Постанова № 76737570, 26.09.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 520/15960/17

Категорія: 7.1 Головуючий в 1 інстанції: Калініченко Л.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – судді Федусика А.Г.,

суддів – Шевчук О.А. та Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 21 травня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної служби геології та надр України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття адміністративного провадження,-

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України про скасування постанови Державної служби геології та надр України про накладення адміністративного стягнення №0020 від 28 липня 2016 року за порушення вимог законодавства про надра, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно нього.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 21 травня 2018 року даний позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивач 01 серпня 2016 року був повідомлений про наявність в Державній службі геології та надр України матеріалів справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.157 Кодексу України про адміністративні правопорушення, однак до суду з позовом звернувся лише 28 грудня 2017 року, тобто з пропуском строку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком та зазначає, що положеннями ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати справу.

За правилами частини другої статті 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Так, з позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржується постанова про накладення адміністративного стягнення №0020, яка була винесена 28 липня 2016 року, разом з тим, з даним позовом до суду позивач звернувся 26 грудня 2017 року, тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду, передбаченого положеннями КАС України та КУпАП.

Посилання позивача на ту обставину, що зі спірною постановою він ознайомився лише 18 грудня 2017 року (після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та зняття копій у другому Київському відділі державної виконавчої служби м.Одеси), а до ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження він не знав про дату розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення, за наслідком розгляду якої було винесено оскаржувану постанову, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що Державною службою геології та надр України 19 липня 2016 року було винесено повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно позивача 28 липня 2016 року, копія якого була надіслана на його ім’я за адресою його місця проживання.

Згідно з наданим до суду поштовим рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення вбачається, що вказане повідомлення від 19 липня 2016 року про сповіщення позивача про дату, час і місце проведення засідання було отримано дружиною позивача 01 серпня 2016 року, що на думку колегії суддів є належним способом сповіщення особи про наявність адміністративного провадження.

Посилання позивача про те, що його дружина не сповістила його про отримання зазначеного повідомлення, оскільки він в цей час перебував у відрядженні, суд вважає необґрунтованими, оскільки з наказу за №35-б від 18 липня 2016 року вбачається, що позивач перебував у відрядженні з 26 липня 2016 року по 29 липня 2016 року.

Крім того, суд зазначає, що з акту перевірки №51/6055, за наслідком якого було винесено спірну постанову, вбачається, що позивач був залучений до проведення заходу (перевірки) (а.с.24), а тому знав про наявність правовідносин, за результатом яких його було притягнуто до відповідальності. Також, з матеріалів справи вбачається, що головний лікар ДП Клінічний санаторій ім.Горького ОСОБА_3 була обізнана з результатом перевірки та встановленими порушеннями (а.с.35), про що свідчить її підпис, як особи яка брала участь у перевірці та отримала примірник акту перевірки.

Приймаючи до уваги вказані вище обставини, колегія суддів прийшла до висновку, що позивачу було відомо про наявність провадження про притягнення його до адміністративної відповідальності. В той же час, в ході розгляду справи позивачем не було надано доказів неможливості оскарження ним прийнятого рішення по вказаній адміністративній справі чи наявності перешкод для такого оскарження, наслідком чого стало звернення з даним позовом до суду після спливу більш ніж одного року та чотирьох місяців з дня винесення спірної постанови.

Враховуючи все вищезазначене у сукупності колегія суддів приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду з відповідним адміністративним позовом без поважних причин, у зв’язку з чим адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.

Отже, оскільки судом першої інстанції винесено ухвалу з додержанням норм процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення, ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 21 травня 2018 року – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку ст.328-331 КАС України.

Головуючий суддя ОСОБА_4Судді ОСОБА_1 ОСОБА_5