Ухвала суду № 76724733, 19.09.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про закриття провадження у справі)

19 вересня 2018 року м. Житомир справа № 806/3117/18

категорія 6.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черняхович І.Е.,

секретар судового засідання Кривенко Л.М.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника третьої особи - Костюкевич-Тарнавської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділу архітектури, містобудування та земельних відносин Коростенської міської ради Житомирської області, третя особа - ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та зобов'язання видати будівельний паспорт,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Відділу архітектури, містобудування та земельних відносин Коростенської міської ради Житомирської області, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки по заяві від 08.06.2018;

- зобов'язати Відділ архітектури, містобудування та земельних відносин Коростенської міської ради Житомирської області видати йому будівельний паспорт у відповідності до поданої заяви.

В обґрунтування позову ОСОБА_3 зазначає, що він згідно з договором дарування від 13.05.2017 є власником земельної ділянки НОМЕР_1 площею 0,1 га, яка розташована на території обслуговуючого кооперативу садового товариства "Садко" у м. Коростень Житомирської області. У червні 2018 року позивач звернувся до Відділу архітектури, містобудування та земельних відносин Коростенської міської ради Житомирської області із заявою про видачу будівельного паспорту на забудову вищезазначеної земельної ділянки. Однак у відповідь отримав відмову, у зв'язку з тим, що при комісійному вивчені представлених та додатково наданих матеріалів, які надійшли для розгляду цього питання виявилось, що земельна ділянка, якою він користується має декілька власників з документами на землекористування.

Вважаючи відмову Відділу архітектури, містобудування та земельних відносин Коростенської міської ради Житомирської області у видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою від 25 червня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

09 липня 2018 року до суду надійшла заява від ОСОБА_4, в якій остання просить залучити її до участі в справі № 806/3117/18 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Відділу архітектури, містобудування та земельних відносин Коростенської міської ради Житомирської області. Зі змісту заяви вбачалося, що земельна ділянка, яка належить на праві власності ОСОБА_4 є частиною тієї земельної ділянки, будівельний паспорт на забудову якої просить видати ОСОБА_3 в позовній заяві до Відділу архітектури, містобудування та земельних відносин Коростенської міської ради Житомирської області по адміністративній справі № 806/3117/18.

У зв'язку з зазначеним, ухвалою від 11 липня 2018 року ОСОБА_4 було залучено до участі в адміністративній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Крім того, адміністративну справу №306/3117/18 було призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі на 26 липня 2018 року.

26 липня 2018 року до суду з'явились представники сторін, однак в судовому засіданні було оголошено перерву до 28 серпня 2018 року.

28 серпня 2018 року судове засідання не проводилось у зв'язку з необхідністю одержання нових доказів, судове засідання було перенесено на 19 вересня 2018 року.

У судове засідання 19 вересня 2018 року з'явились представник позивача та представник третьої особи.

Дослідивши матеріали адміністративної справи суд встановив наступне.

13 травня 2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було укладено договір дарування земельної ділянки площею 0,1 га за кадастровим номером НОМЕР_2, яка розташована на території обслуговуючого кооперативу садового товариства "Садко", м. Коростень, Житомирська область, на підставі якого, вищезазначена земельна ділянка перейшла у власність позивача.(а.с.12)

Право власності позивача на вищезазначену земельну ділянку, 13 травня 2017 року було зареєстроване приватним нотаріусом Коростенського нотаріального округу Житомирської області - ОСОБА_6 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності № 203747776), що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.14), а також інформаційною довідкою № 128086388 (а.с.15).

07 червня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Відділу архітектури, містобудування та земельних відносин Коростенської міської ради Житомирської області із заявою про видачу будівельного паспорту на забудову земельної ділянки площею 0,1 га за кадастровим номером НОМЕР_2, розташованої на території обслуговуючого кооперативу садового товариства "Садко", м. Коростень, Житомирська область.

Однак, листом від 12.06.2018 № 1100/2509 Відділ архітектури, містобудування та земельних відносин Коростенської міської ради відмовив позивачу у видачі будівельного паспорта на забудову земельної ділянки площею 0,1 га, розташованої на території обслуговуючого кооперативу садового товариства "Садко", у зв'язку з тим, що при комісійному вивчені представлених та додаткових матеріалів виявилось, що земельна ділянка, якою користується позивач, має декілька власників з документами на землекористування. (а.с.36)

Водночас, під час розгляду справи було встановлено, що 10 квітня 1998 року ОСОБА_4 (третьою особою у справі) за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Коростенського нотаріального округу Житомирської області Добролежою Л.Г. та зареєстрованим в реєстрі за № 1928, було придбано земельну ділянку площею 0,058 га, розміщену на землях, що знаходяться у відання с/т "Садко" м. Коростеня для ведення садівництва (а.с.46). 04 липня 2002 року на вказану земельну ділянку ОСОБА_4 було отримано акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 132. (а.с.45)

З надісланої до суду заяви ОСОБА_4 про залучення її до участі в справі в якості третьої особи було встановлено, що навесні 2018 року остання виявила, що на її земельній ділянці знаходиться недобудований перший поверх будинку, забудовником якого є ОСОБА_3.

Крім того, ОСОБА_4 повідомила, що земельна ділянка, що належить їй на праві власності є частиною тієї земельної ділянки, будівельний паспорт на забудову якої, просить видати ОСОБА_3, а на публічній карті та кадастровому плані земельної ділянки ОСОБА_3 з відображенням земельної ділянки власності ОСОБА_4, її земельна ділянка площею 0,058 га об'єднана з іншою ділянкою позначеною як приватна власність для індивідуального садівництва з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 0,1 га.

Вищезазначений факт підтверджується кадастровим планом земельної ділянки ОСОБА_3 з відображенням земельної ділянки, що перебуває у власності ОСОБА_4 (а.с.47)

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відтак, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Крім того, суд зазначає, що при вирішенні питання щодо віднесення спірних правовідносин до адміністративної юрисдикції слід мати на увазі, що однією із сторін спору має виступати суб'єкт владних повноважень та за умови, що предметом спору виступає перевірка законності його рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що земельна ділянка, яка належить на праві власності ОСОБА_4 є частиною тієї земельної ділянки, будівельний паспорт на забудову якої, просить видати ОСОБА_3.

Аналіз зазначених фактичних обставин справи дає підстави вважати, що оскаржуваним у даному позові діям щодо відмови Відділу архітектури, містобудування та земельних відносин Коростенської міської ради Житомирської області у видачі ОСОБА_3 будівельного паспорту забудови земельної ділянки НОМЕР_1 площею 0,1 га, розташованої на території обслуговуючого кооперативу садового товариства "Садко" у м. Коростень Житомирської області, передує невирішений спір між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про право цивільне, зокрема, про право власності щодо спірної земельної ділянки. Даний спір не належить до предметної юрисдикції адміністративного судочинства, визначеної статтею 19 КАС України.

Таким чином, у справі, що розглядається, оскаржуються дії Відділу архітектури, містобудування та земельних відносин Коростенської міської ради Житомирської області щодо відмови у видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки, стосовно якої існує спір про право цивільне, у межах якого можуть бути розв'язані й питання, пов'язані з видачею будівельного паспорту забудови земельної ділянки, а тому цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, а має розглядатися в порядку цивільного судочинства, оскільки видачі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки передує невирішений спір про право.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд, який розглядає справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі Zand проти Австрії зазначив, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з &?р;…&?с; питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів" (п.п.24-25 рішення у справі Сокуренко і Стригун проти України).

Враховуючи викладене, суд вважає, що спір відноситься до юрисдикції загальних судів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Закрити провадження в адміністративній справі № 806/3117/18 за позовом ОСОБА_3 до Відділу архітектури, містобудування та земельних відносин Коростенської міської ради Житомирської області, третя особа - ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та зобов'язання видати будівельний паспорт.

Роз'яснити позивачу, що розгляд такої справи віднесений до юрисдикції загального суду у порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Е.Черняхович

Повний текс ухвали виготовлено 26.09.2018