Постанова № 76733257, 19.09.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 456/1189/17 Головуючий у 1 інстанції: Бораковський В.М.

Провадження № 22-ц/783/2122/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1В.

Категорія: 27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

секретаря Юзефович Ю.І.

з участю представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Кредитної спілки «Християнська злагода» на заочне рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 травня 2018 року в справі за позовом Кредитної спілки «Християнська злагода» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, з участю третьої особи ОСОБА_5, про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки,-

встановила:

В квітні 2017 року позивач КС «Християнська злагода» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою від 27.04.2018 року відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду.

В подальшому неодноразово позивач уточняв позовні вимоги.

Ухвалою від 27 березня 2018 року позовну заяву КС «Християнська злагода» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, з участю третьої особи ОСОБА_5, про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки залишено без руху.

02.04.2018 року позивач КС «Християнська злагода», на виконання вимог ухвали від 27.03.2018 року, подав позовну заяву до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 110-114).

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 26 серпня 2008 року між КС «Християнська злагода» та ОСОБА_3 укладений договір про надання кредиту № 157/08. За умовами договору Кредитодавець зобов’язується надати позичальнику кредит в розмірі 56000 грн. 00 коп., що є еквівалентом 11 089,11 доларів США, строком на 36 місяці з 26.08.2008 р. по 26.08.2011 р. із сплатою 48% річних, а позичальник зобов’язується повернути отриманий кредит, сплатити проценти за користування ним, та інші платежі за кредитним договором у розмірі і термінах встановлених договором (п. 1.1. договору). Згідно видаткового касового ордера № 1269 від 27.08.2008 року, позивач надав відповідачу суму коштів в розмірі 56 000 грн., тобто виконав покладені на себе зобов’язання згідно договору від 26.08.2008 року.

26 серпня 2008 року між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 157/08.

27 серпня 2008 року між КС «Християнська злагода» та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за № 3724.

Згідно із п. 1.2 договору іпотеки, на забезпечення своєчасного та повного виконання зобов’язань позичальником за кредитним договором, іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належну іпотекодавцю на праві власності квартиру АДРЕСА_1.

Оскільки відповідач ОСОБА_7 взятих на себе обов’язків згідно договору не виконувала, сплатила за весь час дії кредитного договору 8135 грн., як наслідок, утворилась заборгованість в розмірі 592927,50 грн., яка складається з 55318,89 грн. тіла кредиту та 537 608,61 грн. відсотків за користування кредитом. 10.10.2016 року Позивач надіслав на адресу відповідача та іпотекодавця вимогу про сплату боргу, попередив про наслідки непогашення. Відповідач жодним чином на дану вимогу не відреагувала, в наданий термін заборгованість не погасила. 22.11.2016 року позивач повторно скерував вимогу про сплату боргу на адресу відповідача та по місцю відкриття спадщини іпотекодавця, однак така залишена поза увагою та заходи погашення заборгованості по кредитному договорі не вжиті.

Ухвалою суду від 30.04.2018 року ОСОБА_5 залучений до участі у справі як третя особа.

Оскаржуваним заочним рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 травня 2018 року позов Кредитної спілки «Християнська злагода» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Кредитної спілки «Християнська злагода» (місцезнаходження: Львівська область, м. Львів, вул. Коцюбинського, будинок 4, офіс 2, ідентифікаційний код 26126750) заборгованість в сумі 592927,50 грн., понесені судові витрати в розмірі 10494,00 грн., а всього 603421 грн. 50 коп.

В задоволенні позовних вимог Кредитної спілки «Християнська злагода» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 27 серпня 2008 року, який посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 3724 – трьохкімнатну квартиру, загальною площею 70,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, відмовлено.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог оскаржив представник позивача КС «Християнська злагода», з оскаржуваним рішенням не погоджується, вважає, що в цій частині рішення є незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та недотриманням норм процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що у зв’язку із смертю іпотекодавця, іпотека на майно не припинилась, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 3 ЗУ «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов’язання і є дійсною до припинення основного зобов’язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Виключний перелік підстав припинення іпотеки визначений статтею 17 ЗУ «Про іпотеку».

Вважає, що правовідносини, які виникли між позивачем та покійною ОСОБА_4 передбачають правонаступництво, проте після смерті останньої спадкова справа не заводилась.

Згідно із довідкою із сільської ради станом на 10.05.2018 року, власником іпотечного майна є покійна ОСОБА_4, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, встановленим є те, що спадкоємців за заповітом чи за законом у ОСОБА_4 немає.

Зазначає, що суд першої інстанції ухвалюючи у справі рішення не звернув уваги на обов’язковість зупинення розгляду даної справи до появи правонаступників, відтак допустив порушенням норм як матеріального так і процесуального права.

Просить заочне рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 травня 2018 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовної вимоги в частині звернення стягнення на майно, передане в іпотеку.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, в обґрунтування надав пояснення, аналогічні доводам скарги.

Відповідач ОСОБА_7 викликалася в судове засідання та не з»явилася, повідомлення про вручення судової повістки повернулось в суд за закінченням терміну зберігання (а.с. 169).

Третя особа ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_8 в судове засідання не прибули, представник ОСОБА_8 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв»язку із участю в іншому судовому засіданні.

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з»явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_2 на підтримку доводів скарги, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що скаргу необхідно задовольнити частково враховуючи таке.

Ухвалюючи оскаржуване рішення та відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції виходив з того, що позивач заявив позов до особи, яка втратила правоздатність відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 ЦК України у момент її смерті, тому такі позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, тому оскаржуване рішення в цій частині підлягає скасуванню.

Зважаючи на те, що заочне рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 травня 2018 року оскаржується виключно в частині відмови в задоволенні позовних вимог, колегія суддів за правилами ст. 367 ЦПК України законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в іншій частині не перевіряє.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною 6 цієї ж статті визначено, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судом встановлено, що відповідно до заяви-анкети на отримання кредиту від 21.08.2008 року відповідач ОСОБА_3 звернулася до КС «Християнська злагода» для отримання кредиту на ремонт будинку.

За змістом п.1.1. договору № 157/08 про надання кредиту від 26.08.2008р., кредитодавець зобов’язувався надати грошові кошти у кредит позичальникові у сумі 56000 грн. 00 коп., що є еквівалентом 11089,11 доларів США, строком на 36 місяці з 26.08.2008р. по 26.08.2011р. та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов’язувався повернути кредит та сплатити проценти у розмірі 48 відсотків річних.

Згідно із видатковим касовим ордером № 1269 від 27.08.2008 року позивач надав відповідачу ОСОБА_3І суму коштів в розмірі 56 000 грн.

В порядку забезпечення виконання кредитного договору № 157/08 від 26.08.2008 р., між відкритим КС «Християнська злагода» та ОСОБА_4 укладений договір поруки.

Крім цього, відповідно до договору іпотеки від 27.08.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за № 3724, іпотекодавець (ОСОБА_4В.) передала в іпотеку іпотекодержателю належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_3.

Предмет іпотеки оцінений сторонами цього договору в 106316,00 грн. (п.1.5. Договору іпотеки).

Пунктом 2.3.6. Договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку та в порядку, передбачених чинним законодавством України та на підставі п.п.4.1.-4.2. цього договору.

Спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки визначається Іпотекодержателем самостійно (п.4.2. Договору іпотеки).

З розрахунку заборгованості вбачається, що сума заборгованості ОСОБА_3 перед КС «Християнська злагода» станом на 01.04.2017 року становила 592927,50 грн.

Зважаючи на те, що КС «Християнська злагода» зверталася до відповідачів з вимогою про погашення існуючої забогованості, що підтверджується вимогами про сплату боргу № 321 від 10.10.2016 року та № 741 від 22.11.2016 року, однак такі, як боржником так і його майновим поручителем залишені без реагування, позивач звернувся в суд за захистом свого права.

Позовна вимога про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки з наступними уточненнями подана 24.04.2017 року, позовні вимоги пред’явлені, в тому числі, до ОСОБА_4

Проте, з матеріалів справи встановлено, що відповідач ОСОБА_4 померла 30.08.2016 року, що підтверджується актовим записом про смерть № 21 від 01.09.2016 року, складеним виконавчим комітетом Загірненської сільської ради Стрийського району Львівської області (а.с. 75).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК Укораїни).

Об'єктом спадкового наступництва є спадщина (спадкове майно, спадкова маса), тобто вся сукупність прав та обов'язків спадкодавця, в яких він перебував на момент своєї смерті і які за своєю правовою природою не є невіддільними від особи їх носія і здатні перейти до інших осіб.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 1219 ЦК України, до складу спадщини не входять права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, зокрема особисті немайнові права.

З довідки Загірненської сільської ради вбачається, що у покійної ОСОБА_4 є дочка ОСОБА_9, яка проживає за межами України.

Поряд з цим, з довідки Стрийської державної нотаріальної контори № 53/01-16 від 15.01.2018 року встановлено, що з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 30.08.2016 року і станом на січень 2018 року спадкова справа не заведена, із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину ніхто не звертався (а.с. 77).

Разом з тим, за змістом ст. ст. 46, 47 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов’язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи, а також здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Виходячи зі змісту цих статей, стороною у справі може бути лише особа, яка має цивільну процесуальну правоздатність і цивільну процесуальну дієздатність.

Згідно із ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у день її смерті.

Таким чином, під час розгляду зазначеної справи беззаперечно встановлено, що відповідач ОСОБА_4 померла 30.08.2016 року, однак ухвалюючи оскаржуване рішення місцевий суд фактично вирішив спір (відмовив в задоволенні такого) відносно особи, цивільна правоздатність якої припинена.

Цивільне судочинство здійснюється виключно в порядку, встановленому ЦПК України, проте, процесуальним законом не передбачено право особи пред»являти позов до померлої особи.

За приписами ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника узобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Процесуальне правонаступництво – це заміна сторони або третьої особи (право попередника) іншою особою (правонаступником) у зв’язку з вибуттям із процесу суб’єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов’язки право попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Отже, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, а не заміни відповідача, однак лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

З наведених підстав ухвалою судового засідання від 18 вересня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 про зупинення розгляду справи до вступу у справу правонаступника ОСОБА_4

Відповідно до ч. 1ст. 377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 ЦПК України.

Оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 ЦК України припинена, тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 377, ст.ст. 381, 384 ЦПК України колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Християнська злагода» - задовольнити частково.

Заочне рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 травня 2018 рокув частині відмови у задоволенні позовних вимог Кредитної спілки «Християнська злагода» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 27 серпня 2008 року, який посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 3724 – трикімнатну квартиру, загальною площею 70,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 – скасувати.

Провадження у справі за позовом Кредитної спілки «Християнська злагода» до ОСОБА_4, з участю третьої особи ОСОБА_5, про звернення стягнення на предмет іпотеки - закрити.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 18 вересня 2018 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

ОСОБА_10