Рішення № 76796979, 28.09.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 вересня 2018 року № 826/14089/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до

Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

про

стягнення адміністративно-господарських санкцій,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі – позивач) з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (далі – ПАТ «Укргазвидобування», відповідач) про:

- стягнення з ПАТ «Укргазвидобування» на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 33 145 093,72 грн.;

- стягнення з ПАТ «Укргазвидобування» на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкції у розмірі 5 428 690, 51 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.09.2016 року суддею Кузьменком В.А. відкрито провадження в адміністративній справі № 826/14089/16 та призначено дану справу до судового розгляду.

26.12.2016 року у судовому засіданні на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до Розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017р. №5379 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» та згідно з п. 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.04.2015р. №25), адміністративну справу №826/14089/16 повторно розподілено на суддю Амельохіна В.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2017 року суддею Амельохіним В.В. вказану справу прийнято до свого провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не виконано нормативу з працевлаштування осіб, котрі визнані інвалідами, що є порушенням ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»

Також позивачем зазначалося, що згідно листів центрів зайнятості: Львівського, Полтавського, Харківського міських, Обухівського міськрайонного, Балаклійського, Машівського, Шевченківського районних центрів, Красноградського районного центру зайнятості, відповідачем не було виконано в повній мірі обов’язку з інформування центрів зайнятості про вільні вакантні посади для працевлаштування інвалідів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Письмові заперечення обґрунтовано тим, що відповідачем належним чином виконуються вимоги нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини соціальної захищеності інвалідів, у тому числі щодо створення робочих місць для інвалідів, в зв'язку з чим, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими що задоволенню не підлягають. Підприємство протягом 2014-2015 роках звітувало до відповідних центрів зайнятості населення про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів по формі 3- ПН. В свою чергу районними центрами зайнятості інваліди для працевлаштування до відповідача не направлялися, а тому до останнього не можуть бути застосовані адміністративно-господарських санкції.

16.11.2017 року на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Враховуючи те, що 15.12.2017 року набрала чинності нова редакція КАС України, слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України (в редакції з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Таким чином, справа розглядається з урахуванням положень пункту 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 250 КАС України.

Розглянувши подані документи та матеріали, враховуючи пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

В період з 08.06.2016 року по 17.06.2016 року головним управлінням Держпраці у Київській області проведено перевірку додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування ПАТ «Укргазвидобування» (код ЄДРПОУ 30019775, 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28) , за результатами якої складено Акт № 26-187/691 від 17.06.2016 року.

Висновками вказаного Акту перевірки встановлено, що в порушення ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»:

- роботодавець не зареєстрований у Фонді соціального захисту інвалідів, про що свідчить відсутність підтверджуючих документів.

- роботодавець не подає до Фонду соціального захисту інвалідів звіти про зайнятість населення та працевлаштування інвалідів за формою 10-ПІ. Зокрема, станом на дату проведення перевірки у ПАТ «Укргазвидобування» звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 та 2015 роки відсутній (ненаданий).

- роботодавцем не виконується норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Зокрема, в ході проведення позапланової перевірки встановлено, що норматив робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у ПАТ «Укргазвидобування» не виконується. Відповідно до копії звіту з праці (ф. 1-ПВ) за січень – грудень 2014 року та за січень - грудень 2015 року ПАТ «Укргазвидобування» загальна кількість штатних працівників становить:

· станом на 01.01.2015р. (за 2014 звітний рік) складає 20313 осіб;

· станом на 01.01.2016р. (за 2015 звітний рік) складає 20312 осіб.

Фонд оплати праці штатних працівників за 2014 рік складає 1584195,1тис.грн., за 2015 рік - 1766546,0тис.грн. Під час проведення перевірки адміністрацією ПАТ «Укргазвидобування» надані документи що підтверджують середньооблікову кількість працівників яким встановлена інвалідність, а саме: за 2014 рік – 601 особа; за 2015 рік – 621 особа.

Вказане вище стало підставою для загального висновку про те, що ПАТ «Укргазвидобування» не дотримано нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, та відповідно підставою для звернення до суду про стягнення адміністративно-господарської санкції у розмірі 33 145 093,72 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкції у розмірі 5 428 690, 51 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 17 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 року № 875-XII (далі – Закон № 875-XII) з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Згідно з положеннями статті 18 Закону 875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 19 Закону 875-XII встановлює, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.

Згідно зі статтею 20 Закону 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов’язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Як було встановлено вище, позивачем за результатами перевірки відповідача з питань додержання ним законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування, встановлено порушення ПАТ "Укргазвидобування" ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», що мало прояв у не дотриманні нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

За розрахунком Фонду розмір адміністративно-господарських санкцій, що підлягає стягненню з ПАТ «Укргазвидобування», становить 33 145 093,72 грн. та пеня 5 428 690, 51грн.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з наданого позивачем безкоштовного витягу про ПАТ «Укргазвидобування», останнє має наступні відокремлені філії:

- БУ «Укрбургаз» (вул. Полтавська 86, Красноград, Харківська область, Україна, 63304);

- ГПУ «Шебелинкагазвидобування» (вул. Стадіонна 9, смт. Донець, Харківська область, Україна, 64250);

- ГПУ «Полтавагазвидобування» (вул. Європейська, 173, Полтава, Україна, 36008);

- ГПУ «Львівгазвидобування» (вул. Івана Рубчака, 27, Львів, Львівська область);

- УПГГК (Базилівщина, Полтавська область, Україна);

- «УГВ-СЕРВІС» (вул. Грабчака, 4, Полтава, Полтавська область);

- УБМР «Укргазспецбудмонтаж» (вул. Українська 45, Красноград, Харківська, Україна, 63300);

- УкрНДІгаз (Червоношкільна набережна, 20, Харків, Харківська область, Україна, 61000);

- ГФУ «Укргазпромгеофізика» (вул. 3, Харків, Харківська, Украина, 61031);

- САРС «ЛІКВО» (вулиця Сінна, 32, Харків, Харківська область);

- НОК «Червона Рута» (вул. Солов’яненка, 475, смт. Козин, Обухівський р-н.).

В обґрунтування вказаного вище порушення, позивач посилався на листи Львівського, Полтавського, Харківського міських, Обухівського міськрайонного, Балаклійського, Машівського, Шевченківського районних центрів, відповідно до яких, філіями відповідача (Філія газопромислове управління "Львівгазвидобування"; Філія геодезичне управління "Укргазнромгеофізіка"; Філія спеціалізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба "Лікво"; Філія "УКРНДІГАЗ"; Філія газопромисловою управління "Полтавагазвйдобування"; Філія "УГВ-Сервіс"; Філія управління з переробки газу га газового конденсату; ПАТ "Укргазвидобування", Філія "Учбово-оздоровчий комплекс "Червона Рута"; Філія газопромислове управління "Шелинкагазвидобування", Філія"Укрбургаз") не було подано звітності форми 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" з відміткою для працевлаштування інвалідів протягом 2014-2015 років.

Також позивачем було зазначено, що Філією УБМР "Укргазепецбудмонтаж" протягом 2014-2015 року подано лише один звіт 03.03.2015 року про 1 вакантну посаду для працевлаштування інвалідів, що підтверджується листом Красноградського районного центру зайнятості від 15.07.2016 № 862/01-18.

Враховуючи викладене вище, надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів роботодавці повідомляють територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форми звітності № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» та Інструкцію щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» № 42 від 10.02.2007 року щороку до 1 березня, наступного після звітного періоду. Такий звіт подається або надсилається рекомендованим листом за місцем державної реєстрації роботодавця відповідному відділенню Фонду.

Згідно з пунктом 2.1 Порядку подання форми звітності 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316, форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

В силу п.п. 2.2.6 Порядку у графі 5 довідки «Укомплектування вакансії за сприяння Державної служби зайнятості України (Так/Ні)» проставляється «Так», якщо роботодавцем передбачається укомплектування вакансій за сприяння територіальних органів, або «Ні» - у разі укомплектування вакансій роботодавцем самостійно.

Також суд звертає увагу, що відповідно до вказаного Порядку, для укомплектування вакансій за сприяння Державної служби зайнятості України заповнюється розділ II (окремо за кожним записом).

Зокрема, відповідно до п. 3.1. Порядку у разі згоди роботодавця на укомплектування вакансій за сприяння територіальних органів (у графі 5 розділу I зазначено "Так") для кожного такого запису заповнюється розділ II, у якому відображаються порядковий номер відповідного запису у розділі I, а також характеристики таких вакансій, умови праці та вимоги до претендентів.

Підпунктами 3.1.1. - 3.1.3. передбачено, що у пункті 1 зазначається найменування професії (посади) вакансії, а також вказуються розряд, клас та категорія відповідно до галузевих та міжгалузевих випусків Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників.

У пункті 2 вказується загальна кількість вакансій, укомплектування яких передбачається за сприяння Державної служби зайнятості.

У пункті 3 розділу ІІ вказується кількість вакансій, на які можуть бути працевлаштовані громадяни, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (відповідно до статті 14 Закону України "Про зайнятість населення"), і за необхідності зазначаються категорії таких громадян.

Аналіз вказаних вище норм Порядку свідчить про те, що у пункті 3 Розділу ІІ форми вказується кількість вакансій, на які можуть бути працевлаштовані громадяни, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (відповідно до статті 14 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI), і за необхідності зазначаються категорії таких громадян (у пункті 4, зокрема, інваліди).

Як встановлено матеріалами справи, зокрема, з наданих представником відповідача копій звітності про попит на робочу силу (вакансії), ПАТ "Укргазвидобування" протягом 2014-2015 року подавало до Київського міського центру зайнятості вказана вище звітність за формою № 3-ПН, про що свідчать відмітки про її отримання останнім.

Також відповідну звітність було протягом 2014-2015 року подано Філією "Учбово-оздоровчий комплекс "Червона Рута" до Обухівського міськрайонного центру зайнятості, Філією "УКРНДІГАЗ" до Харківського міського центру зайнятості, Філією УБМР "Укргазепецбудмонтаж» до Красноградського районного центру зайнятості, про що свідчать відмітки про їх отримання останніми.

Судом за результатами дослідження поданої звітності встановлено, що подані ПАТ "Укргазвидобування" та його філіями звіти форми 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" містили відомості щодо укомплектування вакансії за сприяння, як Державної служби зайнятості України, так і у укомплектування вакансій роботодавцем самостійно.

У той же час, звітність, подана з відміткою про укомплектування вакансії за сприяння Державної служби зайнятості України, у розділі ІІ пункті 4 не містить позначки про можливість працевлаштування на вакантні посади громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, тобто інвалідів.

Отже, приписами чинного законодавства встановлено, що до обов’язків підприємства пов’язаних з працевлаштуванням інвалідів входить не тільки створення робочих місць для інвалідів, але і інформування держави про наявність таких місць шляхом подання щорічної звітності до Фонду соціального захисту інвалідів та інформування про попит на робочу силу районного центру зайнятості.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що сам факт подання роботодавцем звітності форми 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" не може вважати належним доказом про повідомлення відповідні центри зайнятості населення про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів, оскільки вказана звітність подається, як щодо звичайних громадян, так і для громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, тобто інвалідів.

Зазначена позиція також кореспондується з позицією Верховного Суду України, яка відображена у постанові від 28.05.2013 року по справі №21-386а12.

У той же час, суд звертає увагу, що до ПАТ «Укргазвидобування» адміністративно-господарські санкції у розмірі 33 145 093,72 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкції у розмірі 5 428 690, 51 грн. застосовано саме за не дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Під час розгляду справи встановлено, зокрема, з письмових пояснень позивача, що згідно поданих до фонду звіту з праці за січень-грудень 2014 року, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2014 році становила 20313 осіб (з урахуванням всіх філій) відповідно до 4 х відсоткового нормативу на підприємстві повинно бути працевлаштована 813 осіб з інвалідністю, але відповідачем було працевлаштована 601 особа. Таким чином, позивачем встановлено, що відповідачем не виконано 4-х відсоткового нормативу призначеного для працевлаштування інвалідів у кількості 212 осіб за 2014 рік.

Згідно звіту з праці за січень-грудень 2015 року, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2014 році становила 20312 осіб (з урахуванням всіх філій) відповідно до 4 х відсоткового нормативу на підприємстві повинно бути працевлаштована 812 осіб з інвалідністю, але відповідачем було працевлаштована 621 особа. Таким чином, позивачем встановлено, що відповідачем не виконано 4-х відсоткового нормативу призначеного для працевлаштування інвалідів у кількості 191 осіб за 2015 рік.

Отже, вказане вище свідчить про працевлаштування відповідачем у 2014 року 601 особу з інвалідністю та у 2015 році - 621 особу.

За вказаних обставин, твердження відповідача в спростування висновків позивача, що ним було працевлаштовано у 2014 рік – 714 інвалідів та у 2015 рік -745 інвалідів, судом до уваги не береться за відсутності подання ПАТ "Укргазвидобування" звіту форми № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» за відповідні роки.

Водночас, суд бере до уваги посилання відповідача на те, що відповідно до специфіки діяльністю ПАТ "Укргазвидобування" є буріння свердловин, видобутку вуглеводнів та їх переробки, а також проведення капітального ремонту свердловин, виконання будівельно-монтажних робіт і таке інше відноситься до робіт з важкими та шкідливими умовами праці, на яких не може бути допущена праця інвалідів.

А тому, суд зазначає, що працевлаштування відповідачем за 2014-2015 роки меншої кількості вакантних місць для працевлаштування інвалідів не може свідчити про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 03 жовтня 2017 року по справі № 804/3120/15.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем не було надано доказів безпосереднього звернення інвалідів до відповідача з метою працевлаштування і відмови в такому працевлаштуванні та доказів того, що направлені до відповідача інваліди не були працевлаштовані або їм було відмовлено у працевлаштуванні на вакантні посади.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-ІV, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 218 цього Кодексу підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Таким чином, оскільки відповідачем створено певну кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014-2015 роках, суд приходить до висновку, що ПАТ "Укргазвидобування" виконало зазначені вимоги законодавства.

Таким чином, зважаючи на відсутність доказів, які б свідчили про те, що відповідач відмовив у працевлаштуванні інвалідам, які безпосередньо зверталися до нього або які були направлені центром зайнятості, в задоволенні позовних вимог Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів необхідно відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до положень чч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В даному випадку позивач в силу норм Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору не звільнений та відомості щодо понесених відповідачем судових витрат відсутні, а тому судові витрати за рахунок позивача на користь відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 22869098, 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 104) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Амельохін