
Справа № 453/205/13-а
№ провадження 2-а/453/15/18
Рішення
Іменем України
17.09.2018 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді: Ясінського Ю.Є.
при секретарі Павкевич Н.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сколе Львівської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення сесії ОСОБА_2 міської ради № 16 від 24.12.2010 року “Про затвердження чисельності апарату ОСОБА_2 міської ради на 2011 рік”, поновлення на посаді спеціаліста по зв`язках з громадськістю ОСОБА_2 міської ради та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення сесії ОСОБА_2 міської ради № 16 від 24.12.2010 року “Про затвердження чисельності апарату ОСОБА_2 міської ради на 2011 рік” та розпорядження ОСОБА_2 міської ради №009 від 01.03.2011 року «Про звільнення спеціаліста по роботі з громадськістю ОСОБА_1Р.», поновлення на посаді спеціаліста по зв`язках з громадськістю ОСОБА_2 міської ради та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Свої вимоги мотивує тим, що рішення № 16 від 24.12.2010 року “Про затвердження чисельності апарату ОСОБА_2 міської ради на 2011 рік” прийнято відповідачем з грубим порушенням норм чинного законодавства, що регулює трудові відносини, оскільки ОСОБА_2 міська рада при її вивільненні не виконала свого обов’язку щодо попередження про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці, повідомлення державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівника, не врахувала її переважне право на залишення на роботі. Окрім цього, вказала, що її звільнення відбувалося за відсутності згоди профспілкового комітету, та пропозиції альтернативного місця праці, з порушенням строку видачі їй трудової книжки. Просить суд визнати протиправним та скасувати рішення, поновити її на посаді спеціаліста по зв`язках з громадськістю ОСОБА_2 міської ради, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позов. Одночасно просила відкласти розгляд справи у зв»язку із неявкою в судове засідання її представника та представника відповідача.
Суд, вважає, що твердження позивача про неявку представників у судове засідання не є підставою для відкладення розгляду справи та мотивує це наступним.
У даному випадку судом враховується, що відповідно до ч.1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами недопускається.
Судом враховано, що в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі „Юніон Аліментаріа ОСОБА_3 проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Як вбачається з матеріалів справи минуле судове засідання було відкладено за клопотаннями представника відповідача та позивачки у зв»язку із неможливістю явки в судове засідання її представника. Про наслідки неявки в судове засідання представники були попереджені.
З урахуванням викладеного, судом було ухвалено провести розгляд справи за відсутності представника позивача та представника відповідача по справі.
В судове засідання призначене на 17.09.2018 року представник позивача – адвокат ОСОБА_4 не з»явилась, в минулих судових засіданнях позов підтримувала, просила задоволити.
Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради Львівської області в судове засідання не з»явилась. В судовому засіданні 30.03.2018 року представник відповідача ОСОБА_5 після відмови судом у затверджені мирової угоди заперечувала щодо задоволення позову.
Суд, заслухавши пояснення позивачки, врахувавши пояснення її представника та представника відповідача наданих в минулих судових засіданнях, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно розпорядження ОСОБА_2 міської ради № 8 від 01.04.2009 року позивачку ОСОБА_1 прийнято на посаду спеціаліста по зв`язках з громадськістю ОСОБА_2 міської ради та присвоєно 15 ранг 7 категорії посадової особи.
З наявного в матеріалах справи рішення сесії ОСОБА_2 міської ради № 16 від 24.12.2010 року “Про затвердження чисельності апарату ОСОБА_2 міської ради на 2011 рік” вбачається, що з 01.01.2011 року були внесені зміни до штатного розпису ОСОБА_2 міської ради у зв`язку із скороченням посад завідувача юридичним відділом та спеціаліста по роботі з громадськістю.
Згідно вимог ст.ст. 47, 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та ст.ст. 11, 14, 15 Регламенту роботи сесії ОСОБА_2 міської ради ІV-го демократичного скликання проекти рішень сесії готуються постійними депутатськими комісіями та оформляються протоколом, який передається головою комісії до міської ради та виноситься на розгляд сесії. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.
Із копії протоколу № 3 від 24.12.2010 року вбачається, що з приводу внесення змін до штатного розпису виступив міський голова, котрий, всупереч вищевказаним нормам Закону та Регламенту, оголосив проект рішення без винесення даного питання на обговорення депутатами ОСОБА_2 міської ради, що свідчить про порушення визначеної чинним законодавством процедури прийняття оскаржуваного рішення.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Судом встановлено, що при винесені оскаржуваного рішення відповідачем було порушено процедуру його прийняття, що підтверджується наведеним вище.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішеннясесії ОСОБА_2 міської ради № 16 від 24.12.2010 року “Про затвердження чисельності апарату ОСОБА_2 міської ради на 2011 рік”.
Щодо вимоги позивачки про поновлення її на посаді спеціаліста по зв`язках з громадськістю ОСОБА_2 міської ради, стягнення з відповідача середнього заробіттку за час вимушеного прогулу така задовленню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до розпорядження ОСОБА_2 міської ради № 009 від 01.03.2011 року “Про звільнення спеціаліста по роботі з громадськістю ОСОБА_1Р.” позивачку звільнено з посади спеціаліста по роботі з громадськістю з 01.03.2011 року на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 17.09.2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження ОСОБА_2 міської ради №009 від 01.03.2011 року «Про звільнення спеціаліста по роботі з громадкістю ОСОБА_1Р.», залишено без розгляду, у зв»язку із пропуском строку звернення до суду.
Згідно ч.1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, що розглядає трудовий спір, з одночасним прийняттям рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
З наведеного вбачається, що позивач ОСОБА_1 було звільнено на підставі розпорядження ОСОБА_2 міської ради №009 від 01.03.2011 року «Про звільнення спеціаліста по роботі з громадкістю ОСОБА_1Р.», строк на оскарження якого нею пропущено, що стало підставою для залишення позову в цій частині без розгляду.
Статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що позивач ОСОБА_1 було звільнено на підставі розпорядження ОСОБА_2 міської ради №009 від 01.03.2011 року «Про звільнення спеціаліста по роботі з громадкістю ОСОБА_1Р.», строк на оскарження якого нею пропущено, відтак заявлена вимога про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 246, 250, 255 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов задоволити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення сесії ОСОБА_2 міської ради № 16 від 24.12.2010 року “Про затвердження чисельності апарату ОСОБА_2 міської ради на 2011 рік”.
У решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сколівський районний суд Львівської області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Сколівського районного
суду Львівської області ОСОБА_6
Повний текст рішення складено 27.09.2018 року
Судове рішення № 76789325, Сколівський районний суд Львівської області було прийнято 17.09.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 453/205/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: