Рішення № 76744953, 12.09.2018, Сокирянський районний суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 722/279/18

Номер провадження 2/722/164/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:

судді: Ратушенка О.М.

секретаря: Кушнір І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1, в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «ФГ-ОЛІМП» до Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_2», третя особа, що не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору Приватне акціонерне товариство «Метлайф» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору, та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_2» до ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – приватне акціонерне товариство «Метлайф» про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника звернувся до Сокирянського районного суду Чернівецької області з вказаним вище позовом.

Посилався на те, що 25.04.2017 року між ПАТ «Креді ОСОБА_2» та ним укладено комплексний договір № 2/3106609, згідно п.1.1. якого, банк зобов’язався надати позичальнику кредит у сумі 20920,00 грн. строком на 60 місяців з 25.04.2017 року до 24.04.2022 року. Позичальник, в свою чергу зобов’язався сплачувати платежі за кредитом щомісячно в число місяця, визначене графіком погашення заборгованості. Відповідно до п.1.2. договору, кредит надавався позичальнику на споживчі потреби, в тому числі на сплату страхового платежу за договором страхування життя згідно Договору та Правил надання споживчого кредиту в ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_2» та умов страхування життя Позичальника, які є невід’ємною частиною договору та розміщені на офіційному сайті Банку: www.credit-agricole.ua.

Разом з тим, ОСОБА_1 вказував, що при укладанні кредитного договору були порушені його права як споживача, згідно з нормами ЗУ «Про захист прав споживачів». Порушення своїх прав вбачає в наступному:

У відповідності до ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про обставини, зазначені в ч.2 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів». У разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

В порушення вказаної норми закону, працівники банку не ознайомили його з умовами кредитування належним чином, оформлення кредитного договору проходило протягом пів години, після чого йому було вручено кредитний договір з додатками до нього, які він не читаючи із-за дрібного шрифту підписав, надіючись на добросовісність працівника банку.

Будь-яку довідку чи повідомлення, як окремого документу з інформацією встановленою відповідно до ч.2 статті 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», якими умови кредитного договору були б роз’яснені йому, від працівників банку він не отримував, в усній формі ця інформація йому також не доводилася, підпис свій про отримання ним такої інформації він не ставив.

Окрім цього, він не мав часу детально ознайомитися з кредитним договором, хоча йому повинна була надана можливість детально ознайомитися з умовами даного договору та законодавством, що його регулює. Працівник банку не надав йому достовірної інформації, завіривши в тому, що всі істотні умови договору йому роз’яснено, спонукаючи таким чином підписати договір.

Відповідно до положення ч.4 ст. 11 Закону України «Про захист правспоживачів»прямо заборонено у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем тексту детального розпису сукупної вартості споживчого кредиту, зазначеного у договорі про надання споживчого кредиту або у додатку до такого договору, у тому числі шляхом друкування його кеглем, меншим за кегль шрифту основного тексту, злиття кольору шрифту з кольором фону.

Укладаючи спірний договір він не тільки не мав часу прочитати його зміст, а й не міг це зробити фізично, через дуже дрібний шрифт тексту.

Вважає також незаконним встановлення п.1.3.2. кредитного договору оплати комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, а саме за послуги, які супроводжують кредит як компенсація супутніх послуг банку за рахунок позивача, оскільки банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які той здійснює на власну користь.

Позивач також зазначив, що невід’ємною частиною кредитного договору була умова укладення ним договору страхування з ПАТ «Метлайф», що не є необов’язковим у відповідності до Закону України «Про страхування» та є несправедливими умовами кредитного договору, оскільки його позбавили можливості самостійно обрати страхову компанію.

02.04.2018 року представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 надіслав на адресу суду відзив на позов, копії якого направив іншим учасникам справи.

В поданому відзиві представник відповідача за первісним позовом проти його задоволення заперечував вказуючи, що при укладенні кредитного договору, між позивачем та банком було складено Пам’ятку клієнту за комплексним договором № 2/3106609 від 25.04.2017 року. Останньою, до відома ОСОБА_1 було доведено інформацію щодо умов кредитування та щодо дострокового погашення кредиту, способів погашення кредиту, додаткові можливості, тощо. Умовами до відома позивача було доведено інформацію щодо найменування і місцезнаходження банку та його структурного підрозділу, орієнтовну сукупну вартість кредиту, тощо.

Також, для отримання кредиту позивачем було подано до банку Заяву-Анкету № 0100139-25042017 від 25.04.2017 року на отримання готівкового кредиту «Свобода», якою він сам попросив надати йому кредит у розмірі, що, в результаті, після укладення кредитного договору був наданий йому банком.

Позивачем також було підписано наданий банком Лист-ознайомлення з умовами отримання готівкового кредиту «Свобода» від 25.04.2017 року, яким його було ознайомлено із відомостями про банк та його відокремлений підрозділ, сумою кредиту, процентною ставкою, розміром комісійної винагороди та іншими умовами кредитування і страхування, серед яких, в тому числі, і орієнтовний графік погашення за кредитними договором, тощо.

Всі вказані документи підтверджують те, що банком було виконано відповідні вимоги ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою НБУ від 10.05.2007 року № 168.

Пункт 1.3.2 кредитного договору, щодо встановлення для ОСОБА_1 обов’язку сплачувати банку щомісячну комісію у розмірі 2,3% від суми кредиту, що зазначена у п. 1.1 Кредитного договору, що на думку позивача за первісним позовом є несправедливою умовою договору є правомірним, оскільки зазначене положення Кредитного договору містить умови, якими передбачаються зміни витрат банку за Кредитним договором. При цьому п. 1.3.2 Кредитного договору встановлює комісію у незмінному розмірі і не містить жодних неточностей чи різночитань.

Укладення договору страхування життя ОСОБА_1, як обов’язкова умова кредитного договору, на думку представника відповідача є правомірною та справедливою, оскільки зобов’язання за кредитним договором жодним чином не забезпечені (відсутні поруки, застави, гарантії).

Окрім цього, ОСОБА_1 самостійно виявив бажання укласти договір страхування саме із ПАТ «Метлайф», підтвердженням чого є не лише відповідне положення у кредитному договорі, а і Заява-Анкета №0100139-25042017 від 25.04.2017 року на отримання готівкового кредиту «Свобода», де зазначено, що ОСОБА_1, в тому числі, підтверджує свою згоду на те, щоб бути застрахованим і виступати страхувальником та застрахованою особою за договором страхування, який буде укладений із Страховиком.

ОСОБА_1 отримав кредит, відповідно до умов Кредитного договору, здійснював погашення кредиту та інші, передбачені Кредитним договором платежі, але починаючи з листопада 2017 року не виконує взяті на себе зобов’язання, у зв’язку з чим ОСОБА_2 неодноразово направляв йому вимоги погасити прострочену заборгованість. У відповідь, ОСОБА_1 направив до Банку заяву, у якій вказував про те, що має певні фінансові труднощі, і що саме це є причиною невиконання зобов’язань за Кредитним договором.

02.04.2018 року ПАТ «Креді ОСОБА_2» звернувся в Сокирянський районний суд Чернівецької області з зустрічним позовом до ОСОБА_1, вказавши третьою особою, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ПАТ «Метлайф» про стягнення заборгованості за кредитним договором, який був направлений на адресу суду у встановлений строк.

Ухвалою Сокирянського районного суду від 10.05.2018 року прийнято зустрічний позов публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_2» до ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – приватне акціонерне товариство «Метлайф» про стягнення заборгованості за кредитним договором, об’єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_2», третя особа, що не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору приватне акціонерне товариство «Метлайф» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору.

Поданий зустрічний позов мотивований тим, що ОСОБА_1, одержавши кредит на суму 20920,00 грн., згідно умов укладеного кредитного договору обов’язки щодо його сплати належним чином не виконав, у зв’язку з чим, станом на 28.03.2018 року у нього виникла заборгованість перед банком на суму 23962,28 грн., в тому числі 18060,99 грн. – заборгованість за кредитом, 1562,50 – прострочена заборгованість за кредитом, 1471,64 грн. – прострочені проценти за користування кредитом та пеня за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 2867,15 грн.

10.05.2018 року представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 звернувся до суду з письмовою заявою про уточнення позовних вимог, надавши також докази направлення даної заяви на адресу відповідача за зустрічним позовом та третій особі.

Із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, представник позивача за зустрічним позовом просив стягнути з відповідача за зустрічним позовом заборгованість в сумі 24921,78 грн., в тому числі 18060,99 грн. – заборгованість за кредитом, 1562,50 – прострочена заборгованість за кредитом, 89,94 грн. – нараховані проценти, 1471,64 грн. – прострочені проценти за користування кредитом, 481,16 грн. – комісія, 2867,15 – прострочена комісія та пеня за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 388,40 грн.

Сторони та їх представники в судове засідання не з’явилися, натомість звернулися до суду з письмовими заявами розглянути справу без їхньої участі.

У відповідності до ч.3 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось.

З’ясувавши фактичні обставини справи та дослідивши письмові докази, які були подані учасниками справи, суд дійшов висновку про таке.

Судом встановлено, що 25.04.2017 року між ПАТ «Креді ОСОБА_2» та ОСОБА_1 укладено комплексний договір № 2/3106609, згідно п.1.1. якого, банк зобов’язався надати позичальнику кредит у сумі 20920, 00 грн. строком на 60 місяців з 25.04.2017 року до 24.04.2022 року. Позичальник, в свою чергу зобов’язався сплачувати платежі за кредитом щомісячно в число місяця, визначене графіком погашення заборгованості. Відповідно до п.1.2. договору, кредит надавався позичальнику на споживчі потреби, в тому числі на сплату страхового платежу за договором страхування життя згідно Договору та Правил надання споживчого кредиту в ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_2» та умов страхування життя Позичальника, які є невід’ємною частиною договору та розміщені на офіційному сайті Банку: www.credit-agricole.ua.

При укладенні вказаного кредитного договору, між ОСОБА_1 та банком було складено Пам’ятку клієнту за комплексним договором № 2/3106609 від 25.04.2017 року, про що свідчать підписи представника банку та ОСОБА_1

Згідно даної пам’ятки, ОСОБА_1 було ознайомлено з інформацію щодо умов кредитування, дострокового погашення кредиту, способів погашення кредиту, додаткові можливості тощо.

Окрім цього, ОСОБА_1 при укладенні спірного договору було подано представнику банку підписану ним Заяву-Анкету № 0100139-25042017 від 25.04.2017 року на отримання готівкового кредиту «Свобода», де він зазначив відомості відносно себе та підписав заяву на страхування, якою добровільно погодився виступити застрахованою особою за договором страхування, на підставі правил добровільного страхування життя ПрАТ «Метлайф». Окрім цього, останній ознайомився та погодився із усіма правилами страхування.

ОСОБА_1 також було підписано Лист ознайомлення з умовами отримання готівкового кредиту «Свобода» від 25.04.2017 року, згідно якого він ознайомився з відомостями про банк та його відокремлений підрозділ, сумою кредиту, процентною ставкою, розміром комісійної винагороди та іншими умовами кредитування і страхування, серед яких, в тому числі, і орієнтовний графік погашення за кредитними договором (додаток №1) та Умови надання, обслуговування та погашення кредиту (додаток №2).

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 3 ЦК України закріплено одну із загальних засад цивільного законодавства – свободу договору.

Відповідно до ч.3 ст.6 ЦК України, сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Нормою ст.203 ЦК України закріплено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто, положення даної статті надають учасникам цивільного обороту право вільно, виходячи з власних інтересів, вирішувати вступати їм у договірні відносини чи не вступати, а також вільно вибрати майбутнього контрагента у договірних відносинах.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ від 12.05.1991 року, в редакції, яка діяла станом на час укладення спірного договору, договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про:

1) особу та місцезнаходження кредитодавця;

2) кредитні умови, зокрема:

а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений;

б) форми його забезпечення;

в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача;

г) тип відсоткової ставки;

ґ) суму, на яку кредит може бути виданий;

д) орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту;

е) строк, на який кредит може бути одержаний;

є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги;

ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови;

з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється;

и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію;

і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

У разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

Договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається на кредитодавця. Споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

У договорі про надання споживчого кредиту зазначаються:

1) сума кредиту;

2) детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту;

3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту;

4) право дострокового повернення кредиту;

5) річна відсоткова ставка за кредитом;

6) умови дострокового розірвання договору;

7) інші умови, визначені законодавством.

Забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем тексту детального розпису сукупної вартості споживчого кредиту, зазначеного у договорі про надання споживчого кредиту або у додатку до такого договору, у тому числі шляхом друкування його кеглем, меншим за кегль шрифту основного тексту, злиття кольору шрифту з кольором фону.

Споживач має право протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Перебіг цього строку розпочинається з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору.

Відкликання згоди оформлюється письмовим повідомленням, яке споживач зобов'язаний подати особисто чи через уповноваженого представника або надіслати кредитодавцю до закінчення строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

З відкликанням згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту споживач повинен одночасно повернути кредитодавцю кошти або товари, одержані згідно з договором.

Так, укладаючи спірний кредитний договір, ОСОБА_1, у відповідності до встановлених вимог Закону України «Про захист прав споживачів» був ознайомлений з відомостями про особу кредитодавця, із умовами надання останнім кредитних коштів, строком та графіком їх сплати та іншими умовами, що підтверджується його підписами у досліджених судом документах, які були необхідні для укладення договору.

Доводи представника позивача за первісним позовом стосовно порушення банком вимог вказаного закону суд вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Доводи представника позивача за первісним позовом стосовно ненадання працівниками банку необхідного часу для ознайомлення із змістом кредитного договору та неможливості ознайомлення з ним у зв’язку із дрібним шрифтом його змісту суд також вважає необґрунтованими, оскільки дані доводи об’єктивно нічим не підтверджені.

Окрім цього, згідно листа-вимоги про розірвання кредитного договору від 17.01.2018 року, направленого позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 на адресу банку, останній підтверджує добровільне укладення ним договору з відповідачем за первісним позовом та вказує на неможливість його виконання лише у зв’язку із наявністю фінансових проблем.

З наведеного слід зробити висновок про те, що волевиявлення позивача на укладення спірного договору було вільним і відповідало його внутрішній волі, а отже сторонами було погоджено та досягнуто всіх викладених в договорі умов, включаючи сплату комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості та вибір страхової компанії для укладення відповідного договору страхування.

Дані обставини підтверджуються також підписами ОСОБА_1 на кожному аркуші договору та додатках до нього.

При цьому, суд не вбачає в діях відповідача за первісним позовом вчинення будь-яких дій, які б ввели позивача за первісним позовом в оману, оскільки останньому була надана вся необхідна інформація про умови укладеного договору, а в разі виникнення у нього будь-яких сумнівів стосовно запропонованого договору, останній не був позбавлений можливості скористатися послугами будь-якої іншої фінансової установи.

Враховуючи встановлені обставини та наведені норми закону суд вважає, що в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ПАТ «Креді ОСОБА_2» слід відмовити.

Як встановлено судом, 25.04.2017 року між ПАТ «Креді ОСОБА_2» та ОСОБА_1 укладено комплексний договір № 2/3106609, згідно п.1.1. якого, банк зобов’язався надати позичальнику кредит у сумі 20920, 00 грн. строком на 60 місяців з 25.04.2017 року до 24.04.2022 року. Позичальник, в свою чергу зобов’язався сплачувати платежі за кредитом щомісячно в число місяця, визначене графіком погашення заборгованості. Відповідно до п.1.2. договору, кредит надавався позичальнику на споживчі потреби, в тому числі на сплату страхового платежу за договором страхування життя згідно Договору та Правил надання споживчого кредиту в ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_2» та умов страхування життя Позичальника, які є невід’ємною частиною договору та розміщені на офіційному сайті Банку: www.credit-agricole.ua.

Згідно копій меморіальних ордерів №18295330-1 та №18295330-3 від 25.04.2017 року, позивач за зустрічним позовом взяті на себе за укладеним кредитним договором зобов’язання виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кошти в сумі 20920,00 грн.

Пунктом 1.3 договору сторони узгодили, що за користування кредитом позичальник зобов’язаний сплачувати: процентну винагороду щомісячно в розмірі 15% за користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту, до моменту повного погашення заборгованості за договором. Щомісячно – комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,30% в місяць від суми кредиту, зазначеного в п.1.1. договору.

Згідно п.1.4. договору всі умови, щодо надання кредиту, обслуговування кредитної заборгованості за кредитом, згідно договору, визначені в Правилах та Умовах надання, обслуговування та погашення кредиту.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов’язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

На підставі ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу.

Як вбачається з наданих представником позивача за зустрічним позовом розрахунків, ОСОБА_1, починаючи з 25.09.2017 року, відповідно до умов укладеного кредитного договору, взяті на себе зобов’язання щодо сплати кредитних платежів належним чином не виконував, у зв’язку з чим, станом на 04.04.2018 року виникла заборгованість у сумі 24533,38 грн., в тому числі 18060,99 грн. – заборгованість за кредитом, 1562,50 – прострочена заборгованість за кредитом, 89,94 грн. – нараховані проценти, 1471,64 грн. – прострочені проценти за користування кредитом, 481,16 грн. – комісія, 2867,15 – прострочена комісія.

Відповідно до п.3.1. укладеного між сторонами договору, у разі прострочення строку сплати поточної заборгованості за кредитом, процентами, комісійною винагородою, згідно умов договору, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки від суми простроченої заборгованості за договором за кожний день прострочення платежу.

Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

З наданих представником позивача за зустрічним позовом розрахунків вбачається, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов’язання, відповідно до умов укладеного кредитного договору, належним чином у встановлені строки не виконав, у зв’язку з чим, йому правомірно нараховано пеню, передбачену договором, у сумі 388,40 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.3, 11, 16, 203, 627, 628, 638, 1054 ЦК України, ст.12, ст.13, ч.1 ст.42, ст.ст.76-77, ст.81, ст.141, ст.ст.258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні первісного позову ОСОБА_1, в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «ФГ-ОЛІМП» до Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_2», третя особа, що не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору Приватне акціонерне товариство «Метлайф» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору – відмовити.

Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_2» до ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – приватне акціонерне товариство «Метлайф» про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний податковий номер – НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_2» (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код ЄДРПОУ 14361575, рах. №37397840000001 в ПАТ «Креді ОСОБА_2» м. Київ, МФО 300614) заборгованість за кредитним договором від 25.04.2017 року в сумі 24921,78 (дванадцять чотири тисячі дев’ятсот двадцять одна) грн. 78 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний податковий номер – НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_2» (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код ЄДРПОУ 14361575, рах. №37397840000001 в ПАТ «Креді ОСОБА_2» м. Київ, МФО 300614) судовий збір у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Чернівецької області через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: