Постанова № 76731202, 26.09.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року справа №805/1285/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В., суддів: Міронової Г.М., Ястребової Л.В.,

секретар судового засідання - Токарева А.Г.,

з участю представника відповідача – ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 6 червня 2018 року у справі № 805/1285/18-а (головуючий І інстанції Давиденко Т.В., повний текст рішення складений у м. Слов’янську Донецької області) за позовом Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації (далі – ПАТ «Донецькоблгаз», позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі – ГУ ДФС у Донецькій області, відповідач), в якому з урахуванням заяви про зміну (уточнення) позовних вимог від 25.04.2018 року просило:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення–рішення від 18.10.2017 року № НОМЕР_1 про зобов’язання сплатити штраф в сумі 12392 грн. 97 коп. за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ;

-визнати протиправними дії ГУ ДФС у Донецькій області щодо нарахування пені за платежем «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ на підставі укладених з ними договорів, код платежу 30 17060100 00» в сумі 1703 грн. 16 коп. та зобов’язати відповідача здійснити коригування в інтегрованій картці Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації ПАТ «Донецькоблгаз» за платежем «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ на підставі укладених з ними договорів, код платежу 30 17060100 00» шляхом виключення (зменшення) нарахованої пені в сумі 1703 грн. 16 коп.;

-визнати протиправними дії відповідача щодо розподілу сплачених грошових коштів в інтегрованій картці Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації ПАТ «Донецькоблгаз» за платежем «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу 30 17060100 00» в сумі 1611 грн. 86 коп. на оплату (зарахування на погашення (оплату)) пені та зобов’язати ГУ ДФС у Донецькій області здійснити коригування в інтегрованій картці Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації ПАТ «Донецькоблгаз» за платежем «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу 30 17060100 00» шляхом розподілу, а саме, виключення (зменшення) зарахованих в рахунок оплати пені грошових коштів в сумі 1611 грн. 86 коп. та зарахування (збільшення) вказаних коштів в сумі 1611 грн.86 коп. в рахунок оплати податкових зобов’язань (т. 1 а.с. 225-229).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 6 червня 2018 року зазначений позов ПАТ «Донецькоблгаз» задоволений частково:

-визнано протиправними дії ГУ ДФС у Донецькій області щодо нарахування Красноармійському управлінню по газопостачанню та газифікації Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» пені за платежем «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ на підставі укладених з ними договорів, код платежу 30 17060100 00» в сумі 1703 грн. 16 коп. та зобов’язати ГУ ДФС у Донецькій області здійснити коригування в інтегрованій картці Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» за платежем «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ на підставі укладених з ними договорів, код платежу 30 17060100 00» шляхом виключення (зменшення) нарахованої пені в сумі 1703 грн. 16 коп.;

-в задоволені іншої частини позовних вимог - відмовлено;

-стягнуто з ГУ ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» судові витрати в розмірі 3524 грн. (т. 2 а.с. 42-48).

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити рішення в частині задоволених позовних вимог, скасувати рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог та задовольнити позов в повному обсязі через порушення норм матеріального та процесуального права, невірне (помилкове) встановлення обставин, що мають значення для справи (т. 2 а.с. 49-64).

В обґрунтування доводів зазначив, що відповідачем нараховано пеню не у спосіб, що визначений Податковим кодексом України та невірно визначено суму боргу, оскільки в порушення вимог пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України контролюючим органом не надіслано (складено) платнику податків податкове повідомлення-рішення щодо нарахування пені. Вважає, що відсутні правові підстави для сплати позивачем нарахованої відповідачем пені, у зв’язку з недоведенням контролюючим органом нарахованої пені податковим повідомленням-рішенням.

Також, посилався на звільнення від відповідальності у вигляді штрафу та пені на підставі сертифікату Торгово-промислової палати України згідно Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Крім того, вважає, що відповідачем здійснений неправомірний перерозподіл сплачених грошових коштів в рахунок нарахованої пені.

Відповідачем на рішення суду в частині задоволених позовних вимог подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неврахування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення суду, прийняти нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі (т. 2 а.с. 104-105).

В обґрунтування доводів зазначив, що розстрочення виконання судового рішення не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді пені, встановленої пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України.

Позивачем подано клопотання про повернення надмірно сплаченої суми судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити і заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, вивчив доводи апеляційних скарг та відзиву на апеляційну скаргу відповідача, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі обставини справи.

ПАТ «Донецькоблгаз» зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (ЄДРПОУ 03361075), місцезнаходження юридичної особи: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Південна, буд. 1 (т.1 а.с. 112-121).

Красноармійське управління по газопостачанню та газифікації є відокремленим підрозділом ПАТ «Донецькоблгаз» включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (ЄДРПОУ 20316981), місцезнаходження юридичної особи: 85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Шосейна, буд. 154 (т.1 а.с. 112-121).

13.09.2017 року ГУ ДФС у Донецькій області здійснило камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання по збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за 2016-2017 роки Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації, за результатами якої складений акт № 267/05-99-12-18 (т.1 а.с. 16 зворотній бік -18).

Актом перевірки встановлені порушення Красноармійським управлінням по газопостачанню та газифікації вимог чинного законодавства, а саме, п. 57.1 ст. 57 та ст. 100 ПК України - порушення термінів сплати податкового зобов’язання розстрочених/відстрочених сум податкового боргу по збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 01.12.2016 року у справі № 805/2717/16-а на загальну суму 123929,72 грн.: термін нарахування 23.12.2016 року в сумі 61964,86 грн., фактично сплачено 28.12.2016 року в сумі 69625,08 грн. із затримкою 5 календарних днів; термін нарахування 23.01.2017 року в сумі 61964,86 грн., фактично сплачено 27.01.2017 року в сумі 69625,08 грн. із затримкою 4 календарні дні (т.1 а.с. 22).

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення – рішення від 18.10.2017 року № НОМЕР_1, яким Красноармійське управління по газопостачанню та газифікації ПАТ «Донецькоблгаз» зобов’язано сплатити штраф в сумі 12392,97 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ (п. 57.1 ст. 57 ПК України) в сумі 123929,72 грн.(т. 1 а.с. 15).

Позивачем до Державної фіскальної служби України подано скаргу на вищезазначене податкове повідомлення – рішення від 18.10.2017 року № НОМЕР_1, яку рішенням від 27.12.2017 року залишено без задоволення (т. 1 а.с. 23-28).

21.02.2018 року ПАТ «Донецькоблгаз» в особі Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУ ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.10.2017 року № НОМЕР_1 про зобов’язання сплатити штраф в сумі 12392,97 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ.

На зазначену суму заборгованості нарахована пеня в розмірі 88 грн.

Крім того, згідно картки облікового рахунку Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації в період з 23.12.2016 року по 30.11.2017 року у нього обліковується пеня в сумі 46855 грн. 08 коп.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.11.2016 року у справі № 805/2717/16-а адміністративний позов Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до ПАТ «Донецькоблгаз» про стягнення коштів у розмірі податкового боргу зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ у сумі 835 500,90 грн. задоволений: стягнуто з рахунків ПАТ «Донецькоблгаз», відкритих у банківських установах, обслуговуючих такого платника податків у розмірі заборгованості зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ у сумі 835500,90 грн. на користь державного бюджету (т. 1 а.с. 43-47).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.12.2016 року виконання постанови суду від 15 листопада 2016 року у справі № 805/2717/16-а розстрочене строком на 12 місяців зі сплатою щомісяця, починаючи з грудня 2016 року по листопад 2017 року по 69625,08 грн. до повного погашення податкового боргу зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природній газ у сумі 835500,90 грн. (т. 1 а.с. 48-49).

На суму заборгованості, стягнену зазначеними рішеннями, нарахована пеня в розмірі 45625 грн. 33 коп.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.05.2017 року у справі № 805/1318/17-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.08.2017 року, позов ПАТ «Донецькоблгаз» до Покровської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області задоволено: визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення – рішення Покровської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 01.12.2016 року № НОМЕР_2 про визначення суми податкового зобов’язання зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності - штрафу в розмірі 89999,99 грн. (т.2 а.с. 1-6).

На зазначену суму заборгованості нарахована пеня в розмірі 1141 грн. 75 коп.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.10.2017 року повернуто касаційну скаргу Покровської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.05.2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.08.2017 року у справі № 805/1318/17-а (т.2 а.с. 7).

Ухвалою Верховного Суду від 29.01.2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційну скаргу Покровської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.05.2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.08.2017 року у справі № 805/1318/17-а (т.2 а.с. 8).

Сертифікатом (висновком) Торгово-промислової палати України (далі – ТПП) про настання обставин непереборної сили від 30.07.2014 року № 2059/05-4 засвідчено настання обставин непереборної сили з 01.07.2014 року ПАТ «Донецькоблгаз» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння і сплати податків та обов’язкових платежів (т.1 а.с. 97).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи та не є спірними.

Спірним у справі є протиправність податкового повідомлення–рішення від 18.10.2017 року № НОМЕР_1 про зобов’язання сплатити штраф в сумі 12392,97 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання; протиправність дій ГУ ДФС у Донецькій області щодо нарахування пені в сумі 1703,16 грн. та зобов’язання відповідача здійснити коригування в інтегрованій картці позивача за платежем «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ на підставі укладених з ними договорів, код платежу 30 17060100 00» шляхом виключення (зменшення) нарахованої пені в сумі 1703,16 грн.; визнання протиправними дій відповідача щодо розподілу сплачених грошових коштів в інтегрованій картці позивача в сумі 1611,86 грн. на оплату (зарахування на погашення (оплату) пені та зобов’язання здійснити коригування в інтегрованій картці шляхом виключення зарахованих в рахунок оплати пені грошових коштів в сумі 1611,86 грн.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення–рішення, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Під час проведення перевірки відповідачем встановлений факт порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 та ст. 100 Податкового кодексу України (далі – ПК України).

Розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені (п. 100.1 ст. 100 ПК України).

Як встановлено вище, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.12.2016 року у справі № 805/2717/16-а виконання постанови від 15 листопада 2016 року у справі за позовом Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення коштів у розмірі податкового боргу зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ у сумі 835500 грн. 90 коп. розстрочене строком на 12 (дванадцять) місяців.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем факт порушення зазначеної норми Закону не заперечується.

Відповідальність за зазначені порушення встановлена п. 126.1 ст. 126 ПК України, відповідно до якого у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, встановивши під час перевірки порушення позивачем вимог зазначеної норми Закону, відповідач правомірно, в межах повноважень та на підставі норм чинного законодавства прийняв податкове повідомлення – рішення про зобов’язання сплатити штраф за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення задоволенню не підлягають.

Суд апеляційної інстанції вважає неправомірним довід позивача про протиправність проведення відповідачем камеральної перевірки та порушення строків її проведення, виходячи з наступного.

Види перевірок контролюючих органів, порядок та підстави для їх проведення визначені главою 8 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п.п.75.1.1 п. 75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки визначений статтею 76 Податкового кодексу України, відповідно до якої камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Отже, камеральна перевірка – це особливий вид перевірки, яка проводиться у приміщені податкового органу та її предметом є виключно данні податкових декларацій та данні системи електронного адміністрування податку на додану вартість, або своєчасність подання або реєстрації документів податкової звітності та своєчасність перерахування сум грошових зобов’язань платниками податків.

Пунктом 3 розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З системного аналізу зазначеної норми Закону встановлено, що її положення стосуються обмеження проводити документальні перевірки, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Оскільки камеральна перевірка – це особливий вид перевірок, яка проводиться у приміщені податкового органу та її предметом є виключно данні податкових декларацій та данні системи електронного адміністрування податку на додану вартість, або своєчасність подання або реєстрації документів податкової звітності та своєчасність перерахування сум грошових зобов’язань платниками податків, під час такої перевірки документи фінансової, статистичної та іншої звітності, регістри податкового та бухгалтерського обліку, первинні документи та податкова інформація не досліджуються, згода платника податків на проведення такої перевірки необов’язкова, податковий орган не позбавлений права здійснювати такий вид перевірок у спірний період, у зв’язку з чим суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач, під час перевірки позивача, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Щодо строків проведення камеральних перевірок, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Відповідно до п. 76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Отже, зазначена норма містить обмеження тридцятиденним строком проведення камеральних перевірок, предметом яких є перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку, тоді як предметом перевірки у спірних взаємовідносинах були питання несвоєчасної сплати податкових зобов’язань.

Суд апеляційної інстанції залишає поза увагою посилання позивача на звільнення від відповідальності у вигляді штрафу та пені за порушення строку сплати грошових зобов’язань зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ на підставі сертифікату Торгово-промислової палати України згідно Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», з наступних підстав.

Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введене в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення Антитеррористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Абзацем 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням від 02.12.2015 року № 1275-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, м. Покровськ Донецької області віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Згідно ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669 від 02.09.2014 року (далі – Закон № 1669) період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час спірних взаємовідносин Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

Згідно ст. 2 Закону № 1669 на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

За приписами ст. 10 Закону № 1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов’язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Водночас, відповідно до пп. 38.2 розділу ХХ «Перехідних положень» підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України на період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України:

1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов'язань, за якими зупинено стягнення;

2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87 - 101 цього Кодексу.

Відлік строку давності, визначений статтею 102 цього Кодексу, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, вказаних у цьому пункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87 - 101 цього Кодексу.

Норми цього підпункту не застосовуються: з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою - платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи - підприємця; з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України.

Таким чином, враховуючи вимоги пп. 38.2 розділу ХХ «Перехідних положень» підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України, з 1 січня 2017 року на позивача не розповсюджується зупинення нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення грошових зобов’язань, оскільки місцезнаходженням позивача не є тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Таким чином, Податковий кодекс України та Закон № 1669 по різному регулюють питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення платника податку, який зареєстрований та здійснює діяльність на території, на якій проводилась АТО до відповідальності за несвоєчасне виконання податкових зобов’язань внаслідок настання обставин непереборної сили.

Вирішуючи питання щодо вказаної колізії правових норм суд виходить з того, що з двох нормативно - правових актів однакової юридичної сили (ПК України та Закон № 1669), прийнятих одним і тим самим органом (Верховна Рада України) застосуванню підлягають норми пп. 38.2 розділу ХХ «Перехідних положень» підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України, як такого, що був прийнятий пізніше у часі.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, приймаючи податкове повідомлення – рішення про зобов’язання позивача сплатити штраф в сумі 12392,97 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, відповідач діяв правомірно, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про визнання неправомірними дій відповідача щодо нарахування пені в сумі 473 грн. 41 коп., з наступних підстав.

Згідно облікового рахунку Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації в період з 23.12.2016 року по 30.11.2017 року у нього обліковується пеня в сумі 46855 грн. 08 коп., постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.12.2016 року у справі № 805/2717/16-а стягнена сума пені в розмірі 45625 грн. 33 коп., тобто відповідачем сума пені нарахована в більшому розмірі від фактично нарахованої на суму 473 грн. 41 коп., у зв’язку з чим суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо доводів позивача про безпідставність нарахування пені в сумі 1141,75 грн. та 88 грн. суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст.14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов’язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

За приписами п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається:

- при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.

Таким чином, законодавець пов’язує перебіг строку нарахування пені на суму податкового зобов’язання, визначеного податковим органом, з процедурою оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п.п. 14.1.7 п. 14.1 ст.14 ПК України оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Як встановлено судом, підтверджене матеріалами справи та не заперечується відповідачем, позивач скористався наданим йому правом та оскаржив податкові повідомлення – рішення в адміністративному та судовому порядку.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що, оскільки позивачем податкове повідомлення – рішення від 18.10.2017 року № НОМЕР_1 про зобов’язання сплатити штраф в сумі 12392,97 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ оскаржене у встановленому чинним законодавством порядку, тобто, податкове зобов’язання, визначене таким рішенням, є неузгодженим, відповідачем неправомірно нарахована пеня в сумі 88 грн. під час процедури такого оскарження, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню з зобов’язанням відповідача здійснити відповідне коригування в інтегрованій картці позивача.

Відповідно до п. 129.2 ст. 129 ПК України у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується.

Оскільки податкове повідомлення – рішення від 01.12.2016 року № НОМЕР_2 про визначення суми податкового зобов’язання зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності - штрафу в розмірі 89999,99 грн. скасоване у судовому порядку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині скасування пені в сумі 1141,75 грн. підлягають задоволенню з зобов’язанням відповідача здійснити відповідне коригування в інтегрованій картці позивача.

Щодо розподілу сплачених грошових коштів в рахунок погашення (сплати) пені в сумі 1611,86 грн. суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Глава 9 Податкового кодексу України визначає джерела погашення податкового боргу платника податків, пунктом 87.9 статті 87 якої визначено, що контролюючий орган зобов’язаний у разі наявності у платника податків податкового боргу зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Тобто, зазначена норма чинного законодавства зобов’язує податковий орган зарахувати кошти, що сплачує платник податків, який має податковий борг, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Позивачем наявність сум податкового боргу не заперечується.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідач, здійснюючи перерозподіл платежів в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений зазначеною нормою Закону, тому не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправними дій щодо розподілу сплачених грошових коштів в рахунок погашення (сплати) пені в сумі 1611,86 грн.

Таким чином, позивачем надані належні докази в підтвердження неправомірності нарахування відповідачем пені в сумі 1703,16 грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат та клопотання позивача про повернення надмірно сплаченої суми судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги суд апеляційної інстанції виходив з наступного (т.2 а.с. 168-173).

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.6 ст. 139 КАС України).

З матеріалів справи встановлено, що позивачем заявлені вимоги майнового характеру на загальну суму 14096,13 грн.:

-визнання протиправним та скасування податкового повідомлення–рішення від 18.10.2017 року № НОМЕР_1 в сумі 12392,97 грн.;

-визнання неправомірними дій щодо нарахування пені за платежем «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ на підставі укладених з ними договорів, код платежу 30 17060100 00» в сумі 1703,16 грн. та як наслідок - зобов’язання здійснити коригування в інтегрованій картці позивача;

-визнання неправомірними дій щодо розподілу коштів в інтегрованій картці в сумі 1611,86 грн. та, як наслідок, зобов’язання здійснити коригування в інтегрованій картці на зазначену суму.

За змістом ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі – Закон № 3674) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674 за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674 за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, судовий збір встановлюється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Частиною 1 статті 4 цього ж Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 грн.

Таким чином, розмір судового збору за подання позовної заяви за вимогами майнового характеру складає 1762 грн.

Отже, позивач повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2643 грн.

Водночас, судом апеляційної інстанції в ухвалі від 17.07.2018 року про залишення без руху апеляційної скарги ПАТ «Донецькоблгаз» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 6 червня 2018 року у справі № 805/1285/18-а невірно визначено розмір судового збору в сумі 7929 грн., замість 2643 грн., у зв’язку з чим, потрібно вважати вірною суму судового збору за подання апеляційної скарги – 2643 грн.

Враховуючи часткове задоволення позову на суму 1703,16 грн. від загальної суми 14096,13 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в сумі 204,40 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції помилково визначений розмір судового збору за подання позовної заяви, у зв’язку з чим стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в більшому розмірі, ніж передбачено Законом № 3674, внаслідок чого резолютивна частина рішення в цій частині підлягає зміні.

Відповідно до ч.2 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами ч.1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.2 ст.6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі – Закон № 3674) у разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону.

Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (п.1 ч.1 ст.7 Закону № 3674).

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч.2 ст. 7 Закону № 3674).

Як встановлено вище, на виконання ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 року про залишення без руху апеляційної скарги ПАТ «Донецькоблгаз», останнім сплачено судовий збір в сумі 7929, тобто в розмірі більшому, ніж встановлено Законом № 3674 (т. 2 а.с. 119).

Таким чином, позивачем переплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на суму 5286 грн.

На підставі наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява позивача в частині повернення переплаченої суми судового збору в сумі 5286 грн. за подання апеляційної скарги підлягає задоволенню.

При цьому, не підлягає задоволенню клопотання позивача в частині повернення переплаченої суми судового збору за подання позовної заяви, оскільки у суду апеляційної інстанції відсутні повноваження щодо розгляду питання про повернення переплаченої суми судового збору за подання позову.

Суд апеляційної інстанції роз’яснює позивачеві право звернення з клопотанням про повернення переплаченої суми судового збору за подання позову до Донецького окружного адміністративного суду.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спір за суттю вимог судом вирішений вірно, однак рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру судових витрат підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 132, 139, 143, ч. 5 ст. 250, ст. 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317, ст. ст. 321, 322, ч.1 ст. 325, ст.ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 6 червня 2018 року у справі № 805/1285/18-а – задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 6 червня 2018 року у справі № 805/1285/18-а за позовом Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії – змінити.

В абзаці четвертому резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 6 червня 2018 року у справі № 805/1285/18-а замінити цифри «3524 грн.» на слова та цифри 204,40 грн. (двісті чотири гривні 40 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області на користь Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (код ЄДРПОУ 03361075) судові витрати в сумі 2643 грн. (дві тисячі шістсот сорок три гривні 00 копійок).

В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 6 червня 2018 року у справі № 805/1285/18-а – залишити без змін.

Повернути Публічному акціонерному товариству «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (код ЄДРПОУ 03361075) сплачений судовий збір в сумі 5286 грн. (п’ять тисяч двісті вісімдесят шість гривень 00 копійок) з розрахункового рахунку № 34314206081008, Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101, ОКПО: 37944338, банк - Казначейство України (ЕАП), код банка (МФО): 899998.

Повний текст постанови складений 27 вересня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: Г.М. Міронова

ОСОБА_2