Ухвала суду № 76752169, 26.09.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/23082/18

Провадження №11-сс/772/664/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Бурденюк С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого-судді: Бурденюка С.І.

суддів: Спринчука В.В. Кривошеї А.І.

зі секретарем Табачук В.О.

з участю:

прокурора Янішевського А.О.

адвоката ОСОБА_2

слідчого Слободянюка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12018020010002052 від 24.05.2018 року та апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14.09.2018 року, якою клопотання слідчого задоволено частково та обрано відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3,

неодруженого, не працюючого,

який зареєстрований та проживає за адресою:

АДРЕСА_1,

раніше неодноразово судимого,

запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів, а саме до 24:00 години 12 листопада 2018 року з одночасним визначенням розміру застави в сумі 18410 ( вісімнадцять тисяч чотириста десять) гривень.

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 підозрюється в тому, що маючи незняту та непогашену судимість за умисний злочин за вироком від 11.06.2010 року Дарницького районного суду м. Києва, за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України до позбавлення волі строком на 8 років, будучи повідомленим, що відносно нього 29.03.2018 направлено обвинувальний акт до Вінницького міського суду Вінницької області за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України, та 27.04.2018 направлено обвинувальний акт до Вінницького міського суду Вінницької області за ч. 2 ст. 263 КК України, на шлях виправлення не став, та повторно вчинив новий умисний злочин.

Так, ОСОБА_3 повторно, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, при невстановлених досудовим розслідуванням обставин, місця, дати та часу, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», незаконно придбав психотропну речовину - амфетамін, яку зберігав при собі.

В подальшому, 24 травня 2018 року близько 00:30 год. ОСОБА_3, перебуваючи біля будинку No 15 по вулиці Пирогова у м. Вінниці, був зупинений працівниками поліції. Під час огляду місця події, за добровільною згодою останнього, з лівої кишені його шкіряної куртки вилучено фрагмент газети, у яку було загорнуто фрагмент фольги, де знаходився полімерний пакет із порошкоподібною речовиною.

Згідно висновку експерта № 1131 від 10.07.2018 в порошкоподібній речовині, масою 11,8895 г, виявлено психотропну речовину - амфетамін. Амфетамін відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено. Маса амфетаміну складає 5,424 г. що відповідно до Наказу міністерства охорони здоров'я № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» являється великим розміром.

Тобто, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту, вчинене повторно, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах.

Враховуючи, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, може вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення з метою незаконного збагачення, а також відсутність соціально стримуючих факторів як сім’я, робота, нерухоме майно на праві власності в нього відсутнє, свідчить, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, слідчий звернувся із даним клопотанням в суд.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14.09.2018 року клопотання слідчого Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3

задоволено частково. Застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів.

Одночасно підозрюваному ОСОБА_3 визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави в сумі 18410 ( вісімнадцять тисяч чотириста десять) гривень.

За умови внесення застави, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покладено на підозрюваного ОСОБА_3 наступні процесуальні обов'язки:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ухвали, слідчий суддя, задовольняючи частково клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3

врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, тяжкість злочину, в якому останній підозрюється, конкретні обставини вчинення злочину, те, що підозрюваний раніше судимий, відсутність соціально стримуючих факторів, таки як сім’я та робота, постійного джерела доходу, в нього немає, відсутність джерел постійного доходу, та прийшов до висновку про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, оскільки слідчим доведено, що підозрюваний може вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

В апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_2 ставиться питання про скасування ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 14.00.2018 року та постановлення нової, якою обрати ОСОБА_3 запобіжний захід, не пов"язаний з триманням під вартою. Вимоги мотивує тим, що суд не взяв до уваги те, що ОСОБА_3 знаходиться на диспансерному обліку КП ВОНД "Соціотерапія", проживає з хворою матір"ю, яка потребує допомоги.

Заслухавши доповідь судді, адвоката ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу; доводи прокурора про законність ухвали слідчого судді та необхідність залишення її без змін, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення.

Відповідно ч. 2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Відповідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу .

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного рішення, суд відповідно ст.178 КПК України повинен, крім наявності вищезазначених обставин, врахувати тяжкість кримінального правопорушення, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

24.05.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018020010002052 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України. 13.09.2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру.

Твердження захисника-адвоката, що підозрюваний, знаходячись на волі, не зможе вплинути на хід слідства, не знайшли свого підтвердження.

Відповідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого та застосовуючи до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, врахував те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, злочину, те, що він, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати розслідуванню кримінального провадження. Крім того, підозрюваний не має соціально стримуючих факторів таких як робота. постійне джерело доходу, сім’я, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а також інші обставини, що суттєво та об'єктивно впливають на обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою даної конкретної особи.

Таким чином, слідчий суддя, перевіривши всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу, обґрунтовано відповідно ст.ст.177, 178, 193, 194 КПК України, прийняв рішення про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Як зазначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали при застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

Виходячи зі змісту ч. 4 ст.182 КК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

На думку суду апеляційної інстанції, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, характеру кримінального правопорушення, а також , враховуючи, що адвокатом не доведено виключного випадку та необхідності визначення меншого розміру застави, слідчий суддя при визначенні розміру застави прийшов до вірного висновку, визначивши ОСОБА_3 заставу в розмірі 18410 ( вісімнадцять тисяч чотириста десять) гривень.

Доводи в апеляційній скарзі адвоката щодо доцільності обрання більш м’якого запобіжного заходу, є необґрунтованими.

При апеляційному розгляді, підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу та задоволення апеляційної скарги захисника - адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 судом не встановлено, будь-які порушення норм чинного КПК України, які могли б стати підставою скасування ухвали слідчого судді, не виявлені.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 415, 419 КПК України, суд апеляційної інстанції

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14.09.2018 року, якою клопотання слідчого задоволено та обрано відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України ОСОБА_3, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів з одночасним визначенням розміру застави в сумі 18410 (вісімнадцять тисяч чотириста десять) гривень - залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8