Постанова № 76797432, 20.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 вересня 2018 року справа № 804/2989/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.,

суддів: Добродняк І.Ю. Семененка Я.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 (суддя Сидоренко Дмитро Володимирович)

у справі № 804/2989/18

за адміністративним позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

"24" квітня 2018 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якому просила зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести поновлення та виплату пенсії за віком позивачу з 07.10.2009 року шляхом призначення її знову, відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів в її пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2018 р. у справі № 804/2989/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії - в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання поновити виплату пенсії в частині періоду з 07.10.2009 року по 18.10.2017 року залишено без розгляду.

Ухвалу суду мотивовано пропуском строку звернення до суду.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2018 р. у справі № 804/2989/18, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що невиплата пенсії з вини органу пенсійного фонду виплачується без обмеження будь-яким строком.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Частиною 1 ст. 6 КАС України вказано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ст. 122 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч. 1).

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2).

Відповідно до ст. 123 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

В свою чергу ст. 171 визначає, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, в т.ч. чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) (п. 5 ч. 1).

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2).

Таким чином, під строком звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом слід розуміти проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Після закінчення цього часу особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, але позов може бути залишено без розгляду лише на тій підставі, що пропущено такий строк звернення.

Варто зауважити, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, а також гарантією стабільності правовідносин, та складовою принципу правової визначеності.

Слід також зауважити, що інститут строку звернення до суду в адміністративному судочинстві, по своїй правовій природі, механізму застосування і правовим наслідкам, є відмінним від інститут позовної давності в цивільному судочинстві.

І в силу положень ст. 3 КАС України, згідно з якою адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, судам не можна застосовувати правила позовної давності визначені цивільним законодавством при вирішення адміністративних спорів.

З матеріалів справи слідує, що позивачу по досягненню пенсійного віку призначена пенсія за віком. 08.12.1994 позивач виїхала з України до Ізраїлю на постійне місце проживання. З 30.12.1994 виплата пенсії позивачу 4 припинена. Фактично з указаного часу позивач мав бути обізнаний про припинення виплати пенсії.

07.10.2009 Конституційним Судом України прийнято рішення №25-рп/2009, відповідно до якого у позивача виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

24 квітня 2018 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, де в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що враховуючи прийняття Конституційним Судом України рішення від 07.10.2009 №25-рп/2009, саме з цієї дати повинно бути захищене її право судом.

При цьому, слід зазначити, що виплата пенсії носить щомісячний регулярний характер, тому позивач мав би дізнатися про порушення своїх прав після того, як у територіального органу Пенсійного фонду України виникли підстави для поновлення виплати йому пенсії та після нездійснення вказаних виплат, тобто в жовтні 2009 року.

Отже, звернувшись із даним адміністративним позовом лише в квітні 2018 року, позивач пропустила установлений ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячний строк звернення за захистом свої прав та інтересів.

При цьому, позивачем не зазначається та з матеріалів справи не вбачається обставин, які заважали б позивачу та могли бути об'єктивними перешкодами для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів у передбачений законом строк.

Отже, позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з даними позовними вимогами та будь-яких обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не наведено та не надано, що унеможливлює визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та відкриття провадження в адміністративній справі.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду за період з 07.10.2009 по 18.10.2017 у відповідності до вимог ст. 123 КАС України.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення без розгляду даної частини позовних вимог.

При цьому, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Таким чином, під час апеляційного розгляду справи, колегією суддів установлено, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, залишивши позовну заяву без розгляду в частині заявлених вимог.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування ухвали колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2018 р. у справі № 804/2989/18 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2018 р. у справі № 804/2989/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.

Головуючий суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко