Рішення № 76741564, 14.09.2018, Біловодський районний суд Луганської області

Справа № 408/2362/18-ц

2/408/958/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2018 року смт. Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області у складі:

головуючого Соболєва Є.О.

при секретареві Негоді В.Е.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області, в якій він просить визнати за ним право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року,

ВСТАНОВИВ:

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла його баба - ОСОБА_2 На час її смерті він проживав з нею разом за адресою: АДРЕСА_1. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 5.30 га, яка була розташована на території Шуліківської сільської ради і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Він прийняв зазначену спадщину, про що заведена спадкова справа, однак звернувшись до нотаріальної контори, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки ним не було надано оригіналу правовстановлюючого документа - держаного акту на землю, тому він змушений вирішувати це питання у судовому порядку.

Перед початком підготовчого судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, в яких представник позивача ОСОБА_3 позов підтримав, відповідач його визнав, тому суд вважав можливим винести рішення в підготовчому судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист своїх цивільних прав та інтересів, в тому числі в судовому порядку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла баба позивача ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про смерть останньої.

Факт того, що померла є бабою позивача по материнській лінії підтверджується свідоцтвом про народження позивача, свідоцтвом про народження та шлюб його матері, з яких вбачається, що дівоче прізвище матері було ОСОБА_2, яке вона змінила на прізвище чоловіка ОСОБА_1.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5.30 га, що розташовується на території Біловодської об'єднаної територіальної громади (колишньої Шуліківської сільської ради Біловодського району Луганської області), та належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 30 березня 2001 року.

Із заповіту, посвідченого секретарем виконкому Шуліківської сільської ради Біловодського району Луганської області 03 вересня 1998 року, вбачається, що ОСОБА_2 за життя усе своє майно заповідала позивачу у справі - ОСОБА_4

Постановою державного нотаріуса Біловодської державної нотаріальної контори Анохіна О.О. про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 06 червня 2018 року № 587/02-31 підтверджується факт, що позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 на вказану вище земельну ділянку у зв'язку з відсутністю оригіналу державного акту на право приватної власності серії НОМЕР_2 від 30 березня 2001 року.

Вимогами частини шостої статті 86 Цивільного кодексу УРСР, що діяв на момент відкриття спадщини, передбачалось, що відносини власності регулюються Законом України «Про власність» ( 697-12 ), цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно вимог статей 12, 14 Закону України «Про власність», який втратив чинність на підставі Закону N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.440, серед підстав виникнення прав власності, в тому числі на землю, передбачалось набуття цього права внаслідок успадкування.

Відповідно до статті 548 Цивільного кодексу УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Як вбачається із тієї ж постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, після смерті ОСОБА_2 у державній нотаріальній конторі за заявою позивача заведена спадкова справа за № 164/2002, отже підтверджується факт, що останній прийняв спадщину після смерті своєї баби.

Причиною відмови в оформленні спадкових прав позивачу є причини, які не залежать від його волі, у зв'язку з чим він позбавлений їх оформити у позасудовому порядку.

За таких обставин, застосовуючи до спірних правовідносин наведені вище норми закону, суд не бачить підстав для відмови ОСОБА_4 у задоволенні його позову про визнання права на спадкове майно у вигляді земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, іпн. НОМЕР_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті його баби ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5.30 га, розташовану на території колишньої Шуліківської сільської ради Біловодського району Луганської області, що належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 30.03.2001.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 273 Цивільного процесуального кодексу України, яке може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти днів з моменту його ухвалення.

Головуючий: