Постанова № 76732028, 25.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/5311/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Довгополова О.М., Ільчишин Н.В.

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року у справі № 813/1062/18 (суддя Грень Н.М., м. Львів, повний текст рішення складено 04 червня 2018 року) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

19 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ,,ОСОБА_2”, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача шляхом скасування рішення Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ,,ОСОБА_2” надане у формі повідомлення №ЗГ1/10999 від 25.01.20І7 року про визнання переказу коштів(транзакція), здійснений ТОВ ,,Інвестиційно-розрахунковий центр” 19.05.2016 року в сумі 133614,00 грн., з при призначенням платежу ,,залучення коштів на депозит згідно договору № 980-034-000250706 від 23.05.2016” на рахунок №26205508305904, що належить ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1) нікчемним;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на іквідацію ПАТ ,,ОСОБА_2” внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку 26205508305904, що належить ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1), а саме 133614,00 грн.

Рішенням від 29 травня 2018 року Львівський окружний адміністративний суд позов задовольнив повністю.

Визнав протиправними дії, скасувавши рішення Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський”, надане у формі повідомлення №ЗГ1/10999 від 25.01.20І7 року про визнання переказу коштів(транзакція), здійснений ТОВ ,,Інвестиційно-розрахунковий центр” 19.05.2016 року в сумі 133614,00 грн., з при призначенням платежу ,,залучення коштів на депозит згідно договору № 980-034-000250706 від 23.05.2016” на рахунок №26205508305904, що належить ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1) нікчемним;

Також суд зобов'язав уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський” внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку 26205508305904, що належить ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1), а саме 133614,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ,,ОСОБА_2” оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідно до договору укладеного між позивачем та ТОВ ,,Інвестиційно-розрахунковий центр” сторони підтверджують, що даний договір є договором позики та регулює відносини, що пов’язані з наданням позики. Отже, кошти, що обліковувалися на рахунку позивача, останній отримав на умовах договору, ат вони є сумою поверненої позики та процентів за користування нею. Відтак, вважає, що кошти, що вносились (отримувались) за таким договором по своїй природі не є вкладом, що виключає їх відшкодування Фондом на підставі Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

Крім того зазначає, що перевірка правочинів з метою виявлення серед них нікчемних є діяльністю Уповноваженої особи на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, тобто добросовісно, що повністю узгоджується з принципами, зазначеними в п. 1, п.2 та п. 5 ч. З ст. 2 КАС України.

При цьому, в ході проведення такої перевірки Уповноваженою особою виявлено ряд правочинів, у тому числі і за участю Позивача, які є нікчемними з підстав, визначених ст. 38 Закону.

Таким чином рішення щодо віднесення за результатами перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних прийняте розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації та за відсутності упередженого ставлення. У тому числі і до Позивача, що повністю узгоджується з принципами, зазначеними в п. 4, п.6 та п. 7 ч. З ст. 2 КАС України.

Результатом виявлення нікчемних правочинів і відповідно не включення осіб, за участю яких вони вчинялися, до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування є недопущення необґрунтованого збільшення розміру кредиторських вимог у відповідності до ст. 29 Закону № 4452-УІ і відповідно захист прав кредиторів всіх черг та недопущення порушення правил черговості задоволення вимог кредиторів згідно зі ст. 52 Закону № 4452-УІ, що свідчить про прийняття рішення пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, що повністю узгоджується з принципами, зазначеними в п. 8 ч. З ст. 2 КАС України.

За таких обставин, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що 23.05.2016 між ОСОБА_3 та ПАТ ,,ОСОБА_2” укладено договір банківського вкладу ,,Перше знайомство” № 980-000250706, відповідно до умов якого банк за ініціативою клієнта відкриває на його ім’я поточний рахунок №26205508305904 у гривні.

Відповідно до умов вказаного договору Сторона 1 передає Стороні 2 грошові кошти, а Сторона 2 зобов’язується їх повернути та виплатити проценти у порядку та на умовах визначених цим договором.

Крім того, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ ,,Інвестиційно-розрахунковий центр” 12.12.2014 року укладено договір позики №980-034-000030786. Сума договору 12 400,00 грн.

22.12.2014 року між Позивачем та ТОВ ,,ІРЦ” укладено договір позики №980- 034-00003270, сума договору 16000,00 грн.

16.01.2015 року між Позивачем та ТОВ ,,ІРЦ” укладено договір позики №980- 034000037136, сума договору 20 650,00 грн.

15.01.2016 року між Позивачем та ТОВ ,,ІРЦ” укладено договір позики №980- 034-000176408, сума договору 12 810,00 грн.

28.01.2016 року між Позивачем та ТОВ ,,ІРЦ” укладено договір позики №980- 034-000182521, сума договору 46 398,00 грн.

22.04.2016 року між Позивачем та ТОВ ,,ІРЦ” укладено договір позики №980-034-000226528, сума договору 25 355,19 грн.

Відповідно до умов укладених Договорів Позивач передає ТОВ ,,ІРЦ” у власність грошові кошти у розмірі, порядку та на строк, передбачені цими Договорами, а ТОВ ,,ІРЦ” зобов’язується повернути кошти Позивачу та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цими Договорами. Днем надання суми коштів у власність (позику) ТОВ ,,ІРЦ” вважається день зарахування суми коштів, зазначеної у п.п.1 п.1.2 Договорів, на поточний рахунок ТОВ ,,ІРЦ” відповідно до умов Договорів.

Відповідно до вказаних договорів ТОВ ,,ІРЦ” перераховано позивачеві на рахунок грошові кошти на загальну суму 133614,00 грн.

23.05.2016 року позивачем внесено через касу банку вказану суму коштів на поточний рахунок №26205508305904 відкритий у ПАТ ,,ОСОБА_2” з призначенням платежу залучення коштів на депозит згідно договору №980-034-000250706.

З виданої ПАТ ,,ОСОБА_2” виписки по особовим рахункам з 23.05.2016 року по 31.10.2016 року на рахунку позивача №26205508305904 знаходяться кошти в сумі 133,614,00 грн.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 23.05.2016 №14/БТ ,,Про віднесення ПАТ ,,ОСОБА_2” до категорії неплатоспроможних” Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 23.05.2016 №812 ,,Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ ,,ОСОБА_2” та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку”, яким розпочато процедуру виведення ПАТ ,,ОСОБА_2” з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016 до 22.06.2016.

13.06.2016 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення №991 ,,Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ ,,ОСОБА_2”, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ ,,ОСОБА_2” з 23.06.2016 до 22.07.2016. Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ ,,ОСОБА_2” призначено ОСОБА_4

Відповідно до рішення Правління Національного банку України №124-рш від 12.07.2016 ,,Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ ,,ОСОБА_2”, Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №1213 від 12.07.2016, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ ,,ОСОБА_2” з 13.07.2016 по 12.07.2018 включно, призначено Уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ ,,ОСОБА_2” ОСОБА_4 строком на два роки з 13.07.2016 по 12.07.2018.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1702 від 01.09.2016 було змінено Уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ ,,ОСОБА_2”, призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ ,,ОСОБА_2” ОСОБА_5 з 05.09.2016.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №265 від 24.01.2017 делеговані повноваження Уповноваженої особи Фонду ОСОБА_5 з 25.01.2017, які визначені статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України ,,Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

15.07.2016 розпочались виплати гарантованої суми вкладникам, проте позивача не було включено до списку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

16.09.2016 ОСОБА_3 звернувся до Уповноваженої особи Фонду із заявою в якій просив включити його до переліку вкладників (клієнтів), які мають право на відшкодування коштів за вкладами (рахунками) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ,,ОСОБА_2” рішенням, наданим у формі повідомлення від 25.01.2017 №3Г1/10999 повідомила позивача, що перекази коштів (транзакція), здійсненого ОСОБА_1 в сумі 133614,00 грн, з призначення платежу ,,Залучення коштів на депозит згідно договору №980034000250706 від 23.05.2016 року на рахунок № 26205508305904, що належить ОСОБА_1, є нікчемними.

Не погодившись з відмовою, позивач звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що залучені позивачем на депозит кошти є вкладом у розумінні Закону України ,,Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”; відповідачем не доведено належними доказами фактів, які б свідчили про наявність обставин, які слугували підставою для визнання нікчемними операцій з перерахування коштів; при здійсненні спірної операції додаткових переваг чи пільг надання банком кредитору або вкладнику судом не встановлено.

Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У спірних правовідносинах колегія суддів враховує правові висновки ОСОБА_6 Верховного Суду щодо застосування статті 38 Закону України ,,Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, викладені у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15.

Вищевказаним Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України (стаття 1).

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України ,,Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти у розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладником у розумінні п.4 ч.1 ст.2 цього Закону є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно з положеннями ст.27 Закону України ,,Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України ,,Про банки і банківську діяльність”, - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 цього Закону;

3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України ,,Про банки і банківську діяльність”, або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане;

4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;

5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті ,,Урядовий кур'єр” або ,,Голос України”.

Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Аналізуючи положення статтей 37, 38 Закону України ,,Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають здійснити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38; прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

За змістом вищенаведених норм цього Закону право перевірки правочинів на предмет перевірки виявлення серед них нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, довести суду такі обставини. Тобто самого твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

Перелік передбачених ч.3 ст.38 Закону України ,,Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним.

Крім того, згідно з ч.3 ст.36 Закону України ,,Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” є нікчемними правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Положення ст.228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у ч.3 ст.38, а також у ч.3 ст.36 цього Закону.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що за Законом України ,,Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” до такого переліку віднесені правочини, що вчинені (укладені) саме Банком.

Щодо правочинів (у тому числі договорів), які укладені між фізичними чи юридичними особами - уповноважена особа таких повноважень не має за цим Законом.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, врегульовані цивільним законодавством, положення якого не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у ч.3 ст.38, а також у ч. 3 ст.36 Закону України ,,Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вважає нікчемним правочин з залученням коштів у сумі 133614 грн. на депозит згідно договору 980-034-000250706 від 23.05.2016 року, посилаючись на загальні положення ст.38 ЗаконуУкраїни ,,Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, без конкретизації підстав визначених даною нормою.

При цьому договір № 980-034-000250706 банківського рахунку ,,Перше знайомство” від 23.05.2016, укладений ПАТ ,,ОСОБА_2” з ОСОБА_1 у визначеному законодавством порядку нікчемним не визнавався.

За результатами безготівкового перерахування 23.05.2016 грошових коштів на загальну суму 133614,00 грн. на рахунок №26205508305904, відкритий на ОСОБА_3 в ПАТ ,,ОСОБА_2”, відбулося набуття позивачем права власності на вказані кошти.

Здійснюючи операції з внесення (перерахування) коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України ,,Про банки і банківську діяльність”, Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року №492, та договорами з відповідними клієнтами банку.

Відповідно до ч.1-3 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України врегульовано Законом України від 05 квітня 2001 року № 2346-III ,,Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”.

Відповідно до п.7.1.2, ст.7 Закону України ,,Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Згідно з п.1.7 ст.1 цього Закону документ на переказ готівки - документ на переказ, що використовується для ініціювання переказу коштів, поданих разом з цим документом у готівковій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови у виплаті коштів ОСОБА_1 у розмірі 133614, 00 грн., на думку відповідача, є нікчемність правочину щодо переказу коштів (транзакція), здійсненого ОСОБА_1 в сумі 133614,00 грн, з призначення платежу ,,Залучення коштів на депозит згідно договору №980034000250706 від 23.05.2016 року на рахунок № 26205508305904, що належить ОСОБА_1, є нікчемними.

Разом з тим, договір №980-034-000250706 від 23.05.2016 року, укладений ПАТ ,,ОСОБА_2” з ОСОБА_1 нікчемним не визнавався.

За результатами зарерахування грошових коштів на загальну суму 133614,00 грн. на рахунок № 26205508305904, що належить ОСОБА_1 в ПАТ ,,ОСОБА_2”, відбулося набуття позивачем права власності на вказані кошти.

Таким чином, зарахування на банківський рахунок позивача грошових коштів відповідає вимогам чинного законодавства.

З системного аналізу правових норм вбачається, що операція з перерахунку коштів на рахунок позивача не належить до правочинів, передбачених ч.2 ст.38 Закону України ,,Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, які можуть бути перевірені Уповноваженою особою на предмет їх нікчемності та, як наслідок, визнані нікчемними.

У той же час правова оцінка доводів, які можуть вказувати на недійсність правочину з інших підстав, ніж у зв'язку з його нікчемністю, не може бути надана під час розгляду та вирішення даної справи, оскільки юрисдикція адміністративних судів не поширюється на вирішення спорів про визнання договору недійсним, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в цій частині, та у задоволенні позовних вимог в частині визнання нікчемними переказів коштів (транзакція), здійснених ТОВ ,,Інвестиційно - розрахунковий центр” 19 травня 2016 року в сумі 136000 грн., з призначенням платежу ,,Повернення коштів згідно з договором №980-034-000197622 від 02 березня 2016 року” та в сумі 1705,55 грн. з призначенням платежу ,,Оплата процентів по договору №980-034-000197622 від 02 березня 2016 року”, що належить ОСОБА_7, необхідно відмовити.

Згідно з висновком ОСОБА_6 Верховного Суду, що міститься у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15, якщо внаслідок проведених операцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то ст.38 Закону України ,,Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст.228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

Крім того, відповідно до правового висновку ОСОБА_6 Верховного Суду, викладеного у цій же постанові, при виявленні нікчемних правочинів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до Закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу Закону незалежно від того, чи була проведена передбачена ч.2 ст.38 Закону України ,,Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду - особою, що здійснює повноваження органу управління банку, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС, оскільки не створює жодних обов'язків для позивача та безпосередньо не порушує прав позивача.

Положення п.1 ч.2 ст.27 Закону № 4452-VI передбачають складення переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ,,ОСОБА_2” №3Г1/10999 від 25 січня 2017 року, надане у формі повідомлення про визнання нікчемними переказів коштів (транзакція), здійснених ОСОБА_1 в сумі 133614,00 грн, з призначення платежу ,,Залучення коштів на депозит згідно договору №980034000250706 від 23.05.2016 року на рахунок № 26205508305904, оскільки суд не дав належної оцінки вищезазначеним обставинам, що призвело до ухвалення помилкового рішення, у зв’язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

Разом з тим, враховуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що рахунок позивача має бути включеним до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, а тому належним захистом порушених прав позивача є зобов’язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ,,ОСОБА_2” внести зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ ,,ОСОБА_2” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку №26205508305904, що належить ОСОБА_1, а саме: 133614, 00 грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними, оскільки не спростовують відповідний висновок суду першої інстанції.

Крім того, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі ,,Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі ,,Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29) .

З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та правильно встановив обставини справи, разом з тим, в частині скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ,,ОСОБА_2” №3Г2(К)/7520/1 від 04 жовтня 2016 року про визнання нікчемними переказів коштів, прийняв рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню в цій частині з прийняттям нового судового рішення; а у решті рішення суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому в цій частині таке необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства ,,ОСОБА_2” задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року у справі № 813/1062/18 в частині визнання протиправними дій шляхом скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" надане у формі повідомлення №3Г1/10999 від 25 січня 2017 року про визнання переказу коштів (транзакція), позивачем 23.05.2016 року в сумі 133 614,00 грн. з при призначенням платежу “ залучення коштів на депозит згідно договору № 980-034-000250706 від 23.05.2016” на рахунок №26205508305904, що належить ОСОБА_1 нікчемним - скасувати та в цій частині прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити.

У решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

ОСОБА_8

Постанова в повному обсязі складена 27 вересня 2018 року.