Рішення № 76788138, 11.09.2018, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа № 324/1093/18

Провадження № 2/324/618/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кацаренко І.О.

за участю секретаря судового засідання Божко В.О.,

розглянувши у підготовчому засіданні в м.Пологи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Інженерненської сільської ради Пологівського району Запорізької області про встановлення факту, що має юридичне значення, і визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 звернувся до суду в інтересах позивача ОСОБА_1 із зазначеною позовною заявою до відповідача, яку в подальшому уточнив.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 представник позивача зазначив, що ОСОБА_3, який помер 19 грудня 2008 року, є батьком позивача.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входило право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у власності КСП «Таврія» Інженерненської сільської ради Пологівського району Запорізької області. Вказане право ОСОБА_3, батько позивача, отримав у спадщину після своєї матері ОСОБА_4, яка померла 21 лютого 2005 року.

ОСОБА_4 була членом колишнього КСП «Таврія» Пологівського району Запорізької області і отримала право на земельну частку (пай) із земель вказаного КСП. Цей факт підтверджується довідкою відділу Держгеокадастру, згідно якої на ім’я ОСОБА_4 був виготовлений сертифікат на право на земельну частку (пай).

ОСОБА_3, батько позивача, фактично прийняв спадщину після смерті своєї матері, проте не встиг її оформити за своє життя.

Факт прийняття ОСОБА_3 спадщини після смерті його матері ОСОБА_4 підтверджується тим, що ОСОБА_3 на момент смерті матері проживав з нею і не заявляв про свою відмову від спадщини.

В свою чергу, позивач ОСОБА_1 також прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_3, бо фактично постійно проживав і був зареєстрований за однією адресою зі своїм батьком на час відкриття спадщини.

Наприкінці 2017 року позивач звернувся до нотаріуса з завою про прийняття спадщини після смерті батька і про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину, бо позивач не надав нотаріусу оригінал правовстановлюючого документу на право на земельну частку (пай), тобто сертифікат, бо оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) на ім’я ОСОБА_4 був втрачений, збереглася лише його ксерокопія.

Право на земельну частку (пай) ОСОБА_4 підтверджує сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗП №0068694, виданий головою Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області. Однак, у зазначеному сертифікаті на право на земельну частку (пай) допущена помилка у зазначенні по-батькові його власника: у сертифікаті по-батькові ОСОБА_4 зазначено помилково «Оксентіївна» замість правильного написання «Авксентіївна». Очевидність допущення технічної помилки при заповненні сертифікату на ім’я ОСОБА_4 позивач підтверджує доданими до позову копіями письмових доказів, зазначаючи при цьому, що ця технічна помилка не може бути виправлена іншим чином, як зверненням до суду з відповідним позовом, оскільки власник сертифікату ОСОБА_4 є померлою.

На сьогодні, зазначає представник позивача в уточненій позовній заяві, відсутність оригіналу сертифікату на право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП «Таврія» Пологівського району на ім’я ОСОБА_4, а також технічна помилка у копії зазначеного сертифікату перешкоджає позивачу як спадкоємцю за законом отримати у нотаріальних органах свідоцтво про право на спадщину.

У зв’язку з зазначеним представник позивача просить суд постановити рішення, яким встановити юридичний факт у тому, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗП №0068694, виданий головою Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області 03 вересня 1996 року на ім’я ОСОБА_5, належав ОСОБА_4, яка померла 21 лютого 2005 року; визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП «Таврія» Пологівського району Запорізької області, розмір якої становить 5,44 умовних кадастрових гектарах, без виділення в натурі (на місцевості), в порядку спадкування, що залишилася після смерті його батька ОСОБА_3, який помер 19 грудня 2008 року.

Учасники справи належним чином повідомлені про місце, дату і час підготовчого засідання (а.с.63,64).

Позивач ОСОБА_1, представник позивача, представник відповідача в підготовче засідання надали письмові заяви, в яких справу просять розглянути без їх участі.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_2 вимоги позову підтримують у повному обсязі, просять постановити судове рішення у підготовчому засіданні відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України (а.с.65,72).

Сільський голова Інженерненської сільської ради Пологівського району Запорізької області своєю заявою до суду повідомила, що Інженерненська сільська рада проти уточненого позову ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування не заперечує. Просять розгляд справи провести у відсутності представника сільської ради та не заперечують проти постановлення рішення суду у підготовчому засіданні відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України (а.с.71).

За відсутності учасників справи розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з постановленням рішення в підготовчому засіданні відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, згідно якої за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Беручи до уваги підтримання позовних вимог позивачем і його представником, визнання відповідачем позовних вимог ОСОБА_1, дослідивши письмові докази справи, дав оцінку добутим доказам в сукупності, суд приходить до наступного.

Судом з копії свідоцтва про народження серії ІV-БК №316412, виданого 22 липня 1981 року міським Палацом новонароджених м.Києва, встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_3 (а.с.10).

З копії свідоцтва про народження серії ГД №001719, виданого 25 травня 1957 року виконавчим комітетом Інженерненської сільської ради Пологівського району Запорізької області, судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_6 і ОСОБА_4 (а.с.11).

З копії свідоцтва про народження серії ІІ-АВ №224819, виданого 22 травня 1970 року виконавчим комітетом Новокарлівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, судом встановлено, що батьками ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_8 і ОСОБА_9 (а.с.30).

З копії свідоцтва про смерть серії І-БК №129161, виданого відділом реєстрації смерті у м.Києві 22 грудня 2008 року, встановлено, що ОСОБА_3 помер 19 грудня 2008 року у м.Києві; з копії повторно виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Пологівського районного управління юстиції Запорізької області 22 серпня 2006 року свідоцтва про смерть серії 1-ЖС №043311, встановлено, що ОСОБА_4 померла 21 лютого 2005 року у с.Українське Пологівського району Запорізької області (а.с.7-8).

З копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗП №0068694 від 03 вересня 1996 року встановлено, що ОСОБА_5 на підставі рішення Пологівської райдержадміністрації від 05 серпня 1996 року №489 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Таврія» Інженерненської сільської ради Пологівського району Запорізької області розміром 5,44 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с.12).

З копії довідки відділу у Пологівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області №172/01.04 від 14 березня 2018 року встановлено, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗП №0068694 зареєстрований 03 вересня 1996 року під №502 на підставі рішення Пологівської РДА від 05 серпня 1996 року №489 за ОСОБА_5 (а.с.20).

З копії оголошення у примірнику газети «Пологівські вісті» №13 (12189) від 29 березня 2018 року встановлено, що втрачений сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім’я ОСОБА_5 серії ЗП №0068694, зареєстрований 03 вересня 1996 року під №502 на підставі рішення Пологівської РДА від 05 серпня 1996 року №489 (а.с.21-22).

З копії дублікату заповіту, посвідченого 10 вересня 2002 року за реєстровим номером 492 секретарем виконавчого комітету Інженерненської сільської ради Пологівського району Запорізької області ОСОБА_10, встановлено, що ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповіла ОСОБА_3 сертифікат на земельну частку (пай), виданий на її ім’я. Дублікат заповіту посвідчений секретарем Інженерненської сільської ради Пологівського району Запорізької області ОСОБА_11 23 червня 2018 року за реєстровим номером 50 (а.с.23).

З копії довідки №1920 від 07 грудня 2017 року, виданої секретарем виконкому і сільським головою Інженерненської сільської ради Пологівського району Запорізької області, судом встановлено, що спадкоємцями першої черги до майна ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, яка постійно проживала і була зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_5, і померла 21 лютого 2005 року, є її син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_6, на день смерті матері фактично проживав у ІНФОРМАЦІЯ_5, та внук ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та проживає у ІНФОРМАЦІЯ_6. Спадкоємцем за заповітом є син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 19 грудня 2008 року (а.с.24).

З копії довідки №407, виданої 22 січня 2018 року начальником відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької районної в місті Києві Державної адміністрації, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 з 25 липня 2000 року був зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_7, та знятий з реєстрації 10 лютого 2009 року у зв’язку зі смертю (а.с.29).

З копії довідки №1919 від 07 грудня 2017 року, виданої секретарем виконкому і сільським головою Інженерненської сільської ради Пологівського району Запорізької області, судом встановлено, що на день смерті разом з померлою ОСОБА_4 у с.Українське Пологівського району Запорізької області, вул.Українська,9 постійно мешкав її син ОСОБА_3, який після її смерті здійснив поховання матері і фактично прийняв спадщину. За життя ОСОБА_4 було складено заповіт, яким сертифікат на земельну частку (пай) виданий на її ім’я вона заповідала сину ОСОБА_3, заповіт зареєстровано в реєстрі Інженерненської сільської ради за №492 (а.с.25).

З копії постанови приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 від 23 лютого 2018 року встановлено, що ОСОБА_1 звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого 19 грудня 2008 року його батька ОСОБА_3, проте приватний нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки до заяви ОСОБА_1 не додано жодних документів, які б підтверджували право власності на спадкове майно померлого - сертифікат на право на земельну частку (пай) (а.с.13).

З копії спадкової справи №2/2018 до майна померлого 19 грудня 2008 року ОСОБА_3, Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №52556416, яка сформована 10 липня 2018 року, Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №52556430, яка сформована 10 липня 2018 року, судом встановлено, що заповіти і спадкові договори від імені ОСОБА_3 не складалися; син спадкодавця ОСОБА_1 21 лютого 2018 року звернувся з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, проте свідоцтво про право на спадщину за законом не отримав (а.с.39-55).

Згідно пп.4.5 п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, положення зазначеного Кодексу застосовується до тих прав і обов'язків, що виникли до набрання чинності Кодексом або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої цього Кодексу «Спадкове право» застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, aлe не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно п.5 ч.1 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з вимогами п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст.2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Відповідно до ст.3 Указу Президента України від 03 грудня 1999 року №1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» сертифікат на право на земельну частку (пай) є правовстановлюючим документом, що засвідчує право володіти, користуватися та розпоряджатися зазначеною часткою.

Сертифікат на право на земельну частку (пай), вже отриманий громадянином, згідно до п.17 Перехідних положень Земельного кодексу України вважається правовстановлюючим документом при реалізації ним права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікат на право на земельну частку (пай) є дійсним до виділення власникові земельної частки (паю) у натурі (на місцевості) земельної ділянки та видачі громадянину державного акту на право власності на землю.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованих Законом України від 17 липня 1997 року №475/97 – ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З аналізу добутих судом доказів встановлено, що на час розпаювання КСП «Таврія» бабуся позивача ОСОБА_4 була членом КСП «Таврія», на її ім’я був виготовлений сертифікат на право на земельну частку (пай); батько позивача ОСОБА_3 як такий, що проживав на час смерті ОСОБА_4 з нею у с.Українське по вул.Українська,9, прийняв спадщину фактично, проте за життя не оформив свої спадкові права; позивач після смерті свого батька ОСОБА_3 своєчасно звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його батька, і про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, але відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове право на земельну частку (пай) позбавило можливості позивачу отримати свідоцтво про право на спадщину за законом до майна померлого батька; письмовими доказами у справі, які наведені вище, судом встановлена обґрунтованість позовних вимог в тій частині, що у спірному сертифікаті на ім’я ОСОБА_5 міститься технічна помилка у написанні по батькові власника сертифікату, і правильно зазначати по-батькові власника необхідно було як «Авксентіївна», суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог позивачем і про задоволення позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.5,19,76-80,200 ч.3,247 ч.2,263-265,293,315,354 ЦПК України, ст.ст.1218,1222,1225 ЦК України, Указом Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», Указом Президента України від 03 грудня 1999 року №1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки», суд

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Інженерненської сільської ради Пологівського району Запорізької області про встановлення факту, що має юридичне значення, і визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Встановити факт належності ОСОБА_4, яка померла 21 лютого 2005 року, правовстановлюючого документу – сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗП №0068694, виданого головою Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області 03 вересня 1996 року на ім’я ОСОБА_5.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, який помер 19 грудня 2008 року, право на земельну частку (пай) в розмірі 5,44 умовних кадастрових гектари без виділення в натурі (на місцевості) із земель колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Таврія», розташованого на території Інженерненської сільської ради Пологівського району Запорізької області, відповідно до сертифікату серії ЗП №0068694, виданого головою Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області 03 вересня 1996 року на ім’я ОСОБА_5.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Пологівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Кацаренко І.О.