
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
29 травня 2018 рокусправа № 804/1755/18
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Сафронова С.В.
судді: Чепурнов Д.В. Мельник В.В.
за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову
у адміністративній справі № 804/1755/18 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Дніпропетровської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Молчанова Сергія Олександровича та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління служби у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради та Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» про визнання протиправним та скасування рішення, -
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забеспечення позову в адміністративній справі за її позовом до Державного реєстратора Дніпропетровської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Молчанова С.О. шляхом заборони ПАТ «УКРСОЦБАНК» та іншим особам, залученим ПАТ «УКРСОЦБАНК», зокрема, суб'єктам охоронної діяльності, експертам, оцінювачам та суб'єктам оціночної діяльності: - доступу до приміщення квартири АДРЕСА_1; -проведення підготовчих дій для продажу квартири АДРЕСА_1, здійснення оцінки квартири, тощо; - розпорядження та/або користування квартирою АДРЕСА_1; - відчуження квартири АДРЕСА_1, передання її в іпотеку, та іншим чином здійснювати обтяження квартири; а також шляхом заборони усім суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно квартири АДРЕСА_1.
Зазначена ухвала суду першої інстанції оскаржена ПАТ «УКРСОЦБАНК» до апеляційної інстанції з підстав її необґрунтованості та протиправності щодо заборони власнику та іпотекодержелю вчиняти певні дії стосовно належному їм об'єкту нерухомості без будь якого мотивування підстав для цього, та без доказів якими б підтверджувалося, що нерухоме майно може бути відчужене на користь третіх осіб. Вказуючи на не співрозмірність застосованих судом заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи, а також на неврахування судом першої інстанції інтересів третьої особи та інших осіб, які не є учасниками процесу, але права яких можуть бути порушені внаслідок застосуванням судом відповідних заходів, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти інше рішення про відмову у задоволенні вимог позивачки про забезпечення її позову у зазначений в оскаржуваній ухвалі суду спосіб.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши за матеріалами справи повноту врахування судом першої інстанції усіх фактичних обставин по справі та правильність правової оцінки на предмет наявності або відсутності небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та іншим особам до ухвалення рішення по суті у цій адміністративній справі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга третьої особи у цій справі не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції має бути залишена без змін, виходячи з нижченаведеного
Відповідно до ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову, і забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року N 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06.03.2008 року N 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України N 2 від 06.03.2008 р., застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.
Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги заяви про забезпечення позову відповідають (співрозмірні) заявленим позовним вимогам та необхідність забезпечення позову ґрунтується на недопущенні подальшої неправомірної реєстрації відповідачем записів до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внаслідок відчуження, чи іншої дії по розпорядженню ПАТ «УКРСОЦБАНК» квартирою АДРЕСА_1, яка є постійним місцем проживання позивачки та її сім'ї, що може призвести до незворотних негативних наслідків для сім'ї позивачки.
Судова колегія не може прийняти правову позицію апелянта, що оскаржуваною у цій справі ухвалою суду можуть бути суттєво порушені його права та права інших третіх осіб, які не є учасниками спору, оскільки саме внаслідок не забезпечення позову у цій справі у спосіб, що зазначений в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції, стосовно спірної квартири можуть бути вчиненні дії, або укладені правочини, які після вирішення спору по суті можуть стати перешкодою для виконання судового рішення
При цьому, судова колегія вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції ніяким чином не були порушені чиїсь права, оскільки спірна квартира до вирішення спору по суті не змінює свого статусу (іпотечної) та свого власника, а лише набуває правового режиму обмеженого в цивільному обороті на час вирішення спору.
Підсумовуючи вище наведене, колегія вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, судова колегія, -
П о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» - залишити без задоволення, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року - залишити без змін
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.В. Мельник
Судове рішення № 76797188, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 29.05.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 804/1755/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: