Постанова № 76722941, 20.09.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2018 р., м. Київ Справа№ 911/4638/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

за участю секретаря судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: Мельник Р.В.,

від відповідача: Грищенко В.В.,

від прокуратури: Гриб Н.П.,

розглянувши апеляційну скаргу Національного університету Державної податкової служби України на рішення Господарського суду Київської області від 10.12.2015р., м. Київ (повний текст складено 15.12.2015р.) у справі №911/4638/15 (суддя Чонгова С.І.)

за позовом Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до Університету державної фіскальної служби України

про стягнення 558735,24 грн,

за участі прокуратури,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 558735,24 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням Відповідачем зобов'язань за договором оренди нерухомого майна №1432112 від 13.02.2014р. в частині сплати орендної плати у встановлений договором строк.

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.12.2015р. у справі №911/4638/15 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 558735,24 грн основного боргу.

Рішення мотивовано тим, що договір оренди, який укладено між сторонами, є діючим. Також місцевий суд вказав, що строк виконання відповідних зобов'язань вже настав, а Відповідач є таким, що допустив порушення зобов'язань за договором оренди нерухомого майна №1432112 від 13.02.2014р. щодо вчасної сплати орендних платежів у період з квітня 2015р. по вересень 2015р.

Не погодившись із вказаним рішенням, Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при винесенні рішення місцевим судом не враховано, що Відповідач неодноразово повідомляв Позивача про закінчення строку дії договору оренди та надсилав йому для підписання акт приймання-передачі орендованих приміщень, проте останній ухилявся від підписання вищевказаного акту та від прийому майна. При цьому, Позивач протягом чотирьох місяців не направляв на адресу Відповідача акти здачі-прийняття робіт.

Відповідач вказав на те, що прокуратурою подано позов про визнання договору купівлі-продажу реабілітаційного оздоровчого комплексу "Сосновий бір" недійсним, який було укладено між Національним університетом ДПС України та Ірпінською фінансово-юридичною академією у формі товариства з обмеженою відповідальністю від 26.11.2007р. Відповідач зазначив, що у випадку задоволення позовних вимог договір оренди, на підставі якого проводиться стягнення, буде вважатись нікчемним.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018р. рішення Господарського суду Київської області від 10.12.2015р. у справі №911/4638/15 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 14.06.2018р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018р. у справі №911/4638/15 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2018р. прийнято справу №911/4638/15 за апеляційною скаргою Відповідача до провадження, призначено до розгляду на 24.07.2018р.

У судовому засіданні 24.07.2018р. оголошено перерву до 04.09.2018р. У судовому засіданні 04.09.2018р. оголошено перерву до 20.09.2018р.

04.09.2018р. Відповідач подав до суду пояснення, в яких вказав, що рішенням Господарського суду Київської області від 08.08.2017р. у справі №911/1023/17, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 15.02.2018р., договір оренди нерухомого майна від 13.02.2014р. №1432112 визнано недійсним з підстав, що останній завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Вказаний договір є недійсним з моменту вчинення, а тому не може створювати будь-яких юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Отже, орендна плата за вказаним договором не може бути стягнута.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Сторін та Прокурора, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

13.02.2014р. між Позивачем та Відповідачем підписаний договір оренди нерухомого майна №1432112, відповідно до п.1.1 якого Позивач зобов'язується передати Відповідачу в строкове платне користування приміщення майнового комплексу для проживання та обслуговування студентів і співробітників Відповідача, що знаходиться за адресою: смт. Ворзель, Київська обл., вул. Кірова, 3 площею 3273,20 кв.м., а Відповідач зобов'язується прийняти це майно та після припинення вказаного договору повернути майно Позивачу в належному стані.

Відповідно до п.2.1 договору Позивач протягом тижня з дня набрання чинності вказаним договором передає, а Відповідач приймає у користування майно, що оформлюється актом, який підписується сторонами.

Відповідно до п.2.2 договору Відповідач протягом тижня, після закінчення строку користування повертає, а Позивач приймає передане майно, що оформлюється відповідним актом, який підписується сторонами. Після підписання акту передачі строк користування припиняється.

Згідно з п.3.1 договору Відповідач за користування орендованим майном сплачує орендну плату на умовах визначених вказаним договором; розмір орендної плати з урахуванням індексації становить 93122,54 за 1 місяця в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п.4.1 договору орендна плата сплачується щомісячно, протягом місяця наступного за звітним, за повний місяць, незалежно від строку користування майном, що є предметом вказаного договору, у безготівковій формі на рахунок Позивача на підставі акту про надання послуг.

Згідно з п.5.1 договору останній вважається укладеним і набирає чинності з 01.01.2014р. і діє до 31.03.2014р.

13.02.2014р. за актом Позивач передав, а Відповідач прийняв майно, що було предметом об'єктом оренди за вказаним договором.

28.03.2014р. між Позивачем та Відповідачем підписано додаткову угоду №1, відповідно до якої внесено зміни до п.5.1 договору, а саме визначено, що договір діє до 31.12.2014р.

Листом №1048/01-12 від 01.04.2015 Відповідач звернувся до Позивача та повідомив, що з 01.04.2015р. Відповідач завершив користування орендованим приміщенням майнового комплексу та просив Позивача підписати акт прийняття-передачі приміщень.

Листом №1126/01-12 від 09.04.2015р. Відповідач звернувся до Позивача з повідомленням про розірвання з 15.04.2015р. договору оренди та проханням підписати акт прийому-передачі приміщення.

Листом від 17.04.2015р. Позивачем повідомлено Відповідача, що відповідно до п.5.1.5 договору оренди Відповідач повинен повернути майно в належному стані, проте в житлових приміщенням комплексу проживають близько 40 громадян, вимушених переселенців з окупованої території, які були заселені керівництвом Відповідача, у зв'язку з чим враховуючи, що Відповідачем не виконані умови договору щодо повернення майна, Позивач не може прийняти вказане майно та підписати акт прийому-передачі.

Листом №8-08/15 від 20.08.2015р. Позивачем направлені Відповідачу акти здачі-прийняття робіт надання послуг, а саме №4 від 20.08.2015р., №5 від 20.08.2015р., №6 від 20.08.2015р., №7 від 20.08.2015р.

Листом №12-08/15 від 31.08.2015р. Позивачем направлений Відповідачу акт здачі-прийняття робіт надання послуг №10 від 31.08.2015р.

Листом №15-10/15 від 09.10.2015р. Позивачем направлений Відповідачу акт здачі-прийняття робіт надання послуг №11 від 09.10.2015р.

Рішенням Господарського суду Київської області від 15.08.2016р. у справі №911/1030/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2016р, визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради №143 від 31.07.2007р. "Про оформлення правовстановлюючої документації на будівлі і споруди реабілітаційного оздоровчого комплексу "Сосновий бір", розташованого в смт Ворзель, вул. Кірова 3 за Національним університетом ДПС України", витребувано з незаконного чужого володіння Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю на користь держави в особі уповноваженого органу Державної фіскальної служби України об'єкт нерухомого майна - реабілітаційно-оздоровчого комплексу "Сосновий бір", що знаходиться за адресою: Київська область, смт Ворзель, по вулиці Кірова, 3, загальною вартістю 1665384,25 грн.

При розгляді справи №911/1030/16 судом встановлено, що реабілітаційно-оздоровчий комплекс "Сосновий бір", який розташований за адресою: Київська область, смт. Ворзель, по вулиці Кірова, 3, являючись об'єктом освіти та використовуючись для забезпечення діяльності закладу освіти в якості гуртожитку для проживання студентів університету, перебував у державній власності та рахувався на балансі Національного університету державної податкової служби України.

На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Ірпінської міської ради 20.09.2007р. згідно рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради №143 від 31.07.2007р., за Національним університетом державної податкової служби України, Комунальним підприємством Київської обласної ради "Ірпінське бюро технічної інвентаризації" в книзі: 1-29, номер запису: 160, реєстраційний номер: 20350050 було зареєстровано право власності на нерухоме майно - реабілітаційно-оздоровчий комплекс "Сосновий бір", який розташований за адресою: Київська область, смт. Ворзель, по вулиці Кірова, 3.

В подальшому, між Національним університетом державної податкової служби України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна фінансово-юридична академія", правонаступником якої є Ірпінська фінансово-юридична академія у формі товариства з обмеженою відповідальністю, 26.11.2007р. укладено договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна - реабілітаційно-оздоровчого комплексу "Сосновий бір", що знаходиться за адресою: Київська область, смт. Ворзель, по вулиці Кірова, 3. Продаж об'єкта нерухомості відбувся на відкритих торгах (аукціоні), що проводився Товарною біржею "Центральна універсальна біржа" 16.10.2007р.

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.08.2017р. у справі №911/1023/17, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 15.02.2018р., договір оренди нерухомого майна від 13.02.2014р. №1432112 визнано недійсним з підстав, що останній завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.6 ст.283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем був підписаний договір оренди нерухомого майна №1432112 від 13.02.2014р., відповідно до якого Позивач передав, а Відповідач прийняв в оренду приміщення та згідно з п.3.1. договору зобов'язався сплачувати орендну плату.

У подальшому рішенням Господарського суду Київської області від 08.08.2017р. у справі №911/1023/17, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 15.02.2018р., договір оренди нерухомого майна від 13.02.2014р. №1432112 визнано недійсним з підстав, що останній завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Крім того, при розгляді справи №911/1030/16 судом встановлено, що реабілітаційно-оздоровчий комплекс "Сосновий бір", який розташований за адресою: Київська область, смт. Ворзель, по вулиці Кірова, 3, являючись об'єктом освіти, перебував у державній власності та рахувався на балансі Національного університету державної податкової служби України. На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого згідно з рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради №143 від 31.07.2007р., за Національним університетом державної податкової служби України було зареєстровано право власності на вказане нерухоме майно. У подальшому Національний університет державної податкової служби України продав зазначене нерухому майно Товариству з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна фінансово-юридична академія", правонаступником якої є Позивач.

Рішенням Господарського суду Київської області від 15.08.2016р. у справі №911/1030/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2016р., визнано незаконним та скасовано вказане рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради та витребувано з незаконного чужого володіння Позивача вищезазначене на користь держави вищезазначене майно.

Підставою для прийняття рішень у справах №911/1030/16 та №911/1023/17 стали висновки судів про те, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння держави з порушенням вимог чинного законодавства шляхом укладення цивільно-правової угоди без дозволу уповноваженого державою органу управління державним майном, оскільки договір купівлі-продажу був укладений всупереч вимогам ст.5 Закону України "Про приватизацію державного майна", яка встановлює мораторій на приватизацію (відчуження) об'єктів освіти та науки.

Отже, згідно з ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішеннями судів у справах №911/1030/16 та №911/1023/17, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді даної справи та мають преюдиціальне значення для вирішення спору у даній справі.

Водночас відповідно до ч.1 ст.236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

З огляду на викладене, враховуючи, що Позивач не був власником орендованого майна, відповідно не міг передавати його в оренду, договір оренди нерухомого майна від 13.02.2014р. №1432112 визнано недійсним, останній відповідно до ч.1 ст.236 Цивільного кодексу України є недійсним з моменту його вчинення, а тому не може створювати будь-яких юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За вказаних обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що орендна плата за вказаним договором не може бути стягнута та в задоволенні позовних вимог слід відмовити, а тому оскаржуване рішення місцевого суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст.232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Національного університету Державної податкової служби України на рішення Господарського суду Київської області від 10.12.2015р. у справі №911/4638/15 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 10.12.2015р. у справі №911/4638/15 скасувати.

4. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

5. Стягнути з Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю (08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Тургенівська, б. 50, ідентифікаційний код 32240252) на користь Університету державної фіскальної служби України (08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Університетська, б. 31, ідентифікаційний код 40233365) судовий збір за розгляд апеляційної скарги у сумі 9219 (дев'ять тисяч двісті дев'ятнадцять) грн 13 коп.

6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 27.09.2018р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко