Постанова № 76728501, 12.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 вересня 2018 року м.Дніпро справа № 811/1403/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Уханенка С.А.,

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Управління держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 р. (суддя Сагун А.В.) по справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про скасування постанови державного виконавця , -

в с т а н о в и в:

У травні 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області звернулося з позовом до суду в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу прийняту головним державним виконавцем Мохною С.О. відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 24.04.2018 року по ВП №56087066 щодо стягнення штрафу в сумі 5100,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в провадженні посадової особи відповідача перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №386/1028/17 від 28.03.2018 виданого Вільшанським районним судом Кіровоградської області.

На думку позивача, оскаржувана постанова відповідача є протиправною, оскільки позивачем добровільно вжито (перерахунок пенсії) та вживаються (виплата пенсії) дії з виконання рішення суду в порядку визначеному ПКМУ від 21.02.2018р. №103, а тому відсутні підстави вважати про невиконання без поважних причин рішення суду.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу прийняту головним державним виконавцем Мохною А.О. відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 24.04.2018р. по ВП №56087066 щодо накладення штрафу в сумі 5100,00 грн.

Стягнуто на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 20632802) здійснені ним судові витрати на оплату судового збору в сумі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (25006, вул. Дворцова, 6/7, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 34894735).

Не погодившись з рішенням суду, Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 02.04.2018 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Мохною С.О. відкрито виконавче провадження №56087066 з виконання виконавчого листа №386/1028/17 від 28.03.2018 виданого Вільшанським районним судом Кіровоградської області про зобов'язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_2 на підставі довідки № 8663 від 05 травня 2017 року, наданої ліквідаційною комісією УМВС України в Кіровоградській області, перерахунок призначеної пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року, постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", наказу Міністерства внутрішніх справ України № 138 від 17 лютого 2017 року "Про затвердження Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", що прирівнюються посадам поліцейських" без обмеження максимального розміру пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) на підставі рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016"У справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

14.04.2018 року позивач повідомив відповідача про те, що на виконання судового рішення проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 та нараховано доплату в сумі 67010,49 грн., з урахуванням раніше виплачених суму за період з 01.01.2016р. по 31.03.2018р. Доплату в сумі 7445,61 грн. за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 перераховано на поточний рахунок в АТ "Ощадбанк" платіжним дорученням №2998 від 28.03.2018р. та зараховано на картковий рахунок ОСОБА_2 (а.с.13-15). Також повідомлено, що доплату до пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 ОСОБА_2 отримає на умовах та в порядку, визначеному Постановою КМУ від 21.02.2018р. №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

24.04.2018р. державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу, згідно якої за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду, на позивача, на підставі ст.75 Закону України "Про виконавче провадження", накладено штраф у розмірі 5100 грн.

Не погоджуючись з постановою головного державного виконавця від 24.04.2018, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що невиконання судового рішення позивачем в частині виплати грошових коштів за 2016-2017 роки, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу, у такому випадку, жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів, у зв'язку із чим наявні правові підстави для задоволення позову.

Скаржник у своїй скарзі зазначає, що відповідно до наданої позивачем інформації, судове рішення виконане ним частково, а саме: в частині проведення перерахунку пенсії стягувачу та її виплати за 2018 рік, а в частині виплати нарахованої суми за 2016-2017 роки рішення суду залишилось невиконаним. Наведене стало підставою для застосування до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області штрафних санкцій та винесення оскаржуваної постанови, у зв'язку із чим у задоволенні позову слід відмовити.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви або повідомлення, передбачених частиною першою цієї статті, отримує в Єдиному державному реєстрі виконавчих документів електронну копію виконавчого документа та виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

В свою чергу, відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

З аналізу викладеної норми слідує, що негативні наслідки у вигляді накладення штрафу за невиконання в обумовлений строк відповідного рішення настають за умови його невиконання без поважних причин.

Відповідно до частини 1 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Колегія суддів звертає увагу, що за своєю природою штраф - це міра адміністративної відповідальності. Штрафи представляють собою грошові стягнення, тобто є обтяженням майнового характеру для учасників виконавчого провадження. При цьому, штрафи можуть накладатися лише за винні дії чи бездіяльність.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не виконало в повному обсязі рішення суду у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування з Державного бюджету України, оскільки згідно з приписами постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" від 23.12.2015 № 900-VIII, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Як свідчать обставини справи, кошти на рахунку позивача за визначеними кодами економічної класифікації видатків бюджету відсутні, додаткові субвенції з бюджету на виконання рішення суду позивачу з Державного бюджету не виділялись.

Приписами абзацу другого пункту 1 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485 визначено, що Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами) (підпункти 2, 4 пункту 4 вказаного Положення).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що невиконання судового рішення позивачем в частині виплати грошових коштів за 2016-2017 роки, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу, у такому випадку, жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а (К/9901/1598/18) та від 13.06.2018 у справі № 757/29541/14-а (К/9901/12146/18).

Частиною 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" встановлено порядок перерахунку пенсій особам, визначеним в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та порядок виплати перерахованої пенсії.

Так, пунктом 3 постанови встановлено, що виплата перерахованих пенсій проводиться з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

- з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;

- з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Зміст Порядку вказує, що він поширюються на всіх осіб, яким здійснений перерахунок пенсії відповідно до Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Між тим, на час прийняття вказаної постанови Уряду існували судові рішення, в тому числі рішення, з приводу виконання якого виник спір, що розглядається, які визначали обов'язок відповідного управління Пенсійного фонду виплатити перераховані пенсії.

Належне та ефективне виконання рішень суду є складовою одного з елементів верховенства права, принципу, який суди повинні застосовувати під час вирішення справ.

В той ж час, наступним елементом верховенства права є заборона дискримінації та рівність перед законом.

Цей елемент вказує на загальне підпорядкування законові, яким у розглядуваному випадку є постанова КМУ № 103.

Отже, суду апеляційної інстанції необхідно збалансувати дотримання прав осіб, з огляду на вказані вище елементи верховенства права.

Так, з точки зору осіб, на користь яких ухвалено рішення про перерахунок та виплату пенсії, проведення виплати відповідно до порядку, встановленого постановою КМУ № 103 буде здаватись несправедливим.

Проте, за висновком суду апеляційної інстанції визначальним у цих правовідносинах є право осіб, визначених в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на перерахунок пенсії.

Реалізація цього права відбувалась двома шляхами: через звернення до суду за захистом порушеного права та виконанням органами пенсійного забезпечення постанови КМУ № 103.

Рішення судів, якими відновлено право позивачів на перерахунок пенсії не може ставити їх в нерівне становище у порівнянні з особами, яким перерахунок пенсії був проведений відповідно до постанови КМУ № 103.

Принцип рівності перед законом вказує не лише на рівність прав вказаних осіб на перерахунок пенсії, а і повинен бути застосований і щодо виплати перерахованої пенсії.

Відхід від цього принципу щодо виплати перерахованої пенсії призведе до дискримінації прав осіб які мають однакове визначальне право на перерахунок.

З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції вважає, що з метою недопущення дискримінації між особами щодо реалізації їх прав на виплату перерахованої пенсії слід застосовувати порядок визначений постановою КМУ № 103.

Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" від 27 лютого 2014 р. № 794-VII кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

При цьому, названа постанова не суперечить ані Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", ані Конституції України.

Отже, правові підстави для здійснення виплати перерахованої пенсії одноразово - відсутні і всі виплати перерахованих пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. проводяться в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року, застосування якої щодо всіх перерахованих, відповідно до частини четвертої статті 63 вказаного закону, пенсій свідчитиме про відсутність дискримінації.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322, КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Управління держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова