Постанова № 76732033, 25.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/6169/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Ільчишин Н.В., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Гром І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волмакс» до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

суддя (судді) в суді першої інстанції – ОСОБА_1,

час ухвалення рішення: 12:40:02,

місце ухвалення рішення – м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення – 08.05.2018

ВСТАНОВИВ :

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області звернулася до Волинського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд постанови цього суду за нововиявленими обставинами в адміністративній справі № 803/3831/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волмакс» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року в задоволенні заяви Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Волинського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року в адміністративній справі №803/3831/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волмакс» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року в адміністративній справі №803/3831/15 залишено в силі.

При винесенні рішення суд першої інстанції виходив з того, що заявник посилається у своїй заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами саме на зміну правової позиції суду касаційної інстанції, в порівнянні з тією, яка відображена в постанові суду, що підлягає перегляду, в іншій подібній справі. Проте, суд першої інстанції вважає, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, а тому в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід відмовити.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на те, що воно винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим просить оскаржуване рішення скасувати, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задовольнити та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції протиправно не звертає увагу на те, що при врахуванні висновку Верховного Суду, на який посилається податковий орган, податкове повідомлення-рішення повинно бути визнане судом чинним. Даним податковим повідомленням-рішенням позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з акцизного податку на 2649 грн. На підставі викладеного, до Державного бюджету України не сплачено дану суму акцизного податку саме у зв’язку з неврахуванням позиції Верховного Суду, виходячи з відсутності інших мотивів скасування податкового повідомлення-рішення в переглядуваній постанові.

Відзиву на апеляційну скаргу від позивача не надходило.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апелянта, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року у справі №803/3831/15 адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 08.10.2015 №0000832100.

Зазначена постанова суду набрала законної сили 24 січня 2017 року відповідно до ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року, який апеляційну скаргу Луцької ОДПІ залишив без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17.12.2015 року у справі №803/3831/15 залишено без змін.

Предметом розгляду зазначеної адміністративної справі слугувало оскарження податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 08.10.2015 року №0000832100, яким контролюючий орган збільшив позивачу суму грошового зобов'язання за платежем акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в загальній сумі 2649 грн., в т.ч. за основним платежем - 1766 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 883 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, Волинський окружний адміністративний суд в постанові від 17.12.2015 зробив висновок про те, що Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442, регулюють саме порядок роздрібної торгівлі нафтопродуктами та не регулюють правовідносин з їх оптового продажу. Крім того, суд зазначив, що здійснення роздрібного продажу нафтопродуктами через мережу АЗС не позбавляє права позивача здійснювати оптовий продаж нафтопродуктів для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання. Також суд вказав на те, що під час проведення камеральної перевірки контролюючий орган не може використовувати документи первинного обліку платника податків, проводити вивчення та оцінку укладених таким платником податків угод, оскільки дані про укладення зазначених угод не відображаються у податковій звітності. Крім того, суд зазначив, що під час проведеної відповідачем камеральної перевірки неможливо було зробити висновок про реалізацію нафтопродуктів для комерційного чи не комерційного використання, тому суд вважав, що викладені у акті від 18 вересня 2015 року №4020/21.0/39467871 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності декларації з акцизного податку ТзОВ «Волмакс» за липень 2015 року висновки про порушення позивачем статей 213-216 ПК України є передчасними та ґрунтуються на припущеннях. На підставі наведеного суд позов ТзОВ «Волмакс» задовольнив повністю, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 08.10.2015 №0000832100.

В обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду в цій справі відповідач зазначив, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є постанова Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №К/9901/3348/17 (№807/717/17) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Маркет-Плюс» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про скасування податкових повідомлень-рішень від 21 грудня 2016 року, в якій Верховний Суд зробив висновок про те, що через мережу АЗС здійснюється реалізація нафтопродуктів у роздріб кінцевому споживачу з метою некомерційного використання, тому контролюючий орган у межах спірних правовідносин не мав обов'язку встановлювати факт використання контрагентами позивача придбаних нафтопродуктів з тією чи іншою метою.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Відтак, наведена стаття КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.

При цьому, під обставинами, які зазначаються у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, слід розуміти конкретні юридичні факти, які могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на момент вирішення справи, по-друге, те, що ці обставини не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі. Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.

Якщо сторона у справі все-таки могла знати про певну обставину, але внаслідок недобросовісного ставлення до своїх процесуальних обов'язків у справі як відповідача, рішення якого оскаржується та на якого покладено обов'язок щодо доказування його правомірності, не вжила всіх можливих для зібрання необхідних доказів на підтвердження необхідних обставин, тоді відсутні правові підстави визначати таку обставину у справі як нововиявлену.

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Згідно з ч.4 ст.361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Таким чином, слід розрізняти нововиявлені обставини, як факти, та нові докази, як підтвердження факту, які виникли (отримані) після постановлення рішення суду.

З матеріалів справи встановлено, що заявник посилається у своїй заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами саме на зміну правової позиції суду касаційної інстанції, в порівнянні з тією, яка відображена в постанові суду, що підлягає перегляду, в іншій подібній справі.

Суд першої інстанції вірно звертає увагу на те, що новий розгляд справи, що використовується для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, не повинен використовуватись як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи.

До того ж, суд апеляційної інстанції звертає увагу на важливість не порушувати баланс між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом «юридичної визначеності», який є складовою верховенства права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, «принцип юридичної визначеності» вимагає, серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинно ставитися під сумнів. Юридична визначеність передбачає повагу до принципу «resjudicata», який є принципом остаточності рішень. Цей принцип фактично наголошує на тому, що жодна із сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання справи та ухвалення нового рішення у справі. Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру (п.43 рішення ЄСПЛ від 09.09.2011р. «ZHELTYAKOV v.UKRAINE» (заява №4994/04)).

Так, у пункті 40 справи «Пономарьов проти України» (№ 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що «право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Підсумовуючи вказане, на підставі аналізу доводів заяви в сукупності з обставинами справи, відображеними в судовому рішенні суду першої інстанції, щодо якого ставиться питання про перегляд за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими у розумінні чинного адміністративного законодавства, а отже в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для перегляду рішення суду першої інстанції в цій справі за нововиявленими обставинами.

З огляду на викладене, враховуючи положення ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції приходить переконання, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, правильно встановив обставини справи та виніс ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 316, 321, 325, 328, 361, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 803/3831/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волмакс» до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи – протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повне судове рішення складено 27.09.2018