Рішення № 76796176, 27.09.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1940/1691/18

27 вересня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДФС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Тернопільській області (далі – позивач) звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі – відповідач), в якій просить стягнути податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості, у сумі 27020,56 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що станом на 13.08.2018 року за відповідачем рахується заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості, в сумі 27020,56 грн. Податковий борг виник по узгоджених грошових зобов’язаннях, нарахованих податковим органом податковим повідомленням-рішенням. Контролюючим органом вживались заходи для його стягнення, проте податковий борг відповідачем не погашено, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.09.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. Призначено у справі судове засідання на 27.09.2018 року.

До судового засідання представник позивача надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника Головного управління ДФС у Тернопільській області. Позовні вимоги підтримує, просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду відповідно до ст.124, 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та з’ясувавши всі обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) знаходиться на обліку в Тернопільській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області як платник податків.

Як слідує з матеріалів адміністративної справи, у відповідача виник податковий борг у зв’язку з несплатою платником податків грошового зобов’язання у розмірі 27020,56 грн., визначеного податковим повідомленням-рішенням від 27.10.2017 року №66218-13, яке надсилалось засобами поштового зв’язку, однак повернуте відправнику за закінченням терміну зберігання (а.с.13). Таке податкове повідомлення-рішення не було оскаржене ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

Станом на 13.08.2018 року за відповідачем рахується податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості, у розмірі 27020,56 грн., що підтверджується довідкою про наявність податкового боргу по платежах, що контролюються Головним управлінням ДФС у Тернопільській області (а.с.9), а також розрахунком суми позовних вимог з податкового боргу платника податків (а.с.10).

Узгоджені суми грошового зобов’язання відповідачем своєчасно не сплачені та набули статусу податкового боргу. Заявлена до стягнення сума заборгованості відображена в інтегрованій картці платника податків (а.с.11).

З метою погашення податкового боргу контролюючим органом була виставлена податкова вимога від 06.02.2018 року №3558-17, яка надсилалась засобами поштового зв’язку, однак повернута відправнику за закінченням терміну зберігання (а.с.12). Вжиті заходи не призвели до сплати податкового боргу платником податків. При цьому, з часу виставлення податкової вимоги податковий борг не переривався. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

У ст.16 Податкового кодексу України (далі – ПК України) визначені зобов’язання платників податків, один з яких зобов’язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Із змісту пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України слідує, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Згідно із пп."а" пп.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.54.5 ст.54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Як слідує з матеріалів справи, податкове зобов’язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості, визначене контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням, є узгодженим у порядку і на умовах, визначених ПК України.

Податковий борг – сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).

Оскільки податкове зобов’язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості, відповідачем не сплачено в установлений чинним законодавством строк, таке зобов'язання є податковим боргом.

Зокрема, згідно п.41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгодженні суми податкового зобов’язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості, в розмірі 27020,56 грн., а тому даний податковий борг підлягає до стягнення в судовому порядку.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.139, 205, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДФС у Тернопільській області (місцезнаходження: 46003, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Білецька, будинок 1, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39403535) до ОСОБА_1 (місце проживання: 46022, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: 46022, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) податковий борг в сумі 27020 (двадцять сім тисяч двадцять) гривень 56 (п’ятдесят шість) копійок по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості, на р/р31418617019212, код одержувача 37753768, МФО 899998, код бюджетної класифікації 18010200.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 вересня 2018 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.