Ухвала суду № 76741559, 06.08.2018, Біловодський районний суд Луганської області

Єдиний унікальний № 408/2558/18-к

Провадження № 1-кп/408/367/18

У Х В А Л А

06 серпня 2018 року смт. Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді - Кускової Т.В.

при секретарі - Сіпаковій Л.А.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

обвинуваченого: - ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Біловодського районного суду Луганської області клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017130000000022 від 01 лютого 2017 року відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляді в Біловодському районному суді Луганської області вищевказаний перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 185 Кримінального Кодексу України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 на строк 60 діб з підстав, що раніше заявлені ризики не зменшились.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник заперечували проти продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15 червня 2018 року відносно ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці до 12 серпня 2018 року.

Відповідно до ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

При розгляді клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в судовому засіданні, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення ЄСПЛ від 09 жовтня 2014 року у справі «Чанєв проти України», згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, не допускається тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого без судового рішення, що виключає можливість, в тому числі, і «автоматичного» продовження застосування такого запобіжного заходу.

Зокрема при продовженні строку тримання під вартою суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.

Також, зважаючи на практику Європейського суду, суд враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність продовження тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв’язки з суспільством.

Вирішуючи дане клопотання, суд, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, вважає, що тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Отже, вирішуючи клопотання про продовження тримання під вартою, суд враховує конкретні обставини даної справи та обставини, які були раніше встановлені під час розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу, зокрема суд бере до уваги тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, те, що він тривалий час перебував у розшуку, а тому у разі звільнення його з-під варти обвинувачений може переховуватися від суду, тобто суд вважає, що раніше встановлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися, що виправдовує подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою.

Виходячи зі змісту вищенаведених норм та встановлених по справі обставин, суд, вважає за доцільне продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3, оскільки на даний час розгляд справи судом триває і не відпали обставини, що стали підставою для обрання раніше визначеного запобіжного заходу.

Також суд вважає за необхідне продовжити дію альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави який було встановлено ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від.15.06.2018 року

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 115, 176-206, 314-315, 331 КПК України, Конвенцією про захист прав людини, суд,-

У Х В А Л И В:

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 днів, тобто до 05 жовтня 2018 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України продовжити ОСОБА_3 дію альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 52 860 гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, одержувач - ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ - 26297948, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави ЄДРПОУ суду - 05381484.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув’язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_3 та повідомити про це слідчого, прокурора та суддю, або суд. З моменту звільнення з під варти у зв’язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного наступні обов’язки до 05.10.2018 року:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний проживає, перебуває чи зареєстрований, без дозволу прокурора або суду.

2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

В разі внесення застави, вище перелічені обов’язки, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців.

Підозрюваному роз’яснюється положення п. п. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Кускова Т.В.