Постанова № 76723178, 27.09.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2018 р. Справа № 922/1978/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В. О.

за участі секретаря судового засідання Курченко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу вх. №1597 Х/2, подану адвокатом ОСОБА_1 від імені кредиторів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на ухвалу господарського суду Харківської області від "18" липня 2018 р. у справі № 922/1978/16 (ухвалу постановлено суддею Яризьком В.О. у приміщенні господарського суду Харківської області, повний текст ухвали складено 23.07.2018)

за заявою ОСОБА_8, м.Люботин Харківської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Актінія", м.Люботин Харківської області,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.07.2018 заяву ліквідатора про затвердження мирової угоди, укладеної в ліквідаційній процедурі, залишено без розгляду. Заяву представника кредиторів ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4 - ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Харківської області від 06.10.2016 залишено без розгляду. Закрито провадження у справі.

Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, зазначив, що відпали обставини, які стали підставою для порушення провадження у справі про банкрутство, що встановлено ухвалою Постійно діючого третейського суду при Київській обласній товарній біржі від 03.05.2017 (з урахуванням ухвали від 23.04.2018), у зв'язку з чим суд вважає, що провадження у справі про банкрутство підлягає закриттю на підставі п. 3 ч.1 ст. 231, п. 4 ч. 1 ст. 175 ГПК України. Заяви про затвердження мирової угоди та про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Харківської області від 06.10.2016 було залишено судом без розгляду в зв’язку з закриттям провадження у справі.

До Харківського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга на вищевказану ухвалу, подана з дотриманням встановленого законом строку адвокатом ОСОБА_1 від імені кредиторів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Заявник просить вищевказану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апелянт зазначає, що обставини, які стали підставою для порушення провадження у справі про банкрутство, відпали вже після відкриття такого провадження та після затвердження реєстру кредиторів, тобто встановленими обставинами суд вважав документи, які не існували і не могли існувати на момент прийняття судом рішення про відкриття або про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство; ст.231 ГПК України та ст.83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не надають суду права та можливості закривати провадження у справі про банкрутство у тому випадку, якщо обставини, що зумовили порушення провадження у справі, відпали вже після такого порушення провадження.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2018 за вказаною скаргою відкрито апеляційне провадження та призначено її розгляд на 27.09.2018, встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу – 5 днів з дня вручення їм ухвали про відкриття провадження у справі.

27.09.2018 ліквідатор боржника, арбітражний керуючий ОСОБА_9 (якому копію ухвали від 27.08.2018 було вручено 31.08.2018) надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу залишити без розгляду, а оскаржувану ухвалу – без змін. З огляду на те, що вказаний відзив подано з порушенням строку, встановленого ухвалою від 27.08.2018, без клопотання про поновлення відповідного строку, і що ліквідатором в порушення вимог ст.263 ГПК України не надано суду доказів надіслання копій відзиву іншим учасникам справи – колегія суддів не приймає вказаний відзив. У судовому засіданні 27.09.2016 ліквідатор зазначав, що, на його думку, провадження у справі підлягає закриттю, однак не з тих підстав, що зазначені місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі, а за результатами перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень господарського суду Харківської області у справі №922/1978/16. За таких обставин, ліквідатор просив суд задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржувану ухвалу від 18.07.2018 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Засновник ТОВ "Актінія", ОСОБА_10 в судовому засіданні висловив незгоду стосовно банкрутства даного товариства та підстав закриття провадження у справі судом першої інстанції, в той же час заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив залишити оскаржувану ухвалу без змін.

Представник апелянтів, адвокат ОСОБА_1, підтримав правову позицію, викладену в апеляційній скарзі та просив суд задовольнити її вимоги в повному обсязі.

В ході апеляційного розгляду даної справи Харківським апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 3 ст. 273 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України.

Присутні в судовому засіданні представники учасників справи погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано до справи у відповідності до ст.74 ГПК України та які стосуються меж апеляційного розгляду справи.

За таких обставин колегія суддів, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

Ухвалою суду від 01.08.2016 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Актінія", визнано розмір безспірних вимог ініціюючого кредитора, ОСОБА_8 в сумі 1123720,00 грн.

При порушенні провадження у справі про банкрутство ТОВ "Актінія" судом було встановлено, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Київській обласній товарній біржі від 10.08.2015 у справі № 10/07-15-ц (т.1, а.с.7) стягнуто з ТОВ "Актінія" (як з поручителя за договором поруки від 19.06.2013 за виконання зобов’язань ОСОБА_11 за договором позики від 19.06.2013) на користь ОСОБА_8 заборгованість у сумі 1123720,00 грн.

Згідно з ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 20.11.2015 у справі № 355/1808/15-ц (т.1, а.с.9) 26.11.2015 видано виконавчий лист (т.1, а.с.10) на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Київській обласній товарній біржі від 10.08.2015 у справі №10/07-15-ц. Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Люботинського МУЮ від 05.02.2016 (т.1, а.с. 11) відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 355/1808/15-ц, виданого Баришівським районним судом Київської області 26.11.2015, про стягнення з ТОВ "Актінія" на користь ОСОБА_8 1123720,00 грн.

Враховуючи те, що боржником протягом більше ніж трьох місяців не було задоволено безспірні вимоги кредитора на суму 1123720,00 грн., що є більше, ніж триста мінімальних розмірів заробітної плати, суд дійшов висновку про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство відносно ТОВ "Актінія".

Ухвалою суду від 06.10.2016 у попередньому засіданні затверджено реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Актінія" в наступному складі:

- ОСОБА_8 в розмірі 1123720,00 грн. основного боргу (четверта черга) та 13780,00 грн. витрат зі сплати судового збору (перша черга);

- ОСОБА_7 в розмірі 38367,04 грн. основного боргу (четверта черга) та 2756,00 грн. витрат зі сплати судового збору (перша черга);

- ОСОБА_4 в розмірі 44836,97 грн. основного боргу (четверта черга) та 2756,00 грн. витрат зі сплати судового збору (перша черга);

- ОСОБА_2 в розмірі 52567,73 грн. основного боргу (четверта черга) та 2756,00 грн. витрат зі сплати судового збору (перша черга);

- ОСОБА_6 в розмірі 44836,97 грн. основного боргу (четверта черга) та 2756,00 грн. витрат зі сплати судового збору (перша черга);

- ОСОБА_3 в розмірі 108757,11 грн. основного боргу (четверта черга) та 2756,00 грн. витрат зі сплати судового збору (перша черга) ;

- ОСОБА_5 в розмірі 44836,97 грн. основного боргу (четверта черга) та 2756,00 грн. витрат зі сплати судового збору (перша черга).

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, грошові вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 виникли на підставі рішень господарського суду, що набрали законної сили і не були виконані на момент звернення вказаних осіб до ТОВ "Актінія" з кредиторськими вимогами в даній справі про банкрутство.

Постановою суду від 27.10.2016 ТОВ "Актінія" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором ТОВ "Актінія" призначено арбітражного керуючого ОСОБА_9.

Вищевказані судові рішення у даній справі не були оскаржені та скасовані в установленому порядку і набрали законної сили.

Ухвалами від 05.04.2018 та від 25.04.2018 (повторно) господарський суд витребував з Постійно діючого третейського суду при Київській обласній товарній біржі матеріали третейської справи № 10/07-15-ц.

25.04.2018 господарським судом отримано листа директора Київської обласної товарної біржі (т.5, а.с.41), в якому зазначено про неможливість передання матеріалів третейської справи суду, який не є компетентним у розумінні ст.2, 56 Закону України "Про третейські суди", водночас із вказаним листом до господарського суду надіслано копії процесуальних документів у третейській справі № 10/07-15-ц, зокрема: ухвали суду, датованої 31.04.2017, якою матеріали справи № 10/07-15-ц розглянуто за нововиявленими обставинами, скасовано рішення Постійно діючого третейського суду при Київській обласній товарній біржі від 10.08.2015 у справі № 10/07-15-ц про стягнення з ТОВ "Актінія" на користь ОСОБА_8 1123720,00 грн. та припинено третейський розгляд позовних вимог про стягнення боргу у зв’язку з його погашенням (т.5, а.с.48), ухвали від 23.04.2018, якою виправлено описку в ухвалі про скасування рішення третейського суду та зазначено, що датою ухвали є не 31.04.2017, а 03.05.2017 (т.5, а.с.49).

Місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі від 18.07.2018 з посиланням на вищенаведені докази зазначив, що відпали обставини, які стали підставою для порушення провадження у справі про банкрутство, що встановлено ухвалою Постійно діючого третейського суду при Київській обласній товарній біржі від 03.05.2017 (з урахуванням ухвали від 23.04.2018), у зв'язку з чим суд вважає, що провадження у справі про банкрутство підлягає закриттю на підставі п. 3 ч.1 ст. 231, п. 4 ч. 1 ст. 175 ГПК України.

Надаючи оцінку аргументам місцевого господарського суду згідно з підпунктом б) пункту 2 частини 1 статті 282 ГПК України, з урахуванням меж апеляційного перегляду у відповідності до вищенаведених приписів ст.269 ГПК України, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Місцевим господарським судом зазначено, що за приписами частини 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі – Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України; частиною 6 статті 12 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство; таким чином, суд вважає за можливе застосувати норми щодо закриття провадження у справі, які містяться в ГПК України.

Разом з тим, як вбачається з системного аналізу вищенаведених статей, спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритетне значення у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Перелік підстав закриття провадження у справі визначено ст.83 Закону про банкрутство, відповідно до якої господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:

1) боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника;

4) затверджений звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому цим Законом;

5) затверджена мирова угода в порядку, передбаченому цим Законом;

6) затверджений звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом;

7) боржник виконав усі зобов’язання перед кредиторами;

8) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про його банкрутство не висунуто вимог;

9) згідно із законом справа не підлягає розгляду в господарських судах України;

11) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;

12) в інших випадках, передбачених законом.

Проте місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі не наведено посилань на жодну з підстав для закриття провадження у справі про банкрутство, перелік яких встановлено відповідним спеціальним законом.

В оскаржуваній ухвалі місцевий господарський суд зазначив, що при відкритті провадження в даній справі про банкрутство судом враховано, що боржником протягом більше ніж трьох місяців не було задоволено безспірні вимоги кредитора на суму 1123720,00 грн. (більше, ніж триста мінімальних розмірів заробітної плати), однак в подальшому, на підставі доказів, доданих до матеріалів справи, судом було встановлено відсутність зазначених безспірних вимог.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.83 Закону про банкрутство, провадження у справі про банкрутство може бути припинено у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5, 9 і 10 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом); у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 7, 8 і 11 частини першої цієї статті - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.

Отже, оскільки постановою від 27.10.2016 ТОВ "Актінія" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для закриття провадження у справі з посиланням на відсутність безспірних кредиторських вимог як ознаки неплатоспроможності боржника, врахованої судом при відкритті провадження у справі.

Окрім того, в ухвалі третейського суду від 03.05.2017 (т.5, а.с.48) зазначено, що в ході перегляду справи № 10/07-15-ц за нововиявленими обставинами, до прийняття нового рішення, представником позивача подано заяву з повідомленням, що під час провадження з перегляду рішення за нововиявленими обставинами позичальником погашено борг у повному обсязі, що підтверджується розпискою позикодавця від 29.04.2017, у зв’язку з чим позивач відмовляється від позову.

Із викладеного вбачається, що на момент порушення провадження в даній справі про банкрутство (станом на 01.08.2016) борг ТОВ "Актінія" перед ОСОБА_8 в розмірі 1123720,00 грн. дійсно існував.

Ухвалою третейського суду від 03.05.2017 у справі и № 10/07-15-ц встановлено обставини щодо погашення вказаного боргу позичальником, ОСОБА_11, згідно з розпискою від 29.04.2017, незасвідчена ксерокопія якої міститься в матеріалах даної справи про банкрутство (т.4, а.с.16).

Відповідно до ч.8 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, вони не містять жодних документів, що належним чином підтверджували б факт погашення заборгованості ОСОБА_11 перед ОСОБА_8 та, відповідно, припинення зобов’язань ТОВ "Актінія" (як поручителя за виконання зобов’язань ОСОБА_11 перед ОСОБА_8П.).

У рішенні Люботинського міського суду Харківської області від 30.01.2018 (т.4, а.с.210), на яке посилається суд першої інстанції і яким ОСОБА_8 відмовлено в позові до ОСОБА_11 про визнання недійсною розписки від 29.04.2017, не встановлено обставин щодо дійсності та достовірності даного документа, а лише зазначено, що підставою відмови в позові є ненадання позивачем належних доказів на підтвердження заявленої вимоги.

За таких обставин, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про погашення боргу ТОВ "Актінія" перед ОСОБА_8

Колегія суддів також зазначає, що провадження у справі про банкрутство дійсно регулюється не лише спеціальними нормами, але і загальними, які містяться у ГПК України.

Разом з тим, місцевим господарським судом було допущено порушення приписів ГПК України.

А саме, відповідно до п. 3 ч.1 ст. 231, п. 4 ч. 1 ст. 175 ГПК України, на які посилається суд в оскаржуваній ухвалі, господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, прийняте в межах його компетенції в Україні щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого документа на примусове виконання такого рішення.

Як вбачається з процесуальних документів у третейській справі №10/07-15-ц, сторонами справи є ТОВ "Актінія" та ОСОБА_8, предметом позову є стягнення заборгованості за договором.

Провадження у даній справі № 922/1978/16 відкрито за заявою ОСОБА_8 про визнання ТОВ "Актінія" банкрутом.

У відповідності до ст.1 Закону про банкрутство, сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Як було встановлено вище, у даній справі про банкрутство № 922/1978/16 окрім боржника (ТОВ "Актінія") та ініціюючого кредитора (ОСОБА_8П.) є інші сторони, а саме – кредитори, чиї вимоги включені до реєстру згідно з чинною на теперішній час ухвалою суду від 06.10.2016: ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5

Отже, дана справа № 922/1978/16 про банкрутство ТОВ "Актінія" не може бути визнана справою зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що і третейська справа №10/07-15-ц, яка розглядалася Постійно діючим третейським судом при Київській обласній товарній біржі.

Тому, на думку колегії суддів, відсутні процесуальні підстави для закриття провадження у даній справі в порядку п. 3 ч.1 ст. 231, п. 4 ч. 1 ст. 175 ГПК України. Будь-яких інших підстав для вчинення вказаної дії судом в оскаржуваній ухвалі не наведено.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апелянтів про те, що на даній стадії провадження у справі про банкрутство закриттю не підлягає.

Як було встановлено вище, грошові вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 виникли на підставі рішень господарського суду, що набрали законної сили і не були виконані на момент звернення вказаних осіб до ТОВ "Актінія" з кредиторськими вимогами в даній справі про банкрутство. Станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали та її апеляційного перегляду кредиторські вимоги зазначених осіб не погашено. За таких обставин, при розгляді даної справи судом, у відповідності до приписів ст.15 ГПК України, має бути дотримано принципів справедливості та пропорційності господарського судочинства, забезпечено баланс інтересів боржника та його кредиторів.

Відповідно, закриття провадження у даній справі про банкрутство порушує права апелянтів на мирне володіння майном, стосовно якого вони мають правомірні очікування щодо задоволення своїх кредиторських вимог - враховуючи, що в розумінні статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод до поняття «майно» відносяться кошти, належні заявникам на підставі судових рішень, які є остаточними та підлягають виконанню («Бурдов проти Росії» (Burdov v. Russia), заява № 59498/00, рішення від 7 травня 2002 р., п.40), а поняття «вимога» може розумітися як «власність». У Рішеннях по справах «Бурдов проти Росії» (Burdov v. Russia) від 7 травня 2002 р., заява № 59498/00, п.40; «Ясіуньєне проти Литви» (Jasiыnienл v. Lithuania) від 6 березня 2003 р., заява № 41510/98, п. 45. Суд звертає увагу на свою практику, де неможливість для заявника домогтися виконання рішення на його чи її користь становить втручання у право на мирне володіння майном, як вказано у першому реченні пункту першого статті 1 Першого протоколу.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що порушені права апелянтів підлягають захисту шляхом скасування оскаржуваної ухвали в частині закриття провадження у справі.

Стосовно інших процесуальних дій, вчинених оскаржуваною ухвалою суду – залишення без розгляду заяви ліквідатора про затвердження мирової угоди, укладеної в ліквідаційній процедурі, та заяви представника кредиторів ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4 - ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Харківської області від 06.10.2016 – колегія суддів зазначає, що, як вбачається з тексту ухвали, суд дійшов висновку про залишення відповідних заяв без розгляду, оскільки вважав, що провадження у справі підлягає закриттю.

Проте, як було встановлено вище, в частині закриття провадження у справі оскаржувана ухвала підлягає скасуванню. Відповідно, в частині залишення вищевказаних заяв без розгляду зазначену ухвалу також має бути скасовано.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що аргументи апелянтів знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження, натомість іншими учасниками справи не наведено переконливих доводів, що могли б бути підставою для відмови у задоволенні апеляційної скарги.

За таких обставин, ухвала місцевого господарського суду від 18.07.2018 підлягає скасуванню як така, що постановлена при порушенні норм процесуального права.

Згідно з ч.3 ст.271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст. 15, 269, п.6 ст.275, п.4 ч.1 ст. 277, ст.282 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу, подану адвокатом ОСОБА_1 від імені кредиторів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 18.07.2018 у справі №922/1978/16 скасувати.

Справу передати на розгляд суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 27.09.18

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Фоміна В. О.