Постанова № 76723199, 19.09.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2018 р. Справа№ 910/22630/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Гончарова С.А.

Іоннікової І.А.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 19.09.2018р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 (повний текст складено 26.04.2018)

у справі №910/22630/17 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутарія"

до 1.Одеської митниці ДФС

2.Державної казначейської служби України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг" про стягнення 2 476 000, 00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 у справі №910/22630/17 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Державного бюджету України та Одеської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутарія" шкоду в сумі 2 476 000, 00 грн., заподіяну внаслідок неправомірної поведінки Одеської митниці ДФС.

Стягнуто з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутарія" судовий збір у розмірі 37 140, 00 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, представник Одеської митниці ДФС звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом позовні вимоги задоволені, через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга має бути задоволена, а рішення місцевого господарського суду має бути скасоване та прийняте нове рішення про відмову в задоволення позовних вимог.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2018 апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Шапталі Є.Ю., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Михальська Ю.Б., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2018 апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 у справі №910/22630/17 залишено без руху та надано апелянту час для усунення недоліків апеляційної скарги.

07.06.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2018, а саме - оригінал опису вкладення з поштовим чекамом на підтвердження направлення апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Фрутарія".

Крім того, апелянтом було надано докази сплати судового збору, відповідно до платіжного доручення №817 від 23.05.2018 року про сплату судового збору у сумі 55 710, 00 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці ДФС на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 у справі №910/22630/17 та призначено до розгляду на 18.07.2018.

10.07.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від скаржника надійшли письмові пояснення по справі, клопотання про приєднання документів до справи та клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 916/3197/18, яке мотивоване тим, що на теперішній час, наявна об'єктивна неможливість розгляду справи № 910/22630/17 за позовом ТОВ «Фрутарія» до Одеської митниці ДФС, Державної казначейської служби України до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку господарського судочинства - справа № 916/3197/17 за позовом Одеської митниці ДФС до ТОВ «Толк консалтинг» про стягнення збитків, які завдані шляхом незбереження товару, який був переданий відповідачу на відповідальне зберігання за договором.

13.07.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого, останній просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

18.07.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення проти клопотання скаржника про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 відкладено розгляд справи на 02.08.2018.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2018 № 09.1-08/2118/18, у зв'язку із перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці, яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл судових справ.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2018, справу № 910/22630/17 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є.Ю., судді Гончаров С.А., Іоннікова І.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2018 апеляційну cкаргу Одеської митниці ДФС на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 у справі № 910/22630/17 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено до розгляду на 19.09.2018.

10.09.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/9453/18, яке мотивоване тим, що на теперішній час, наявна об'єктивна неможливість розгляду справи № 910/22630/17 за позовом ТОВ «Фрутарія» до Одеської митниці ДФС, Державної казначейської служби України до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку господарського судочинства - справа № 910/9453/18 за позовом Одеської митниці ДФС до ТОВ «Толк консалтинг» про стягнення збитків, які завдані шляхом незбереження товару, який був переданий відповідачу на відповідальне зберігання за договором.

10.09.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про приєднання документів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 19.09.2018 представники скаржника підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили задовольнити її, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 у справі №910/22630/17 скасувати, також підтримали клопотання про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 19.09.2018 представник позивача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу поданого під час апеляційного провадження та просив відмовити в її задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 у справі №910/22630/17 залишити без змін, також заперечив проти клопотань про зупинення провадження у справі у зв'язку з їх необґрунтованістю.

В судовому засіданні 19.09.2018 представник третьої особи надав свої пояснення по справі.

Суд апеляційної інстанції в судовому засіданні 19.09.2018 розглянув клопотання скаржника про зупинення провадження у справі та зазначає, що наведені клопотання скаржника про зупинення провадження у справі не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі є об'єктивна неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Під об'єктивною неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Провадження у справі № 910/22630/17 здійснюється за позовною заявою ТОВ «Фрутарія», у якій останній просить стягнути шкоду, заподіяну внаслідок неправомірної поведінки.

В той же час, предметом судового розгляду у справах № 916/3197/18 та № 910/9453/18 є стягнення збитків з ТОВ «Толк консалтинг» на користь Одеської митниці ДФС, які завдані шляхом незбереження товару, який був переданий відповідачу на відповідальне зберігання за договором.

Судом не встановлено неможливість (зокрема, через наявність будь-яких перешкод) розгляду справи 910/22630/18 до вирішення справ № 916/3197/18 та № 910/9453/18 за позовом Одеської митниці ДФС до ТОВ «Толк консалтинг» про стягнення збитків, які завдані шляхом незбереження товару, який був переданий відповідачу на відповідальне зберігання за договором.

В судове засідання 19.09.2018 відповідач - 2 своїх представників не направив, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, дотримання якого є процесуальною гарантією дотримання прав сторін спору.

Дослідивши матеріали справи, з метою дотримання розумних процесуальних строків розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглянути справу за відсутності представників відповідача-2.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрутарія" (покупець) та фірмою "STAR TEAM INVESTMENTS L.P." (Китай) (продавець) 10.09.2016 було укладено зовнішньоекономічний контракт № 1009/16-03.

Відповідно до декларації ІМ40ЕЕ № 500060001/2016/012408 18.11.2016 товар, який постачався за вищевказаним контрактом уповноваженою особою позивача Товариством з обмеженою відповідальністю "Тетра-брок" надійшов до Одеської митниці ДФС.

Після надходження товару до Одеського морського торгового порту (18.11.2016) уповноваженою особою позивача Товариством з обмеженою відповідальністю "Тетра-брок" для митного оформлення вантажу подано до митного органу декларацію №500060001/2016/012427 від 20.11.2016. Відповідно до вказаної декларації та поданих разом з нею документів, на виконання контракту № 1009/16-03 фірмою "STAR TEAM INVESTMENTS L.P." на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутарія" поставлено такий товар як "овочі свіжі: часник" у кількості 2500 пакунків, призначені для громадського харчування на загальну вартість товару 21250,00 доларів США.

Одеською митницею ДФС було вилучено товар та призупинено митне оформлення вантажу, у зв'язку з проведенням перевірки інформації щодо можливого порушення чинного законодавства України, під час імпорту товару: "свіжий білий часник у кількості 2 500 мішків (BAGS), загальною вагою брутто 25 000 кг, загальною вартістю 60 375 доларів США", про що позивачу 20.11.2016 було направлено електронне повідомленні від митниці в якому вказано: "Повідомляємо Вас про необхідність пред'явлення товарів, заявлених за МД№500060001/2016/012427 для митного огляду у зв'язку з формуванням автоматизованою системою аналізу та управління ризиками форми митного контролю код 4МК 202-1 Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20% пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації".

Київською міською митницею ДФС 21.11.2016 складено протокол порушення митних правил № 0770/10000/16, яким встановлено наявність в діях ОСОБА_4 (керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутарія") ознак порушення митних правил, передбачених частиною 1 статті 483 Митного кодексу України під час митного оформлення товарів згідно ВМД №500060001/2016/012427.

Заступником начальника управління - начальником відділу технічних систем митного контрою УМЗ та РІ Одеської митниці ДФС 30.11.2016 складена службова записка, яка адресована в.о. начальнику Одеської митниці ДФС з пропозицією прийняти рішення щодо визначення складського приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг" розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська, 9 враховуючи властивості товару та відсутність місця для розміщення майна та інших складських приміщень (товару, вилученого за протоколом про порушення митних правил № 0770/10000/16).

02.12.2016 головним державним інспектором відділу боротьби з незаконним переміщенням наркотиків і зброї управління боротьби з митними правопорушеннями Одеської митниці ДФС, який діяв на підставі доручення на проведення вилучення предметів ПМП №3603/7/26-70-20-01 від 21.11.2016 року, яке надане Київською митницею ДФС здійснено вилучення товару "овочі свіжі: часник, призначений для громадського харчування. Виробник JINING HAIJIANG TRADING CO., LTD, КРАЇНА ВИРОБНИКА CN у кількості 2498 місць 24980 кг." про що складено протокол про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил № 0770/10000/16.

Товар в контейнері МNBU0304250 повинен бути доставленим та розміщеним на склад Товариство з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг" за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська, 9.

Між Управлінням матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Одеської митниці ДФС та Товариством з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг" 02.12.2016 складено акт прийому-передачі товару "овочі свіжі: часник, призначений для громадського харчування. Виробник JINING HAIJIANG TRADING CO., LTD, КРАЇНА ВИРОБНИКА CN в сітках по 10 кг загальною вагою 24980 кг." для розміщення на склад митниці Товариства з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг" відповідно до договору відповідального зберігання від 02.03.2016 №54, як такого, що був затриманий по справі про ПМП № 0770/10000/16 від 21.11.2016 за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 9 (за умовами зберігання при температурі +2С +3С).

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 03.03.2017 у справі №3-952/17 (760/21396/16-п), яка залишена без змін постановою Апеляційного суду м. Києва, провадження в справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених частиною 1 статті 483 Митного кодексу України (протокол про порушення митних правил №0770/10000/16 від 21.11.2016) закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2017 у справі 815/2881/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутарія" до Одеської митниці ДФС, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Київська міська митниця ДФС, Товариство з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг", про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, що залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017, встановлено, що часник вилучений Одеською митницею ДФС на підставі протоколу про порушення митних правил № 0770/10000/16 від 02.12.2016 зберігався на території установи, у якої відсутній дозвіл на провадження діяльності митного складу, тобто такий товар зберігається неналежним чином. А саме, не на митному складі а у третіх осіб, які не уповноважені на таке зберігання чинним законодавством. Відповідно до експертного висновку №УТЭ-816 від 18.04.2017, фотозвіту встановлено, що часник, який зберігався на складі Товариства з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг" зберігається у замороженому вигляді, частково пророслий та є зіпсованим.

Разом з тим, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2017 у справі 815/2881/17, що залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017, визнано противоправною бездіяльність Одеської митниці ДФС щодо не розмитнення свіжого часнику за заявленого до митного контролю, та оформлення за митною декларацією № 500060001/2016/012427 від 18.11.2016 із зазначенням фактурної вартості товарів у розмірі 21 250 доларів США (2500 пакунків) у строки, передбачені Митним кодексом України, а також визнано противоправною бездіяльність Одеської митниці ДФС по факту неналежного зберігання свіжого часнику вилученого Одеською митницею ДФС на підставі протоколу про порушення митних правил № 0770/10000/16 від 02.12.2016 у складських приміщеннях розташованих за адресою: м. Одеса вул. Новомосковська, 9, якими користується Товариство з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг".

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду про стягнення з державного бюджету України (Державної казначейської служби України) 2 476 000 грн. 00 коп. збитків завданих внаслідок неправомірної поведінки Одеської митниці ДФС щодо прийняття неправомірного рішення про вилучення товару, несвоєчасного розмитнення вантажу та неналежного зберігання його в умовах, які не відповідають нормативним вимогам.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як встановлено ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Вищевказане положення реалізується нормами статті 1173 Цивільного кодексу України, якими закріплено спеціальний випадок відшкодування шкоди, що має певні особливості порівняно з загальними правилами про деліктну відповідальність.

Таким чином, зазначеною правовою нормою встановлено відповідальність за завдання шкоди особливим суб'єктом, здійснення ним особливих функцій, тощо.

Отже, суб'єктом відповідальності за даною статтею є держава, Автономна Республіка Крим, орган місцевого самоврядування, які відшкодовують шкоду, завдану безпосереднім заподіювачем шкоди - органом державної влади, органом Автономної Республіки Крим та органом місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової та немайнової (моральної) шкоди викладено, у статтях 1166, 1167, 1173 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ст. 1173 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю, зокрема, органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів.

Як встановлено ст. 1166 Цивільного кодексу України, необхідність встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 Цивільного кодексу України допускає можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів.

Таким чином, для відшкодування шкоди за правилами статті 1173 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти:

- неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;

- наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті 1173 Цивільного кодексу України завдана шкода відшкодовується в повному обсязі;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Разом з тим, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача, і є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2017 у справі № 815/2881/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутарія" до Одеської митниці ДФС, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Київська міська митниця ДФС, Товариство з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг", про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, що залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017, визнано противоправною бездіяльність Одеської митниці ДФС щодо не розмитнення свіжого часнику за заявленого до митного контролю, та оформлення за митною декларацією № 500060001/2016/012427 від 18.11.2016 із зазначенням фактурної вартості товарів у розмірі 21 250 доларів США (2500 пакунків) у строки, передбачені Митним кодексом України, а також визнано противоправною бездіяльність Одеської митниці ДФС по факту неналежного зберігання свіжого часнику вилученого Одеською митницею ДФС на підставі протоколу про порушення митних правил № 0770/10000/16 від 02.12.2016 у складських приміщеннях розташованих за адресою: м. Одеса вул. Новомосковська, 9, якими користується Товариство з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг".

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено підстави звільнення від доказування а саме, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Отже, постанова від 28.08.2017 Одеського окружного адміністративного суду по справі № 815/2881/17, яку залишено без змін ухвалою від 29.11.2017 Одеського апеляційного адміністративного суду по справі № 815/2881/17, має преюдиційне значення, а встановлені ним обставини повторного доказування не потребують.

Приймаючи до уваги факти, встановлені судом адміністративної юрисдикції у межах справи № 815/2881/17, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку з яким погоджується суд апеляційної інстанції щодо достатньої доказової обґрунтованості такої складової шкоди як протиправна винна поведінка заподіювача - Одеської митниці ДФС.

Що стосується завданих збитків та наявності причинно-наслідкового зв'язку суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Матеріали справи, на підтвердження розміру завданих внаслідок протиправної поведінки відповідача-1 шкоди, містять звіт про незалежну оцінку, складений суб'єктом оціночної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Нотаріус" (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 16656/14 від 07.07.2014) ОСОБА_6 (свідоцтво № 9814 від 16.05.2013 Фонду державного майна України, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача № 8679 від 09.02.2013), який було рецензовано оцінювачем-рецензентом ОСОБА_7 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 1467 від 03.07.2004, посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ № 6565-пк від 08.02.2017) Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертне бюро Шашкова" (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 400/17 від 05.05.2017).

Вказаним висновком було встановлено, що станом на 01.12.2016 (дата складання Київською митницею ДФС протоколу №0557/1000/16 про порушення митних правил, на підставі якого було вилучено товар позивача) ринкова вартість об'єктів оцінки - свіжого білого китайського часнику у кількості 25 000 кг, становила 2 476 000 грн. 00 коп.

В даний час, заперечення скаржника стосовно змісту та доказаної сили вказаного звіту не заслуговує на увагу з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери.

Як встановлено ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Згідно з ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" можливо здійснити рецензування звіту про оцінку майна. Зокрема, зазначено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

У відповідності до ст. 9 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" Кабінет Міністрів України затвердив Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав".

Статтею 1 Закону України національний стандарт № 1 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі-майно) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Наявний в матеріалах справи звіт про незалежну оцінку відповідає усім вимогам пункту 56 Національного стандарту № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440, від 10.09.2003. Крім того, висновок про вартість майна вказаний у даному звіті про незалежну оцінку майна відповідає вимогам пункту 60 Національного стандарту № 1.

Згідно з п. 63 Національного стандарту № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440, від 10.09.2003. Рецензування полягає у неупередженому об'єктивному розгляді оцінки майна особою, яка не має особистої матеріальної або іншої заінтересованості в результатах такої оцінки, відповідно до напряму та спеціалізації її кваліфікаційного свідоцтва.

Разом з тим, Одеська митниця ДФС у разі незгоди з результатами наведеної вище оцінки, мало право та реальну можливість самостійно замовити рецензування звіту про оцінку прав вимоги. Проте, матеріали справи не містять доказів оспорювання, зокрема, відповідачем-1 у визначеному законом порядку звіту, на підставі якого було визначено ринкову вартість товару, зіпсованого внаслідок протиправної поведінки відповідача-1.

При цьому, відповідачем-1 не було заявлено клопотання про призначення по справі судової експертизи з метою визначення вартості зіпсованого товару та підтвердження своїх заперечень щодо розміру завданої шкоди.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доведеності обставин заподіяння позивачу шкоди у заявленому до стягнення розмірі внаслідок зіпсування товару через неправомірну поведінки Одеської митниці ДФС, що полягала у прийнятті неправомірного рішення про вилучення товару, несвоєчасному розмитненні вантажу та неналежному зберіганні його в умовах, які не відповідають нормативним вимогам.

Місцевий господарський суд вірно зазначив, що механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 35 Порядку казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

Вказане положення реалізується нормами статті 1173 Цивільного кодексу України, якими закріплено спеціальний випадок відшкодування шкоди, що має певні особливості порівняно з загальними правилами про деліктну відповідальність.

Зазначеною правовою нормою встановлено відповідальність за завдання шкоди особливим суб'єктом, здійснення ним особливих функцій, тощо.

Суб'єктом відповідальності за даною статтею є держава, Автономна Республіка Крим, орган місцевого самоврядування, які відшкодовують шкоду, завдану безпосереднім заподіювачем шкоди - органом державної влади, органом Автономної Республіки Крим та органом місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.

Як передбачено ст. 25 Бюджетного кодексу України, казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Беручи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України шкоди в розмірі 2 476 000 грн. 00 коп. заподіяної внаслідок неправомірної поведінки Одеської митниці ДФС.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 у справі №910/22630/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Одеської митниці ДФС, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Одеської митниці ДФС на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 у справі №910/22630/17 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 у справі №910/22630/17 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 у справі №910/22630/17 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/22630/17 повернути до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до суду касаційної інстанції у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді С.А. Гончаров

І.А. Іоннікова

Повний текст постанови складено 26.09.2018