Ухвала суду № 76718555, 17.09.2018, Приморський районний суд м. Одеси

17.09.2018

Справа 522/13451/16-к

Провадження № 1-КС/522/17377/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Куцаров В.І., за участю секретаря судового засідання Голан А.В., слідчого СВ Приморського ВП в місті ОСОБА_1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого СВ Приморського ВП в місті ОСОБА_1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12016160500004616 від 24.06.2016 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, –

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ Приморського ВП в місті ОСОБА_1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням про арешт майна.

Як вбачається з клопотання слідчого, у провадженні слідчого відділу Приморського відділу поліції в місті ОСОБА_1 управління Національної поліції в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження №12016160500004616 відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2016, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.190 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що Ч/Ч Приморського ВП ГУНП в Одеській області надійшла заява про те що посадові особи Публічного акціонерного товариства "Східно-Укрїнський банк"Грант" шляхом підробки документів намагаються позбавити потерпілого права власності на житловий будинок та зімельні ділянки за адресою: Одеська область Овідіопольський район с. Мізікевича, ж/м. Совіньон, вул. Паркова №2.

Як слідує з фактичних обставин справи, рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 вересня 2013 року, у цивільній справі № 509/2261/13-ц, за позовом ПАТ "БАНК "ГРАНТ" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи, шо не заявляють самостійних вимог - ПП "АЖИО-ПЛЮС", шоста одеська державна нотаріальна контора про звернення стягнення на предмет іпотеки, в рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства «Ажио-Плюс» перед ПАТ «Східно-Український банк «Грант» за кредитним договором № 06- отд-21 від 19 серпня 2010 року з додатковими угодами до нього – звернено стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 25.08.2010 року :житловий будинок з господарчими будівлями та на земельну ділянку площею 0.1500 га, шо знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с.Мізікевича, ж/м «Савіньйон», вул. Паркова, 2, який належав іпотекодавцю ОСОБА_6, померлій 09.05.2012. Зазначене рішення набрало законної сили 30 жовтня 2013 року.

19.11.2013 на виконання зазначеного рішення судом було видано шість виконавчих листів № 09/2261/13ц ( ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_5 /стягувач – ПАТ « Східно-Український банк «Грант».

Відповідно до вимог п. «а» ч. 1 та ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження» строк пред’явлення виконавчого документу до виконання – протягом року. Стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документ а до виконання, у порядку ст. 383 ЦПК України, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред’явлення до суду, який видав виконавчий документ. Тобто, зазначені виконавчі листи №509/2261/13-ц від 19.11.2013 могли бути предявлені до виконання у виконавчу службу до 19.11. 2014 року.

У січні 2014 року Стягувач – ПАТ « Східно-Український банк «Грант» звернувся до суду із заявою про зміну способу виконання рішення Овідіопольського РС Одеської області від 05.09.2013 № 509/2261/13-ц, однак у задоволенні вказаних вимог, судом було відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 10.12.2014 по справі № 509/3149/14-ц про зміну способу виконання рішення Овідіопольського РС Одеської області від 05.09.2013у справі №509/2261/13-ц скасована, та відмовлено у задоволенні вимоги ПАТ « Східно-Український банк «Грант» про визнання права власності на предмет іпотеки за ПАТ « Східно- Український банк «Грант»

08.04.2015 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ухвала Апеляційного суду Одеської області від 10.12.2014 по справі № 509/3149/14-ц про зміну способу виконання рішення Овідіопольського РС Одеської області від 05.09.2013 у справі №509/2261/13-ц скасована, а ухвала Овідіопольського РС від 02.10.2014 залишено в силі. Верховним судом у скарзі Банку відмовлено.

Таким чином, ПАТ « Східно-Український банк «Грант» пропустив встановлений законом строк для пред’явлення виконавчих листів до виконавчої служби.

10.06.2015 ПАТ « Східно-Український банк «Грант», на підставі ст. 383 ЦПК України, звернулось до суду із заявою № 2342/03-101 від 08.06.2015 за підписом голови Правління Банку ОСОБА_8 про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчих листів до виконання.

При розгляді Овідіопольським РС ( суддя Бочаров А.І. справа № 509/2261/13-ц) заяви ПАТ « Східно- Український банк «Грант» про поновлення у судовому засіданні 10.06.2015 при дослідженні доказів та огляді оригіналів поданих до заяви від 08.2015 представником Банка пред’являлися оригінали виконавчих листів та на них не було відміток Другого Малиновського ВДВС

Ухвалою Овідіопольського районного суду від 10.08.2015 р. заяву було задоволено, але вона не набула чинності у зв’язку з оскарженням її боржниками до апеляційного судe Одеської області. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10 листопада 2015 року ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 серпня 2015 року скасовано та постановлено нову ухвалу, якою відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «Східно-Український Банк «Грант» про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання, виданих19.11.2013 року Овідіопольським районним судом Одеської області на виконання рішення Овідіопольськогорайонного суду Одеської області від 5.09.2013 року по справі №4509/2261/13-ц, справа 509/2261/13-ц).

Ухвалою ВССУ від 16.12.2015 р. (справа 6-35918ск15 № ЄДРСР 54444337) у прийнятті касаційної скарги ПАТ «Східно-Український Банк «Грант» на ухвалу апеляційного суду Одеськоїобластівід 10 листопада 2015 року за заявою публічного акціонерного товариства «Східно-Український Банк «Грант» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання в справі за позовом ПАТ «Східно-Український Банк «Грант» до СтенькоO.A., ОСОБА_4 ОСОБА_5. треті особи: приватне підприємство «АЖИО-ШІЮС», Шоста одеська нотаріальна контора, про зверненнястягнення на предмет іпотеки, відмовлено.

У ухвалі апеляційного суду Одеської області від 10 листопада 2015 року, якою відмовлено по справі №509/2261/13-й, ПАТ "БАНК "ГРАНТ" у поновленні пропущеного строку для пред'явлення виконавчих листів зазначено:

«Переривається строк давності пред’явлення виконавчого документа до виконання у відповідності до ст. 23 Цього ж Закону у випадках: пред'явлення виконавчого листа до виконання, часткового виконання рішення боржником: надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Усі перелічені умови переривання строку давності пред'явлення виконавчого листа до виконання у данному випадку відсутні: виконавчі листи до виконання не передавалися і рішення боржником частково не виконувалось, відстрочка чи розстрочка виконання рішенню судом, який видав виконавчий документ, не надавалась.»

Відмова Апеляційним судом Одеської області 10.11.2015 року стягувачу ПАТ «Східно-Український банк «Грант» у поновлені строку пред'явлення виконавчих листів до виконання і підставою, яка унеможливлює пред’явлення до виконання виконавчих листів № 509/2261/13-ц, виданих 19.11.2013 р. на виконання рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05.09.2013 року щодо боржників ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмети іпотеки.

Не зважаючи на втрачене за законом право пред’явлення виконавчих листів до виконавчої служби, 11.12.2015 ПАТ «Східно-Український банк «Грант» за заявою підписаною головою правління банку ОСОБА_8 подав до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України зазначені виконавчі листи, з підробленими записами на підтвердження переривання строку пред’явлення, з метою незаконного безпідставного заволодіння будинком та земельною ділянкою за адресою Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м Совіньон, вул. Паркова, 2.

ОСОБА_4 органом досудового розслідування визнаний потерпілою особою в даному кримінальному провадженні.

23.01.2017 постановою було назначена проведення судово-технічної експертизи документів за матеріали кримінального провадження №12016160500004616, а саме: виконавчих листів від 05.09.2013 (справа №509/2261/13-ц) у кількості 3-х примирників.

Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України проведена судово-технічна експертиза документів за матеріали кримінального провадження, згідно висновку №17-363/17-639 від 03.03.2017, пункту №4,9, встановлено, що на виконавчих листах від 05.09.2013 (справа №509/2261/13-ц) відтиски печатки з текстом: «Міністерство юстиції України Ідентифікаційний код 35048748 Другий Малиновський відділ Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції» нанесений поверх рукописного тексту та нанесений поверх відтисків печаток з текстом: «Міністерство юстиції України Головне управління юстиції в Одеській області Управління Державної виконавчої служби Відділ примусового виконання рішень».

Таким чином, виконавчі листи від 05.09.2013 (справа №509/2261/13-ц) є матеріальні об’єкті, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, які мають значення речового доказу у провадженні.

08.08.2010 постановою виконавчі листи від 05.09.2013 (справа №509/2261/13-ц) у кількості 3-х примирників з відтисками печатки з текстом: «ОНДІСЕ» визнані речовими доказами по кримінальному провадженню.

10.09.2018 потерпіла ОСОБА_4 звернулась з клопотанням про накладання арешту на майно, а саме: на виконавчі листи від 05.09.2013 (справа №509/2261/13-ц) у кількості 3-х примирників.

Вказані виконавчі листи є тимчасово вилученим майном і відповідає ч. 2 ст. 167 КПК України, так як є достатні підстави вважати що вищезазначений документи містіть сліди кримінального правопорушення та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. А також за зазначеними критеріями відповідають ст. 98 КПК України.

Посилаючись на вищевикладене, слідчий просив накласти арешт на майно, яке було вилучено під час проведення тимчасового доступу до речей і документів.

У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання про накладення арешту на вищезазначене майно та просив його задовольнити в повному обсязі з наведених підстав.

Розглянувши клопотання, вивчивши надані матеріали, заслухавши слідчого, суд приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Таким чином, з метою захисту, охорони прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування у кримінальному провадженні, задля встановлення істини у справі, з метою збереження вказаного майна в якості речових доказів, суд приходить до висновку про необхідність накладення арешту, оскільки існує реальна загроза відчуження, зміни або знищення вказаного майна, а його втрата - може слугувати втратою доказової бази у провадженні.

Відтак, метою накладення арешту є збереження вказаного майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні.

Аналіз наданих матеріалів дозволяє суду у відповідності до вимог ст. 173 КПК України зробити висновок про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого КПК України, та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 13 Конституції України «держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності». Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності (ст. 41 Конституції України).

Відповідно до ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Слідчим доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Таким чином, існують всі передбачені Законом підстави для арешту зазначеного майна.

Керуючись ст.ст. 130,131, 170-173, 372,376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Приморського ВП в місті ОСОБА_1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2П - задовольнити.

Накласти арешт на документи – виконавчі листи від 05.09.2013 (справа №509/2261/13-ц) у кількості 3-х примірників з відтисками печатки з текстом: «ОНДІСЕ», яке вилучено під час проведення тимчасового доступу до речей і документів.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: