Постанова № 76789911, 25.09.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/128/17 Головуючий у 1 інстанції: Лакомська Ж.І.

Провадження № 22-ц/783/903/18 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

Категорія:34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді - Шандри М.М.

суддів: Левика Я.А., Струс Л.Б.

секретаря: Бадівської О.О.

за участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

представника ПрАТ «Європейський страховий альянс» -

Бородіної Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 25 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідача ПрАТ «Європейський страховий альянс» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди у розмірі 26 545,33 гривень. Позовні вимоги мотивував тим, що 05.08.2016 року на вул. Б. Хмельницького, 288 у м.Львові відбулось зіткнення транспортних засобів за участю автомобіля марки «Mercedes - Benz» д.н.з НОМЕР_1 під керуванням позивача ОСОБА_2 та автомобіля «Peugeot» д.н.з НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6 Постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 16.09.2016 року, винуватцем дорожньо- транспортної пригоди визнано гр. ОСОБА_6 На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільна відповідальність водія ОСОБА_6 перед іншими учасниками дорожнього руху була застрахована в ПрАТ «Європейський страховий альянс». На виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правовї відповідальності власників наземних транспортних засобів» та з метою отримання страхового відшкодування позивач звернувся до відповідача ПрАТ «Європейський страховий альянс» із заявою про виплату страхового відшкодування. У зв»язку з настанням страхового випадку відповідачем було виплачено позивачу страхове відшкодування в розмірі 36531,88 гривень. Однак з таким розміром страхового відшкодування позивач не погоджується, оскільки дана сума не покриває витрат не ремонт його автомобіля. Тому для визначення розміру збитку позивачем було залучено незалежну спеціалізовану експертну організацію - ТзОВ фірма «Експертиза». Відповідно до висновку №153 від 12.09.2016 р., складеного оцінювачем ТзОВ «Експертиза», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mercedes - Benz» д.н.з НОМЕР_1 на момент складання висновку, з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складових транспортного засобу, становить 63 077,21 гривень без ПДВ. Тому просив стягнути з відповідача ПрАТ «Європейський страховий альянс» різницю між виплаченим страховим відшкодуванням та сумою, яка визначена оцінювачем ТзОВ «Експертиза» (63077,21 - 38531,88), що становить 26545,33грн. та 1000 гривень витрат на проведення незалежної оцінки пошкодженого транспортного засобу.

Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 25 січня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки Технічному заключенню офіційного дилера автомобілів «Mercedes-Benz» у м. Львові та Львівській області, відповідно до якого пошкоджений капот автомобіля марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 не підлягає ремонту, а підлягає заміні. Суд не проаналізував у чому саме підлягає розбіжність між Висновком № 153, складеним судовим експертом ТзОВ фірма «Експертиза» 12.09.2016 року та Звітом № 1792 від 30.08.2016р., складеним оцінювачем ОСОБА_7 та не аргументував чому при ухваленні рішення не взято до уваги Висновок № 153. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Зважаючи на положення п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ Апеляційний суд Львівської області здійснює свої повноваження до початку роботи новоутвореного апеляційного суду у відповідному апеляційному окрузі. Відповідно до пункту 9 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 ОСОБА_8 апеляційну скаргу підтримав, дав пояснення аналогічні наведеним мотивам у скарзі. Представник відповідача ПрАТ «Європейський страховий альянс» Бородіна Ю.В. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, покликаючись на доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення таким вимогам відповідає.

З матеріалів справи убачається, що 05.08.2016 року на вул. Б. Хмельницького, 288 у м.Львові відбулось зіткнення транспортних засобів за участю автомобіля марки «Mercedes - Benz» д.н.з НОМЕР_1 під керуванням позивача ОСОБА_2 та автомобіля «Peugeot» д.н.з НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6

Постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 16.09.2016 року винуватцем дорожньо- транспортної пригоди визнано гр. ОСОБА_6 (а.с.8)

На момент дорожньо - транспортної пригоди цивільна відповідальність водія ОСОБА_6 перед іншими учасниками дорожнього руху була застрахована в ПрАТ «Європейський страховий альянс» (а.с.9).

Відповідно до положень ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Статтею 20 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено обов'язок страховика при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з ст.29 вказаного вище Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно п. 9, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Судом установлено, що 18.08.2016 року після звернення ОСОБА_2 до ПрАТ «Європейський страховий альянс» суб»єктом оціночної діяльності ОСОБА_7 було оглянуто пошкоджений транспортний засіб позивача та складено Звіт № 1792/16 від 30.08.2016 року відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року. На підставі Звіту № 1792/16 від 30.08.2016 року ПрАТ «Європейський страховий альянс» було визначено розмір страхового відшкодування 36 531,88 грн, який виплачено ОСОБА_2

Відповідно до наданого позивачем висновку експертного автотоварознавчого дослідження №153 (а.с.12-31) вартість відновлювального ремонту автомобіля Mercedes - Benz S320 СDІ д.н.з НОМЕР_1 після пошкодження в ДТП 05.08.2016 року в цінах станом на час проведення дослідження 29.08.2016 року, без урахування ПДВ на складові становить 63077,21 грн., що відрізняється від розміру вартості відновлювального ремонту автомобіля, визначеного у звіті № 1792/16. Разом з тим, клопотання про призначення відповідної судової експертизи позивачем не заявлялось.

Відповідно до технічного заключення офіційного дилера автомобілів «Mercedes - Benz» пошкоджений капот автомобіля марки Mercedes - Benz S320 СDІ д.н.з НОМЕР_1, не підлягає ремонту, підлягає заміні. Як пояснив представник позивач в судовому засіданні, значна розбіжність у розмірі збитку визначено у висновку № 153, який складено судовим експертом ТзОВ «Експертиза» 12.09.2016 року, та у звіті № 1792 від 30.08.2016 року, який складено оцінювачем ОСОБА_7, полягає саме у доцільності заміни пошкодженого капота.

Згідно із ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом установлено, що транспортний засіб марки Mercedes - Benz S320 СDІ, д.н.з НОМЕР_1 на момент розгляду справи у суді був відремонтований. Проте, жодних доказів, які б підтверджували фактично понесені витрати на відновлення пошкодженого транспортного засобу, зокрема щодо проведення заміни пошкодженого капота, що враховано у висновку № 153 від 12.09.2016 року, який суд не взяв до уваги, позивачем не надано.

Відповідно до ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, дійшов правильного висновку про відмову у позові, виходячи з того, що позивач не довів обставини, на які посилався в обґрунтування своїх вимог.

За таких обставин, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, вірно встановив обставини справи та прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у позові.

Рішення суду відповідає вимогам процесуального та матеріального права, обставинам справи, доводи скарги висновків суду не спростовують, тому колегія суддів підстав для скасування рішення суду не вбачає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Личаківського районного суду м.Львова від 25 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 27.09.2018р.

Головуючий

Судді: