Постанова № 76736618, 19.09.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1165/18Головуючий по 1 інстанції - ОСОБА_1 Категорія: 59 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого Нерушак Л.В. ( суддя - доповідач )

Суддів Фетісової Т.Л., Карпенко О.В.

за участю секретаря Анкудінова О.І.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_3;

відповідач – ПАТ «Дельта Банк»;

представник відповідача – ОСОБА_4;

особа, яка подає апеляційну скаргу – представник ПАТ «Дельта Банк» - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 квітня 2018 року, ухваленого суддею Пироженко С.А. 05 квітня 2018 року у залі Соснівського районного суду м.Черкаси , повний текст судового рішення проголошено 11.04.2018 року о 10 год., у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Дельта Банк» про визнання дій неправомірними, відновлення становища, яке існувало до порушення права, - :

в с т а н о в и в :

19.08.2015 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання дій неправомірними, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що 29 січня 2014 року між ним та ПАТ «Дельта банк» укладено договір № 008-23080-290114 про надання споживчого кредиту на купівлю товару. Погашення кредитної заборгованості він зобов'язався здійснювати щомісячно не пізніше 29 числа кожного місяця, шляхом зарахування суми грошових коштів у сумі 122 грн. відповідно до графіку платежів.

Крім того, 05 серпня 2014 року позивач уклав з ПАТ «Дельта банк» договір № 001-23334-050814 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів розрахунку. При цьому, відповідно до умов договору, банк здійснює дистанційне розпорядження з переміщенням грошових коштів між рахунками. Для своєчасного погашення кредитних зобов'язань відповідно до графіку, позивач уклав з ПАТ «Дельта банк» договір № 001-23334-050814 від 05 серпня 2014 р. про надання банківських послуг за допомогою системи дистанційного банківського обслуговування із погашенням заборгованості (чергового платежу) по кредитному договору до 27 кожного місяця по договору №008-23080-290114 у сумі 119 грн.

Позивач посилається, що згідно до ч. 3 умов договору, ОСОБА_3 надав банку доручення в порядку договірного списання, списувати на користь банку з будь - якого рахунку, відкритого або того, що буде відкритий на його ім'я у банку, грошові кошти для погашення заборгованості, що вникла на підставі цього договору, в порядку передбаченому у правилах. На підставі даної вимоги і для своєчасного погашення кредитних зобов'язань позивач відкрив поточний рахунок № 26200703465645, уклавши договір № 001-23334-050814 від 05 серпня 2014 року. «Ощадна картка №1 Dеbіt», яка відповідно до вимог п.2.1. передбачає дію цього договору, а саме: до повного виконання зобов'язань сторонами. Для своєчасного погашення кредитних зобов'язань відповідно до графіку платежу ОСОБА_3, уклав з ПАТ «Дельта банк» договір № 001-23334-050814 від 05 серпня 2014 року про надання банківської послуги за допомогою системи дистанційного банківського обслуговування із погашенням заборгованості (чергового платежу) автоматично за допомогою електронної програми до 27 кожного місяця по договору № 008-23080-290114 у сумі 119 грн., а саме за допомогою послуги сервіс «Календар платежів» з функціоналом «Автоплатіж» в Інтернет-банкінгу mуDЕLТА. У лютому з невідомих причин ПАТ «Дельта банк» не виконав взяті на себе зобов'язання відповідно до договору № 001-23334-050814 від 05 серпня 2014 року і кошти у сумі 119 грн. на рахунок 29096011026686 по договору № 008-23080-290114 не перерахував, про причини не повідомив та незаконно нарахував штрафні санкції у сумі 250 грн. Вважає, що дії банку ПАТ «Дельта банк» є незаконними, тому просить визнати дії банку незаконними, і відновити становище, яке існувало до порушення.

ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги уточнив та просив визнати дії банку незаконними, визнати дії тимчасової адміністрації банку по нарахуванню штрафних санкцій незаконними, зобов’язати ліквідатора банку відновити становище, яке існувало до порушення тимчасовою адміністрацією незаконного нарахування штрафних санкцій.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 квітня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Визнано дії Публічного акціонерного товариства «Дельта-Банк» щодо невиконання взятих на себе зобов’язань по погашенню споживчого кредиту в лютому 2015 року з поточного рахунку ОСОБА_3 на підставі розпорядчого договору від 05 серпня 2014 року – незаконними.

Визнано дії тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Дельта-Банк» по нарахуванню ОСОБА_3 штрафних санкцій – незаконними.

Зобов’язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» відновити становище, яке існувало до порушення тимчасовою адміністрацією Публічного акціонерного товариства «Дельта-Банк» незаконного нарахування штрафних санкцій.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ПАТ «Дельта Банк» - ОСОБА_4 оскаржив рішення в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі, зазначає, що на його думку рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 квітня 2018 року ухвалено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає до скасування. Зазначається, що у зв`язку з критично низьким залишком коштів на кореспондентському рахунку в ПАТ «Дельта Банк» 29.02.2015 року не був вчасно проведений платіж з поточного рахунку ОСОБА_3 на рахунок для погашення заборгованості. Також в апеляційній скарзі відзначається, що на початку березня 2015 року позивачу було відомо про неперерахування банком коштів з поточного рахунку позивача на рахунок для погашення кредиту у розмірі 122 грн. та існування простроченої заборгованості.

ОСОБА_4 просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 квітня 2018 року та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити повністю.

13 липня 2018 року на адресу апеляційного суду Черкаської області від ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу. У відзиві ОСОБА_3 зазначає, що на його думку рішення Соснівського районного суду м. Черкаси є законним і обґрунтованим. При цьому суд першої інстанції визначив всі обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими вони підтверджуються. Проте, скаржник не надав апеляційному суду в рахунок обґрунтування жодних належних та допустимих доказів та обставин пов`язаних з тим, що саме ОСОБА_3 порушив зобов`язання, а не банк. У відзиві ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» відхилити, а рішення по цивільній справі № 712/9613/15-ц від 05.04.2018 року залишити без змін.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Справа підлягає розгляду апеляційним судом Черкаської області .

Заслухавши суддю – доповідача, пояснення позивача, який з’явився в судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог про визнання дій неправомірними, відновлення становища, яке існувало до порушення права, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог, встановивши, що заборгованість по первісному кредитному договору виникла з вини банку, так як останній з невідомих причин не виконав умови договору про автоматичне списання коштів до 27 лютого поточного місяця з одного рахунку на інший, а тому невиконання банком своїх зобов`язань є незаконними та порушують права позивача.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Статтею 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, що встановлено ст. 629 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 29 січня 2014 року ОСОБА_3 уклав з ПАТ «Дельта банк» договір № 008-23080-290114 від 29 січня 2014 року про надання споживчого кредиту на купівлю товару. Погашення кредитної заборгованості зобов'язався здійснювати щомісячно не пізніше 29 числа кожного місяця, шляхом зарахування суми грошових коштів у сумі 122 грн. відповідно до графіку платежів (а.с.11-12).

Також позивач фон рабе А.В. 05 серпня 2014 року уклав з ПАТ «Дельта банк» договір № 001-23334-050814 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів розрахунку. При цьому, відповідно до умов договору, банк здійснює дистанційне розпорядження з переміщенням грошових коштів між рахунками (а.с.7).

Для своєчасного погашення кредитних зобов'язань відповідно до графіку, позивач уклав з ПАТ «Дельта банк» договір № 001-23334-050814 від 05 серпня 2014 року про надання банківських послуг за допомогою системи дистанційного банківського обслуговування із погашенням заборгованості по кредитному договору до 27 кожного місяця по договору № 008-23080-290114 у сумі 119 грн. 03 березня 2015 року (а. с.6).

ПАТ «Дельта банк» 03 березня 2015 року договірні зобов'язання не виконав і кошти у сумі 119 грн. до 27 лютого 2015 року на рахунок банку по договору № 008-23080-290114 не перерахував. При цьому, відповідач застосував до позивача штрафні санкції на суму 250 грн. Хоча, відповідно до ч. 3 умов договору, ОСОБА_3 надав банку доручення в порядку договірного списання, списувати на користь банку з будь - якого рахунку, відкритого або того, що буде відкритий на його ім'я у банку, грошові кошти для погашення заборгованості, що вникла на підставі цього договору, в порядку передбаченому у правилах. На підставі даної вимоги і для своєчасного погашення кредитних зобов'язань позивач відкрив поточний рахунок № 26200703465645, уклавши договір № 001-23334-050814 від 05 серпня 2014 року «Ощадна картка №1 Dеbіt», яка відповідно до вимог п.2.1. передбачає дію цього договору, а саме: до повного виконання зобов'язань сторонами.

Для своєчасного погашення кредитних зобов'язань відповідно до графіку платежу ОСОБА_3, уклав з ПАТ «Дельта банк» договір № 001-23334-050814 від 05 серпня 2014 року про надання банківської послуги за допомогою системи дистанційного банківського обслуговування із погашенням заборгованості (чергового платежу) автоматично за допомогою електронної програми до 27 кожного місяця по договору № 008-23080-290114 у сумі 119 грн., а саме за допомогою послуги сервіс «Календар платежів» з функціоналом «Автоплатіж» в Інтернет-банкінгу mуDЕLТА. У лютому 2015 року ПАТ «Дельта банк» не виконав взяті на себе зобов'язання відповідно до договору № 001-23334-050814 від 05 серпня 2014 року і кошти у сумі 119 грн. на рахунок 29096011026686 по договору № 008-23080-290114 не перерахував.

ОСОБА_3 04 березня 2015 року звернувся зі скаргою до ПАТ "Дельта Банк", якою просив виконати договірні зобов'язання та погасити заборгованість по кредитному договору, шляхом перерахування коштів з його рахунку, на що 24 березня 2015 року отримав відповідь, якою йому було повідомлено про те, що під час дії тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку (а.с.13-14).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Також з матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що на підставі постанови Правління Національного Банку України від 02 березня 2015 року № 150 «Про внесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», згідно з яким з 03 березня 2015 року у ПАТ «Дельта Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк».

З 05 жовтня 2015 року розпочато процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк».

Згідно з п. 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тимчасова адміністрація – це процедура виведення банку з ринку, що затверджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 6 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ліквідація банку – це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Згідно з ч.2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону, повноваження органів управління банку з дня початку процедури ліквідації банку здійснює Фонд гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду.

Згідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаним злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється (ст. 615 ЦК України)

Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно з ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається. Забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.

Згідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюються задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Таким чином, враховуючи вищезазначені норми права та встановлені обставини справи, наявні в матеріалах справи належні, допустимі докази, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який прийшов до вірного, обґрунтованого та вмотивованого висновку, що заборгованість по первісному кредитному договору виникла з вини банку, так як останній з невідомих причин не виконав умови договору про автоматичне списання коштів до 27 лютого поточного місяця з одного рахунку на інший ОСОБА_3, а тому не виконання банком своїх зобов`язань є незаконним, оскільки законодавством передбачено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Апеляційний суд, погоджується з судом першої інстанції, який прийшов до вірного висновку, що нарахування штрафних санкцій з боку тимчасової адміністрації банку є незаконними, тому становище, яке склалося по нарахуванню штрафних санкцій підлягає до відновлення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Таким чином, ОСОБА_3 звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, у зв`язку з тим, що порушення зобов`язання сталося внаслідок випадку та непереборної сили, а саме за невиконання ПАТ «Дельта Банк» взятих на себе зобов`язань, а отже і тимчасова адміністрація за порушення саме з вини ПАТ «Дельта Банк» щодо не перерахунку коштів на погашення споживчого кредиту за лютий 2015 рік незаконно нарахувала ОСОБА_3 штрафні санкції.

Доводи апеляційної скарги, наведені представником ПАТ «Дельта Банк» - ОСОБА_4 не є суттєвими, спростовуються наявними в матеріалах справи допустимими, належними доказами та не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги .

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги представника ПАТ «Дельта Банк» - ОСОБА_4, оскільки доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду першої інстанції, їм дана належна оцінка судом, а особою, яка подає апеляційну скаргу, висновків суду не спростовує, тому відсутні підстави для скасування рішення суду .

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Виходячи з вищевикладеного, не вбачається, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального чи процесуального права та залишено не розглянутими обставини, що мають значення для справи.

Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги є необгрунтованими, були предметом розгляду суду першої інстанції, їм дана належна оцінка, не спростовують висновків суду, тому не підлягають задоволенню апеляційним судом.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що ухвалене у справі рішення є законним та обгрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачається, оскільки доводи апеляційної скарги не є суттєвими, носять суб’єктивний характер, не відповідають обставинам справи, зводяться до невірного трактування норм матеріального права і правильності висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення .

Керуючись ст.ст. 258, 367, 368, 374,375 , 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Дельта Банк» про визнання дій неправомірними, відновлення становища, яке існувало до порушення права – залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги залишити за особою, яка її подавала.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови в порядку та за умов, визначених цивільно – процесуальним законом.

Головуючий Нерушак Л.В.

Судді Фетісова Т.Л.

ОСОБА_5