.В. на два роки з 17 серпня 2016 року по 16 серпня 2018 року включно.

ОСОБА_2 23 серпня 2016 року та 11 жовтня 2016 року звертався до Уповноваженої особи із заявами щодо включення банківського (карткового) рахунку № НОМЕР_3 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та виплати гарантованої суми відшкодування за вкладом.

Листом від 24 жовтня 2016 року № 01-242/6975 ОСОБА_2 було повідомлено про те, що в результаті проведеної перевірки встановлено, що операції по зарахуванню на його рахунок грошових коштів мають ознаки операцій, які могли спричинити збільшення гарантованої суми відшкодування Фондом (ознаки «дроблення»), у зв'язку з чим рахунок підлягає тимчасовому обмеженню до виплати коштів вкладниками.

Після звернення до суду з даним позовом, Уповноважена особа завершила перевірку правочинів (інших договорів), укладених ПАТ КБ «ЄВРОБАНК», результати якої затверджені актом від 16 листопада 2016 року № 21.

Також уповноважена особа прийняла наказ № 233-ОД від 24 листопада 2016 року, яким визнала нікчемними операції з розміщення коштів на карткових/поточних рахунках фізичними особами, перелік яких зазначений у додатках 1 та 2. У додатку 2 до вказаного наказу міститься операція з поповнення карткового рахунку позивача на суму 200000 грн 00 коп.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що кошти на картковий рахунок № НОМЕР_4 від 11 лютого 2016 року надійшли внаслідок нікчемної операції, а тому такі кошти не підлягають відшкодуванню згідно із Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Також суд першої інстанції зазначив, що відповідач не надав доказів на підтвердження нікчемності вказаного правочину.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут та надалі вказаний Законом зазначається у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Положеннями ч. 4 ст. 26 зазначеного Закону передбачено, що Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом року до дня прийняття такого рішення); 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - один рік до дня прийняття такого рішення); 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема:

- перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

- перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Як раніше зазначалося, інформація щодо ОСОБА_2 була включена до переліку рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. За результатами проведеної перевірки відповідач дійшов висновку про нікчемність операції із зарахування коштів на картковий рахунок позивача з підстав, передбачених п.п. 7, 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Таким чином, передумовою для включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами є наявність чинного договору, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та залишку коштів на рахунку. Не включивши ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, із зазначенням повної суми залишків на рахунках, Уповноважена особа фактично застосувала наслідки нікчемності правочину.

Колегія суддів вважає, що Уповноважена особа, встановивши обставини, передбачені ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», має право не включити фізичну особу до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами посилаючись на нікчемність договору (правочину). Натомість, вкладник, договір із яким Уповноважена особа вважає нікчемним, може захистити свої права, які випливають із договору банківського вкладу або із договору рахунка, шляхом пред'явлення позову про визнання протиправними дій Уповноваженої особи, вчинених у зв'язку з визнанням відповідного правочину нікчемним.

У такому випадку висновок про визнання судом нікчемності правочину є правовою оцінкою, яка має бути викладена у мотивувальній частині судового рішення.

Такий же підхід до вирішення адміністративних спорів, пов'язаних із застосуванням наслідків нікчемності правочину, викладений у постанові Верховного Суду України від 19 серпня 2008 року (реєстраційний номер у Єдиному державному реєстрі судових рішень 2182152).

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15, при виявленні нікчемних правочинів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону незалежно від того, чи була проведена передбачена ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду - особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Колегія суддів звертає увагу на те, що наказом № 233-ОД від 24 листопада 2016 року Уповноважена особа визнала нікчемною операцію з розміщення коштів на картковому рахунку позивача, що суперечить вимогам закону.

Перевіряючи правомірність дій Уповноваженої особи щодо проведення перевірки на наявність ознак, передбачених ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», саме операції з розміщення коштів на картковому рахунку позивача, а також обґрунтованість висновку про нікчемність такої операції, колегія суддів виходить із наступного.

У відповідності до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Зазначена норма права визначає коло правочинів, які Уповноважена особа зобов'язана перевірити на предмет наявності ознак нікчемності. Обов'язковою умовою перевірки правочину (договору) на відповідність ознакам, визначеним у ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є їх укладення або вчинення саме банком.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Під час вирішення справи № 826/1476/15 Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку про те, що здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року № 492, та договорами з відповідними клієнтами банку.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що операція по зарахуванню коштів на рахунок позивача від 15 червня 2018 року в сумі 200000 грн 00 коп. не належить до правочинів та не підлягає перевірці на предмет нікчемності відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Фактичне надходження та зарахування коштів у розмірі 200000 грн 00 коп. на картковий рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_3 підтверджується квитанцією № 239958 від 15 червня 2016 року, копія якої приєднана до матеріалів справи.

Наявність зазначених коштів на вказаному рахунку також не заперечується відповідачем.

Як раніше зазначалося, правомірність зарахування таких коштів на рахунок ОСОБА_2 не могла перевірятися Уповноваженою особою за процедурою, передбаченою ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Колегія суддів звертає увагу на те, що Уповноважена особа не здійснювала перевірку договору про відкриття карткового рахунку № НОМЕР_4 відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та не встановлювала його нікчемність.

Також в матеріалах справи відсутні докази визнання зазначеного договору недійсним у встановленому законом порядку чи застосування наслідків нікчемності такого договору в судовому порядку.

Посилання на ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» як підставу для не виплати позивачу коштів, які перебувають на картковому рахунку в ПАТ КБ «ЄВРОБАНК», за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - відсутні.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що підстави з яких Уповноважена особа не включила інформацію щодо ОСОБА_2 до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - є необґрунтованими.

За таких обставин колегія суддів вважає, що адміністративний позов ОСОБА_2 є законним, обґрунтованим та підлягає задоволенню.

З огляду на встановлені судом обставини, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дій Уповноваженої особи щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у частині не включення ОСОБА_2 та зобов'язання відповідача включити інформацію про позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню згідно з договором банківського рахунка.

Натомість у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб слід відмовити.

Так, у відповідності до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Таким чином, обов'язок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення позивача до реєстру вкладників для здійснення виплат виникає виключно у разі наявності відомостей про нього у переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, складеному Уповноваженою особою.

З огляду на те, що на час розгляду справи в суді до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не надходив перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, у якому були б зазначені відомості про ОСОБА_2, вимоги позивача до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є передчасними та такими, що не пов'язані із захистом порушеного права.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення без додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2018 року - скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2018 року - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати протиправним дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ЄВРОБАНК» щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у частині не включення ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1).

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ЄВРОБАНК» включити інформацію про ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню згідно з договором про відкриття карткового рахунку з встановленим лімітом кредитної лінії (у вигляді овердрафту) та обслуговування банківської платіжної картки № НОМЕР_4 від 11 лютого 2016 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді О.М. Кузьмишина

О.Є. Пилипенко