Постанова № 76786777, 25.02.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/704/2018(м)

242/4456/15-ц

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2018 року місто Маріуполь

справа № 242/4456/15-ц

провадження № 22-ц/775/704/2018(м)

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Пономарьової О.М.,

суддів Зайцевої С.А., Попової С.А.,

секретар судового засідання Єфремова О.В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

заінтересована особа - Селидівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області у складі судді Капітонова В.І. від 21 червня 2018 року

в с т а н о в и в:

15 червня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 242/4456/15-ц за її заявою про встановлення факту смерті і просила в резолютивній частині рішення зазначити дату та місце народження померлого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець села Кринки Регицького району Гомельської області, Білорусь.

Заява мотивована тим, що ухваленим Селидівським міським судом Донецької області додатковим рішенням від 06 серпня 2016 року встановлено факт, що ОСОБА_2 чоловічої статі громадянин України дійсно помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Макіївка Донецької області України у віці 76 років, проте вона не може провести державну реєстрацію смерті та отримати свідоцтво про смерть, оскільки в рішення відсутні відомості щодо дати та місця народження померлого ОСОБА_2.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 21 червня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.

30 серпня 2018 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 21 червня 2018 року, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду є необгрунтованою, оскільки суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

В судовому засіданні апеляційної інстанції заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Селидівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області - в судове зсідання апеляційної інстанції не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, подав листа, в якому просив розглянути справу без участі представника.

Згідно з п.8 ч.1 Розділу XIIІ Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Пунктом 3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 №1402-VIII передбачено, що апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення заявника ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_3, дослідивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Селидівського міського суду Донецької області із заявою, в якій просила встановити факт смерті її батька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Макіївці Донецької області у віці 76 років, що їй необхідно для проведення державної реєстрації смерті її батька.

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 18 грудня 2015 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлений факт, що ОСОБА_2 дійсно помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Маківці Донецької області у віці 76 років.

Додатковим рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 04 серпня 2016 року резолютивна частина рішення викладена в такій редакції: Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - Відділ реєстрації актів цивільного стану Селидівського управління юстиції, про встановленні факту смерті задовольнити. Встановити факт, що ОСОБА_2, чоловічої статі, громадянин України дійсно помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Маківці Донецької області у віці 76 років.

15 червня 2018 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 242/4456/15-ц за її заявою про встановлення факту смерті і просила в резолютивній частині рішення зазначити дату та місце народження померлого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець села Кринки Регицького району Гомельської області, Білорусь, оскільки не може провести державну реєстрацію смерті батька, про що свідчить лист Селидівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (а.с.51)

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення, оскільки заявник просить вирішити питання, стосовно яких не було подано доказів та які не досліджувалися в судовому засіданні.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

Стаття 2 ЦПК України встановлює, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник зверталась до суду з заявою про встановлення факту смерті свого батька в порядку окремого провадження. Встановлення такого факту їй було необхідно для проведення державної реєстрації смерті.

Відповідно до ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити учасникам справи їхні права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. З метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року № 2398-VI державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до зразку актового запису про смерть, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2010 року № 1025 (з подальшими змінами) для проведення державної реєстрації смерті актовий запис повинен містити наступну інформацію: прізвище, ім'я, по батькові померлої особи, стать померлої особи, дата народження, місце народження громадянство померлої особи, дата смерті особи, місце смерті особи.

Таким чином, якщо державна реєстрація смерті проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи, таке рішення повинно містити всю необхідну інформацію для складання актового запису про смерть.

Проте, в рішенні суду від 18 грудня 2015 року про встановлення факту смерті наявна не вся інформація, необхідна для державної реєстрації смерті ОСОБА_2, у зв'язку з чим заявник і просила ухвалити додаткове рішення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Висновок суду першої інстанції, що відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення, оскільки заявник просить вирішити питання, стосовно яких не було подано доказів та які не досліджувалися в судовому засіданні, не можна визнати правильним та обгрунтованим.

В судовому засіданні 18 грудня 2015 року вирішувалось питання про встановлення факту смерті ОСОБА_2 і цей факт був встановлений рішенням суду від 18 грудня 2015 року за заявою ОСОБА_1, яку суд визнав обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі. В заяві про ухвалення додаткового рішення інших питань, крім встановлення факту смерті батька для проведення її державної реєстрації, ОСОБА_1 вирішити не просила, а просила усунути недоліки судового рішення шляхом ухвалення додаткового рішення, для можливості його виконання та проведення державної реєстрації смерті батька.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З урахування встановленого, апеляційний суд дійшов висновку, що відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції зробив висновки, які не відповідають обставинам справи та допустив порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, яка підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції

Керуючись статтями 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 21 червня 2018 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 28 вересня 2018 року.

Головуючий О.М. Пономарьова

Судді С.А. Зайцева

С.А. Попова