Постанова № 76728895, 26.09.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року справа №812/1060/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Міронової Г.М., суддів Геращенка І.В., Ястребової Л.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року (у повному обсязі складено 10 липня 2018 року у м. Сєвєродонецьк Луганської області) у справі № 812/1060/18 (головуючий І інстанції суддя Пляшкова К.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,

В С Т А Н О В И В:

12 квітня 2018 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області (надалі - відповідач) про стягнення з відповідача на його користь грошову винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015 року по 20.01.2016 року в розмірі 18550, 07 грн. (а.с. 3-6).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю (а.с. 86-89).

Вважаючи, що вищезазначене рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що у період з 07.11.2015 року по 20.01.2016 року він брав безпосередню участь в антитерористичній операції, що підтверджується довідкою від 29.12.2017 року № А-11292 та наказами Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 13.12.2014 року № 99, від 25.06.2015 року № 176, від 17.11.2015 року № 321, від 07.12.2015 року № 341.

Вказує на те, що Національна поліція є правоохоронним органом. Постановою КМУ № 24 визначено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції особам рядового та начальницького складу правоохоронних органів виплачується винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції у відсотках місячного грошового забезпечення.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанцції без змін.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання.

Згідно вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Позивач у період з 07.11.2015 по 05.02.2018 проходив службу на посадах поліцейського батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Луганській області та поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Луганській області, що підтверджено довідкою про проходження служби в органах внутрішніх справ, виданою заступником начальника Управління кадрового забезпечення ГУНП в Луганській області (а.с. 41).

Згідно з копіями витягів із наказів першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей) (по стройовій частині) від 07.12.2015 № 341 та від 23.02.2018 № 54дск капрал поліції ОСОБА_1 у період з 07.11.2015 по 05.02.2018 перебував у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань (а.с. 36-38, 39).

На підставі наказів першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 13.12.2014 року № 98, від 25.06.2015 року № 176, від 17.11.2015 року № 321, від 07.12.2015 року № 341 видано позивачу довідку від 29.12.2017 № А-11292 про безпосередню участь особи в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України про те, що він дійсно в період з 25.07.2014 року по 01.11.2014 року, з 27.01.2015 року по 07.11.2015 року, з 07.11.2015 року по теперішній час безпосередньо бере участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області (а.с. 13).

Відповідно до довідок про грошове забезпечення по видах доходу за період проходження служби в ГУНП в Луганській області від 25.10.2017 № 901/111/22-2017 та від 26.04.2018 № 481/111/22-2018 у межах спірних правовідносин позивачу за період з 07.11.2015 по 31.01.2016 нараховано грошове забезпечення:

- за листопад 2015 року в сумі 4781,83 грн.;

- за грудень 2015 року в сумі 7977,29 грн.;

- за січень 2016 року в сумі 3790,96 грн. (а.с. 14, 45)

За даними вказаних довідок винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції за спірний період позивачу не нараховувалась.

Зазначені обставини не є спірними.

Спірним питанням у справі є наявність підстав для нарахування та виплати позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015 по 20.01.2016.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону № 638-VІ, антитерористична операція - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення злочинних діянь, здійснюваних з терористичною метою, звільнення заручників, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичного акту чи іншого злочину, здійснюваного з терористичною метою.

Статтею 5 Закону № 638-УІ визначено, що Міністерство внутрішніх справ України здійснює боротьбу з тероризмом шляхом запобігання, виявлення та припинення злочинів, вчинених з терористичною метою, розслідування яких віднесене законодавством України до компетенції органів внутрішніх справ; надає Антитерористичному центру при Службі безпеки України необхідні сили і засоби; забезпечує їх ефективне використання під час проведення антитерористичних операцій.

При проведенні антитерористичної операції використовуються сили і засоби (особовий склад, спеціалісти, зброя, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв'язку, інші матеріально-технічні засоби) суб'єктів боротьби з тероризмом, а також підприємств, установ, організацій, які залучаються до участі в антитерористичній операції, в порядку, визначеному згідно з Положенням, зазначеним у частині другій статті 12 цього Закону (ст. 13 Закону № 638-VІ).

За рішенням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із керівництвом відповідних суб'єктів боротьби з тероризмом, до широкомасштабних, складних антитерористичних операцій у районі їх проведення залучаються та використовуються сили та засоби (особовий склад та спеціалісти окремих підрозділів, військових частин, зброя, бойова техніка, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв'язку, інші матеріально - технічні засоби) Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України. Національної поліції, Національної гвардії України, Збройних Сил України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, та органів охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, Управління державної охорони України.

Працівники правоохоронних органів, військовослужбовці та інші особи, які залучаються до антитерористичної операції, на час її проведення підпорядковуються керівнику оперативного штабу.

Як зазначалось вище, позивач у спірний період (листопад 2015 року - січень 2016 року) перебував у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин діяла постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 "Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій" (надалі - Постанова № 24).

Пунктом 1 Постанови № 24 установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень (абзац 2 пункту 1 Постанови № 24).

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Постанови № 24, винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).

Згідно з пунктом 1 додатку № 1 до Постанови № 24 в період мобілізації (в тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, період проведення антитерористичної операції винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення виплачується за безпосередню участь військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу, звільненні таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.

На виконання вимог пункту 4 Постанови № 24 Міністерством оборони України 02.02.2015 року прийнято Наказ № 49 "Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій", яким затверджено Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (надалі - Порядок).

У п. 4 розділу І Порядку визначено, що виплата винагород здійснюється військовослужбовцям за місцем проходження служби на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій), керівництва військових формувань та органів державної влади. Командирам (начальникам) військових частин (закладів, установ, організацій) наказами вищих командирів (начальників, керівників).

Згідно із п. 3 розділу II Порядку, винагорода виплачується за час, обрахований з дня фактичного початку участі військовослужбовців (крім резервістів) у заходах, зазначених у пункті 1 цього розділу, до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів (штабу АТО).

Відповідно до п.5 розділу II Порядку, військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов: залучені до проведення АТО; перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО (крім військовослужбовців військових прокуратур та розвідувальних органів України); перебувають у районі проведення АТО.

Згідно довідок про грошове забезпечення по видах доходу за період проходження служби в ГУНП в Луганській області від 25.10.2017 № 901/111/22-2017 та від 26.04.2018 № 481/111/22-2018 позивачу за період з 07.11.2015 по 31.01.2016 не виплачувалась винагорода за участь в антитерористичній операції.

Довідкою від 29.12.2017 року № А-11292 підтверджено, що позивач дійсно в період з 25.07.2014 року по 01.11.2014 року, з 27.01.2015 року по 07.11.2015 року, з 07.11.2015 року по теперішній час безпосередньо бере участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області.

На підставі абз. 3, 4 п. 6 розділу II Порядку, підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні в районі проведення АТО є наказ командира військової частини Державної прикордонної служби України, який видається у тому числі на військовослужбовців інших підрозділів. Наказ на виплату винагороди видається за місцем проходження служби військовослужбовців.

Безпосередня участь у відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою підтверджується:

- журналом бойових дій (журналом ведення оперативної обстановки);

- бойовим донесенням (підсумковим, терміновим та позатерміновим), рапортом керівника підрозділу, який виконував завдання.

Крім того, підтвердними документами є:

- бойовий наказ командира військової частини для виконання поставлених завдань охорони об'єктів (несення служби на блокпостах, звільнення об'єктів, які захоплені, тощо), письмовий наказ командира військової частини, який виконував завдання;

- запис у книзі прикордонної служби підрозділу охорони державного кордону про виконання завдань прикордонними нарядами щодо відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

- постова відомість під час охорони об'єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), де визначені особовий склад, який залучається до охорони, час, місце, порядок виконання завдань, книга служби нарядів та подій, що відбувалися (п.7 розділу II Порядку).

З аналізу вищенаведених норм законодавства, що регулює зазначені правовідносини, слідує, що винагорода за безпосередню участь в АТО виплачується не за весь час залучення особи до складу сил та засобів АТО, а тільки за час фактичної участі цієї особи у відповідних заходах. Так, зарахування особи до списку осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичних операцій, здійснюється на підставі відповідних наказів командирів (штабу АТО), в яких зазначається про дату початку такої участі та дату фактичного завершення такої участі. В подальшому, на підставі вмотивованого рапорту керівника структурного підрозділу, де проходить службу особа, Головним управлінням МВС України в області видається відповідний наказ, який, в свою чергу, є підставою для нарахування грошової винагороди особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, призначеної за безпосередню участь у проведенні АТО.

Довідкою Управління превентивної діяльності ГУНП в Луганській області від 25.04.2018 № 1109/111/21-2018, наданою на запит Відділу правового забезпечення ГУНП в Луганській області від 23.04.2018 № 290/111/28-2018, підтверджено, що в Управлінні відсутні відомості та документи щодо безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції у періоді з 07.11.2015 по 20.01.2016 (а.с. 43, 44).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що, оскільки відповідачем не видавались накази, які б свідчили про те, що позивач виконував завдання керівництва штабу АТО, захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції, відсутні законні підстави для нарахування та виплати ОСОБА_1 винагороди за участь в АТО за період з 07.11.2015 року по 20.01.2016 року.

Виконання службових обов'язків в містах, які відносяться до зони проведення АТО, не свідчить про виконання позивачем конкретних завдань, пов'язаних з його безпосередньою участю в проведенні АТО. Витяги із наказів першого заступника керівника АТЦ при СБУ свідчать про прибуття та вибуття позивача до (зі) складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, тобто вказують лише про залучення позивача до проведення антитерористичної операції.

Таким чином, враховуючи відсутність інших доказів на підтвердження доводів позивача щодо нарахування та виплати винагороди за участь в АТО за період з 07.11.2015 року по 20.01.2016 року, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Під час прийняття рішення судом апеляційної інстанції враховувалась правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду у справах: № 805/2527/17-а (адміністративне провадження №К/9901/1097/17) від 21.02.2018 року, № 805/787/16 (адміністративне провадження К/9901/6645/18) від 14.03.2018 року, № 805/3210/17-а (адміністративне провадження К/9901/4117/18) від 16.05.2018 року.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта та висновком суду першої інстанції стосовного неправомірного обґрунтування відповідача невиплати позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за спірний період тим, що порядок виплати винагороди за участь в антитерористичній операції поліцейським передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 року № 38), яка набрала чинності 21.01.2016, а також тим, що Постановою № 24 та Наказом № 49 регламентувався порядок виплати винагороди за участь в антитерористичній операції міліціонерам, який не поширюється на поліцейських, з огляду на наступне.

Правоохоронні органи - державні органи, що на підставі законодавства держави здійснюють правоохоронну (правозастосовну та правозахисну) діяльність.

Діяльність правоохоронних органів спрямована на забезпечення законності і правопорядку, захист прав та інтересів громадян, соціальних груп, суспільства і держави, попередження, припинення правопорушень, застосування державного примусу або заходів громадського впливу до осіб, які порушили закон та правопорядок.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIІI «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580-VIІI) Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

За приписами статті 2 Закону № 580-VIІI завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Отже, Національна поліція є правоохоронним органом.

Постановою № 24 визначено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції особам рядового та начальницького складу правоохоронних органів виплачується винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції у відсотках місячного грошового забезпечення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції порушень процесуального права при вирішенні питання не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 292, 311, 315, 316, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року у справі № 812/1060/18 - залишити без змін.

Повний текст складений 26 вересня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: Г.М. Міронова

Судді: І.В. Геращенко

Л.В. Ястребова