Рішення № 76752621, 21.08.2018, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/558/18

2/0187/247/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2018 р. смт Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Догадайло М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

07.05.2018 АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 01.10.2008 ОСОБА_1 підписала заяву про отримання банківських послуг, згідно з якою отримала кредит у розмірі 13000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг.

Станом на 28.02.2018 відповідач не виконала належним чином зобов’язання і за нею рахується заборгованість в розмірі 149236,23 грн., яка складається із наступного: 12801,05 грн. – заборгованість за кредитом; 133535,18 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 2900,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи, відповідно до умов кредитного договору: 250,00 грн. – штраф (фіксована частина); 6425,48 грн. - штраф (процентна складова).

Заочним рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 13.10.2015 з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" було присуджено до стягнення заборгованість за кредитним договором № б/н від 01 жовтня 2008 року у розмірі 22 013 грн. 05 коп., яка складається із: заборгованість за кредитом – 12 801,05 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом – 7 825,66 грн., заборгованість за пенею та комісією за користування кредитом – 100 грн., а також штрафи (фіксована частина) – 250 грн., (процентна складова) 1 036,34 грн.

Уточнивши позовні вимоги позивач просить стягнути із відповідача заборгованості за укладеним кредитним договором за період з 01.09.2015 по 28.02.2018 у розмірі 135185,00 грн., з яких: 125709,52 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2800,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією; 250,00 грн.- штраф (фіксована частина) та 6425,48 грн. – штраф (процентна складова) і судові витрати по справі.

Представник АТ КБ «Приватбанк» у судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, заявив клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, без участі представника банку, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення по справі (а.с. 1, 45).

Відповідач по справі ОСОБА_1 в судові засідання не з’явилася, була повідомлена належним чином про місце, час і день слухання справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 61, 65). Клопотань про розгляд справи за її участі або про відкладення розгляду справи до суду не надходило, відзив на позовну заяву не подано.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У відповідності до вимог ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи на поштову адресу за зареєстрованим місцем проживання, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін - не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані представником позивача докази суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2008 ОСОБА_1 надала заяву до ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником прав та обов’язків якого є ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 30), про отримання кредиту, підтвердивши свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку складає між нею та Банком Договір (а.с. 17).

Відповідно до підписаного кредитного договору відповідач надав, а позичальник ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 13000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Щодо зміни кредитного ліміту позивач керується п. 3.2 та п. 3.3Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому Тарифами банку, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що передбачено п. 5.5 Правил користування платіжною карткою.

Відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов’язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором.

Згідно з п. 4.6 Умов та правил надання банківських послуг відповідач доручає Банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків Клієнта. відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, підлягаючих сплаті Банку за договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами Клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 погодилася з умовами та правилами надання банківських послуг, оскільки підписала заяву з відповідними умовами.

Із пункту 9.12 Умов та правил надання банківських послуг вбачається, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує другу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той же строк.

Пунктом 8.6 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що при порушенні клієнтом строків платежів, він зобов’язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Однак, зазначені умови договору відповідач належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 28.02.2018 за нею рахується заборгованість в розмірі 149236,23 грн., яка складається із наступного: 12801,05 грн. – заборгованість за кредитом; 133535,18 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 2900,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи, відповідно до умов кредитного договору: 250,00 грн. – штраф (фіксована частина); 6425,48 грн. - штраф (процентна складова), що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 46-51).

Заочним рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 13.10.2015 з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" було присуджено до стягнення заборгованість за кредитним договором № б/н від 01 жовтня 2008 року у розмірі 22 013 грн. 05 коп., яка складається із: заборгованість за кредитом – 12 801,05 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом – 7 825,66 грн., заборгованість за пенею та комісією за користування кредитом – 100 грн., а також штрафи (фіксована частина) – 250 грн., (процентна складова) 1 036,34 грн. (а.с. 8-9).

За вимогами статей 527, 530 Цивільного Кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Разом з цим, вирішуючи позовні вимоги про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) суд керується наступним.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Так, умовами укладеного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час, згідно Умов та правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15 та від 11 жовтня 2017 року № 6-1374цс17.

З огляду на викладене з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за період з 01.09.2015 по 28.02.2018 у сумі128509,52 грн., яка включає в себе: 125709,52 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2800,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією.

Позовні вимоги в частині стягнення штрафу, який позивач просить суд стягнути з відповідача відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг в розмірі 250,00 грн., як штраф (фіксована частина) та 6425,48 грн., як штраф (процентна складова), з підстав викладених вище, задоволенню не підлягають.

Позивачем долучено платіжне доручення від 10.04.2018 про сплату ним судового збору у сумі 2007,52 грн. за подання до суду даного позову.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 2007,52 грн.

Керуючись статтями 549, 610, 1049, 1050, 1054 ЦК України та статтями 12, 13, 81, 89, 264, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ) заборгованість за кредитним договором б/н від 01.10.2008 за період з 01.09.2015 по 28.02.2018 у розмірі 128509,52 грн. (сто двадцять вісім тисяч п’ятсот дев’ять грн. 52 коп.), яка складається із: 125709,52 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2800,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ) судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 2007,52 грн. (дві тисячі сім грн. 52 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: ОСОБА_2