
2/130/979/2018
130/1759/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" вересня 2018 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Заярного А.М.,
за участі секретаря Буга Р.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила права користування житлом у зв’язку з відсутністю в ньому понад один рік,
ВСТАНОВИВ:
23 липня 2018 року позивач звернувся в суд з цим позовом, в якому просив визнати відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: м. Жмеринка, Вінницької області, вул. Кірова (перейменована на вул. Свободи), 20.
Підставами звернення до суду з позовом стало те, що він є власником будинку № 20 по вул. Кірова, (Свободи), в м. Жмеринка Вінницької області відповідно до договору дарування. 22.07.2000 року в належному йому будинку був зареєстрований його син - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який з 2005 року за місцем реєстрації не проживає, що підтверджується довідкою квартального комітету. Зважаючи, що відповідач не проживає в належному позивачу будинку складає більше одного року на момент подання позовної заяви, вважає, що відповідач втратив своє право на користування вказаним жилим приміщенням.
Вказав, що на його звернення до відповідача про добровільне зняття з реєстрації в належному йому будинку, він не має можливості отримати згоду відповідача, оскільки останній відмовляється з ним спілкуватись, через неприязні стосунки, що склались між ними.
Наявність реєстрації в належному позивачу будинку, особи, яка фактично не проживає за даною адресою тривалий час унеможливлює отримання позивачем субсидії на комунальні послуги, що ставить його у скрутне матеріальне становище, крім того, він не бажає, щоб в належному йому будинку залишався бути зареєстрованим відповідач.
06.08.2018 року ухвалою судді відкрито провадження в даній справі. Визначено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Одночасно роз'яснено учасникам справи їх право на звернення до суду із клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подачі до суду відзиву на позовну заяву. Роз’яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Встановлено сторонам 5-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Як вбачається з поштового повідомлення, яке повернулось на адресу суду, за зареєстрованим місцем проживання, ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач В.І. 08.08.2018 року, та відповідач ОСОБА_2 20.08.2018 отримали копію ухвали про відкриття провадження.
Також відповідачу ОСОБА_2 було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих документів за його фактичним місцем проживання вказаним в позовній заяві. На адресу повернувся конверт із відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується поштовим повідомленням наявним в матеріалах справи (а.с.25).
Згідно з положеннями частини сьомої та восьмої статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, відповідач ОСОБА_2 вважається належним чином повідомленою про розгляд її справи судом, відзиву на позовну заяву не надіслала.
З огляду на вищезазначене суд, на підставі частини 5 статті 279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, без виклику свідків.
Відповідно до положень частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, посилання на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Відповідно до договору дарування, посвідченого старшим державним нотаріусом Жмеринської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, ОСОБА_1 являється власником будинку по вул. Свободи (Кірова), № 20 в м. Жмеринка Вінницької області (а.с.5,6).
Згідно копії домової книги для прописки (реєстрації) громадян, які проживають у ІНФОРМАЦІЯ_3, за даною адресою зареєстрований ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7-8), що також підтверджується довідкою Квартального комітету «Корчовка» від 17.07.2018 року № 539 (а.с.9).
Як вбачається з копії посвідчення серії А № 438643 та вкладки № 155815 до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, безстроково (а.с.10), та має третю групу інвалідності з числа учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, що вбачається з копії пенсійного посвідчення серії ААЄ № 264093 (а.с.11).
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.
До вказаних правовідносин застосовуються норми права визначені Цивільним та Житловим Кодексами України.
Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно частин 1, 2 і 7 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до частини 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Як визначено частиною 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до статей 12,13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченихцим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінивши наявні у справі докази у відповідності до статей 77, 78, 79, 89 ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому їх досліджені, які свідчать про те, що відповідач ОСОБА_2 понад один рік без поважної причини не проживає в належному позивачу будинку, за умови відсутності підстав збереження за ним житлового приміщення понад встановлені законом строки, що передбачені частиною 3 ст. 71 ЖК України, приходить до висновку, що право власника даного житла - позивача ОСОБА_1 порушене, тому відповідно до вимог ст. 391 ЦК України, підлягає захисту, а відповідно позов задоволенню.
З урахуванням задоволення позову відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 704,80 гривень, оскільки позивач при подачі позову як інвалід другої групи звільнення від сплати судового бору.
Керуючись ст.ст. 72, 150 ЖК України, ст.ст. 319, 383, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12, 13, 141, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 89, 259, 263-265, 430 ЦПК України, Суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме будинком № 20 по вул. Свободи (Кірова) в м. Жмеринка Вінницької області.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави суму судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.(отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5 (Кірова), 20), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: 23100 м. Жмеринка Вінницької області, вул. Свободи (Кірова), 20, місце проживання 23100 м. Жмеринка, вул. Кармалюка, 26. Паспорт АА939331 виданий Жмеринським РВ УМВС 09.03.1999).
Суддя: А.М. Заярний
Судове рішення № 76743813, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області було прийнято 26.09.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 130/1759/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: