Постанова № 76728893, 26.09.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року справа №805/143/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Міронової Г.М., Ястребової Л.В.,

секретар судового засідання - Токарева А.Г.,

за участю: позивача - не з'явився,

представника відповідача - Кравченко О.С., довіреність від 17.01.2018 року № 99-99-11-17/05/95,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року у справі № 805/143/18-а (головуючий І інстанції Кочанова П.В., повний текст складено 25 травня 2018 року у приміщенні суду вул. Добровольського, 1, м. Слов'янськ) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3.) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 12 грудня 2017 року № 400132/2879307213 про відмову у реєстрації податкової накладної від 22 листопада 2017 року № 474 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ФОП ОСОБА_3 та зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 22 листопада 2017 року № 474 подану ФОП ОСОБА_3

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2018 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 12.12.2017 року № 400132/2879307213.

Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 474 від 22.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 3 200,00 грн.

Відповідач з вказаним рішенням суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій послався на порушення норм матеріального та процесуального права. Просив скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2018 року та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на нормативно-правові акти, якими регулюються спірні правовідносини. Зазначає, що відповідачем, на виконання положень п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунків коригування зупинена (ПН/РК). ПН/РК позивача відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567. За результатами опрацювання Системи моніторингу критеріїв оцінки ризику виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності: 49.41. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 та/або Таблицю даних платника податків яка передбачена пунктом 4 цього наказу. Проте, позивачем надані не всі документи, визначені у переліку, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 та передбачені умовами договору. Вважає, що надані документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення від 12.12.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 474 від 22.11.2017 року.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, заслухав суддю - доповідача, пояснення представника апелянта, перевірив матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, встановив наступне.

Фізична особа підприємець ОСОБА_3 є суб'єктом господарювання та зареєстрований платником податку на додану вартість (а.с. 22).

Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджено, що основним видом економічної діяльності ОСОБА_3 є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (а.с. 20).

ФОП ОСОБА_3 22.11.2017 року подав на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 474 від 22.11.2017 року, яка виписана на покупця ТОВ «Трайгон Фармінг Харків» (код ЄДРПОУ 344690120358) на суму 31 250,00грн., яка була зареєстрована в ЄПРН за № 9255860966 (а.с. 30).

Згідно з інформацією зазначеною у Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.12.2017 року, направленої Державною фіскальною службою України через «Автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України, версія 2.2.16.11» на адресу позивача, відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), реєстрація документа зупинена, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризику, визначеному пунктом 6 наказу Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 року «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Наказ № 567), з підстав виявленої за результатами опрацювання СМКОР (Системи моніторингу критеріїв оцінки ризику) невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарам згідно з УКТ ЗЕД: 49.41, і запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів для прийняття рішення про реєстрацію.

Позивач на адресу ДФС України надіслав письмові пояснення у вигляді Повідомлення № 1 від 05.12.2017 року інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків за встановленою формою, яка є додатком до «Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затверджених Наказом № 567, та копії документів у форматі PDF, зокрема договір про надання транспортних послуг № 69 від 22.03.2016 року, акти виконаних робіт, товарно - транспортні накладні та сплата за відповідні послуги, які, відповідно до «Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затверджених цим же Наказом № 567, підтверджують реальність здійснених витрат на придбання даних товарів у постачальника та продажу цих товарів покупцю, для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ (а.с. 33, 49-56, 23, 25-29).

Проте, Рішенням комісії Державної фіскальної служби України від 12.12.2017 року № 400132/2879307213 в реєстрації податкової накладної в ЄРПН позивачу відмовлено, з підстав наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, та запропоновано, відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскаржити це Рішення в адміністративному або судовому порядку (а.с. 34).

Однак позивач не погодився з Рішенням комісії Державної фіскальної служби України від 12.12.2017 року та звернувся до суду з адміністративним позовом.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України) визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пункт 74.3 статті 74 ПК України передбачає, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики ().

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» від 29.12.2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 341) (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 12 Порядку № 1246 визначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами -, відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пунктів 13, 14 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція), яка в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Аналогічні за змістом приписи містив підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно з яким, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до чинного на той час пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Так, відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається зі змісту Квитанції, відповідачем сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом № 567.

Проте, на думку суду апеляційної інстанції, зупинивши реєстрацію податкової накладної з таким висновком, відповідач порушив норми підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки в Квитанції не зазначено конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації даної податкової накладної, а вказано лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом № 567. Натомість, підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України вимагає від відповідача чіткого зазначення конкретного виду критерію.

Так, відповідно до пункту 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, затверджених Наказом № 567, моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI ПК України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Тобто, пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків містить у собі визначення двох різних за змістом критеріїв.

Відтак, приймаючи рішення про зупинення реєстрації податкової накладної, відповідач був зобов'язаний у Квитанції (роздруківка - додаток 2) чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків.

Відповідно, визначення відповідачем у Квитанції конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому Позивачем відповідних документів, перелік яких міститься у «Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затверджених Наказом № 567.

Так, відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу № 567 вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання - передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків: документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Виходячи з аналізу викладених норм, суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Разом з тим, зі змісту Квитанції вбачається, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено Наказом № 567, та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Проте, у Квитанції фіскальним органом, в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, не вказано, ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (пункт 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567 (пункт 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

Суд зазначає, що оскаржуване рішення Комісії ДФС України від 12.12.2017 року № 400132/2879307213 про відмову в реєстрації податкової накладної № 474 від 22.11.2017 року є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, рішення фіскального органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжують його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 22.03.2016 року між ФОП ОСОБА_3В («Перевізник») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трайгон Фармінг Харків» («Клієнт») було укладено Договір № 69 про надання транспортних послуг (а.с. 23)

Відповідно до вказаного Договору, Клієнт (Вантажовідправник) надає для перевезення вантажі, а Перевізник зобов'язується здійснити їх перевезення автомобільним транспортом та надати інші послуги пов'язані з перевезенням вантажів на території України. Перевізник зобов'язується доставити надані Клієнтом вантажі з пункту відправки до пункту визначення згідно Заявки Клієнта, та видати їх уповноваженій на одержання вантажу особі - Вантажоодержувачу, а Клієнт зобов'язується вчасно сплатити за послуги Перевізника, встановлену відповідно до умов Договору та наданих Перевізником рахунків, плату. У заявці вказується: назва транспортного засобу, модель, інвентарний номер, місце навантаження та місце розгрузки вантажу, вартість послуги з перевезення з урахуванням ПДВ (грн.), дата перевезення вантажу.(п. 1 Договору).

Перевезення здійснюється на підставі належним чином оформленої накладної на вантаж (п. 2.1).

Відповідно до п. 5 Договору розрахунки за надання послуг між Перевізником і Клієнтом проводяться в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахуванням грошових коштів в національній валюті України - «гривні» на поточний рахунок Перевізника на підставі виставлених рахунків. Вартість послуг визначається із зазначенням розміру податку на додану вартість - 20%.

Вартість послуг з перевезення складається відповідно всіх заявок та рахунків до даного договору, які Клієнт сплачує протягом 10 календарних днів з дати підписання акту (п. 5.1,5.2 Договору).

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2016 року (п. 9.1 Договору).

Додатковою угодою № 1 від 30.12.2016 року до Договору № 69 від 22.03.2016 року сторони домовились та прийшли до згоди змінити п. 9.1 Договору № 69 від 202.03.2016 року, та викласти його в наступній редакції «п. 9.1 Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2017 року» (а.с. 24).

Також, в підтвердження реальності здійснення перевезення позивачем було надано суду :

- заявку на перевезення № б/н від 20.11.2017 року (а.с.25);

- рахунок фактуру № СФ-000410 від 21.11.2017 року (а.с.26);

- товарно - транспортні накладні № б/н від 22.11.2017 року, автомобілі ДАФ НОМЕР_3 причіп/напівпричіп НОМЕР_5 (водій ОСОБА_5) та ДАФ НОМЕР_4 причіп/напівпричіп НОМЕР_6 (водій ОСОБА_6) з пунктами розвантаження с. Лип'янка Черкаська обл. та с. Шаровка Харківська обл. (27-28);

- Акт № ОУ - 0000472 здачі - прийняття робіт (надання послуг), що Виконавцем були проведені роботи по рахунку № СФ-000410 від 21.11.2017 року (транспортні послуги по перевезення с/г техніки) (а.с. 29);

- подорожні листи № б/н від 22.11.2017 року на автомобіль НОМЕР_3, водій ОСОБА_5, причіп НОМЕР_5 та № б/н від 22.11.2017 року на автомобіль НОМЕР_4, водій ОСОБА_6, причіп НОМЕР_6;

- трудовий договір від 17.01.2017 року з водієм ОСОБА_6 та трудовий договір від 27.11.2015 року з водієм ОСОБА_5;

- податкова декларація з податку на додану вартість за 2017 рік та розрахунок коригування сум податку на додану вартість за 2017 рік, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) та квитанції № 2 (а.с. 35-41);

- виписка по розрахунковому рахунку ФОП ОСОБА_3, відкритому в АТ «Укрсиббанк» про сплату коштів за послуги перевезення 23.11.2017 року у сумі 37500,00 грн. (а.с.53 зворотній бік).

Також, позивачем надано до суду :

- договір № 42ОБКПК-0005 купівлі продажу товарів з використання паливних карток від 15.05.2014, накладні на відпуск товарів № 42ОБКПК -0005-9064393881 за період з 01.11.2017 року по 30.11.2017 року;

- договір оренди техніки № 01/10 від 01.10.2017 року між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_7, акт приймання передачі по Договору оренди техніки № 01/10 від 01.10.2017 року, додаткова угода № 1 до договору оренди техніки № 01/10 від 01.10.2017 року , протокол погодження розцінок;

- договір оренди техніки № 01/11 від 01.11.2017 року між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_7, акт приймання передачі по Договору оренди техніки № 01/11 від 01.11.2017 року, додаткова угода № 1 до договору оренди техніки № 01/11 від 01.11.2017 року , протокол погодження розцінок;

- свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів та напівпричіпів (а.с.70-72);

- договір № 072017 надання послуг обслуговування та ремонту транспортних засобів від 25.01.2017 року між ФОП ОСОБА_8 та ФОП ОСОБА_3, акт надання послуг № 8927 від 22.11.2017 року (послуги шиномонтажу), рахунки на оплату № 928 від 07.11.2017 року, № 922 від 03.11.2017 року, № 986 від 20.11.2017 року, № 937 від 07.11.2017 року та акти надання послуг № 8126 від 07.11.2017 року, № 8056 від 03.11.2017 року, № 8650 від 20.11.2017 року, № 8177 від 07.11.2017 року;

- договір № 011604 від 04.01.2016 року між ТОВ «ТК «С,В,С, -2006» та ФОП ОСОБА_3 (строк дії з моменту підписання та до 31.12.2017 року), видаткові накладні № 1004 від 07.11.2017 року, № 995 від 03.11.2017 року , рахунки № 1839 від 01.11.2017 року, № 1862 від 03.11.2017 року;

- видаткові накладні № № СлРНк-005566 від 16.11.2017 року, 005409 від 07.11.2017 року ;

- договір поставки № 7100061 від 10.06.2015 року між ТОВ «Хадо» та ФОП ОСОБА_3, видаткова накладна № DN/X -00000000121 від 15.11.2017 року, рахунок на оплату за замовлення DN/X -00000000134 від 14.11.2017 року.

Проведення розрахунків за надані послуги перевезення підтверджується банківськими виписками АТ «Укрсиббанк».

Суд зазначає, що рішення від 12.12.2017 року Комісії ДФС України № 400132/2879307213 про відмову в реєстрації податкової накладної № 474 від 22.11.2017 року не містить конкретної інформації, щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. В рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» № 190 від 29.03.2017 року (далі - Постанова № 190) установлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу ;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Суд вважає, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або «надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування», або «надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування».

Проте, оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Суд звертає увагу, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

На думку суду, позивачем надано всі документи, які достатні для реєстрації податкової накладної № 474 від 22.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, що спростовує висновки контролюючого органу на підставі яких прийнято оскаржувані рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд погоджує висновок суду першої інстанції, що оскаржуване рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняте не у спосіб визначений законом а відтак, є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи встановлені по справі обставини, суд вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте із дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 195, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року у справі № 805/143/18-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року у справі № 805/143/18-а - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 27 вересня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Г.М. Міронова

Л.В. Ястребова