Постанова № 76737569, 26.09.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/5/18

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К. Час і місце ухвалення: 14:14, 02.03.2018р., м.Херсон Дата виготовлення повного тексту: 06.03.2018р.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого – судді : Бойка А.В.,

суддів: Єщенка О.В.,

ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 економічного розвитку і торгівлі України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДЕКСИМ, ЛТД» до ОСОБА_2 економічного розвитку і торгівлі України про скасування пункту 147 Додатку до наказу від 25.12.2013 року №1562,

ВСТАНОВИВ:

02.01.2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОДЕКСИМ, ЛТД» звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 економічного розвитку і торгівлі України про скасування пункту 147 Додатку до наказу від 25.12.2013 року №1562 «Про застосування спеціальної санкції – індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності – до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України», яким до позивача з 03 лютого 2014 року застосовано вид санкцій – 1 (режим індивідуального ліцензування).

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 02.03.2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 10.04.2018 року ОСОБА_2 економічного розвитку і торгівлі України подало апеляційну скаргу, обґрунтовану порушенням судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не враховано доводи відповідача, що у нього не було підстав для незастосування до ТОВ «ПРОДЕКСИМ, ЛТД» спеціальної санкції – індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, оскільки з приводу цього до ОСОБА_2 надійшло подання ОСОБА_2 доходів і зборів України від 20.09.2013 року, яке за формою та змістом відповідало вимогам частини 3 статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». При цьому, Мінекономрозвитку не наділено повноваженнями перевіряти зазначені у подані порушення.

Також, апелянт посилається на те, що на час видання спірного наказу та по теперішній час у ТОВ «ПРОДЕКСИМ, ЛТД» рахується прострочена дебіторська заборгованість, тоді як при зверненні до ОСОБА_2 економічного розвитку і торгівлі України з клопотанням про скасування дії санкцій позивачем не усунуто зауважень, про які йому вказав відповідач, зокрема, не надано запитуваних документів. Апелянт вважає, що саме у зв’язку з вказаними обставинами Мінекономрозвитку позбавлене можливості розглянути по суті клопотання товариства.

Посилається апелянт і на те, що судом першої інстанції не розглянуто його клопотання про залишення позову без розгляду через пропуск ТОВ «ПРОДЕКСИМ, ЛТД» строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України.

У зв’язку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02.03.2018 року та ухвалення нового судового рішення – про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «ПРОДЕКСИМ, ЛТД».

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду учасники справи в судове засідання не прибули, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, однак рішення суду слід змінити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та учасниками справи не заперечується, що 24.02.2010 року між ТОВ «ПРОДЕКСИМ, ЛТД» (Україна) та ТОВ «БАТОЙЛ» (Грузія) укладено контракт №01/10 на постачання насіння соняшнику, на виконання якого позивачем поставлено насіння соняшнику всього на суму 875141,9 дол. США. Відповідно до розділу 9 Контракту №01/10 Покупець гарантував здійснити оплату товару в доларах США протягом 30 днів по наступній схемі: покупець зобов’язався сплачувати по 1/3 частині від загальної вартості товару згідно ваги, указаної в коносаменті, кожні 10 календарних днів із дати видачі коносамента на товар. Коносамент видано 22.03.2010 року.

В зв’язку із невиконанням зобов’язань ТОВ «БАТОЙЛ» по оплаті товару ТОВ «ПРОДЕКСИМ, ЛТД» звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті України, яким 22.02.2011 року прийнято рішення про стягнення з ТОВ «БАТОЙЛ» на користь ТОВ «ПРОДЕКСИМ, ЛТД» 1176436,28 дол. США (в тому числі: 875141,88 дол. США - вартість товару; 175028,38 дол. США - пеня; 122531,65 дол. США - відсотки за користування товарним кредитом; 3734,37 дол. США - плата за зберігання товару).

Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті України від 22.02.2011 року допущено до виконання ухвалою Верховного Суду Грузії від 28 листопада 2011 року №А-3225-Ш- 55-2011.

25.11.2012 року Національне бюро виконання судових рішень ОСОБА_2 юстиції Грузії повідомило ТОВ «ПРОДЕКСИМ, ЛТД», що на підставі рішення Кутаїського міського суду відкрилося діловодство про неплатоспроможність по відношенню до ТОВ «БАТОЙЛ» від 03 жовтня 2012 року за номером №2/1252.

31.01.2013 року ухвалою Кутаїського міського суду по справі №2/1252-2012 припинено провадження у справі про неплатоспроможність по відношенню до ТОВ "БАТОЙЛ» у зв’язку з відсутністю у товариства активів.

ОСОБА_2 доходів і зборів України 20 вересня 2013 року складено подання №12927/5/99-99-22-03-01-16 «Про застосування спеціальних санкцій», яким, відповідно до спільної Постанови Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 26.12.1995р. №1044 «Про заходи щодо забезпечення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю за валютного контролю», до ТОВ «ПРОДЕКСИМ, ЛТД» запропоновано застосувати спеціальні санкції.

25.12.2013 року ОСОБА_2 економічного розвитку і торгівлі України прийнято наказ №1562 «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України», яким, відповідно до статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», на підставі, серед іншого, подання ОСОБА_2 доходів і зборів України від 20.09.2013 №12927/5/99-99-22- 03-01-16, за порушення статей 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у 40-денний строк з дня набрання чинності цим наказом наказано застосувати спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, зазначених у додатку до цього наказу. Пунктом 147 додатку до наказу від 25.12.2013р. №1562 визначено ТОВ «ПРОДЕКСИМ, ЛТД».

20.11.2015 року Національним агентством публічного реєстру ОСОБА_2 юстиції Грузії надано довідку, відповідно до якої по даним електронної книги реєстрації прав на нерухоме майно право власності ТОВ «БАТОЙЛ» на нерухоме майно не зареєстровано.

04.05.2017 року позивач звернувся до відповідача з клопотанням про скасування дії санкції про встановлення режиму індивідуального ліцензування. Клопотання обґрунтовано тим, що здійснені товариством заходи щодо повернення коштів від контрагента-нерезидента ТОВ «БАТОЙЛ» є неможливими (безперспективними) у силу відсутності у боржника активів. До вказаного клопотання надано: копії рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті України від 22.02.2011р., ухвали Верховного Суду Грузії від 28.11.2011р., повідомлення Національного бюро виконання судових рішень ОСОБА_2 юстиції Грузії від 25.11.2012р., ухвали Кутаїського міського суду від 31.01.2013р., копія повідомлення Національного агентства публічного реєстру №276083, копія виписки з ЄДР.

За результатами розгляду вказаного клопотання відповідачем надано відповідь №4102-13/15293-07 від 11.05.2017 року, якою ТОВ «ПРОДЕКСИМ, ЛТД» запропоновано надати належним чином завірені копії документів про ліквідацію ТОВ «БАТОЙЛ» (Грузія).

Позивачем за вих. №15/06 від 16.06.2017р. надано ОСОБА_2 економічного розвитку і торгівлі України довідки з обслуговуючих банків щодо відсутності у позивача порушень встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями.

23.06.2017р. за вих. №4102-13/21194-07 відповідачем надано відповідь, якою запропоновано надати належним чином завірені копії довідок про ліквідацію ТОВ «БАТОЙЛ» (Грузія) або заходи вжиті підприємством щодо усунення порушень станом на поточну дату та оновлені довідки з обслуговуючих банків про відсутність порушень законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями.

Позивачем за вих. №25/07 від 25.07.2017р. надано довідки з обслуговуючих банків щодо відсутності у позивача порушень встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями.

ОСОБА_2 економічного розвитку та торгівлі України №4102-13/28299-07 від 11.08.2017р. позивачу повторно запропоновано надати належним чином завірені копії матеріалів про ліквідацію ТОВ «БАТОЙЛ» (Грузія), або заходи вжиті підприємством щодо усунення порушень станом на поточну дату та оновлені довідки з обслуговуючих банків (оригінали) про відсутність порушень законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями.

Не вчинення Мінекономрозвитку дій щодо скасування санкцій, накладених на товариство пунктом 147 Додатку до наказу від 25.12.2013 року №1562, ТОВ «ПРОДЕКСИМ, ЛТД» звернулось з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов товариства, дійшов висновку, що ТОВ «ПРОДЕКСИМ, ЛТД» доведено вжиття необхідних та достатніх заходів для повернення валютної виручки на територію України та приведення зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із вимогами законодавства, визначеними Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та Порядком взаємодії ОСОБА_2 економіки України та Державної податкової адміністрації України з питань застосування спеціальних санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації та ОСОБА_2 економіки України від 09.11.2006 р. № 340/672.

Надаючи правову оцінку таким висновком суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (у редакції, чинній на дату прийняття наказу №1562), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Пунктом 3 Постанови Правління Національного банку України від 16.11.2012 року №475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті» та пунктом 1 Постанови Правління Національного банку України від 14.05.2013 року №163 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті» передбачені в статтях 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» операції повинні здійснюватися в строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Частиною 1 статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (у редакції, станом на час прийняття наказу №1562) передбачено, що за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності може бути застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій.

Частиною другою даної статті Закону передбачено, що санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду.

Відповідно до ч.5 ст.37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України та скасовується центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

Учасниками справи не заперечується, що виручка за контрактом від 24.02.2010 року №01/10, укладеним між ТОВ «ПРОДЕКСИМ, ЛТД» та ТОВ «БАТОЙЛ» (Грузія), у розмірі 875141,88 дол. США не була зарахована на валютний рахунок позивача у встановлений строк та, у зв’язку з цим, у резидента рахується прострочена дебіторська заборгованість.

Підставою для застосування ОСОБА_2 економічного розвитку і торгівлі України до ТОВ «ПРОДЕКСИМ, ЛТД» санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності стало подання ОСОБА_2 доходів і зборів України від 20 вересня 103 року №12927/5/99-99-22-03-01-16, яке за формою та змістом відповідало вимогам ч.2 ст.37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та у задоволенні якого у відповідача були відсутні правові підстави.

При цьому, у Мінекономрозвитку відсутні повноваження щодо проведення перевірки даних, викладених у поданні податкового органу, як і відсутні повноваження щодо не розгляду відповідного подання чи його відхилення.

Як вбачається з матеріалів справи правомірність дій ОСОБА_2 економічного розвитку і торгівлі України щодо прийняття наказу від 25.12.2013 року №1562 «Про застосування спеціальної санкції – індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності – до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України» в частині застосування до позивача з 03 лютого 2014 року санкцій у вигляді встановлення індивідуального режиму ліцензування, а також власне законність вказаного наказу не є предметом даного спору. При зверненні з позовом до суду ТОВ «ПРОДЕКСИМ, ЛТД» свої вимоги не обґрунтовувало тим, що відповідний наказ прийнято Мінекономрозвитку незаконно або тим, що товариством не порушено вимоги ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

А відтак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування пункту 147 Додатку до наказу від 25.12.2013 року №1562 «Про застосування спеціальної санкції – індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності – до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України», яким до позивача з 03 лютого 2014 року застосовано вид санкцій – 1 (режим індивідуального ліцензування).

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу того, що ОСОБА_2 економічного розвитку і торгівлі України на неодноразові звернення ТОВ «ПРОДЕКСИМ, ЛТД» не скасувало дію санкцій, застосованих пунктом 147 Додатку до наказу від 25.12.2013 року №1562.

Відповідно до частини 10 статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», пункту 4.15 Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженого наказом ОСОБА_2 економіки України від 17.04.2000р. №52, у разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій.

Пунктом 4.17 Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженого наказом ОСОБА_2 економіки України від 17.04.2000р. №52, передбачено, що дія санкцій скасовується ОСОБА_2 економічного розвитку і торгівлі України в разі усунення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність до законів України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону, а також якщо в ОСОБА_2 економічного розвитку і торгівлі України відсутні матеріали щодо порушення цим суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, яке встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та матеріали щодо проведених ним дій, що можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Як зазначалось вище, ТОВ «ПРОДЕКСИМ, ЛТД» неодноразово направлялись на адресу Мінекономрозвитку України клопотання щодо скасування дії спеціальної санкції разом з матеріалами про стан визнання та виконання рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України від 22.02.2010 року у справі АС №281г/2010.

Зокрема, в обґрунтування доводів про неможливість (безперспективність) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, ТОВ «ПРОДЕКСИМ, ЛТД» надано ОСОБА_2: копії рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті України від 22.02.2011р., ухвали Верховного Суду Грузії від 28.11.2011р., повідомлення Національного бюро виконання судових рішень ОСОБА_2 юстиції Грузії від 25.11.2012р., ухвали Кутаїського міського суду від 31.01.2013р., копію повідомлення Національного агентства публічного реєстру №276083 (яким підтверджено відсутність нерухомого майна на праві власності у ТОВ «БАТОЙЛ»), копію виписки з ЄДР.

Також, на вимогу Мінекономрозвитку України позивачем в підтвердження відсутності порушень зовнішньоекономічної діяльності, валютного, митного, податкового та іншого законодавства, яке встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, надано оновлені довідки обслуговуючих банків про відсутність порушень законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями.

Викладені вище обставини підтверджуються копіями клопотань ТОВ «ПРОДЕКСИМ, ЛТД», направленими на адресу ОСОБА_2 економічного розвитку і торгівлі України, а також копіями документів, що підтверджують вжиття підприємством заходів відносно встановлених порушень.

На підставі викладеного, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ «ПРОДЕКСИМ, ЛТД» вжито всіх залежних від нього, необхідних та достатніх заходів для повернення валютної виручки на територію України та приведення зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із вимогами законодавства, визначених Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

ОСОБА_2 економічного розвитку і торгівлі України, як суб’єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов’язок доказування в адміністративному суді правомірності вчинених ним дій чи допущення бездіяльності, а також прийнятих ним рішень, доводів щодо протилежного не зазначено та не надано їх правового обґрунтування.

Відповідачем, також, не зазначено, що в ОСОБА_2 економічного розвитку і торгівлі України наявні матеріали щодо порушення позивачем, як суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, валютного, митного, податкового, іншого законодавства, яке встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та матеріали щодо проведених ним дій, що можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» встановлено загальний термін розгляду клопотання суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій не більше тридцяти календарних днів.

Однак, на звернення позивача питання щодо скасування дії санкцій про встановлення режиму індивідуального ліцензування відповідно до наказу №1562 від 25.12.2013 року не вирішено. Ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції Мінекономрозвитку не надало і обґрунтованої відмови щодо скасування дії санкцій, застосованих до ТОВ «ПРОДЕКСИМ, ЛТД».

Таким чином, встановивши, що ТОВ «ПРОДЕКСИМ, ЛТД» вжито всіх залежних від нього, необхідних та достатніх заходів для повернення валютної виручки на територію України та приведення зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із вимогами законодавства, визначених Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», а також, що ОСОБА_2 економічного розвитку і торгівлі України у встановлений статтею 37 вказаного Закону строк не розглянуло клопотання товариства про скасування дії санкцій та не прийняло за результатами такого розгляду відповідного рішення, колегія суддів доходить висновку, що належним способом захисту порушених права позивача у спірних правовідносинах є прийняття судового рішення про скасування дії санкцій, застосованих до ТОВ «ПРОДЕКСИМ, ЛТД» пунктом 147 Додатку до наказу від 25.12.2013 року №1562 «Про застосування спеціальної санкції – індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності – до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України».

У зв’язку з цим, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, колегія суддів вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог товариства.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно по суті спору вирішив справу, однак обрав помилковий спосіб захисту прав позивача та скасував пункт 147 Додатку до наказу від 25.12.2013 року №1562, законність якого учасниками справи не оспорювалася, а тому, на підставі ст.317 КАС України, резолютивна частина рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року, підлягає зміні.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду, передбаченого ст.122 КАС України, оскільки ТОВ «ПРОДЕКСИМ, ЛТД» звернулося до суду за захистом порушених його прав при розгляді клопотань товариства, поданих в липні 2017 року, остання відповідь за результатами розгляду яких надана ОСОБА_2 11.08.2017 року.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 327, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 економічного розвитку і торгівлі України залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року змінити, виклавши абзац другий його резолютивної частини в наступній редакції:

«Зобов’язати ОСОБА_2 економічного розвитку і торгівлі України скасувати дію санкцій, накладених на товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОДЕКСИМ, ЛТД» пунктом 147 Додатку до наказу від 25.12.2013 року №1562 «Про застосування спеціальної санкції – індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності – до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України».

В іншій частині рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Суддя-доповідач: ОСОБА_3

Суддя: О.В.Єщенко

Суддя: Ю.В. Осіпов