Постанова № 76730006, 27.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/7225/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Богаченка С. І.,

суддів - Рибачука А. І., Старунського Д. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 25 липня 2018 року у справі № 461/5264/18 (рішення ухвалене судом у складі головуючого судді Городецької Л. М., повний текст якого виготовлено 25 липня 2018 року) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скоромного Ярослава Ігоровича про скасування постанови в справі про порушення митних правил,-

В С Т А Н О В И В:

17 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скоромного Я. І., в якому просив скасувати постанову від 10 липня 2018 року в справі про порушення митних правил № 3462/20900/18 про притягнення його до адміністративної відповідальності відповідно до частини третьої статті 470 Митного кодексу України.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, оскільки транспортний засіб не був вивезений за межі митної території України в межах десятиденного строку у зв'язку з тим, що такий з 22 травня 2018 року по 05 червня 2018 року знаходився на станції технічного обслуговування для проведення ремонтних робіт, про що було повідомлено відповідача.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 25 липня 2018 року постанову заступника начальника Львівської митниці ДФС від 10 липня 2018 року в справі про порушення митних правил № 3462/20900/18 залишено без змін, а позовну заяву - без задоволення.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на нього, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує посиланням на обставини, викладені в позовній заяві.

Учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце його проведення, тому відповідно до пункту 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши головуючого суддю, проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції було встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 06 червня 2018 року державним інспектором ВМО № 4 митного поста «Краковець» Львівської митниці ДФС Свердлюк В. М. складено протокол в справі про порушення митних правил № 3462/20900/18.

У вказаному протоколі зафіксовано, що 06 червня 2018 року о 08 год 53 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «CHRYSLER VOYAGER», VIN НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, прямував у приватну поїздку з України до Республіки Польщі через митний пост «Краковець» Львівської митниці ДФС; в ході митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення інформації до АСМО «Інспектор» та в ЄАІС Державної митної служби України встановлено, що 12 травня 2018 року громадянин України ОСОБА_1 ввіз на митну територію України автомобіль марки «CHRYSLER VOYAGER», VIN НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, в митному режимі "транзит", без письмового декларування та сплати всіх митних платежів; станом на 06 червня 2018 року зазначений транспортний засіб з митної території України невивезений та у інший митний режим непоміщений. Під час здійснення митного оформлення у позивача відібрано пояснення щодо причин порушення строку транзитного перевезення, встановленого статтею 95 Митного кодексу України, а також ним подано документи, що підтверджують факт ремонту автомобіля. У протоколі вказано, що позивач перевищив встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки товарів, транспортних засобів, що перебувають під митним контролем до митного призначення більше, ніж на 10 діб, що є порушенням митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України.

На підставі вказаного протоколу 10 липня 2018 року відповідачем винесено постанову в справі про порушення митних правил № 3462/20900/18, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8 500 грн.

Залишаючи без задоволення позовну заяву, суд першої інстанції керувався тим, що позивачем перевищено встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки транспортного засобу, ввезеного на митну територію України з метою транзиту, більше ніж на 10 діб, тобто допущено порушення митних правил, передбачене частиною третьою статті 470 Митного кодексу України.

Частиною першою статті 381 Митного кодексу України передбачено, що транспортні засоби особистого користування, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, дозволяється ввозити на митну територію України з метою транзиту без письмового декларування та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів з метою вільного обігу.

Згідно з статтею 95 Митного кодексу України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення - десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - п'ять діб.

Відповідно до частини третьої статті 470 Митного кодексу України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу митного органу - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, частиною першою статті 460 Митного кодексу України передбачено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Отже, дана норма чітко визначає підстави звільнення особи від відповідальності за згадані вище порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

Пунктом 5 Розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року № 657, встановлено, що якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Таким чином, умовами невключення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків є документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили та вчасне (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмове інформування перевізником митного органу, в зоні діяльності якого перебуває транспортний засіб, про обставини події.

Як видно з матеріалів справи, транспортний засіб марки «CHRYSLER VOYAGER», VIN НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 був ввезений позивачем на митну територію України в режимі «транзиту» 12 травня 2018 року. В обгрунтування неможливості виконання зобов'язання щодо вивезення транспортного засобу за межі митної території України у строк, встановлений статтею 95 Митного кодексу України, позивач стверджував, що вказаний транспортний засіб з 22 травня 2018 року до 05 червня 2018 року знаходився на станції технічного обслуговування у зв'язку з проведенням ремонтних робіт, про що повідомив Львівську митницю ДФС, надіславши 22 травня 2018 року на її адресу листа.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано довідки про технічний стан автомобіля від 22 травня 2018 року № 2 та від 05 червня 2018 року № 3, видані приватним підприємцем ОСОБА_5, акт наданих послуг від 05 червня 2018 року № 545, квитанцію до прибуткового ордера від 05 червня 2018 року № 24335.

Однак позивачем не надано суду жодних доказів в підтвердження повідомлення ним митного органу про ці обставини в межах встановленого строку транзитного перевезення та надання йому відповідних документів. Крім цього, позивачем не надано доказів дорожньо-транспортної пригоди чи дії обставин непереборної сили, що мали наслідком ремонт згаданого вище транспортного засобу.

При цьому, позивач не був позбавлений можливості виконання покладеного на нього законодавством обов'язку щодо своєчасного вивезення транспортного засобу, зокрема, за допомогою евакуатора.

З огляду на викладене, позивачем не доведено вчинення ним порушення митних правил внаслідок аварії чи дії обставин непереборної сили, що є підставою для звільнення від адміністративної відповідальності, що свідчить про наявність підстав для застосування до нього штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності оскарженою постановою.

За наведених обставин, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 272, 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 25 липня 2018 року у справі № 461/5264/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С. І. Богаченко судді А. І. Рибачук Д. М. Старунський