Ухвала суду № 76787428, 27.09.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/8131/18

1-кс/310/2179/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 рокум. Бердянськ

Слідчий суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Дністрян О.М., при секретарі Уставицькій Н.М., розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області Жилкіна В.В., про арешт майна у кримінальному провадженні №120170801300004614 від 08.11.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

25 вересня 2018 року старший слідчий СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області Жилкін В.В. звернувся до суду з клопотанням, про арешт майна у кримінальному провадженні № 120170801300004614 від 08.11.2017 року.

З клопотання слідчого вбачається, що слідчим відділом Бердянського ВП ГУ НП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 120170801300004614 від 08.11.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 15.03.2016 приватне підприємство «ЮРТИКА» (податковий номер 20741112) отримало дозвіл № 0170 від 15.03.2016 року, на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах). Згідно даного дозволу приватне підприємство «ЮРТИКА» мало право проводити промисловий лов риби «бичок» закидним неводом (волоком) з вічком в матні та приводах - 18 мм., у крилах - 20 мм.

ОСОБА_2, виконуючи обов'язки капітана, є відповідальним за вилов водних біоресурсів на судні «ПТС-204 Севастополь».

Пунктом 2.2 та п. 36 Постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 25.11.2015 «Про затвердження порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України» передбачено, що відповідальний за вилов водних біоресурсів відповідає за дотримання вимог законодавства щодо добування (вилову) водних біоресурсів із середовища дослідного вилову водних біоресурсів, дотримуватися режимів територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а в разі здійснення промислу - правил рибальства та режимів транспортування, забезпечувати належний рівень ведення промислового журналу, облік, зберігання, транспортування, а також завдання добутих (виловлених) водних біоресурсів на рибоприймальний пункт.

Згідно з п. 12.3 Наказу № 2 від 06.01.2016 Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження режимів рибальства у 2016 році», мінімальний розмір бичка, допустимого до вилову (промисловий розмір) становить завдовжки 10 см.

Так, відповідно до п. 14.5 Наказу Державного комітету рибного господарства України «Про затвердження тимчасових правил та режимів рибальства в 2000 році» № 172 від 31.12.1999 визначення частки риби непромислового розміру здійснюється відбиранням проб з різних місць лову. Визначення цієї частки візуально забороняється.

Пунктом 14.6 зазначеного Наказу передбачено, що виловлена засобами лову риба, у разі невідповідності її установленим цими Правилами нормам щодо прилову риби непромислового розміру мають бути випущені у водойму. У разі перевищення допустимого прилову особин непромислового розміру про це необхідно повідомляти місцевим державним органам рибоохорони, а під час лову нестаціонарними засобами в Азовському морі потрібно перенести місце лову не менше ніж на 1 милю.

Крім цього, у п. 14.9.2 вказаного Наказу зазначається, що лов дозволяється, якщо прилов риби бичка не промислового розміру не перевищує 20% за кількістю від улову бичка волоками і драгами.

Так, ОСОБА_2 у період часу з 06.00 год. 26.08.2017 до моменту перевірки проведення промислу, будучи відповідальним за дотримання вимог законодавства щодо добування (вилову) водних біоресурсів із середовища їх перебування, знаходився на риболовецькому судні «ПТС-204 Севастополь», де повинен був організувати та контролювати лов водних біоресурсів в Азовському морі.

В ході здійснення вищевказаного вилову біоресурсів ОСОБА_2 діючи умисно, у порушення вимог п. 14.5 наказу Державного комітету рибного господарства України «Про затвердження тимчасових правил та режимів рибальства в 2000 році» № 172 від 31.12.1999, з метою незаконного зайняття рибним добувним промислом в період здійснення вилову риби, маючи реальну можливість, не визначив частки риби непромислового розміру, шляхом відбирання проб з різних місць лову та умисно дозволив вилов риби бичок непромислового розміру загальною вагою 2444,83 кілограмів із загальної ваги виловленого бичку 5224 кг., що становить 66,8% та перевищує, відповідно до п. 14.9.2 Наказу № 172 від 31.12.1999 дозволений прилов в розмірі не більше 46,8%.

Після цього ОСОБА_2 достовірно знаючи про те, що він дозволив вилов риби непромислового розміру та маючи технічну можливість, умисно не повідомив про це в місцевий державний орган рибоохорони. Вказаними умисними діями ОСОБА_2 спричинив шкоду рибному господарству України у розмірі 230 960,04 грн.

Відповідно до «Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів», затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства навколишнього природного середовища України 12.07.04 № 248/273 (зареєстровано в міністерстві юстиції України 12.11.04 № 1446/10045) це є істотною шкодою.

27.08.2018 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

В ході досудового розслідування було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_2 своїми діями, тобто незаконним виловом водних біоресурсів нанесли шкоду в розмірі 230 960,04 грн.

04.12.2017 до Територіального сервісного центру № 2344 Регіонального сервісного центру Запорізької області МВС України був направлений запит з метою встановити чи є у власності ОСОБА_2 будь-які транспортні засоби. Згідно відповіді на даний запит за громадянином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований транспортний засіб ПРИЧЕП марки «ПП2.8», 2006 р.в., сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_2.

З метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, просили накласти арешт на транспортний засіб ПРИЧЕП марки «ПП2.8», 2006 р.в., сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_2, який на праві власності належить ОСОБА_2, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

У судове засідання слідчий, прокурор, підозрюваний та його захисник не з'явилися.

На підставі ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Розглянувши клопотання, дослідивши матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно з ч.3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Слідчий Жилкін В.В. звернувся до суду з даним клопотанням про арешт майна, посилаючи на те, що у власності підозрюваного ОСОБА_2 є причеп марки «ПП2.8», 2006 року випуску, та з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, необхідно накласти арешт на даний транспортний засіб.

Проте до клопотання в обґрунтування своїх доводів слідчим додано лист Територіального сервісного центру №2344 регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області, в якому зазначено, що згідно бази даних «РІІС ДАІ» станом на 09.12.2017 року за громадянином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований транспортний засіб ПРИЦЕП марки «ПП 2.8», 2006 р.в., сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_2.

При цьому, документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним таким майном, саме на час звернення до суду з таким клопотанням суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, слідчим суддею встановлено, що клопотання слідчого не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, оскільки не додано документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним таким майном на час звернення з клопотанням до суду.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення недоліків, надавши для цього строк протягом 72 годин з моменту отримання копії цієї ухвали.

При повторному зверненні з клопотанням про арешт майна слідчому необхідно усунути вказані недоліки, та навести необхідне обґрунтування такого арешту.

Керуючись ст. ст. 170-172 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області Жилкіна В.В. про арешт майна разом з наданими додатками до нього у кримінальному провадженні № 120170801300004614 від 08.11.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України повернути прокурору Бердянської місцевої прокуратури Скуйбеді О.Л. для усунення недоліків, що зазначені у цій ухвалі протягом сімдесят двох годин з моменту отримання копії даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду О.М. Дністрян