Ухвала суду № 76753821, 27.09.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кс/774/3151/18 Справа № 175/1176/17 Головуючий у 1 й інстанції - Доповідач - Кондаков Г.В.

У Х В А Л А

27 вересня 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді - доповідача Кондакова Г.В.

суддів: Коваленко В.Д.,

ОСОБА_1

при секретарі Старовойтові Є.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі матеріали за заявою начальника Індустріального РВ філії ДУ “Центр пробації” у Дніпропетровській області про вирішення питання пов’язаного з виконанням вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2018 року щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого в ПрАТ «Державний ощадний банк України», який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимого

визнаного винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040000000119, -

встановила:

Вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2017 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України з призначенням покарання у виді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, за умови, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нове кримінальне правопорушення та виконає обов’язки, покладені ст. 76 КК України.

Вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області 22 травня 2018 року апеляційну скаргу прокурора задоволено. Вирок суду першої інстанції скасовано та постановлено новий, яким ухвалено вважати ОСОБА_2 засудженим за ч. 2 ст. 286 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 років іспитового строку не вчинить нове кримінальне правопорушення та виконає покладені на нього обов’язки, згідно ст. 76 КК України, а саме:

-не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу Дніпровського районного сектору Індустріального міжрайонного відділу м. Дніпра з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України;

-повідомляти Дніпровський районний сектор Індустріального міжрайонного відділу м.Дніпра з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про зміну місця проживання;

-періодично з’являтися для реєстрації до Дніпровського районного сектору Індустріального міжрайонного відділу м. Дніпра з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань.

В іншій частині вирок залишено без зміни.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області 12 липня 2018 року внесено уточнення у свій вирок від 22 травня 2018 в частині покладення обов’язків на засудженого ОСОБА_2 відповідно до ст. 76 КК України, а саме:

-не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

-періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

13 серпня 2018 року до апеляційного суду надійшла заява Індустріального РВ філії ДУ “Центр пробації” у Дніпропетровській області для вирішення питання пов’язаного з виконанням вироку Апеляційного суду від 22 травня 2018 року.

В ній останній просить внести зміни до вказаного рішення в частині покладення на засудженого обов'язків, передбачених п. 2 ч. 2 КК України, та вказати:

-“не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації”, замість “не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації.”

Заслухавши суддю–доповідача, дослідивши та перевіривши надані матеріали, колегія суддів прийшла до наступного висновку.

Згідно п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків, суд має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Як вбачається з ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2018 року, у вирок Апеляційного суду від 22 травня 2018 року щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, внесено зміни в частині покладення на ОСОБА_2, згідно ст. 76 КК України, відповідних обов’язків.

Постановлено вважати засудженим ОСОБА_2 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити засудженого від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 років іспитового строку не вчинить нове кримінальне правопорушення та виконає покладені на нього обов’язки, згідно ст. 76 КК України, а саме:

-не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

-періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Вимогами п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України передбачено можливість суду додатково покладати на осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, обов'язок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання начальника Індустріального РВ філії ДУ “Центр пробації” у Дніпропетровській області та уточнити вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2018 року щодо ОСОБА_2 в частині покладання на нього обов'язку, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.

Керуючись ст. ст. 407, 419, 537 КПК України, п. 3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів, -

постановила:

Заяву начальника Індустріального РВ філії ДУ “Центр пробації” у Дніпропетровській області - задовольнити.

Внести уточнення у вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2018 року щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в частині покладення на нього обов’язків згідно ст. 76 КК України.

Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч. 2 ст. 286 КК України до 5 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України, вважати обвинуваченого ОСОБА_2 звільненим від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 років іспитового строку не вчинить нове кримінальне правопорушення та виконає покладені на нього обов’язки, згідно ст. 76 КК України, а саме:

-не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

-періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 426 КПК України до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Судді:

ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_1