Рішення № 76728919, 21.09.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2538/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Скорика С.В.,

представника відповідача – ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом

позивача ОСОБА_2 до відповідача Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді

В С Т А Н О В И В:

23.07.2018 ОСОБА_2 (надалі – ОСОБА_2, позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (надалі – ГУНП в Полтавській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Полтавській області від 13.06.2018 № 969 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині звільнення ОСОБА_2 з посади старшого інспектора-чергового СРПП №1 Диканського відділення поліції Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області;

- поновити ОСОБА_2 на посаді старшого інспектора-чергового СРПП №1 Диканського відділення поліції Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначила, що працівниками Диканського відділення поліції та сусідами ОСОБА_2 надані пояснення під тиском, що призвело до неправильного висновку службового розслідування за фактом можливого вчинення неправомірних дій окремими поліцейськими Диканського відділення поліції. За твердженням позивача, висновком службового розслідування не встановлено факту ведення спільного побуту та наявності взаємних прав та обов’язків між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, отже, за таких обставин, не може виникати конфлікт інтересів, оскільки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не має ознак сімейних відносин. Позивач вважає, що притягнення її до дисциплінарної відповідальності із застосуванням частини першої статті 28 Закону України "Про запобігання корупції" є безпідставним та неправомірним, а оскаржуваний наказ є таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2018 прийнято позов до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 22.08.2018.

20.08.2018 до суду надійшов відзив на позов, у якому зазначено, що з пояснень, відібраних у ОСОБА_2 та майора поліції ОСОБА_4, підтверджено факт спільного проживання та наявності відносин, які явно виходять за межі службових. За твердженням відповідача, маючи наявний конфлікт інтересів, що носить постійний характер, у порушення вимог частини першої статті 28 Закону України "Про запобігання корупції" майор поліції ОСОБА_2 та майор поліції ОСОБА_5 не вжили заходів щодо недопущення виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів, не повідомили безпосереднього керівника про наявність у них реального чи потенційного конфлікту інтересів та не вжили заходів щодо його врегулювання /а.с. 66-74/.

У судовому засіданні 22.08.2018 оголошено перерву до 06.09.2018.

27.08.2018 до суду позивач надала відповідь на відзив, у якій указує, що оскільки у посадовій інструкції старшого інспектора-чергового СРПП Диканського ВП Миргородського ГУНП в Полтавській області не зазначено того, що інспектор-черговий підпорядковується відповідальному по Диканському ВП Миргородського ГУНП в Полтавській області, застосування до позивача дисциплінарного стягнення є неправомірним /а.с. 218-221/.

У судовому засіданні 06.09.2018 оголошено перерву до 20.09.2018.

У судовому засіданні 20.09.2018 оголошено перерву до 21.09.2018.

20.09.2018 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи 21.09.2018 без участі позивача та представника. При цьому в клопотанні зазначено про підтримання позовних вимог.

У судовому засіданні 21.09.2018 представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу ГУНП в Полтавській області від 01.09.2017 № 397 о/с майора поліції ОСОБА_2 призначено на посаду старшого інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції №1 Диканського ВП Миргородського ВП, з 01.09.2017 /а.с. 238/.

Наказом ГУНП в Полтавській області від 11.05.2018 № 491 у зв’язку із надходженням звернення до ГУНП в Полтавській області з Миргородської місцевої прокуратури від громадянки ОСОБА_6 щодо можливих неправомірних дій окремих поліцейських Диканського ВП Миргородського ГУНП в Полтавській області призначено за вказаним фактом службове розслідування /а.с. 95/.

11.06.2018 начальником ГУНП в Полтавській області затверджено висновок службового розслідування за фактом можливого вчинення неправомірних дій окремими поліцейськими Диканського ВП Миргородського ВН ГУНП в Полтавській області /а.с.193-212/.

Згідно з указаним висновком службового розслідування за недотримання вимог частини першої статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", що виразилося у невжитті заходів щодо недопущення виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів, неповідомленні безпосереднього керівника про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів та невжитті заходів щодо його врегулювання, враховуючи, що будь-який інший захід, окрім звільнення з посади не забезпечить запобіганню та врегулюванню наявного конфлікту інтересів, члени комісії дійшли висновку про звільнення із займаної посади старшого інспектора-чергового СРПП № 1 Диканського ВП Миргородського ВН ГУНП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_2 /а.с. 210/.

Наказом ГУНП в Полтавській області від 13.06.2018 № 969 за недотримання вимог частини першої статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", що виразилося у невжитті заходів щодо недопущення виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів, неповідомленні безпосереднього керівника про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів та невжитті заходів щодо його врегулювання, враховуючи, що будь-який інший захід, окрім звільнення з посади не забезпечить запобіганню та врегулюванню наявного конфлікту інтересів, наказано старшого інспектора-чергового СРПП № 1 Диканського ВП Миргородського ВН ГУНП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_2 звільнити із займаної посади /а.с. 88-91/.

Наказом ГУНП в Полтавській області від 13.07.2018 № 351 о/с призначено майора поліції ОСОБА_2 на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №2 Полтавського відділу поліції, звільнивши її (як виконання накладеного дисциплінарного стягнення) з посади старшого інспектора – чергового сектору реагування патрульної поліції №1 Диканського відділення поліції Миргородського відділу поліції, з 13.07.2018. Підстава: рапорт ОСОБА_2 від 12.07.2018, наказ ГУНП від 13.06.2018 № 969, подання відділення поліції №2 Полтавського ВП від 12.07.2018 /а.с. 92/.

Позивач, не погоджуючись зі своїм звільненням із займаної посади, звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі – Закон №580-VIII).

Проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 60 Закону України "Про Національну поліцію").

Відповідно до частини першої статті 61 Закону України "Про Національну поліцію" на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України "Про запобігання корупції", цим та іншими законами України.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначено Законом України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 № 1700-VII.

Відповідно до підпункту "з" пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема поліцейські.

Як вбачається з матеріалів службового розслідування, причиною притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є те, що ОСОБА_2 та начальник СП Диканського ВП Миргородського ВП ГУНП майор поліції ОСОБА_5 не вжили заходів щодо недопущення виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів, не повідомили безпосереднього керівника про наявність у них реального чи потенційного конфлікту інтересів та не вжили заходів щодо його врегулювання.

Так, за доводами відповідача, указані особи протягом тривалого часу проживають спільно і мають близькі стосунки. Незважаючи на це, згідно з відомостями книги нарядів Диканського ВП 03.10.2017, 12.10.017, 19.10.2017, 06.12.2017, 10.12.2017, 14.12.2017, 24.12.2017, 13.02.2018, 19.02.2018, 25.02.2018, 21.03.2018, 01.04.2018, та 01.05.2018 на добове чергування в якості чергового заступала майор поліції ОСОБА_2, а у якості відповідального від керівництва у тіж самі дні заступав майор поліції ОСОБА_5, який не зважаючи на наявний реальний конфлікт інтересів, проводив перевірку несення служби добовим нарядом, що могло негативно вплинути на об’єктивність проведення перевірок несення служби майора поліції ОСОБА_2 та невідображення реальних недоліків та зауважень /а.с. 88/.

Водночас у висновку службового розслідування зазначено, що встановити факт ведення спільного побуту та наявності взаємних прав та обов'язків між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у межах проведення службового розслідування не представляється можливим /а.с. 197/.

Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про запобігання корупції":

потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що наказом ГУНП в Полтавській області від 09.12.2016 № 456 о/с призначено майора поліції ОСОБА_4 на посаду начальника сектору превенції Диканського ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області, звільнивши його (у зв’язку з проведенням реорганізації) з посади начальника сектору Диканського ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області, з 08.12.2016 /а.с. 240/.

Згідно з посадовою інструкцією старшого інспектора-чергового СРПП Диканського ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області, затвердженої 01.01.2018, не зазначено, що позивач перебуває у підпорядкуванні начальника сектору превенції Диканського ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області /а.с. 242-243/.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку зі службовою необхідністю на поліцейського, який займає штатну посаду, може бути покладено тимчасове виконання обов'язків за іншою посадою, а саме: 1) вакантною - за його згодою; 2) невакантною - у разі тимчасової відсутності або внаслідок усунення чи відсторонення від посади поліцейського, який займає таку посаду, незалежно від його згоди.

Безперервний строк тимчасового виконання обов'язків не повинен перевищувати чотирьох місяців.

Тимчасове виконання обов'язків покладається на поліцейських письмовим наказом керівника органу (закладу, установи) поліції, який уповноважений призначати на відповідну посаду згідно з цим Законом.

Керівники органів (закладів, установ) поліції можуть уповноважувати керівників структурних підрозділів таких органів (закладів, установ) самостійно приймати рішення про тимчасове покладення обов'язків за іншою невакантною посадою цього підрозділу на поліцейських, які їм підпорядковані.

Водночас на вимоги суду відповідачем не надано до суду наказу керівника ГУНП в Полтавській області, яким тимчасово покладено виконання обов'язків заступника начальника Диканського ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області на ОСОБА_4

У довідці Диканського ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області від 20.09.2018 зазначено про відсутність відповідного наказу (наказів), а також зазначено, що посадові обов'язки заступника начальника Диканського ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області на час його відсутності автоматично покладаються на начальника сектору превенції.

Таким чином, відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження доводів щодо перебування позивача у підпорядкуванні ОСОБА_4

Положеннями частини першої статті 28 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

При цьому частиною другою статті 29 Закону України "Про запобігання корупції" передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення / ініціювання звільнення з посади.

Отже, відповідні дії вчиняє особа, якщо вона дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту.

За доводами відповідача, позивач сама повинна була звернутися до безпосереднього керівника та повідомити про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів.

При цьому, ОСОБА_2 зазначає про відсутність доказів ведення спільного побуту та наявності взаємних прав та обов’язків між ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Згідно з частиною четвертою статті 28 Закону України "Про запобігання корупції" безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов’язаний вжити передбачені цим Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону України "Про запобігання корупції" зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом: 1) усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів; 2) застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень; 3) обмеження доступу особи до певної інформації; 4) перегляду обсягу службових повноважень особи; 5) переведення особи на іншу посаду; 6) звільнення особи.

Отже, серед передбачених цим Законом заходів для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи відсутній такий захід, як звільнення із займаної посади, наявне: переведення особи на іншу посаду або звільнення особи.

Згідно із оскаржуваним наказом ОСОБА_2 звільнено з посади.

При цьому, наказом ГУНП в Полтавській області від 13.07.2018 № 351 о/с призначено майора поліції ОСОБА_2 на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №2 Полтавського відділу поліції /а.с.92/. Також наказом ГУНП в Полтавській області від 25.07.2018 № 375 о/с призначено майора поліції ОСОБА_2 на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції Полтавського відділу поліції, звільнивши її з посади дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №2 Полтавського відділу поліції, з 25.07.2018 /а.с. 93/.

Таким чином, фактично відбулося переведення особи (позивача) на іншу посаду.

Суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті рішення, керуючись недотриманням позивачем частини першої статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", вжив захід, який не передбачений статтею 29 цього Закону.

Суд зазначає, що переведення, звільнення особи у зв'язку з наявністю конфлікту інтересів врегульовано статтею 34 Закону України "Про запобігання корупції".

Положеннями статті 34 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що переведення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи на іншу посаду у зв'язку з наявністю реального чи потенційного конфлікту інтересів здійснюється за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації у разі, якщо конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований шляхом усунення такої особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті, обмеження її доступу до інформації, перегляду її повноважень та функцій, позбавлення приватного інтересу та за наявності вакантної посади, яка за своїми характеристиками відповідає особистим та професійним якостям особи.

Переведення на іншу посаду може здійснюватися лише за згодою особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи.

Водночас, відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу з урахуванням вимог статті 34 Закону України "Про запобігання корупції" не навів усіх підстав його прийняття, а саме: конфлікт інтересів у діяльності ОСОБА_2 має постійний характер і не може бути врегульований шляхом усунення такої особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті, обмеження її доступу до інформації, перегляду її повноважень та функцій, позбавлення приватного інтересу та за наявності вакантної посади, яка за своїми характеристиками відповідає особистим та професійним якостям особи.

Згідно з частинами першою, другою статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Водночас у силу положень пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 23.12.2015 №901-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

Таким чином, на момент існування спірних правовідносин сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів Національної поліції України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначено Законом України від 22.02.2006 №3460-IV "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (далі – Дисциплінарний статут).

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна – дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 2 цього Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарний проступок – це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту визначено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Вимогами статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України (частина четверта статті 14 Дисциплінарного статуту).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за № 541/23073 (надалі – Інструкція №230).

Пунктом 2.1 вказаної Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.

У пункті 2.6 Інструкції №230 зазначено, що підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

Згідно із наказом ГУНП в Полтавській області від 11.05.2018 № 491 у зв’язку із надходженням звернення до ГУНП в Полтавській області з Миргородської місцевої прокуратури від громадянки ОСОБА_6 щодо можливих неправомірних дій окремих поліцейських Диканського ВП Миргородського ГУНП в Полтавській області, із метою з'ясування обставин зазначеного, відповідно до вимог підпункту 2.2.1 Інструкції № 230 призначено за вказаним фактом службове розслідування.

Так, підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 Інструкції № 230 передбачено, що службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі: невиконання або неналежного виконання особами РНС під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на ОВС завдань з охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю.

При цьому, відповідач дійшов висновку у висновку службового розслідування та, відповідно, зазначив в оскаржуваному наказі про недотримання позивачем вимог частини першої статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", який визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

В Інструкції № 230 зазначено про те, що службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі скоєння особою РНС корупційного правопорушення або надходження подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції. Проте указане викладено в підпункті 2.2.4 пункту 2.2 Інструкції № 230, положеннями якого відповідач не керувався при проведенні службового розслідування.

Пунктом 8.3 Інструкції №230 передбачено, що в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

Згідно з пунктом 8.4 Інструкції № 230 у резолютивній частині висновку службового розслідування виконавцем (комісією) зазначаються: підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення; пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб РНС конкретних заохочень або дисциплінарних стягнень, кваліфікації отриманих тілесних ушкоджень, обставин загибелі (смерті) осіб РНС, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Проте у резолютивній частині висновку службового розслідування від 11.06.2018 не зазначено: підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, а саме: підпункт 2.2.1 пункту 2.2 Інструкції № 230 (невиконання або неналежного виконання особами РНС під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на ОВС завдань з охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю).

Також, не зважаючи на вказані вище вимоги, у висновку службового розслідування від 11.06.2018 не зазначено та не враховано при обранні дисциплінарного стягнення обставин, за яких вчинено правопорушення, відомостей щодо обставин і наслідків правопорушення, з приводу якого призначено розслідування; наявність причинного зв'язку та наслідками спричиненими у зв'язку з цим; мотиву та мети вчинення правопорушення, причини правопорушення та умови, що їм сприяли, обставин, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, заподіяна шкода, попередня поведінка особи, ставлення до виконання службових обов'язків та до скоєного, рівень кваліфікації.

Суд зазначає, що відповідно до оскаржуваного наказу до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Аналізуючи вищезазначене, відповідач, приймаючи рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності, надає оцінку обставинам скоєння правопорушення, ступеню вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

Також, обираючи вид дисциплінарного стягнення, відповідач повинен надати оцінку по-перше: характеру та обставинам вчинення правопорушення; по-друге: наявності наслідків вчиненого правопорушення; по-третє: попередньої поведінки позивача.

Отже, лише наявність усіх перелічених складових впливає на визначення ступеня вини правопорушника, відповідно, на визначення виду дисциплінарного стягнення.

Отже, перевіряючи правомірність обрання відповідачем виду дисциплінарного стягнення – звільнення із займаної посади, ГУНП в Полтавській області не дотримано справедливої рівноваги (балансу) при визначенні виду дисциплінарного стягнення та інтересами особи.

Суд зазначає, що "справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

Виходячи з приписів частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, у цьому випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням зазначеного, враховуючи те, що відповідачем не дотримано справедливої рівноваги (балансу) при визначенні виду дисциплінарного стягнення, суд дійшов висновку про порушення відповідачем порядку визначення виду дисциплінарного стягнення, застосованого до ОСОБА_2

У зв’язку із викладеним, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Полтавській області від 13.06.2018 № 969 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині звільнення майора поліції ОСОБА_2 з посади старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції №1 Диканського ВП Миргородського відділу поліції ГУНП в Полтавській області.

Враховуючи те, що наказ ГУНП в Полтавській області від 13.06.2018 № 969 реалізовано шляхом звільнення позивача (як виконання накладеного дисциплінарного стягнення) з посади старшого інспектора – чергового сектору реагування патрульної поліції №1 Диканського відділення поліції Миргородського відділу поліції, з 13.07.2018, належним способом захисту прав позивача з огляду на положення частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України є визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Полтавській області від 13.07.2018 № 351 о/с у частині звільнення ОСОБА_2 (як виконання накладеного дисциплінарного стягнення) з посади старшого інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції №1 Диканського відділення поліції Миргородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, з 13.07.2018.

Згідно із частиною першою статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

У випадку незаконного звільнення працівника з роботи його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було звільнено.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 28.10.2014 у справі № 21-484а14.

З урахуванням викладеного, у зв’язку із незаконним звільненням позивача, позивач підлягає поновленню саме на тій посаді, з якої її звільнено за спірним наказом, а саме: на посаді старшого інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції №1 Диканського відділення поліції Миргородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

У пункті 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зазначається, що днем звільнення вважається останній день роботи.

Отже, день звільнення – це останній день, коли працівник перебуває у трудових відносинах із роботодавцем.

Таким чином, позивача слід поновити на посаді з наступного дня за днем звільнення, тобто 14.07.2018.

Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Водночас позивач не заявляє вимоги щодо виплати їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Згідно з довідкою Управління фінансового забезпечення ГУНП в Полтавській області від 21.09.2018 № 1193/115/29/02/2018 місячне грошове забезпечення позивача на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №2 Полтавського відділу поліції є вищим ніж місячне грошове забезпечення на посаді старшого інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції №1 Диканського відділення поліції Миргородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області /а.с. 256/.

Отже, у суду відсутні підстави для одночасного прийняття рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не доказав правомірності прийнятих наказів, що є підставою для задоволення позову.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі – у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено за подання цього позову судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Отже, позивач має право на звернення до суду із клопотання про повернення судового збору.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 38500, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 40108630) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 13.06.2018 № 969 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині звільнення майора поліції ОСОБА_2 з посади старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції №1 Диканського відділення поліції Миргородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 13.07.2018 № 351 о/с у частині звільнення ОСОБА_2 (як виконання накладеного дисциплінарного стягнення) з посади старшого інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції №1 Диканського відділення поліції Миргородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, з 13.07.2018.

Поновити ОСОБА_2 на посаді старшого інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції №1 Диканського відділення поліції Миргородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області з 14.07.2018.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повний текст рішення складено 26.09.2018.

Суддя Т.С. Канигіна