Ухвала суду № 7679273, 25.01.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2010 року № 62809/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Пліша М.А. та Стародуба О.П.,

при секретарі судового засідання Когутич Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Луцької обєднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04.08.2008р. у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста Трейд» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції і Головного управління Державного казначейства України у Волинській обл., з участю прокуратури Волинської обл. про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А:

17.07.2009р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Веста Трейд» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути на його користь з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування за листопад та грудень 2007 року у загальному розмірі 2178282 грн. (а.с.3-5).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 04.08.2008р. заявлений позов задоволено; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Веста Трейд» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість /ПДВ/ за листопад та грудень 2007 року у розмірі 2178281 грн. 67 коп. (а.с.82-86).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач Луцька обєднана державна податкова інспекція /ОДПІ/, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.88-90).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом неправомірно встановлено, що відповідачем в порушення вимог пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не було подано до органу державного казначейства висновку на відшкодування позивачу зазначеної суми ПДВ; частина заявленої до відшкодування суми 2091929 грн. 50 коп. була підтверджена і запропонована податковим органом до відшкодування, однак через вказівку ДПА України така була повернута на доопрацювання; також відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затв. спільним наказом ДПА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України № 451/501/132 від 03.08.2004р., і телеграми № 8473/19-0417 від 04.05.2006р. «Про затвердження регламенту формування реєстрів про відшкодування ПДВ та передачі до ДПА України» відшкодування ПДВ можливе лише за обовязковим погодженням з ДПА України.

Окрім цього, згідно з п.5 наказу ДПА України № 538 від 12.11.2002р. «Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум ПДВ» податковим органом проводяться зустрічні перевірки основних постачальників (до виробника або імпортера товарів, робіт, послуг), станом на 23.07.2009р. неотримані результати зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника на загальну суму 86352 грн. 17 коп., через що вказана сума є непідтвердженою та її відшкодування є неможливим.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, за результатами листопада 2007 року позивачем подано до Луцької ОДПІ податкову декларацію з ПДВ, згідно рядка 25.1 якої сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню ТзОВ «Веста Трейд», становить 1873662 грн., при цьому платником податку визначений напрямок відшкодування на рахунок платника у банку.

По підсумках грудня 2007 року позивачем подано до Луцької ОДПІ податкову декларацію з ПДВ, згідно рядка 25.1 якої сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника ТзОВ «Веста Трейд», становить 747599 грн. (а.с.6-13).

Протягом 21.02.2008р. - 12.03.2008р. відповідачем проведена виїзна позапланова перевірка ТзОВ «Веста Трейд» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад та грудень 2007 року, по результатам якої складено Акт перевірки № 28/02216/23-4/32630257 від 13.03.2008р. (а.с.14-43), яким встановлено порушення абз.«а» пп.7.7.2 п.7.7, абз.«б» пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку з чим позивачем завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2007 року на суму 1628 грн., за грудень 2007 року на суму 18 грн.

Також перевіркою буде підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування ПДВ після надходження зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника за листопад 2007 року в сумі 1872034 грн., за грудень 2007 року в сумі 747581 грн.

В подальшому на підставі іншого Акта перевірки № 165/2399/32630257 від 15.05.2009р. податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000892399/0 від 18.05.2009р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2007 року на 441333 грн. 33 коп. (а.с.61); вказане податкове повідомлення-рішення у встановленому порядку позивачем не оскаржувалося.

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом при перевірці визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування порушено встановлений пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» 30-денний термін для проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки поданих декларацій або позапланової виїзної (документальної) перевірки платника для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування; при цьому право платника податку на бюджетне відшкодування виникає через 40 днів після отримання декларації податковим органом.

Окрім цього, відповідачем не подано до органів державного казначейства висновку на відшкодування ПДВ, вищезазначений Закон не ставить у залежність право платника податку на відшкодування відємного значення сум ПДВ від отримання відповідей на запити щодо сплати ПДВ контрагентами по ланцюгу до виробника, а передбачає обовязок податкового органу надати такий висновок, якщо під час перевірки не виявлено невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»:

п.1.8. ст.1 - бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом;

пп.7.7.1 п.7.7. ст.7 - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду;

пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 - якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

п.п.7.7.5 п.7.7. ст.7 - протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

пп.7.7.6 п.7.7. ст.7 - на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Матеріалами справи стверджується заявлення у встановленому порядку позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад і грудень 2007 року в загальному розмірі 2621261 грн. шляхом подання податковому органу відповідних податкових декларацій з податку на додану вартість.

При цьому позивачем враховані результати позапланової перевірки відповідача та прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000892399/0 від 18.05.2009р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2007 року на 441333 грн. 33 коп.

Таким чином, правильність обчислення суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад і грудень 2007 року в розмірі 2178281 грн. 67 коп. (загальна сума відшкодування згідно декларацій 2621261 грн. сума завищення відшкодування згідно висновків позапланової перевірки 1646 грн. сума завищення відшкодування згідно податкового повідомлення-рішення 441333 грн. 33 коп.) підтверджена документально і не спростована податковим органом.

Як вірно підкреслено судом першої інстанції, Закон України «Про податок на додану вартість» передбачає єдиною підставою для відшкодування ПДВ лише дані податкової декларації за звітний період, не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування від податкового обліку інших осіб та фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.

При цьому сама по собі несплата податку продавцем (в тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

У разі невиконання контрагентом платника податків зобовязань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Таким чином, твердження апелянта про неможливість проведення бюджетного відшкодування до закінчення зустрічних перевірок згідно Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затв. спільним наказом ДПА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України № 451/501/132 від 03.08.2004р. , позитивні результати яких є передумовою для отримання бюджетного відшкодування, не відповідає вимогам Закону України «Про податок на додану вартість».

Неможливість проведення зустрічної перевірки постачальника товару, реалізованого в подальшому позивачу, не позбавляє правового значення виданих таким постачальником податкових накладних.

Доводи апелянта щодо можливості відшкодування ПДВ лише за погодженням з ДПА України, що витікає із змісту Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затв. спільним наказом ДПА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України № 451/501/132 від 03.08.2004р., і телеграми № 8473/19-0417 від 04.05.2006р. «Про затвердження регламенту формування реєстрів про відшкодування ПДВ та передачі до ДПА України», колегія суддів відхиляє, оскільки приписами ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», яка регулює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, не передбачено такої обовязкової підстави для відшкодування ПДВ.

Слід також врахувати, що у розглядуваній справі податковий орган не стверджував і не доводив безтоварний характер господарських операцій, при цьому дійсність проведення товарних операцій підтверджена наданими позивачем документами (а.с.44-60).

За наведених обставин підстав для втрати позивачем права на бюджетне відшкодування колегія суддів не знаходить; також матеріалами справи та нормами чинного податкового законодавства підтверджено правомірність заявлення позивачем суми бюджетного відшкодування за листопад і грудень 2007 року в загальному розмірі 2178281 грн. 67 коп.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є підставним та обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Луцької обєднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04.08.2008р. у адміністративній справі № 2а-18494/09/0370 залишити без задоволення, а згадану постанову суду без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.А.Пліш

О.П.Стародуб