Постанова № 76723215, 24.09.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2018 р. Справа № 5023/277/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Гребенюк Н. В. , суддя Пуль О.А.

за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1, (вх.№1487 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.07.2018 у справі №5023/277/11

за заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

до ОСОБА_5 спилки “Слобода-Кредит”, м. Харків

про банкрутство,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.01.2011 порушено провадження у даній справі про банкрутство ОСОБА_5 спілки «Слобода - Кредит».

Постановою Господарського суду Харківської області від 28.09.2011 ОСОБА_5 спілку «Слобода – Кредит» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.02.2012 ліквідатором ОСОБА_5 спілки «Слобода – Кредит» призначено арбітражного керуючого ОСОБА_6

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.11.2017 ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого ОСОБА_7

11.12.2017 року від ФОП ОСОБА_8 до Господарського суду Харківської області надійшла скарга на дії ліквідатора, в якій заявник, з урахуванням її уточнень від 29.03.2018 просить визнати незаконною бездіяльність ліквідатора ОСОБА_5 спілки «Слобода-Кредит» арбітражного керуючого ОСОБА_7, яка полягає у несплаті винагороди ФОП ОСОБА_8 за договором про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012, та просить визнати незаконною бездіяльність ліквідатора ОСОБА_5 спілки «Слобода-Кредит» арбітражного керуючого ОСОБА_9, яка полягає у несплаті винагороди ФОП ОСОБА_8 за договором про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012,

В цій скарзі, з урахуванням її уточнень, ФОП ОСОБА_8 просить зобов’язати ліквідатора ОСОБА_5 спілки «Слобода - Кредит» арбітражного керуючого ОСОБА_9 сплатити фізичній особі – підприємцю ОСОБА_8 винагороду за договором про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012 у розмірі 1246876,01 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.02.2018 ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого ОСОБА_9

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.07.2018, зокрема, скаргу ФОП ОСОБА_8 з урахуванням поданих письмових уточнень задоволено, зобов’язано ліквідатора КС «Слобода–кредит» здійснити виплату ФОП ОСОБА_8 в сумі 1246776,01 грн. згідно з черговістю, встановленою ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції до 19.01.2013р.

Вказана ухвала мотивована наявністю належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ФОП ОСОБА_8 своїх обов`язків за договором про надання правової допомоги та надання юридичних послуг від 25.07.2012.

24.07.2018 до Харківського апеляційного господарського суду від кредиторів: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_1, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.07.2018, в якій заявники не погоджуючись з цією ухвалою в частині задоволення скарги ФОП ОСОБА_8 та зобов’язання ліквідатора КС “Слобода–кредит” здійснити виплату ФОП ОСОБА_8 в сумі 1246776,01 грн., просять скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.07.2018 та відмовити ФОП ОСОБА_8 в отриманні 1246871,01 грн.

Автоматизованою системою розподілу судовий справ між суддями для розгляду даної справи визначено такий склад суду: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Тарасова І.В., суддя Шевель О.В.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 апеляційну скаргу кредиторів залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору у встановленому Законом України “Про судовий збір” розмірі та доказів направлення апеляційної скарги кредиторам у справі.

17.08.2018 від ОСОБА_29, ОСОБА_13, ОСОБА_20 надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.08.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.07.2018 у справі № 5023/277/11, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 24.09.2018 о 12-00 год.

17.09.2018 від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення до апеляційної скарги.

24.09.2018 від ОСОБА_30 надійшли доповнення до апеляційної скарги.

24.09.2018 від арбітражного керуючого ОСОБА_31 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що арбітражний керуючий ОСОБА_9 в судовому засіданні суду першої інстанції 09.07.2018 підтримав скаргу ФОП ОСОБА_8, вимоги викладені в скарзі визнав в повному обсязі.

24.09.2018 у зв’язку з відпусткою суддів Шевель О.В. та Тарасової І.В., для розгляду даної справи автоматизованою системою розподілу судових справи між суддями для розгляду даної справи визначено такий склад суду: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Гребенюк Н.В., суддя Пуль О.А.

В судовому засіданні 24.09.2018 кредитори: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_32, ОСОБА_21, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_35, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_36, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51 підтримали апеляційну скаргу, наводили відповідні пояснення, просили скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.07.2018 в частині задоволення скарги ФОП ОСОБА_8 на дії ліквідатора та відмовити у стягненні на його користь 1246876,01 грн.

Арбітражний керуючий ОСОБА_31 зазначив, що підтримує оскаржувану ухвалу, просить залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З тексту апеляційної скарги кредиторів вбачається, що її доводи стосуються неправомірного задоволення судом першої інстанції скарги ФОП ОСОБА_8 на дії ліквідатора КС «Слобода-Кредит» та зобов’язання останнього здійснити виплату ФОП ОСОБА_8 1246876,01 грн. у вигляді винагороди за договором про надання правової допомоги та надання юридичних послуг від 25.07.2012.

Саме в цій частині, виходячи з положень статті 269 ГПК України, судом апеляційної інстанції розглядається ухвала Господарського суду Харківської області від 09.07.2018 року у даній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, встановила наступне.

25.07.2012 між КС "Слобода-Кредит" в особі ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_6 (клієнт) та ФОП ОСОБА_8 (фахівець) укладено договір про надання правової допомоги та юридичних послуг, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_8 прийняв на себе зобов’язання про надання правової допомоги комплексу юридичних послуг, здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта в обсязі та на умовах, встановлених договором в усіх державних та недержавних органах, установах та організаціях та перед третіми особами (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору на виконання доручення клієнта фахівець: надає усні і письмові довідки та консультації щодо законодавства, рекомендації та роз’яснення щодо суті та юридичних наслідків правочинів; з метою отримання відомостей про факти, які можуть бути використані як джерело відомостей для клієнта та докази у судових справах, запитує і отримує документи або їх копії від юридичних осіб, органів влади та управління; складає заяви, звернення, позовні заяви, пояснення, скарги та інші документи правового характеру; приймає особисту участь у вчиненні дій за місцем виконання доручення, в т.ч. у судових засіданнях та інших процедурах, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; забезпечує захист прав та охоронюваних законом інтересів клієнта під час розгляду цивільних, господарських, адміністративних та інших справ у загальних, спеціалізованих, третейських та інших судах України створених відповідно до законодавства; забезпечує захист прав та охоронюваних законом інтересів клієнта під час процедур адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, інших актів суб’єктів владних повноважень в контролюючих (податкових, митних) органах всіх рівнів; представляє інтереси клієнта у правовідносинах з третіми особами, зокрема, підприємствами, установами, організаціями, правоохоронними органами, органами державної влади та управління, місцевого самоврядування, окремими громадянами з питань вчинення юридично значимих дій, спрямованих на стягнення на стягнення на користь клієнта грошових коштів, належних йому за договорами кредиту, поруки, застави, іпотеки тощо, укладеними між клієнтом та третіми особами (фізичними та юридичними – іменованими в подальшому «боржники»), а також на підставі інших правочинів та юридичних підстав для вимоги будь-яких грошей або майна на користь клієнта; надає інші види юридичної допомоги, якщо це необхідно для забезпечення виконання доручення клієнта.

Відповідно до пункту 4.1 договору, розмір винагороди фахівця за надання правової допомоги та юридичних послуг, передбаченої підпунктами 2.1.1-2.1.4, 2.1.7, 2.1.8 цього договору встановлюється у розмірі 30% від отриманих клієнтом від боржника або від третіх осіб за боржника (правонаступника боржника, поручителя та ін. – далі «треті особи») коштів на рахунок клієнта в рахунок погашення боргу або від вартості майна боржника, одержаного клієнтом в рахунок задоволення його вимог.

Окрім цього, задля забезпечення поточного надання правової допомоги та юридичних послуг, передбаченої підпунктами 2.1.1-2.1.4, 2.1.7, 2.1.8 цього договору, безпосередньо непов’язаної з процесом примусового стягнення коштів з боржників. Клієнт щомісячно, до десятого числа поточного місяця, сплачує фахівцеві винагороду у розмірі 8000,00 грн.

Вподальшому, умовами додаткової угоди від 12.11.2013 розмір щомісячної винагороди зменшено до 4000,00 грн.

Пунктом 4.2 договору сторони погодили, що сума винагороди зазначається фахівцем в акті про надання послуг та правової допомоги, який оформлюється, як правило, щомісячно. Моментом отримання акту клієнтом є дата. Зазначена в розписці уповноваженої особи клієнта, повідомленні про вручення рекомендованого або цінного з описом поштового відправлення, підтвердженні надіслання засобами комунікаційного зв’язку (фактом, електронною поштою, тощо).

Пунктом 4.3 договору передбачено, що акт про надання послуг та правової допомоги повинен бути розглянутий, підписаний, скріплений печаткою та повернутий клієнтом фахівцеві протягом 3 робочих днів з моменту отримання у спосіб, визначений п. 4.2 договору.

За наявності зауважень щодо обсягу наданої правової допомоги та/або суми винагороди, зазначеної фахівцем в акті, клієнт повинен повернути акт з мотивованими запереченнями у спосіб та строк, визначені п. 4.2, 4.3 договору. У випадку неповернення клієнтом отриманого акту про надання послуг та правової допомоги у встановлений строк, сума винагороди та обсяг наданої фахівцем правової допомоги вважається сторонами повністю погодженими з боку клієнта та такими, що підлягають сплаті в порядку, визначеному цим договором. Належним підтвердженням надання правової допомоги у такому випадку є односторонній акт фахівця з відміткою про отримання клієнтом та неповернення двостороннього акту, а також доказами відповідно до п. 4.3 договору (п.4.4 договору).

Звертаючись до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора КС «Слобода-Кредит» ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_8 зазначає, що в результаті виконання ФОП ОСОБА_8 договору про надання правової допомоги боржнику 09.11.2017 на рахунок ОСОБА_5 спілки «Слобода-Кредит» було зараховано грошові кошти в загальній сумі 3537000,00 грн., які були примусово стягнуті з ПАТ АК «Укргазбанк» на підставі судових рішень у справі №922/4084/14.

На думку скаржника, на підставі договору, ОСОБА_5 спілка «Слобода-Кредит» зобов’язана сплатити ФЛП ОСОБА_8 винагороду у розмірі 30% від суми, яка зарахована на рахунок боржника, що складає 1061000,00 грн. Також, як зазначає ФОП ОСОБА_8 боржник (КС «Слобода-Кредит») має сплатити йому 104000,00 грн. за забезпечення поточного надання правової допомоги та юридичних послуг, передбаченої п. 2.1.1.-2.1.4, 2.1.7, 2.1.8 договору за період, який минув до моменту надходження коштів на рахунок боржника.

Окрім цього, як зазначає скаржник, в результаті надання правової допомоги та юридичних послуг ФОП ОСОБА_8 на рахунок клієнта станом на 01.09.2015 надійшли грошові кошти, стягнуті з боржників ОСОБА_5 спілки «Слобода-Кредит» у розмірі 272586,71 грн., внаслідок чого боржник зобов’язаний сплатити ФОП ОСОБА_8 винагороди у сумі 81776,01 грн.

На підставі наведеного, ФОП ОСОБА_8 оформлені акти наданих послуг:

акт №18 від 10.09.2015 на суму 81776,01 грн.;

акт №19 від 15.11.2017 на суму 1061100,00 грн.;

акт №20 від 15.11.2017 на суму 104000,00 грн.

Вказані акти 17.11.2017 направлені ФОП ОСОБА_8 супровідним листом на адресу КС «Слобода-Кредит» (м. Харків, пр. Московський, 65, к.4), проте, станом на час подання скарги, акти ліквідатором не підписані.

У відповідності до пункту 4.4 договору, ФОП ОСОБА_8 вважає цю суму узгодженою з боржником та зазначає, що станом на 29.11.2017 ліквідатором не виконані умови договору, винагорода ФОП ОСОБА_8 не виплачена.

В своїх запереченнях на відзив ліквідатора та додаткових обґрунтуваннях до скарги, ФОП ОСОБА_8 наводить детальну інформацію щодо виконаних робіт та додає докази здійснення представницьких повноважень, складені та подані до третейського суду позови про стягнення заборгованості з боржників КС «Слобода-Кредит», документи виконавчого провадження з виконання рішень третейських судів, та документи щодо повернення коштів з ПАТ АК «Укргазбанк».

Зазначені обставини стали підставою для звернення ФОП ОСОБА_8 до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора ОСОБА_9 щодо невиплати йому винагороди за виконання умов договору про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, Господарський суд Харківської області, з посиланням на ст. 901, 903 ЦК України та на ч.4 ст. 3-1, ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом», зазначив, що скарга ФОП ОСОБА_8 на дії ліквідатора ОСОБА_9 за договором про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012 на суму 1246776,01 грн. є обгрунтованою, оскільки судом встановлено належне виконання з боку ФОП ОСОБА_8 умов договору та бездіяльність з боку ліквідатора щодо невиплати йому цих коштів.

Проте, колегія суддів вважає наведені висновки такими, що зроблені з порушенням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», виходячи з такого.

Згідно з п. 1.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції після 19.01.2013 р., положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

З матеріалів даної справи вбачається, що 28.09.2011 Господарським судом Харківської області прийнято постанову про визнання ОСОБА_5 спілки «Слобода – Кредит» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Таким чином, до правовідносин, що розглядаються в межах апеляційної скарги, застосовуються положення Закону про банкрутство, в редакції до 19.01.2013 року.

Відповідно до частин 4. 5 статті 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий має право: скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу; звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом; отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом; залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами; запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян - за їх згодою; отримувати з державного реєстру застав інформацію про майно боржника, яке є предметом застави; подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх обов'язків; виконувати інші дії відповідно до закону.

Арбітражний керуючий зобов'язаний: здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; вживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність конфлікту інтересів; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках; в порядку, установленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; повідомляти комітет кредиторів та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення; виконувати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Статтею 25 цього закону передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими, з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом

Отже, вчинення арбітражним керуючим (в даному випадку - ліквідатором) своїх обов’язків передбачає понесення останнім відповідних витрат, у зв’язку, зокрема, зі здійсненням ліквідаційної процедури, як-то, скликання зборів і комітет кредиторів, звернення до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом; залучення для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації, запитування і отримання документів або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань; отримання з державного реєстру інформацію про майно боржника, а також інших дій передбачених статтею 25 Закону.

Таким чином, витрати пов’язані з виконанням ліквідатором умов договору, укладеного в у відповідності положень частини 4 статті 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо оплати ФОП ОСОБА_8 винагороди, є витратами пов’язаними зі здійсненням ліквідаційної процедури. Зазначене передбачає певну процесуальну форму звернення ліквідатора до суду з таким питанням у формі звіту про затвердження та виплату витрат ліквідатора, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури.

Частиною 12 статті 3-1 Закону про банкрутство передбачено, що оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Частинами 14, 16 цієї статті передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку.

З матеріалів даної справи не вбачається, що комітетом кредиторів створено фонд для відшкодування витрат ліквідатору. В матеріалах справи також відсутні докази погодження комітетом кредиторів виплату ФОП ОСОБА_8 винагороди за договором від 25.07.2012.

Як стверджує ФОП ОСОБА_8 договір про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012 погоджений комітетом кредиторів, про що є відповідні підписи членів комітету кредиторів на зворотньому аркуші останньої сторінці договору: ОСОБА_30, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56

Проте, колегія суддів не вважає ці обставини такими, які б свідчили про погодження комітетом кредиторів всіх подальших виплат за цим договором, які фактично мають бути сплачені ліквідатором в рамках виконання умов цього договору. Відповідних рішень про погодження комітетом кредиторів роботи ФОП ОСОБА_8, проведеної в рамках умов договору від 25.07.2012, та затвердження комітетом кредиторів заявленої ФОП ОСОБА_8 суми винагороди у розмірі 1246876,01 грн. в матеріалах справи не має.

Зазначені обставини унеможливлюють суд прийняти рішення про виплату ФОП ОСОБА_8 винагороди за договором від 25.07.2012 у розмірі 1246876,01 грн. без попереднього затвердження цих витрат на засіданні комітету кредиторів.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, тільки протоколом засідання комітету кредиторів КС «Слобода-Кредит» від 27.07.2012 (тобто після укладення договору) кредитори в особі комітету кредиторів зобов’язують ліквідатора укласти відповідний договір з ФОП ОСОБА_8 Як зазначають члени комітету кредиторів КС «Слобода-Кредит» (фізичні особи - вкладники) підписи на зворотній стороні договору поставлені півроку потому, дата проставлення підписів відсутня. В матеріалах справи містяться письмові вимоги кредиторів (фізичних осіб-вкладників) щодо визнання недійсним договору про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012, зокрема, і з цих підстав. Проте, вказані вимоги не розглянуті судом першої інстанції, їм не надана відповідна правова оцінка.

Також на підтвердження надходження коштів на ліквідаційний рахунок боржника до матеріалів справи додані платіжні доручення без відмітки банку про проведення фінансової операції по перерахуванню цих коштів. Інших доказів які б свідчили про зарахування на ліквідаційний рахунок банкрута грошових коштів у розмірі 3537000,00 грн. в матеріалах справи відсутні, що також не було враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали.

На підставі наведеного колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції про зобов’язання ліквідатора виплатити ФОП ОСОБА_8 1246776,01 грн. є передчасними, та такими, що зроблені без дотримання норм Закону про банкрутство.

До того ж, зобов’язуючи ліквідатора здійснити виплату ФОП ОСОБА_8 зазначених коштів, відповідно до черговості, встановленої нормами Закону про банкрутство, судом першої інстанції не визначено правову природу цих коштів, з урахуванням особливостей процедури банкрутства та підстав їх виникнення.

Частиною 6 ст. 3-1 редакції Закону про банкрутство визначено, що при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Як зазначалось приписами частини 4 статті 3-1 Закону про банкрутство, до компетенції арбітражного керуючого належить, зокрема, скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу; звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом тощо.

Відповідно до частини 8 статті 16 Закону про банкрутство, до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: вибори голови комітету; скликання зборів кредиторів; підготовку та укладення мирової угоди; внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість; інші питання, передбачені цим Законом.

Тож, задля врегулювання даного питання, належного виконання умов договору про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012, та з метою захисту прав та інтересів всіх учасників справи про банкрутство, ліквідатору необхідно вчинити дії щодо скликання та проведення засідання комітету кредиторів з відповідним порядком денним.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 25 Закону про банкрутство, дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Тобто, законодавством визначено певне коло осіб, які наділені правом на оскарження дій ліквідатора. Виходячи з обставин даної справи, ФОП ОСОБА_8 не підпадає під дію наведеної статті та не входить до кола таких осіб, а тому обмежений у праві на звернення до суду зі скаргою на дії ліквідатора.

Зазначене вище свідчить про недотримання судом першої інстанції норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції до 19.01.2013 при постановленні оскаржуваної ухвали в частині розгляду скарги ФОП ОСОБА_8 на дії ліквідатора.

Наведене є підставою для скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 09.07.2018 у справі №5023/277/11 в частині задоволення скарги ФОП ОСОБА_8, з урахуванням уточнень, та зобов’язання ліквідатора ОСОБА_5 спілки “Слобода–Кредит” здійснити виплату ФОП ОСОБА_8 в сумі 1246776,01 грн. згідно з черговістю, встановленою ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції до 19.01.2013.

Одними із Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених Резолюцією Економічної та ОСОБА_57 ООН 19.05.2006 року, є об'єктивність судді та рівність, які є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Справедливість повинна проявлятися не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Забезпечення рівного ставлення до всіх сторін судового засідання має першочергове значення для належного виконання суддею своїх обов’язків

Керуючись практикою Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права та частиною національного законодавства, у відповідності до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, та статті 9 Конституції України, ч.4 ст. 11 ГПК України, колегія суддів зазначає, у справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін ? одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Європейський суд з прав людини у пункті 48 рішення від 03.07.2014 (набуло статусу остаточного 17.11.2014) у справі «ОСОБА_56 проти України» (заява № 4436/07) зазначив, що принцип рівності сторін вимагає “справедливого балансу між сторонами”, і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом (див. рішення від 26 травня 2009 року у справі “Бацаніна проти Росії”, заява N 3932/02, п. 22).

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права.

Оскаржувана ухвала в частині задоволення скарги на дії ліквідатора вимогам статті 236 ГПК України не відповідає, а тому підлягає скасуванню в цій частині, з прийняттям нового рішення – про відмову у задоволенні скарги на дії ліквідатора.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 2 ст. 275, ч.1 ст. 277, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.07.2018 у справі №5023/277/11 скасувати в частині задоволення скарги ФОП ОСОБА_8, з урахуванням уточнень, та зобов’язання ліквідатора ОСОБА_5 спілки “Слобода–Кредит” здійснити виплату ФОП ОСОБА_8 в сумі 1246776,01 грн. згідно з черговістю, встановленою ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції до 19.01.2013р.

Прийняти в цій частині нове судове рішення.

Відмовити у задоволенні скарги ФОП ОСОБА_8 від 11.12.2017 (вх.№41325) на дії ліквідатора, з урахуванням уточнень від 29.03.2018 (вх.№ 8409).

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у відповідності до статей 286- 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 26.09.18

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Пуль О.А.